Справа № 560/3129/19
РІШЕННЯ
іменем України
09 грудня 2019 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В.
розглянувши адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Нігинсахкампром" до Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування розрахунку,
ВСТАНОВИВ:
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
Приватне підприємство "Виробничо-комерційне підприємство "Нігинсахкампром" звернулося до суду з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №0022385 від 24.05.2019 на суму 840 євро, складений Управлінням Укртрансбезпеки у Хмельницькій області.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до акту перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0022385 від 24.05.2019 за результатами габаритно - вагового контролю автомобіля марки IVECO, модель - TRAKKER, державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ПП "ВКП "Нігинсахкампром", встановлено, що водій здійснює перевезення вантажу по маршруту Смотрич - Хмельницький, накладна №3 від 22.05.2019, перевозив вантаж 46,090 тон при допустимих 40 тон, на здвоєні передній осі 17,905 тон при допустимих 16 тон, на здвоєні задній осі 28,185 тон при допустимих 16 тон, порушено пункт 22.5 Постанови Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001. Вказує, що зазначений акт підписаний водієм без зауважень. На підставі вищезазначеного акту №0022385 від 24.05.2019, здійснено розрахунок №503 плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, згідно якого ПП "ВКП "Нігинсахкампром" нараховано 840 євро.
Зазначає, що на час складання акту №0022385 від 24.05.2019 та розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування не було затверджено методику визначення параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу. Крім того, довідка та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, складені відповідачем, взагалі не містять жодних даних про те, яке саме зважувальне обладнання використовувалося під час габаритно - вагового контролю транспортного засобу позивача, його назви, технічні характеристики.
Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги повністю.
Відповідач на адресу суду надіслав відзив на позов, згідно якого вказав, що заперечує проти вказаного адміністративного позову, вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Вказує, що перевірка транспортного засобу здійснювалась на законних підставах, за дотримання порядку проведення габаритно - вагового контролю у результаті чого складені документи за якими позивач змушений сплатити плату за проїзд у сумі 840 євро. У зв`язку з цим, просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Крім того, представник відповідача просить закрити провадження у справі, оскільки такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду. Оскільки суд дійшов висновку, що поданий адміністративний спір необхідно розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд вважає, що твердження представника відповідача про закриття провадження у справі є безпідставним.
На адресу суду 29.11.2019 від позивача надійшла заява про зміну предмета позову, за результатом розгляду якої, суд дійшов висновку, про те, що заява подана з порушенням вимог статті 47 КАС України, відтак підлягає поверненню заявнику, оскільки частиною 1 статті 47 КАС України визначено, що позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (в даному випадку згідно частини 2 статті 262 Кодексу 06.11.2019).
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою від 11.10.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в даній справі та призначив її до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) осіб.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом встановлено, що 24 травня 2019 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області, на підставі направлення на перевірку №003881 від 17.05.2019 здійсненні заходи габаритно - вагового контролю щодо транспортного засобу: IVECO TRAKKER, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ПП "ВКП "Нігинсахкампром". За результатами габаритно-вагового контролю вказаного транспортного засобу посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області на підставі чеку зважування №403 від 24.05.2019 встановили, що позивач перевозив вантаж 46,090 тон при допустимих 40 тон, на здвоєні передній осі 17,905 тон при допустимих 16 тон, на здвоєні задній осі 28,185 тон при допустимих 16 тон.
На підставі чеку зважування №403 від 24.05.2019 відповідачем складено довідку про результати здійснення габаритно - вагового контролю №037503 від 24.05.2019, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0022385 від 24.05.2019, на підставі яких здійснено розрахунок плати за проїзд №503 від 24.05.2019 на суму 840 євро. Водій ОСОБА_1 з вищевказаними документами був ознайомлений, про що свідчить його підпис в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №156081 від 24.05.2019.
Вважаючи, що порушені права позивача, він звернувся з позовом до суду.
ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.
Відповідно до статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198 затверджено Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, відповідно до пункту 16 яких перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначається окремими актами законодавства.
Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30), згідно пункту 3 яких, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Пунктом 4 Правил №30 передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Пунктом 3 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Тобто, безпосереднє здійснення габаритно-вагового контролю покладено Укртрансбезпекою на її територіальні органи спільно із відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.
Згідно з пунктом 12 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Відповідно до пункту 13 Порядку №879 під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
Суд враховує, що у відповідача відсутній обов`язок надавати свідоцтво про метрологічну атестацію ваг на предмет відповідності технічних характеристик, довідку про результати здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення.
Відповідно до пунктів 16-18 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. У разі коли за допомогою автоматичних зважувальних пунктів виявлено факт перевищення встановлених габаритно-вагових параметрів, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу здійснюється на найближчому стаціонарному та/або пересувному пункті габаритно-вагового контролю. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.
Також згідно підпункту 5 пункту 4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 №1007/1207, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №215/24992, посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.
Отже, посадові особи Укртрансбезпеки під час здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений чинним законодавством.
Згідно пункту 30 Порядку №879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.
Пунктом 31-1 Порядку №879 встановлено, що якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
Відповідно до пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Тобто, законодавцем чітко передбачено критичну похибку в розмірі 2 %, що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в тому числі й сипучого, який під час транспортування здатний зсуватися. У даній справі перевищення навантаження на здвоєну вісь становить більше 2%. Загальне перевищення нормативно допустимих вагових параметрів навантаження склало 15,23%.
Пунктом 21 Порядку №879 визначено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
Відповідно до пункту 22 Порядку №879 у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В свою чергу, згідно статті 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, повноваженнями затримувати транспортний засіб наділені працівники відповідного підрозділу Національної поліції, що забезпечує безпеку дорожнього руху.
Згідно абзацу 2 пункту 27 Порядку №879 плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
Доводи позивача про те, що довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю не містить відомостей про технічні засоби, якими здійснювався габаритно-ваговий контроль є безпідставними, оскільки така довідка складається за затвердженою формою і не містить графи, яка б визначала марку, модель та заводський номер зважувального обладнання.
Верховний Суд у постанові від 21.09.2018 по справі №804/5296/17 дійшов висновку, що процедурні порушення з боку працівників Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю не є підставою звільнення перевізника від відповідальності за порушення нормативів вагових параметрів під час руху великовагового транспортного засобу.
Щодо доводу позивача про те, що предметом перевезення був сипучий вантаж, який є рухомим під час руху транспортного засобу, а тому його маса є несталою в різних точках автомобіля, то суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 абз. 2 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, допускається перевищення вагових параметрів на визначеними у п. 22.5 ПДР на 2% (враховуючи сипучість вантажу).
Тобто, законодавцем чітко передбачено критичну похибку в розмірі 2 %, що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в тому числі й сипучого, який під час транспортування здатний зсуватися. У даній справі перевищення навантаження на здвоєну вісь становить більше 2%.
Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 2014 року "Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні" на водія та перевізника покладено ряд обов`язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу, які позивачем не були виконані.
Відповідно до п.п. 8.14-8.15 Глави 8 зазначених правил, завантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху.
Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.
Згідно з п. 12.1 Глави 12 зазначених правил, при транспортуванні вантажів слід дотримувати вимог Правил дорожнього руху України.
Пунктом 12.5 Глави 12 вказаних правил передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова; волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.
Також п. 8.20 Глави 8 зазначених правил визначено, що водій зобов`язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.
Відповідно до п. 8.21 Глави 8 зазначених правил, виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов`язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у Правилах дорожнього руху України.
Отже, водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема сипучого вантажу великоваговим автомобільним транспортом, зобов`язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху, а тому довід позивача щодо сипучості вантажу суд вважає необґрунтованим.
Щодо доводу позивача про відсутність на момент виникнення спірних правовідносин Методики виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів України, суд зазначає наступне.
На момент виникнення спірних правовідносин, не була затверджена відповідна методика Мінекономрозвитку, якою мали керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю.
Пунктом 19 Порядку № 879 було передбачено, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.
Проте, оскільки за змістом статей 4 і 29 Закону України "Про дорожній рух", статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879, яким керувався відповідач, суд вважає, що відповідачем правомірно проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу позивача та складено відповідні довідку та розрахунок. Крім того, позивачем не наведено жодних обґрунтувань порушення його права у спірних правовідносинах внаслідок проведення габаритно-вагового контролю без використання методики Мінекономрозвитку.
Наведене узгоджується з подальшим нормативним регулюванням спірних правовідносин, а саме скасування пункту19 Порядку №879 Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №671 без визначення необхідності застосування затвердженою Мінекономрозвитку або іншою методикою.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.09.2018 у справі № 804/5296/17.
Таким чином, у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення - дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів; у разі ж якщо рух здійснюється без відповідно дозволу або внесення плати за проїзд, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати.
Аналогічні висновки викладені у рішенні Верховного суду від 19.04.2018 у справі №814/1461/16.
Отже, саме позивач у даній справі несе відповідальність у вигляді сплати суми за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування за порушення, встановлені під час габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки IVECO, модель - TRAKKER, державний номерний знак НОМЕР_1 , який було здійснено 24.05.2019.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, позивачем не доведено, а відповідачем спростовано протиправність дій Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області щодо складання розрахунку №503 від 24.05.2019 плати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.
Таким чином, в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.
Оскільки, адміністративний позов задоволенню не підлягає, судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
у задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Нігинсахкампром" до Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування розрахунку відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 09 грудня 2019 року
Позивач:Приватне підприємство "Виробничо-комерційне підприємство "Нігинсахкампром" (вул. Жовтнева, будинок 91,Смотрич,Дунаєвецький район, Хмельницька область,32423 , код ЄДРПОУ - 32057262) Відповідач:Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області (вул. Соборна, 75,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39816845) Головуючий суддя В.В. Матущак
Суд | Хмельницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2019 |
Оприлюднено | 10.12.2019 |
Номер документу | 86199998 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Хмельницький окружний адміністративний суд
Матущак В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні