Рішення

від 06.12.2019 по справі 200/9640/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2019 р. Справа№200/9640/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., секретаря судового засідання Гаврик М.М., від представників сторін:

від позивача не з`явився;

від відповідача Голуб П.А., за довір.

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ),

до Головного управління Держпраці у Донецькій області (85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф`єва, 82),

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Донецькій області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держпраці у Донецькій області щодо не проведення перевірки стосовно фактів, викладених у зверненні від 16 липня 2019 року;

- зобов`язати Головне управління Держпраці у Донецькій області провести перевірку фактів, викладених у зверненні від 16 липня 2019 року та притягнути винних осіб до відповідальності.

Позов вмотивований тим, що 16 липня 2019 року позивач звернувся до відповідача з приводу притягнення директора Державного навчального закладу Краматорське вище професійне металургійне училище ОСОБА_2 до відповідальності. 27 липня 2019 року позивач отримав письмову відповідь від відповідача, відповідно до якої позивача проінформовано, що його звернення не є підставою для накладання штрафу на роботодавця. Вважає дії відповідача незаконними та необгрунтованими. Зазначає, що відповідно до ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності підставою для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам. Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. Як вбачається зі змісту листа - відповіді від 24 липня 2019 року ніхто із посадових осіб Головного управління Держпраці у Донецькій області ніякої перевірки стосовно письмового звернення не проводив, що є порушенням вказаного закону. На думку позивача, відповідач порушив його конституційні права та законні інтереси, а від так просить задовольнити позов.

Відповідач надав відзив на позов, заперечує проти позову, оскільки Кабінетом Міністрів України не визначено порядку здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форм власності, виду діяльності, фізичними особами, які використовують найману працю. Зазначає, що позивач у зверненні від 16 липня 2019 року просив лише притягнути директора ДНЗ Краматорське вище професійне металургійне училище ОСОБА_2 до відповідальності за порушення строків виплати заробітної плати працівнику. За таких обставин вважає позов необґрунтованим та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 06 серпня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

07 жовтня 2019 року розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05 листопада 2019 року. В подальшому, ухвалою суду від 05 листопада 2019 року закрито підготовче провадження та розгляд справи по суті призначено на 05 грудня 2019 року.

05 грудня 2019 року позивач до судового засідання не з`явився, хоча був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судової повістки. В цей же день, засобами телефонного зв`яку з метою виклику позивачача до суду, останнього було повідомлено про те, що розгляд справи за його позовом відкладено на 06 грудня 2019 року. Позивач повідомив суд, що обов`язково прибуде до суду та на його прохання судове засідання було призначено на 06 грудня 2019 року о 13 год. 30 хв. Проте, до судового засідання 06 грудня 2019 року позивач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача до суду прибув, проти позову заперечив, надав суду пояснення, аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

01 квітня 2019 року рішенням Краматорського міського суду Донецької області у справі № 234/12696/18 за позовом ОСОБА_1 до Державного навчального закладу Краматорське вище професійне металургійне училище про стягнення заборгованості з невиплати підвищення посадового окладу, середнього заробітку за час затримки повного розрахунку, відшкодування моральної шкоди позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Державного навчального закладу Краматорське вище професійне металургійне училище на користь ОСОБА_1 заборгованість з невиплати підвищення посадового окладу у розмірі 1 714,00 гривень, середній заробіток за час затримки повного розрахунку у розмірі 132 704,55 гривень та моральну шкоду у розмірі 100,00 гривень (а.с. 11-18). Зазначене рішення суду набрало законної сили 03 травня 2019 року.

Зазначеним рішенням суду встановлено наступне:

Відповідно до наказу № 95-к від 01.11.2011 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на посаду викладача до ДНЗ Краматорське вище професійне металургійне училище .

Згідно наказу № 34-к про припинення трудового договору, 15.11.2012 року, позивача було звільнено на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України.

Як встановлено зазначеним судовим рішенням, при прийнятті позивача на роботу викладачем до ДНЗ Краматорське вище професійне металургійне училище його заробітна плата складалася з тарифного розряду, окладу, педагогічної надбавки згідно постанови КМУ № 373 від 23.03.2011 року у розмірі 20%, та надбавки за вислугу років у розмірі 10%.

З наданих ОСОБА_1 розрахункових відомостей за період роботи з 01.11.2011 року по 15.11.2012 року вбачається, що вони містять нарахування позивачу посадового окладу, педагогічної надбавки згідно постанови КМУ № 373 від 23.03.2011 року у розмірі 20% посадового окладу, надбавку за завідування кабінетом у розмірі 10% посадового окладу, надбавку за вислугу років у розмірі 10 % посадового окладу.

Також встановлено, що Міністерством освіти і науки України Краматорському вищому професійному машинобудівному училищу надана ліцензія на надання освітніх послуг навчальними закладами, повязаними з одержанням вищої освіти на рівні кваліфікаційних вимог до молодшого спеціаліста.

Краматорське вище професійне металургійне училище є правонаступником Краматорського вищого професійного машинобудівного училища.

Колективним договором ДНЗ Краматорське вище професійне металургійне училище на 2012-2015 рік передбачено підвищення посадового окладу педагогічним працівникам на 10% за роботу в групах вищого професійного училища.

Як вбачається з витягу з тарифікаційного списку на 2011-2012 навчальний рік, підвищення посадового окладу, відповідно до постанови КМУ №643 від 20.04.2007 року Про затвердження розмірів підвищення посадових окладів та додаткової оплати за окремі види педагогічної діяльності у співвідношення до тарифної ставки у розмірі 10% викладачу ОСОБА_1 не нараховувалось.

Відповідно до статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що 16 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держпраці у Донецькій області із зверненням, в якому просив притягнути директора Державного навчального закладу Краматорське вище професійне металургійне училище ОСОБА_2 до відповідальності за порушення строків виплати заробітної плати (а.с. 6).

Відповідач, листом від 24 липня 2019 року за № 04.4/16-06/К-310 повідомив позивача про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_2 до відповідальності (а.с. 7-9).

При цьому відповідач зазначив, що, відповідно до пункту 3 Положення про Головне управління Держпраці у Донецькій області, затвердженого Наказом Державної служби з питань праці від 03.08.2018р. № 84, до основних завдань Управління Держпраці є реалізація державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. За приписами норм Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) визначено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу. Згідно з частиною 4 статті 265 КЗпП України штрафи накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету міністрів України від 17.07.2019 № 509 на виконання частини четвертої статті 265 Кодексу законів про працю України затверджено Порядок накладання штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення , яким визначено механізм накладання на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю. Частиною 2 статті 2 вищенаведеного Порядку визначено, що штрафи можуть бути накладені на підставі:

- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

- акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади;

- акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

За таких обставин відповідач вказує, що додана позивачем до звернення копія рішення Краматорського міського суду по справі 234/12696/18 про стягнення з Державного навчального закладу Краматорське вище професійне металургійне училище заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не є підставою для накладання штрафу на роботодавця, оскільки у вищезазначеному рішенні не визначено винної особи у порушенні вимог законодавства про працю в частині ненарахування та невиплати позивачу коштів підвищення посадового окладу, що унеможливлює притягнення до відповідальності такої особи.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України наведені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, якими є, зокрема, прийняття (вчинення) таких рішень, (дій, бездіяльності) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення).

Пунктом 1 Положення визначено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (п.2 Положення).

Згідно із приписами пункту 4 Положення Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю; накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом (п. 7 Положення).

Наказом Міністерства соціальної політики України від 27 березня 2015 року № 340 затверджено Положення про територіальні органи Державної служби України з питань праці (далі - Наказ № 340).

Головне управління Державної служби України з питань праці у Донецькій області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується (п. 1 Наказу № 340).

Відповідно до пункту 4 Наказу № 340 Управління Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Законом України від 05 квітня 2007 року № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 877) визначено, що цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Статтею 3 Закону № 877 визначено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Згідно з приписами статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Відповідальність за порушення законодавства про працю передбачена статтею 265 КЗпП України, зокрема, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Суд звертає увагу на те, що державний нагляд (контроль) здійснюється лише за наявності підстав та порядку, визначених законом та у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так, Кабінетом Міністрів України 26 квітня 2017 року з метою реалізації вимог статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" прийнято постанову № 295, якою введено в дію Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Водночас, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2017 року в адміністративній справі № 826/8917/17 визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року N 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

За таких обставин, станом на день звернення позивача до відповідача із зверненням був відсутній порядок здійснення держаного нагляду, а відтак відповідач позбавлений фактичної можливості проведення будь-якої перевірки.

Суд враховує, що на момент виникнення спірних правовідносин, питання порядку та механізму проведення відповідних перевірок територіальними органами Держпраці законодавчо не врегульовані, за таких обставин, відповідачем не допущено протиправної бездіяльності, та як наслідок у задоволенні вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держпраці у Донецькій області щодо не проведення перевірки стосовно фактів, викладених у зверненні від 16 липня 2019 року слід відмовити.

Водночас, у зверненні від 16 липня 2019 року позивач просить лише притягнути директора НЗ Краматорське вище професійне металургійне училище ОСОБА_2 до відповідальності, про проведення перевірки позивач не просив.

Крім того, відповідно до статті 3 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб`єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Пунктом 3 статті 11 зазначеного Закону визначено, що закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

За таких обставин, у зв`язку із встановленням мораторію на проведення перевірок органами і посадовими особами, уповноваженими законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, на теперішній час в Управління Держпраці відсутні повноваження щодо проведення перевірки Державного навчального закладу Краматорське вище професійне металургійне училище (код ЄДРПОУ 37850444, місцезнаходження юридичної особи: 84306, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Дніпровська, буд. 7-А).

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 72 та частини 1 статті 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, оскільки відсутність законодавчо врегульованого порядку проведення відповідачем державного нагляду унеможливлює наявність у відповідача протиправної бездіяльності.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо зобов`язання Головного управління Держпраці у Донецькій області провести перевірку фактів, викладених у зверненні від 16 липня 2019 року та притягнути винних осіб до відповідальності також задоволенню не підлягають.

Разом з тим суд зазначає, що позивач, після набрання законної сили рішенням Краматорського міського суду Донецької області у справі № 234/12696/18, яким його позов до Державного навчального закладу Краматорське вище професійне металургійне училище задоволений частково та стягнуто з Державного навчального закладу Краматорське вище професійне металургійне училище на користь ОСОБА_1 заборгованість з невиплати підвищення посадового окладу у розмірі 1 714,00 гривень, середній заробіток за час затримки повного розрахунку у розмірі 132 704,55 гривень та моральну шкоду у розмірі 100,00 гривень позивач мав право звернутись до органів державної виконавчої служби для примусового виконання зазначеного рішення суду, оскільки Законом України "Про виконавче провадження" передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись статтями 2-17, 19, 20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124, 125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці у Донецькій області (85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф`єва, 82, код ЄДРПОУ 39790445) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Вступна та резолютивна частини рішення виготовлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 06 грудня 2019 року. Повний текст рішення підписано 06 грудня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.Е. Абдукадирова