Рішення

від 29.11.2019 по справі 200/9654/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2019 р. Справа№200/9654/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А.,

за участю:

секретаря Перерви Д.В.,

представника відповідача Яковлевої А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Автотехтранс до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових вимог № 141574-45 від 05.06.2019 року, № 151841-45 від 02.07.2019 року та рішення про опис майна № 13/07 від 11.06.2019 року,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Автотехтранс звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових вимог № 141574-45 від 05.06.2019 року, № 151841-45 від 02.07.2019 року та рішення про опис майна № 13/07 від 11.06.2019 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 05 червня 2019 року ГУ ДФС у Донецькій області прийнята податкова вимога № 141574-45, де зазначено, що станом на 04.06.2019 року сума податкового боргу з податку на додану вартість становить 9 816,13 грн. 2 липня 2019 року ГУ ДФС у Донецькій області прийнята податкова вимога № 151841-45, в якій зазначено, що станом на 01.07.2019 року сума податкового боргу з податку на додану вартість становить 9 816,13 грн.

На підставі Рішення № 6/05-99-17-01 від 24.02.2016 року між ТОВ Автотехнотранс та Добропільською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області укладено договір про розстрочення податкового боргу № 8/05-07-23-12-3 на загальну суму 384 739,67 грн., з яких основний платіж 243 882,64 грн. за період з листопада 2014 року по грудень 2015 року включно, штрафна (фінансова) санкція - 36 313,99 грн., пеня - 104 543,04 грн. та проценти за користування кредитом за договором розстрочення строком. 09.12.2016 року листом № 11985/10/05-07-17-12-5 Добропільською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області підтверджено, що станом на 09.12.2016 р. згідно інтегрованих карток платника по ТОВ Автотехнотранс заборгованість по податкам, зборам та обов`язковим платежам, що контролюються в Добропільській ОДПІ відсутня.

Листом ГУ ДФС у Донецькій області № 35362/10/05-99-45-21-16 від 02.05.2019 року позивача було повідомлено про проведення органом ДФС інвентаризації наданих згідно зі статтею 100 Податкового кодексу України розстрочень (відстрочень) грошових зобов`язань (податкового боргу), що діяли до 01.01.2017 року, у зв`язку з чим, на думку ДФС, виявлено випадки неповного перерахування позивачем процентів за користування розстроченням податкового боргу з ПДВ за договором про розстрочення від 24.01.2016 року № 8/05-07-23-12-3 у сумі 9 833,11 грн.

На думку позивача він у повному обсязі сплатив податковий борг та відсотки за користування розстроченням грошового зобов`язання у відповідності з Договором про розстроченням від 24.02.2019 року № 8/05-07-23-12-3.

Позивач вважає, що податкові зобов`язання з ПДВ, які було розстрочені у відповідності з рішенням ДФС № 6/05-99-17-01 від 24.02.2016 року та договором про розстрочення податкового боргу № 8/05-07-23-12-3 від 24.02.2016 року, сплачені ним у повному обсязі.

З наведених підстав позивач просив скасувати податкову вимогу № 141574-45 на суму 9 816,13 грн., яку прийнято ГУ ДФС у Донецькій області 05.06.2019 року; скасувати податкову вимогу № 151841-45 на суму 9 816,13 грн., яку прийнято ГУ ДФС у Донецькій області 02.07.2019 року; скасувати Рішення про опис майна № 13/07 від 11.06.2019 року.

Ухвалою судді від 06 серпня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

До судовому засіданні представник позивача на з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених вимог заперечила, надала відзив на позовну заяву, зазначила, що станом на 27.08.2019 згідно з ІКПП ТОВ Автотехнотранс податковий борг з ПДВ відсутній, розмір переплати на зазначену дату складає 38257,26 гривень. Податкові вимоги, які є предметом позову, вважаються відкликаними у зв`язку з погашенням боргу, а саме: податкова вимога від 05.06.2019 року №141574-45 відкликана 25.06.2019 року, податкова вимога від 02.07.2019 року № 151841-45 відкликана 26.07.2019 року.

Крім податкових вимог, які платник податків оскаржує у судовому порядку, було сформовано та направлено податкову вимогу від 01.08.2019 №265732-45 (дата виникнення боргу 30.07.2019 року), відкликана 27.08.2019 року.

Відсутність податкового боргу позбавляє контролюючий орган права податкової застави, відповідно, рішення про опис майна у податкову заставу від 11.06.2019 року №13/07 вважається таким, що втратило чинність.

Причиною періодичного виникнення податкового боргу є несплата донарахованих 29.05.2019 року процентів за користування розстроченням податкового боргу з ПДВ згідно зі статтею 100 Податкового кодексу України у розмірі 9833,11 грн. за договором від 24.02.2016 року №8/05-07-23-12-3.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 Кодексу Добропільським сектором погашення боргу Покровсько-Добропільського управління ГУ ДФС у Донецькій області було сформовано податкову вимогу від 05.06.2019 №141574-45 та відповідно до статті 89 Податкового кодексу України прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 11.06.2019 року №13/07. Зазначену податкову вимогу та рішення направлено платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення, вручено 13.06.2019 року.

У подальшому податковий борг виникав 30.06.2019 року у сумі 9 816,13 грн. (податкова вимога від 02.07.2019 року №151841-45) та 30.07.2019 року у сумі 9 816,13 грн. (податкова вимога від 01.08.2019 року №265732-45).

Представник відповідача просила відмовити у задоволені позову, оскільки вважає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

Позивач - ТОВ Автотехнотранс (код ЄДРПОУ 35237111) перебуває на обліку Покровсько-Добропільського управління ГУ ДФС у Донецькій області (м. Добропілля) (код адміністративного району 507) як платник податків за основним місцем обліку.

Сторонами не заперечується, що на підставі Рішення № 6/05-99-17-01 від 24.02.2016 року між ТОВ Автотехнотранс та Добропільською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області укладено договір про розстрочення податкового боргу № 8/05-07-23-12-3 на загальну суму 384 739,67 грн., з яких основний платіж 243 882,64 грн. за період з листопада 2014 року по грудень 2015 року включно, штрафна (фінансова) санкція - 36 313,99 грн., пеня - 104 543,04 грн. та проценти за користування кредитом за договором розстрочення строком (а.с.33-36).

Листом ГУ ДФС у Донецькій області № 35362/10/05-99-45-21-16 від 02.05.2019 року позивача було повідомлено про проведення органом ДФС інвентаризації наданих згідно зі статтею 100 Податкового кодексу України розстрочень (відстрочень) грошових зобов`язань (податкового боргу), що діяли до 01.01.2017 року (а.с.10-11).

05 червня 2019 року ГУ ДФС у Донецькій області прийнята податкова вимога № 141574-45, в якій зазначено, що станом на 04.06.2019 року сума податкового боргу з податку на додану вартість становить 9 816,13 грн. (а.с.13).

2 липня 2019 року ГУ ДФС у Донецькій області прийнята податкова вимога № 151841-45, в якій зазначено, що станом на 01.07.2019 року сума податкового боргу з податку на додану вартість становить 9 816,13 грн. (а.с.14).

11.06.2019 року відповідачем прийнято рішення № 13/07 про опис майна позивача у податкову заставу.

Зі змісту позовної заяви та відповіді на відзив випливає, що позивачем в якості підстави позову зазначені обставини погашення відповідачем процентів за договором про розстрочення податкового боргу № 8/05-07-23-12-3 від 24.02.2016 року.

Водночас, предметом позову, як матеріально-правовою вимогою, є скасування прийнятих відповідачем податкових вимог № 141574-45 від 05.06.2019 року; № 151841-45 від 02.07.2019 року та рішення про опис майна № 13/07 від 11.06.2019 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, з урахуванням встановлених при розгляді справи обставин, суд зазначає про таке.

Статтею 100 Податкового кодексу (далі - ПК) України в редакції, яка діяла станом на час укладення договору про розстрочення податкового боргу № 8/05-07-23-12-3 від 24.02.2016 року, передбачено, що розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу (пункт 100.1).

Відповідно до пункту 129.4. статті 129 ПК України у відповідній редакції пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пункт 100.1. статті 100 ПК України в редакції, яка діє на час прийняття відповідачем оскаржених рішень, передбачає, що розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу.

Отже, відповідно до зазначених норм, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу передбачає сплату платником податків процентів, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу.

Згідно з пунктом 100.2. статті 100 ПК України платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 4.2. Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 574 від 10.10.2013 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року нарахування процентів розпочинається наступного дня після початку дії розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) та наступного дня після граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов`язання (податкового боргу).

Нарахування процентів здійснюється у день фактичного погашення розстроченого (відстроченого) грошового зобов`язання (податкового боргу) (його частини) за весь період користування розстроченням (відстроченням).

Розмір процентів дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 глави 12 розділу II Кодексу.

Платник податків розраховує суму процентів на розстрочене (відстрочене) грошове зобов`язання (податковий борг) (його частку) самостійно та сплачує її одночасно зі сплатою розстроченої (відстроченої) або чергової частини розстроченої (відстроченої) суми у строки, визначені у відповідному договорі.

Одноденний розмір процентів при розрахунку округлюється до другого знака після коми в загальному порядку арифметичного округлення.

Надміру сплачені суми процентів можуть зараховуватись у рахунок сплати грошового зобов`язання (податкового боргу) в порядку, встановленому законодавством України.

Таким чином, відповідно до зазначених нормативних вимог, користуючись розстроченням (відстроченням) сплати грошових зобов`язань або податкового боргу, позивач зобов`язаний був сплатити проценти 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу відповідно до умов договору про розстрочення податкового боргу № 8/05-07-23-12-3 від 24.02.2016 року.

Станом на час прийняття відповідачем оскаржених рішень діє Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 р. за № 751/28881 (далі - Порядок № 422).

Порядок № 422 містить спеціальний розділ VІ, яким врегульоване відображення в ІКП сум погашення податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, розстрочення (відстрочення) зобов`язань (боргів), а також списання податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску.

Главою 3 розділу VІ Порядку № 422 передбачена процедура перенесення до ІКП показників, пункт 1 якої містить такі приписи.

Надання розстрочок (відстрочок) грошових зобов`язань (податкового боргу) відображається в ІКП як зменшення суми грошових зобов`язань (податкового боргу) за датою укладання договору про розстрочення (відстрочення).

Для відображення розстрочених (відстрочених) сум грошових зобов`язань (податкового боргу) в ІКП відображається обліковий показник (операція) щодо надання розстрочення (відстрочення) усієї суми розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань (податкового боргу) згідно з договором про розстрочення (відстрочення).

Відображення в ІКП чергової суми розстрочення (відстрочення) здійснюється шляхом використання облікових показників (операцій) щодо нарахування платежу згідно з графіком погашення розстрочених (відстрочених) сум, передбаченим договором про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) (спеціальним законом або рішенням суду).

Погашення суми розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) здійснюється у загальному порядку погашення згідно з черговістю виникнення.

При нарахуванні чергової частки розстрочення (відстрочення) сум податкового боргу в ІКП відбувається нарахування пені за несвоєчасну сплату на суму нарахованої частки податкового боргу за період:

з 91-го дня після останнього дня граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного Податковим кодексом України, і по дату надання розстрочення (відстрочення) податкового боргу (у випадку, коли податковий борг виник в результаті несплати платником податків грошового зобов`язання, визначеного у поданій ним звітності);

з 1-ого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні, і по дату надання розстрочення (відстрочення) податкового боргу (у випадку, коли податковий борг виник в результаті несплати платником податків грошового зобов`язання, визначеного органом ДФС).

При погашенні розстрочених (відстрочених) сум у день фактичного погашення розстроченого (відстроченого) грошового зобов`язання (податкового боргу) (його частини) за весь період користування розстроченням (відстроченням) в ІКП здійснюється нарахування процентів за користування розстроченням (відстроченням).

Нарахування процентів, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 глави 12 розділу II Податкового кодексу України, відображається в ІКП шляхом операцій з нарахувань суми процентів за користування кредитом.

Нарахування процентів розпочинається наступного дня після початку дії розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) та/або наступного дня після граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов`язання (податкового боргу) по день фактичного погашення чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов`язання (податкового боргу) включно.

У разі дострокового погашення у повному обсязі розстрочених (відстрочених) сум датою реєстрації додаткової угоди до договору в ІКП проводиться:

нарахування розстрочених (відстрочених) сум, строк сплати яких не настав;

нарахування процентів за фактичний строк користування розстроченням (відстроченням);

нарахування пені за несвоєчасну сплату (у разі дострокової сплати розстроченого (відстроченого) податкового боргу);

погашення розстрочених (відстрочених) сум, нарахованих процентів та пені за несвоєчасну сплату (у разі дострокової сплати розстроченого (відстроченого) податкового боргу) [...].

З урахуванням наведених нормативних актів суд зазначає, що з боку позивача суду не надано жодного доказу про те, що відповідачем неправомірно нараховані чи відображені суми погашення розстрочених (відстрочених) сум, нарахованих процентів чи пені за несвоєчасну сплату (у разі дострокової сплати розстроченого (відстроченого) податкового боргу).

Крім того, суд зауважує, що відповідно до приписів статті 9 КАС України:

1. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

2. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

3. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

4. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Тому, вирішуючи справу, суд виходить зі змісту предмету заявленого позову, тобто, з обсягу заявлених у справі позовних вимог.

Представником відповідача зазначено, що станом на 27.08.2019 року згідно з інтегрованою карткою платника податків ТОВ Автотехнотранс податковий борг з ПДВ відсутній, розмір переплати на зазначену дату складає 38257,26 гривень. Податкові вимоги, які є предметом позову платника податків, вважаються відкликаними у зв`язку з погашенням боргу, а саме: податкова вимога від 05.06.2019 року №141574-45 відкликана 25.06.2019 року, податкова вимога від 02.07.2019 року № 151841-45 відкликана 26.07.2019 року.

Вказані відомості підтверджені даними ІКП позивача (а.с.69).

Посилання позивача на те, що він не погашав податковий борг, а відповідач не приймав рішень про відкликання своїх податкових вимог суд вважає необґрунтованими, оскільки за змістом пункту 60.1 статті 60 ПК України податкова вимога вважається відкликаною, в тому числі, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Відповідно до пункту 87.9 статті 81 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Отже, сплата позивачем коштів, спрямованих відповідачем на погашення наявного податкового боргу, тягне погашення такого боргу, внаслідок чого, в свою чергу, податкова вимога вважається відкликаною.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тобто, умовою судового захисту є фактична наявність порушення прав чи інтересів юридичної особи.

Натомість, у цій справі позовні вимоги заявлені виключно про скасування прийнятих відповідачем податкових вимог та рішення, які є відкликаними, а отже, на час звернення до суду не могли впливати на права та інтереси позивача.

Про наявність інших порушень з боку відповідача або прийнятих ним рішень позивачем не зазначено, як не надано і відповідних доказів таких порушень, через що справа розглянута в межах заявлених позовних вимог.

З наведених підстав, виходячи з аналізу норм, які регулюють спірні відносини, враховуючи обсяг заявлених у справі вимог та відповідні таким вимогам обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Щодо розподілу судових витрат суд вказує, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відшкодування судових витрат у разі відмови у задоволенні позову законом не передбачено.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255, 295-297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Автотехтранс (85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Чехова, буд. 1, код ЄДРПОУ 35237111) до Головного управління ДФС у Донецькій області (87526, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 114, ЄДРПОУ 39406028) про скасування податкових вимог № 141574-45 від 05.06.2019 року, № 151841-45 від 02.07.2019 року та рішення про опис майна № 13/07 від 11.06.2019 року - відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частина рішення виготовлена та проголошена 29 листопада 2019 року. Рішення складено у повному обсязі 09 грудня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Г.А. Чекменьов