Ухвала

від 06.12.2019 по справі 757/51603/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/51603/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження №42017100000001297 від 17.10.2017, -

В С Т А Н О В И В :

26.09.2019 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження прокурора третього відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 , згідно вимог якого, останній просить накласти арешт на речі та документи, що були вилучені 24.09.2019 у ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , у ході якого виявлено та вилучено:

- мобільний телефон «Iphone» рожевого кольору, модель - А 1687;

- мобільний телефон «Samsung» GT-E1209R, IMEI: НОМЕР_1 ;

- печатка ТОВ «Інтергеоном» (ЄДРПОУ 42447221);

- чорнові записи, копії актів приймання-передачі, фінансові звіти, рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт на 24 арк.;

- мобільний телефон «Iphone X», IMEI НОМЕР_2 ;

за адресою: АДРЕСА_2 , у ході якого виявлено та вилучено:

- блокнот із чорновими записами.

Обгрунтовуючи клопотання прокурор вказав, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98, п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України, та є речовими доказами, а відтак наявна необхідність у його арешті з метою забезпечення збереження.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, здійснювалась фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів.

У судове засідання прокурор/слідчий не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Прокурор ОСОБА_5 через канцелярію суду подав заяву, в якій просив провести розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримав та просив задовольнити.

Володілець майна та його представник до судового засідання не з`явилися, про місце і час розгляду клопотання повідомлені належним чином.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття учасників розгляду у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використаннісвоїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації сторонами, їх процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки обов`язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у відсутність нез`явившихся осіб.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема частиною 1 і 5 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Дана стаття Конституції України визначає, що конфіскація майна може бути заснована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Судовим розглядом встановлено, що слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017100000001297 від 17.10.2017 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах підприємствами-експортерами та зловживання службовим становищем службовими особами ДФС України та сприяння окремим суб`єктам господарювання в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що невстановленими слідством особами були створені або придбані права ряду підприємств, зокрема: ФГ «Агроцентр України» (код 41960570), ТОВ «Квартал 5» (код 38926278), ТОВ «Зернова Компанія Промінь» (код 38169254), ПП «Альва Плюс» (код 21854605), ТОВ «Відом Буд» (код 42057028), ТОВ «Вікагро» (код 39588762), ТОВ «Вітем Агро Плюс» (код 41101002), ДП ТОВ «Дженерал Річ Компані» (код 42474145), ТОВ «ФГ «Казкова Долина» (код 39964340), ТОВ СГ підприємство наукового забезпечення інноваційних проектів «Квітка Сонця» (код 42474213), ФГ «Нескінченний обрій» (код 23036590), СФГ «Овен» (код 30646244),

ТОВ «Приватопт Юг» (код 41014795), ТОВ «Реодон ЛТД (код 39257126), С(Ф)Г " ОВЕН" (код 30646244), ФГ "МИРНЕ НЕБО (код 31745091), ТОВ "ФГ "РІДНИЙ КРАЙ" (код 35722984), ТОВ "ЗЕРНОТОРГОВАЯ КОМПАНИЯ "ПРОМІНЬ" (код 38169254), ТОВ "ВІКАГРО" (код 39588762), ТОВ "ІНВЕСТ-ЛІГА" (код 39645359), ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ"ІНКОР-ЛЮКС" (код 39830964),

ТОВ "АГРОСНАБТРЕЙД" (код 39850577), ТОВ "ФГ КАЗКОВА ДОЛИНА" (код 39964340), ТОВ "ОПТИМА ГРУП ПІВДЕНЬ" (код 40611140), ТОВ "ТОРГ-ЕКСПО" (код 41499593), ТОВ "КВАНТ-ТОРГСЕРВІС" (код 41565875),

ТОВ "ПРАКТІК СЛОТ" (код 41565990), ТОВ "ПРОГРЕССИВ ТАЙМ" (код 41639868), ТОВ "ПРАКТИК НІК" (код 41711823), ТОВ "БАЗІС СЛОТ" (код 41711886), ТОВ "ЛІНК ЕКО" (код 41711928), ТОВ "ЛІДЕР СНАБ" (код 41711975), ТОВ "НІКРЕСУРС" (код 41712041), ТОВ "РОМАРІ" (код 41712099), ТОВ "АГРО ДЕЙ" (код 41781576), ТОВ "АГРО ДІНІ М" (код 41781712),

ТОВ "ЕНЕР-ЛІ" (код 41781775 ), ТОВ "АРТДЖУНА" (код 41781859),

ТОВ "ЕВЕЛІ" (код 41781932), ТОВ "ГЛОБАЛ СТОУН" (код 41917855),

ТОВ "ПРОВАНС НІК" (код 41917876), ТОВ "КЛОУД ПРАЙМ" (код 41917939), ТОВ "СІНТЕЗ ПРАЙМ" (код 41918103), ТОВ "МАГНЕТИК ЛТД" (код 41918141), ТОВ "СНОУ ПРОСТ" (код 42056367), ТОВ "АГРОСТОМ" (код 42056459), ТОВ "ВЕРЕС СЛОТ" (код 42056658), ТОВ "АРМ ВІП" (код 42056789), ТОВ "ГЛІМ ТРЕЙД" (код 42056993), ТОВ "ФОНЕД" (код 42057007), ТОВ "БЕСТ СЕРВІС ЮГ" (код 42057012), ТОВ "ВІДОМ БУД" (код 42057028), ТОВ "ЛЕФКАРА" (код 42208629), ТОВ "АЛАССА" (код 42208634),

ТОВ "МЕМАС ГРУПП" (код 42208647), ТОВ "ТРИОДИТИС" (код 42208655), ТОВ "МЄ-НІКО" (код 42208660), ТОВ "АЛЕКС ПРІМ" (код 42211359),

ТОВ "МІКС АГРОТОРГ" (код 42212373), ТОВ "ПРАКТІК ГРУПП" (код 42212808), ТОВ "САПРАЙМ" (код 42213005), ТОВ "ЛИБАРИС" (код 42214103),ТОВ "ЛИМЕРЗ" (код 42215306), ТОВ "ЕРМЕС" (код 42219871),

ТОВ «ДЖЕНЕРАЛ РІЧ КОМПАНІ» (код 42474145), ТОВ «КВІТКА СОНЦЯ» (код 42474213), ТОВ "ДЖАСТ ПРАЙМ" (код 42609991), ТОВ «ФГ СОКІЛ» (код 41125264), ТОВ «ЛАН-КОМПАНІ» (код 41545555),

ТОВ «ГРУПААГРОТРЕЙД» (код 41696122), ТОВ «АГРОГРУП ЛТД» (код 41789004), які здійснювали придбання різноманітного товару (іграшок, тканини, одяг, овочі, фрукти та ін.) у підприємств імпортерів, і в подальшому по ланцюгу постачання через ряд пов`язаних підприємств змінювали номенклатуру товару, який в подальшому нібито реалізовувався підприємствам реального сектору економіки, або експортувався за межі митної території України.

Проведеним аналізом податкової звітності та інших наявних матеріалів встановлено, що посадовими особами підприємства постачальників є певне коло осіб, на яких зареєстровано по декілька підприємств, на підприємствах відсутні трудові, складські та виробничі потужності не обхідні для повноцінного функціонування підприємств. Дані підприємства мали спільні адреси реєстрації, рахунки відкриті в одних банківських установах, та звітувалися з однієї ІР - адреси.

Крім цього, в ході аналізу баз даних ГУ ДФС у м. Києві встановлено, що всі встановлені підприємства пов`язані між собою спільними податковими адресами, банківськими установами, а також одні і ті особи являються керівниками на декількох підприємствах.

Встановлені у ході досудового розслідування фактичні обставини дають підставу вважати, що фактично посадові особи підприємств постачальників не мають відношення до фінансово господарської діяльності, їх дані могли використовуватися невстановленими особами для прикриття незаконної діяльності пов`язаної з формування штучного податкового кредиту підприємствам реального сектору економіки, а також експорту сільськогосподарської продукції за межі митної території України по трьохстороннім договорам з підприємствами нерезидентами, які зареєстровані на офшорних зонах (печатки та реєстраційні документи яких були вилучені в ході обшуку), з порушенням митного та податкового законодавства України, що призвело до неповернення валютної виручки на територію України. Всі дані протиправні діяння невстановлених осіб, яким підконтрольні вищевказані підприємства, призвели до недонадходження до Держаного бюджету України коштів в особливо великих розмірах.

Проведеними заходами встановлено, що організаторами злочинної групи являються службові особи ДФС України.

24.09.2019 на підставі ухвали Печерського районного суду

м. Києва № 757/48929/19-к від 12.09.2019 проведено обшук за адресою:

АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , у ході якого виявлено та вилучено:

- мобільний телефон «Iphone» рожевого кольору, модель - А 1687;

- мобільний телефон «Samsung» GT-E1209R, IMEI: НОМЕР_1 ;

- печатка ТОВ «Інтергеоном» (ЄДРПОУ 42447221);

- чорнові записи, копії актів приймання-передачі, фінансові звіти, рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт на 24 арк.;

- мобільний телефон «Iphone X», IMEI НОМЕР_2 .

Окрім цього, 24.09.2019 на підставі ухвали Печерського районного суду

м. Києва № 757/48929/19-к від 12.09.2019 проведено обшук за адресою:

АДРЕСА_2 , у ході якого виявлено та вилучено:

- блокнот із чорновими записами.

Усі зазначені документи та речі визнані постановою слідчого від 25.09.2019 речовим доказом та відповідають критеріям, передбаченим ч. 1 ст. 98 КПК України

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Абзацом 2 ч. 5 ст. 171 КПК України передбачено, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Судовим розглядом встановлено, що обшук, під час якого було вилучено майно та на арешті якого на даний час наполягає сторона обвинувачення, був проведений 24.09.2019, а з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна прокурор звернувся до суду 26.09.2019, що свідчить про дотримання вимог абзацу 2 ч. 5 ст. 171 КПК України.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 частини другої цієї статті у випадку, передбаченому пунктом 1, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядкуст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимогст. 89 КК Українипід час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

З огляду на зазначені вимоги закону слідчий суддя приходить до висновку про те, що вилучене майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні.

Матеріали клопотання свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження, і, таким чином може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому слідчий суддя вважає за доцільне, для ефективного розслідування з метою збереження речових доказів накласти арешт на вказане майнор.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання про задоволення клопотання сторони обвинувачення про накладення арешту на вилучене майно, з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 26, 98, 100, 107, 117, 131, 132, 171173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на речі та документи, що були вилучені 24.09.2019 у ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 та за адресою: АДРЕСА_2 у ході якого виявлено та вилучено:

- мобільний телефон «Iphone» рожевого кольору, модель - А 1687;

- мобільний телефон «Samsung» GT-E1209R, IMEI: НОМЕР_1 ;

- печатка ТОВ «Інтергеоном» (ЄДРПОУ 42447221);

- чорнові записи, копії актів приймання-передачі, фінансові звіти, рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт на 24 арк.;

- мобільний телефон «Iphone X», IMEI НОМЕР_2 ;

за адресою: АДРЕСА_2 , у ході якого виявлено та вилучено:

- блокнот із чорновими записами.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту/відмову у ньому може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1