Постанова

від 09.12.2019 по справі 752/5718/19

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/5718/19

Провадження №: 1-кп/752/1760/19

УХВАЛА

підготовчого судового засідання

09.12.2019 р. м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

провівши підготовчесудовезасіданняза кримінальнимпровадженням№12019000000000134відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Київ, громадянки України, з вищою освітою, не заміжньої, Голови правління ПАТ «ІМПЕРІАЛ ТОБАККО ПРОДАКШН», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої

обвинуваченої за ч. 2 ст. 212 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Адамполь, Старосинявького р-ну, Хмельницької обл., громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, працюючої на посаді головного бухгалтера ПАТ «ІМПЕРІАЛ ТОБАККО ПРОДАКШН», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимої

обвинуваченої за ч. 2 ст. 212 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду м. Києва передано вищевказаний обвинувальний акт.

Під час підготовчого судового засідання прокурор просив призначити справу до судового розгляду, щодо задоволення клопотання захисту про скасування арешту майна, а саме на грошові кошти у безготівковій формі, що знаходяться на банківський рахунках ПРАТ «Імперіал Тобакко Продакшн Україна» відкритих в ПАТ «ІНГ Банк Україна», поклався на розсуд суду.

Захисник просила повернути обвинувальний акт прокурору, оскільки він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зокрема, у ньому не конкретно викладено обвинувачення. З приводу надісланого на адресу суду клопотання щодо скасування арешту, накладеного на грошові кошти у безготівковій формі, що знаходяться на банківський рахунках ПрАТ «Імперіал Тобакко Продакшн Україна», просила його задовольнити та скасувати накладений арешт. З приводу надісланої на адресу суду скарги на дії та бездіяльність прокурора Генеральної прокуратури України у кримінальному провадженні №12019000000000134просила її задовольнити

Обвинувачені підтримали думку захисника.

Cуд,заслухавши думкуучасників підготовчогосудового засідання,вивчивши обвинувальнийакт,долучений донього реєстрматеріалів досудовогорозслідування,у відповідностідо положеньст.314КПК України,яка регламентуєпорядок тамежі підготовчогосудового засідання,приходить донаступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України, процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчинені кримінального правопорушення і яким закінчується досудове розслідування є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.

Статтею 291 КПК України передбачений чіткий перелік відомостей, який має містити обвинувальний акт.

Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 291 КПК Україниобвинувальний акт повинен містити формулювання обвинувачення.

Відповідно до п. 13 ч. 1ст. 3 КПК Україниобвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунутому в порядку, встановленомуКПК України.

Згідно вимог п. 1 ч. 3 ст. 42 КПК України, підозрюваний, обвинувачений повинні знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують.

Європейський Суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 9.10.2008 року зазначив, що у тексті п.п. а п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення. Крім того, Суд констатував, що положення п. а п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий суд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яка стосується відповідних фактів, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

У постанові від 24.11.2016 року № 5-328 кс Верховний Суд України зазначив, що важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист. Фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Так в обвинувальному акті відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 формулювання обвинувачення містить вказівку, що вони діяли «за попередньою змовою», однак, не містить опису механізму їх співучасті, зокрема, не визначено в чому саме вона проявилась та хто з обвинувачених вчиняв які дії, а також відсутні вказівка щодо місця та часу, де та коли за твердження обвинувачення, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 начебто готувались до вчинення злочину, а саме вступили у змову.

Крім того, формулювання обвинувачення як відносно ОСОБА_3 , так і відносно ОСОБА_4 осіб є ідентичним, спершу сторона обвинувачення вказує, що податкову декларацію з додатками склала та подала до Офісу великих платників податків ДФС ОСОБА_3 , а трохи нижче вказується, що вказана декларація була складена та подана ОСОБА_4 . Враховуючи, що вказаний документ згідно обвинувального акту складається та подається в електронному форматі, подання його одночасно двома особами, на думку суду, є неможливим, тому фактично у обвинувальному акті викладено обвинувачення одній особі, хоча ставиться воно у провину обом обвинуваченим, що є істотним порушенням права на захист та вказує на невідповідність обвинувального акту вимогамст. 291 КПК Українита згідно вимогст. 314 КПК Україниє підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Суд звертає увагу, що на даному порушенні вимог ст. 291 КПК України вже було наголошено в ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва від 16.05.2019 року, та зазначеною ухвалою повернуто даний обвинувальний акт прокурору для усунення вказаних порушень. Дана ухвала не була оскаржена до Київського апеляційного суду, набрала законної сили та підлягає обов`язковому виконанню.

Однак, вищенаведені недоліки обвинувального акту стороною обвинувачення усунуті не були.

У зв`язку з чим, оскільки даний обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, суд приходить до висновку, що вони виключають можливість прийняття матеріалів кримінального провадження до судового розгляду і повинні бути усунуті в порядку, визначеному ст. 314 КПК України.

При вирішенні клопотання сторони захисту про скасування арешту майна суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.11.2018 року накладено арешт на грошові кошти у безготівковій формі, що знаходяться на банківських рахунках ПрАТ «Імперіал Тобакко Продакшн Україна», відкритих в ПАТ «ІНГ Банк Україна», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Спаська 30-А. Відповідно до даної ухвали суду, слідчий суддя при накладенні арешту на грошові кошти ПрАТ «Імперіал Тобакко Продакшн Україна» зазначив, що вказане майно відповідає вимогам ст. 98 КПК України, є предметом кримінального правопорушення, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.

Відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України питання речових доказів вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 КПК України.

Оскільки суд прийшов до висновку про повернення прокурору обвинувального акту відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кінцеве рішення по даному кримінальному провадженню неприйняте, а як було встановлено судом, грошові кошти у безготівковій формі, що знаходяться на банківських рахунках ПрАТ «Імперіал Тобакко Продакшн Україна», на які ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.11.2018 року накладено арешт, визнано по даному кримінальному провадженню речовими доказами, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання сторони захисту про скасування арешту на грошові кошти у безготівковій формі, що знаходяться на банківський рахунках ПрАТ «Імперіал Тобакко Продакшн Україна», необхідно відмовити.

Вирішуючи скаргу захисника ОСОБА_6 на дії та бездіяльність прокурора Генеральної прокуратури України у кримінальному провадженні №12019000000000134, суд приходить до наступних висновків.

Так, у даній скарзі захисник зазначає, що кримінальне провадження № 12018000000000325 від 01.06.2018 року у порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України проводилось Головним слідчим управлінням Національної поліції України. Однак, предметом розгляду у даному підготовчому судовому засіданні є обвинувальних акт у кримінальному провадженні №12019000000000134, а також захисником ОСОБА_6 заявлено скаргу на дії та бездіяльність прокурора Генеральної прокуратури України у кримінальному провадженні №12019000000000134. Тобто, порушене у скарзі питання з приводу бездіяльності прокурора щодо не визначення іншої підслідності у кримінальному провадженні № 12018000000000325 від 01.06.2018 року не є предметом розгляду у даному підготовчому судовому засіданні та скарга захисника ОСОБА_6 в цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо порушеного у скарзі питання з приводу на дії прокурора щодо безпідставного визначення прокурором підслідності кримінального провадження № №12019000000000134 за Головним слідчим управлінням Національної полції України стороною захисту не надано належних документів про те, що Головне слідче управління Національної поліції України не може здіснювити досудове розслідування даного кримінального провадження. У зв`язку з чим, скарга захисника ОСОБА_6 в цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо порушеного у скарзі питання з приводу нездійснення процесуальних дій прокурором, які він зобов`язаний вчинити відповідно до ст. 220 КПК України, зі скарги захисника суд встановив наступне.

01.04.2019 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м Києва задоволено скаргу адвоката ОСОБА_6 та зобов`язано прокурора розглянути клопотання адвоката ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження від 25.01.2019 року в порядку ст. 220 КПК України у кримінальному провадженні № 12018000000000325, із якого 21.02.2019 року виділено окреме кримінальне провадження за № 12019000000000134 та за яким, зокрема, у даному підготовчому судовому засіданні розглядається скарга.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16.05.2019 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019000000000134відносно обвинувачених за ч. 2 ст. 212 КК України ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повернуто прокурору Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 для усунення виявлених недоліків.

21.05.2019 року під час семиденного строку на оскарження ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 16.05.2019 року про повернення обвинувального акту прокурору, тобто коли остання не набрала законної сили, адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надіслала на адресу Генеральної прокуратури України клопотання про закриття кримінального провадження № 12019000000000134 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Відповіднодо вимогст.220КПК України, клопотаннясторони захисту,потерпілого ійого представникачи законногопредставника,представника юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,про виконаннябудь-якихпроцесуальних дійта увипадках,установлених цимКодексом,іншої особи,права чизаконні інтересиякої обмежуютьсяпід часдосудового розслідування,або їїпредставника слідчий,прокурор зобов`язанірозглянути встрок небільше трьохднів змоменту поданняі задовольнитиїх занаявності відповіднихпідстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Оскільки на момент звернення до Генеральної прокуратури України із вищевказаним клопотанням про закриття кримінального провадження обвинувальний акт до Генеральної прокуратури України не надійшов, з урахуванням строків розгляду клопотань, визначених ст. 220 КПК України, прокурор Генеральної прокуратури України повідомив листом захисника про відсутність підстав для закриття кримінального провадження. Виходячи із вищенаведеного, підставою для розгляду даного клопотання відповідно до вимог ст. 220 КПК України є фактичне надходження прокурору обвинувального акту.

У зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що лист про відсутність підстав для закриття кримінального провадження не є наслідком розгляду клопотання захисника ОСОБА_6 від 21.05.2019 року про закриття кримінального провадження № 12019000000000134 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, зокрема, як зазначає у своїй скарзі сторона захисту відмовою у задоволенні клопотання, що має бути викладена у формі постанови відповідно до ст. 220 КПК України.

У зв`язку з чим, суд вважає, що скарга захисника ОСОБА_6 від 18.11.2019 року в частині нездійснення процесуальних дій прокурором, які він зобов`язаний вчинити відповідно до ст. 220 КПК України є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 на дії та бездіяльність прокурора Генеральної прокуратури України у кримінальному провадженні №12019000000000134необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 291, 314-317 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019000000000134 відносно обвинувачених ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 212 КК України та ОСОБА_4 ч. 2 ст. 212 КК України повернути прокуроруГенеральної прокуратуриУкраїни для усуненнявиявлених недоліків

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про скасування, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва 29.11.2018 року, арешту на грошові кошти у безготівковій формі, що знаходяться на банківський рахунках ПрАТ «Імперіал Тобакко Продакшн Україна» необхідно - відмовити.

У задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 на дії та бездіяльність прокурора Генеральної прокуратури України у кримінальному провадженні №12019000000000134 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом семи днів з моменту проголошення.

Суддя