Рішення

від 05.12.2019 по справі 453/1367/19

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/1367/19

№ провадження 2/453/528/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 грудня 2019 року Сколівський районний суд Львівської області у складі: головуючого - судді Микитина В.Я. ,

секретаря судового засідання Корнута Т.Б. ,

без учасників справи,

розглянувши у підготовчому засіданні у залі суду у місті Сколе Львівської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лавочненської сільської ради Сколівського району Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 13.11.2019 року звернулася у суд з позовною заявою, в якій просить визнати за нею право власності на житловий будинок (позначений у технічному паспорті літерою А-2), загальною площею 115,1 кв. м., житловою площею 75,3 кв. м. з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, що розташований у АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді від 14.11.2019 року вказаний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження із визначенням дати підготовчого засідання.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого Лавочненською сільською радою Сколівського району Львівської області. Стверджує, що мати за життя заповіту не складала, а належний їй на праві особистої власності житловий будинок прийняла одноособово, так як проживала і продовжила проживати у цьому будинку, не відмовилась від спадщини після смерті матері, прийняла таку у повному обсязі, оскільки інших спадкоємців немає. Зазначає, що як єдина спадкоємиця спадкового майна - спірного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що залишилось після смерті матері ОСОБА_2 , не може здійснити його реєстрацію у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на вказане спадкове майно на спадкодавця. Просить на підставі ст. ст. 1216, 1220, 1223, 1233-1236, 1268 ЦК України позов задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 у підготовче засідання не з`явилася, однак 05.12.2019 року подала суду письмову заяву вх. № 5548 про розгляд справи без її участі, в якій також висловила позицію про підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач Лавочненська сільська рада Сколівського району Львівської області явку належним чином уповноваженого представника у підготовче засідання не забезпечила, хоча була завчасно повідомленою про дату, час та місце судового розгляду справи, однак сільським головою Довгенько В.І. 05.12.2019 року під вх. № 5550 було подано письмову заяву про визнання позову і розгляд справи у підготовчому засідання в його відсутності. Крім того, сільським головою у даній заяві було зазначено про те, що йому відомі наслідки визнання позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

За таких обставин суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи у підготовчому засіданні за відсутності учасників справи та ухвалення судового рішення у підготовчому засіданні, відповідно до вимог ч. 3 ст. 200 ЦПК України, - немає.

Оскільки у підготовче засідання не з`явилися усі учасники справи, то суд, в силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, ухвалив проводити підготовче засідання у справі без його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши матеріали справи, давши належу оцінку доказам у справі, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року у справі Плахтєєва та Плахтєєв проти України (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови Про судове рішення у цивільній справі від 18 грудня 2009 року № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Виходячи із наведених вище процесуальних норм, практики та роз`яснень суд, перевіряючи порушення прав позивача на спадок, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Тернавка Сколівського району Львівської області у віці 91 рік померла ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Лавочненською сільською радою Сколівського району Львівської області 12.12.2016 року.

Спадщина відкрилася у день смерті спадкодавця ОСОБА_2 , у відповідності до вимог ч. 2 ст. 1220 ЦК України.

Заповіту спадкодавець ОСОБА_2 щодо розпорядження своїми правами на випадок смерті не складала. Відтак, спадкування після її смерті повинно відбуватись за законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину, або ж не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, тобто шести місяців, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Відповідно до ст. 1261 ЦК України дочка спадкодавця має право на спадкування за законом у першу чергу.

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , повторно виданого Лавочненською сільською радою Сколівського району Львівської області від 13.01.1982 року, вбачається, що матір`ю ОСОБА_3 була ОСОБА_2 ..

З свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого Лавочненською сільською радою Сколівського району Львівської області 01.11.1986 року, вбачається, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вказаного числа було укладено шлюб, про що було зроблено актовий запис № 18. Після укладення шлюбу дружині було присвоєно прізвище ОСОБА_5 .

Отже, спадкоємцем прав та обов`язків за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 є позивач, як дочка спадкодавця.

Детально перевіряючи права та обов`язки, які належали зазначеному спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, а також входили до складу спадщини, зокрема прав на домоволодіння, розташоване у АДРЕСА_1 , котре є предметом спору у межах заявлених позовних вимог, судом встановлено наступне.

Зокрема, розмежовуючи під час вирішення спору час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень чинного ЦК України, судом з`ясовано, що відповідне свідоцтво про право власності на спірне домоволодіння відсутнє, реєстрація такого домоволодіння не здійснювалась в силу незнання спадкодавцем відповідних прав та обов`язків з вказаного приводу.

Так судом встановлено, що вказаний будинок збудований у 1975 році. Загальна площа такого будинку становить 115,1 кв. м., з яких житлова площа 75,3 кв. м., а решту 39,8 кв.м. - допоміжна. Житловий будинок позначений у технічному паспорті літерою А-2 з ганком (позначений у технічному паспорті літерою а ), сараєм (позначений у технічному паспорті літерою Б), сараєм (позначений у технічному паспорті літерою В), вбиральнею (позначена у технічному паспорті літерою Г), гаражем (позначений у технічному паспорті літерою Д), літньою кухнею (позначена у технічному паспорті літерою Е), відкритою верандою (позначена у технічному паспорті літерою е ), погребом (позначений у технічному паспорті літерою П), огорожею (позначена у технічному паспорті № 1), воротами (позначені у технічному паспорті № 2), та хвірткою (позначена у технічному паспорті № 3). Наведені вище обставини стверджуються технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовленим 16.10.2019 року ФОП ОСОБА_6 на замовлення позивача.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, у даному випадку, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31.01.1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15.01.1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995 року, та інших нормативно-правових актів.Якщо право власності на спірне домоволодіння, незважаючи на відсутність свідоцтва про право власності, підтверджувалося належними правовстановлюючими документами на час виникнення права власності на будівлі, споруди, як про це стверджує позивач, то орган місцевого самоврядування в особі Лавочненської сільської ради Сколівського району Львівської області зобов`язаний був видати довідку про належність житлового будинку на праві приватної власності спадкодавцеві ОСОБА_2 , а нотаріус зобов`язаний прийняти таку довідку разом із іншими правовстановлюючими документами для видачі свідоцтва про право на спадщину (п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Судом також встановлено, що, незважаючи на викладене вище, спадкодавець ОСОБА_2 своє право власності в органах БТІ не зареєструвала (не оформила). Разом з тим, вже згадана вище Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), у тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

У матеріалах справи наявні довідка Лавочненської сільської ради Сколівського району Львівської області від 23.09.2019 року за вих. № 1233, сформована на основі погосподарського обліку, технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 16.10.2019 року, з інформацією про власника спірного домоволодіння, котрим є спадкодавець ОСОБА_2 ..

Відтак, при вирішенні питання щодо визнання права власності на спірне домоволодіння у порядку спадкування, суд оцінює наявність належних доказів на підтвердження правомірності володіння житловим будинком, зібраними у матеріалах справи, у тому числі матеріалами технічної інвентаризації, де відсутня відмітка про самочинне будівництво, а також довідок органу місцевого самоврядування із інформацією про власника будинку. Зазначені обставини повністю підтверджують право спадкодавця на спірне домоволодіння, яке не залежало від його реєстрації на момент здійснення.

Судом також встановлено, що позивач, яка прийняла спадщину у встановленому порядку, зверталася до Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак 15.10.2019 року одержала відмову у вчиненні зазначеної нотаріальної дії за вих. № 914/01-16 через відсутність усіх необхідних правовстановлюючих документів. Після вчинення вказаних дій позивач звернулася до суду.

Як уже йшлося вище, позивач вправі успадкувати усі права спадкодавця ОСОБА_2 , оскільки інших спадкоємців першої черги після її смерті немає.

На підставі вказаного вище, суд вважає за необхідне визнати за позивачем право власності на житловий будинок (позначений у технічному паспорті літерою А-2), загальна площа такого будинку становить 115,1 кв. м., з яких житлова площа 75,3 кв. м., а решту 39,8 кв. м. - допоміжна з ганком (позначений у технічному паспорті літерою а ) та господарськими будівлями - сараєм (позначений у технічному паспорті літерою Б), сараєм (позначений у технічному паспорті літерою В), вбиральнею (позначена у технічному паспорті літерою Г), гаражем (позначений у технічному паспорті літерою Д), літньою кухнею (позначена у технічному паспорті літерою Е), відкритою верандою (позначена у технічному паспорті літерою е ), погребом (позначений у технічному паспорті літерою П), огорожею (позначена у технічному паспорті № 1), воротами (позначені у технічному паспорті № 2), та хвірткою (позначена у технічному паспорті № 3), розташований у АДРЕСА_1 , - у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати у справі слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 4-5, 12-13, 81, 89-90, 95, 141, 200, 206, 247, 258-259, 264-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Лавочненської сільської ради Сколівського району Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок (позначений у технічному паспорті літерою А-2), загальною площею 115,1 кв. м., з яких житлова площа 75,3 кв. м., з ганком (позначений у технічному паспорті літерою а ) та господарськими будівлями - сараєм (позначений у технічному паспорті літерою Б), сараєм (позначений у технічному паспорті літерою В), вбиральнею (позначена у технічному паспорті літерою Г), гаражем (позначений у технічному паспорті літерою Д), літньою кухнею (позначена у технічному паспорті літерою Е), відкритою верандою (позначена у технічному паспорті літерою е ), погребом (позначений у технічному паспорті літерою П), огорожею (позначена у технічному паспорті № 1), воротами (позначені у технічному паспорті № 2), та хвірткою (позначена у технічному паспорті № 3), розташований у АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.

Повне найменування сторін у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Відповідач: Лавочненська сільська рада Сколівського району Львівської області; місцезнаходження: 82652, Львівська область, Сколівський район, с. Лавочне; ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04370521.

Суддя В. Я. Микитин

Рішення суду складене 09 грудня 2019 року.