Рішення

від 05.12.2019 по справі 200/13121/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2019 р. Справа№200/13121/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бабіч С.І., за участю секретаря судового засідання Картавих Г.В. та представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача - Вовченка С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДОНПАК СВ до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДОНПАК СВ (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (1-й відповідач), Державної податкової служби України (2-й відповідач), відповідно до якої просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення засідання комісії Головного управління ДПС у Донецькій області (оформлене протоколом від 22.08.2019 року за № 138) про внесення ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДОНПАК"СВ" (ідентифікаційний код юридичної особи: 34304375) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код юридичної особи 43142826, місцезнаходження юридичної особи: 87500, Донецька обл., місто Маріуполь, ВУЛИЦЯ ІТАЛІЙСЬКА, будинок 59) виключити ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДОНПАК"СВ" (ідентифікаційний код юридичної особи: 34304375, місцезнаходження юридичної особи: 85612, Донецька обл., Мар`їнський район, місто Курахове, ВУЛИЦЯ ПРОМЗОНА, будинок 64) з переліку ризикованих платників податків, та внести відповідну інформацію до АІС Податковий блок ;

- зобов`язати Державну податкову службу України (ідентифікаційний код юридичної особи:43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні, які складені ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДОНПАК"СВ" та направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 08.11.2019 року за №№ 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13,14,15,16,17,18,19,20,21.22,23,24,25,26,27,28,29,30,31,32,33,34,35,36,37,38,39,40,41,42,43,44,45,46,47,48,49 від 01,04,05.11.2019 року відповідно.

Позовні вимоги мотивовано тим, що рішення податкового органу, оформлене протоколом за № 138 від 22.08.2019 року ,на підставі якого автоматично зупиняється реєстрація податкових накладних таким що порушує права та інтереси позивача, перешкоджає здійсненню нормальної господарської діяльності позивача, а також руйнує ділову репутацію Товариства перед контрагентами та як результат підлягає скасуванню, а подані податкові накладні до реєстрації такими, які є зареєстровані.

Вказує, що критерії ризиковості платника податку мають ознаки регуляторного акта, оскільки встановлюють норми права, передбачають неодноразове їх застосування щодо невизначеного кола осіб та здійснюють безпосередній вплив на господарську діяльність суб`єктів господарювання, так як спрямовані на правове регулювання відносин щодо визначення платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, що є підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, сформованих таким платником податків. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України.

Відповідачами надано відзиви на позов, відповідно до яких вони проти позову заперечують та вказують, що позивач, звернувшись до суду із позовом про оскарження проміжного рішення податкового органу, обрав такий спосіб захисту своїх прав, який суперечить закону.

При цьому, справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, тому, що суд не може перебирати на себе передбачені законом повноваження податкового органу та зобов`язувати ДФС без проведення відповідної перевірки зареєструвати податкові накладні, подані позивачем, реєстрація яких зупинена, суд вийде за межі повноважень та не діятиме як суд, встановлений законом, у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ у справі Сокуренко і Стригун проти України ).

Вказують, що адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається і не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Зазначають, що жодного рішення про віднесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, спірний протокол не є індивідуальним актом у розумінні КАС України та звертають увагу суду на те, що аналогічні позовні вимоги заявлені у позовній заяві, по якій відкрито провадження у справі № 200/12509/19-а.

У судовому засіданні 05.12.2019 року представник відповідачів повідомив про відкликання позивачем у вказаній справі позовних вимог.

За даними компьютерної системи «Діловодство спеціалізованого суду» ухвалою від 03.12.2019 року у справі № 200/12509/19-а позовну заяву було залишено без розгляду.

Представник позивача у призначене судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі та про те, що він не заперечує проти переходу до розгляду справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував проти переходу до розгляду справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Дослідивши матеріали справи та встановивши обставини спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Позивачем 05 серпня 2019 року було укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю ВКФ ДОПОМОГА (далі - ТОВ) договір поставки товарів № 05.

Позивач вказує, що у рамках виконання вказаного товару ним було поставлено товар ТОВ, що підтверджується відповідними специфікаціями до вказаного договору.

Пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), серед іншого, містить положення про те, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних...

...Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

На виконання приписів ст. 201 ПК України позивачем, 08.11.2019 року, було направлено на реєстрацію податкові накладні за №№ 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13,14,15,16 від 01.11.2019 року, №№ 17,18,19,20,21.22,23,24,25,26,27,28,29,30,31,32,33,34 від 04.11.2019 року та №№ 35,36,37,38,39,40,41,42,43,44,45,46,47,48,49 від 05.11.2019 року.

Позивачем було отримано квитанції про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З вказаних квитанцій судом встановлено, що реєстрація всіх вказаних податкових накладних була зупинена, квитанції містять посилання на те, що: «Документ доставлено до ДФС України. ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА . Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК (вказано реквізити конкретних накладних)в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК не відповідає вимогам пп.1.6 п.І "Критеріїв ризиковості платника податку". Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З матеріалів справи судом встановлено, що на засіданні комісії Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, яке відбулося 22.08.2019 року, прийнято рішення у формі протоколу від 22.08.2019 року за № 138, яким вирішено внести інформацію щодо позивача до Переліку ризикових платників податку в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота комісії ДФС» підсистеми «Аналітична система» ІТС «Податковий блок» .

У протоколі та додатку до нього зазначено про те, що до комісії надійшли інформаційно - аналітичні матеріали щодо позивача, на підставі зібраної податкової інформації та за результатами її опрацювання встановлено, що Товариство відповідає критеріям ризиковості, а саме: керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України .

Щодо вимог про визнання протиправним та скасування рішення засідання комісії 1-го відповідача (оформленого протоколом від 22.08.2019 року за № 138) про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості та вимог про зобов`язання 1 - го відповідача виключити позивача з переліку ризикованих платників податків та внести відповідну інформацію до АІС Податковий блок , суд зазначає про таке.

Відповідно до вимог пункту 10 Порядку зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, ДФС визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку та погоджені Міністерством фінансів України згідно з листом від 06.08.2019 № 26010-06-5/20111.

Отже, суд констатує, що вказані критерії визначені не ПК України, не законом чи підзаконним нормативно - правовим актом, а листом ДФС України.

Пунктом 1.6 вказаних критерії визначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року №731 затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, (далі - Положення №731), відповідно до п. 3 якого, на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб`єктами нормотворення в електронній (через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади) або паперовій формі в порядку, визначеному Мін`юстом, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами "Для службового користування", "Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.

Згідно з пп. "б" п. 4 Положення №731, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що, зокрема, мають міжвідомчий характер, тобто є обов`язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Відповідно до п. 6 Положення №731, державну реєстрацію здійснюють, зокрема, нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади - Мін`юст.

За вимогами п. 15 Положення №731, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування.

У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Критерії ризиковості платника податку не були зареєстровані у Міністерстві юстиції України (протилежного відповідачем суду не доведено), а відтак вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Суд зазначає, що віднесення позивача до переліку ризикових платників податків відбулося саме на підставі рішення у формі протоколу від 22.08.2019 року за № 138 про внесення інформації щодо позивача до Переліку ризикових платників податку в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота комісії ДФС» підсистеми «Аналітична система» ІТС «Податковий блок» є автоматичне зупинення реєстрації виданих ним податкових накладних.

ПК України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Відтак, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків.

Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Жодних доказів на підтвердження обставин, якими обгрунтовано рішення у формі протоколу від 22.08.2019 року за № 138 про внесення інформації щодо позивача до Переліку ризикових платників податку в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота комісії ДФС» підсистеми «Аналітична система» ІТС «Податковий блок» відповідачами суду не надано.

Як визначено у вказаному листі відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, проте спірне рішення у формі протоколу не містить відомостей про виконання (наявність) хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв щодо позивача.

Пунктами 22, 23 Порядку №117 встановлено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення пропозицій членами комісії, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання.

Протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Однак, надана 1-им відповідачем копія витягу з протоколу від 22.08.2019 року за № 138 не містить переліку осіб, які виступали під час засідання, суті цих виступів, змісту обговорення питання порядку денного та підписів всіх учасників засідання.

Вказане рішення не відповідає критеріям, встановленим ч.2 ст.2 КАС України, оскільки є необґрунтованим та прийнятим без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.10.2018 року по справі №822/1817/18.

Саме вказане рішення у формі протоколу фактично стало підставою для зупинення реєстрації поданих ним податкових накладних, приймаючи до уваги, що форма прийняття такого рішення взагалі не встановлена чинним законодавством України, суд доходить висновку про те, що вказане спірне рішення 1-го відповідача у формі протоколу є протиправним рішенням суб`єкта владних повноважень, яке впливає на права позивача та створює для нього негативні наслідки і тому, підлягає скасуванню, а позовні вимоги у цій частині.

Отже, вимоги у частині зобов`язання 1-го відповідача вчинити певні дії, з урахуванням положення ч.2 ст.9 КАС України суд задовольняє шляхом зобов`язання 1- го відповідача виключити позивача з Переліку ризикових платників податку в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота комісії ДФС» підсистеми «Аналітична система» ІТС «Податковий блок» та внести відповідну інформацію до ІТС «Податковий блок» (оскільки саме таку назву переліку та системи зазначено у спріному рішенні).

Щодо вимог про зобов`язання 2-го відповідача зареєструвати податкові накладні.

Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок №117).

Пунктом 5 Порядку №117 встановлено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з п. 6 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п. 10 Порядку №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Проте, суд зазначає, що у квитанціях, якими зупинено реєстрацію спірних податкових накладних позивача не зазначено чіткої ознаки ризиковості, яка стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної, а лише міститься загальне посилання на пп. 1.6 п. 1 Критеріїв.

Крім того, у наведених квитанціях контролюючим органом не зазначено які саме відомості мають бути підкріплені поясненнями підприємства, та/або які документи мають бути подані для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Суд вважає, що такими діями 1-й відповідач позбавив позивача можливості своєчасно усунути виявлені контролюючим органом недоліки, які стали підставою для зупинення реєстрації поданих ним податкових накладних.

Отже, неправомірне включення позивача до переліку ризикових платників податків стало підставою для зупинення реєстрації поданих ним податкових накладних, інших підстав для зупинення спірних податкових накладних відповідачами не доведено.

Згідно Порядку № 117, в разі зупинення реєстрації податкових накладних, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування (п. 15 Порядку). Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів (п.18 Порядку). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (п. 20 Порядку).

Відсутність в даному випадку рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних, так само як і не реалізація позивачем свого права на подання до контролюючого органу документів на підтвердження господарських операцій, за наслідками яких складені податкові накладні, реєстрація яких була зупинена, не може слугувати підставою для відмови у задоволенні вимоги про зобов`язання зареєструвати податкові накладні.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, захист прав, свобод та інтересів має бути ефективним.

Законодавством України не передбачено іншого ефективного способу захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах, аніж зобов`язання 2-го відповідача зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних тією датою, коли її було подано на реєстрацію

Таким чином посилання відповідача на наявність підстав для закриття провадження у справі в цій частині позовних вимоги судом не приймаються, а позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню, з врахуванням положень ч.2 ст. 9 КАС України шляхом зобов`язання 2-го відповідача зареєструвати подані позивачем податкові накладні датою їх подання на реєстрацію - 08.11.2019 року.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог, з огляду на положення ст. 139 КАС України, судові витрати у вигляді судового збору в сумі 5 763,00 грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ДОНПАК СВ до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення засідання комісії Головного управління ДПС у Донецькій області (оформлене протоколом від 22.08.2019 року за № 138) про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю ДОНПАК СВ (ідентифікаційний код юридичної особи: 34304375) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код юридичної особи: 43142826, місцезнаходження юридичної особи: 87500, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Італійська, будинок 59) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ДОНПАК СВ (ідентифікаційний код юридичної особи: 34304375, місцезнаходження юридичної особи: 85612, Донецька обл., Мар`їнський район, місто Курахове, вулиця промзона, будинок 64) з Переліку ризикових платників податку в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота комісії ДФС» підсистеми «Аналітична система» ІТС «Податковий блок» та внести відповідну інформацію до ІТС «Податковий блок» .

Зобов`язати Державну податкову службу України (ідентифікаційний код юридичної особи: 43005393) зареєструвати 08.11.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за №№ 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13,14,15,16 від 01.11.2019 року, №№ 17,18,19,20,21.22,23,24,25,26,27,28,29,30,31,32,33,34 від 04.11.2019 року та №№ 35,36,37,38,39,40,41,42,43,44,45,46,47,48,49 від 05.11.2019 року, які складені Товариством з обмеженою відповідальністю ДОНПАК СВ (код ЄДРПОУ 34304375) та направлені 08.11.2019 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (ідентифікаційний код юридичної особи: 43142826, місцезнаходження юридичної особи: 87500, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Італійська, будинок 59) та Державної податкової служби України (ідентифікаційний код юридичної особи: 43005393, місцезнаходження юридичної особи: 04053, м. Київ, Львівська площа, будинок 8) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДОНПАК СВ (ідентифікаційний код юридичної особи: 34304375, місцезнаходження юридичної особи: 85612, Донецька обл., Мар`їнський район, місто Курахове, вулиця промзона, будинок 64) 5 763 (п`ять тисяч сімсот шістдесят три) гривні 00 копійок судового збору.

Рішення складене у повному обсязі 09 грудня 2019 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Бабіч