Рішення

від 09.12.2019 по справі 824/1006/19-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2019 р. м. Чернівці справа № 824/1006/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Порядок в домі 11" до Управління Держпраці у Чернівецькій області про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Порядок в домі 11" (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом, у якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Чернівецькій області (далі - відповідач) про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧВ-309/19/422/АВ/П/ПТ/МГ-ФС/086 від 28.02.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що не погоджується із прийнятою постановою, оскільки при її винесенні не враховано, що при складанні табелю обліку робочого часу працівників, помилково зазначено вихідний день як робочий.

Також, відповідачем не враховано той факт, що виплата заробітної плати працівникам в лютому проводилась за січень, так як згідно умов колективного договору, а саме 07 лютого, тобто в день закінчення проведення інспекційного відвідування, а для перевірки були надані зарплатні відомості, сформовані 05.02.2019 р. Вказані факти свідчать про те, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови поверхнево дослідив надані для перевірки документи.

30.09.2019 р. відповідач не погоджуючись із поданим позовом подав до суду відзив, в якому вказував, що перевіркою табелів обліку робочого часу ПП Порядок в домі 11 за вересень - грудень 2018 р. встановлено, що в грудні працівники підприємства працювали у святковий день - 25 грудня, проте заробітна плата позивачем не нарахована та не оплачена, хоча потрібно в подвійному розмірі за кожну годину роботи в святковий день.

Окрім того, під час інспекційного відвідування встановлено, що працівники підприємства працювали понаднормово, а саме при місячній нормі 158 год., останні відпрацювали 172 год. Проте, оплата понаднормово відпрацьованих годин вказаним працівникам в подвійному розмірі годинної тарифної ставки за кожну годину роботи в надурочний час проведено не було.

Разом з тим, позивачем у січні 2019 р. не проведено нарахування індексації заробітної плати із застосуванням коефіцієнту 3,1 %.

29.08.2019 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №824/1006/19-а відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено розгляд справи на 11:00 год. 16.09.2019 р.

29.08.2019 р. ухвалою суду задоволено заяву приватного підприємства "Порядок в домі 11" про забезпечення адміністративного позову. Зупинено стягнення у виконавчому провадженні №59789037 на підставі виконавчого документа - постанови Управління Держпраці в Чернівецькій області №ЧВ - 309/19/422/АВ/П/ПТ/МГ-ФС/086 від 28.02.2019 р. до набрання законної сили судовим рішенням по справі за позовом приватного підприємства "Порядок в домі 11" до Управління Держпраці у Чернівецькій області про скасування рішення.

16.09.2019 р. судом оголошено перерву по справі до 14:20 год. 30.09.2019 р.

30.09.2019 р. фіксування судового засідання не відбулось, у зв`язку із задоволенням клопотання про відкладення судового розгляду справи.

09.10.2019 р. судом оголошено перерву по справі до 09:00 год. 24.10.2019 р.

24.10.2019 р. судом оголошено перерву по справі до 11:40 год. 30.10.2019 р.

30.10.2019 р. судом оголошено перерву по справі до 12:00 год. 11.11.2019 р.

11.11.2019 р. представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, за його відсутності. Вказував, що позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача також подав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, за його відсутності. Вказував, що проти позовних вимог заперечує повністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи приписи ст. 194 КАС України та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження без їх участі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України, на виконання вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" в частині дотримання вимог ч. 5 ст. 2, ст. 1, ст. 3, ч. 1, 4, 6-8, абз. 2 ч. 10, 13, 14 ст. 4, ч. 1-4 ст. 5, ч. 3 ст. 6, ч. 1-4, 6 ст. 7, ст.ст. 9, 10, 19-21, ч. 3 ст. 22, відповідно до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. № 295, наказу Мінсоцполітики від 18.08.2017 р. №1338 Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів, Положення про Управління Держпраці у Чернівецькій області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 р. №84 та інформації Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області від 09.01.2019 р. №806/03 щодо страхувальників, які у листопаді 2018 р. збільшили на 20 та більше відсотків кількості застрахованих осіб з ознакою неповний робочий час , прийнято наказ №66, яким уповноважено головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернівецькій області Гончару О.А. в межах наданих повноважень здійснити інспекційне відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю, оплату праці, мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин у приватному підприємстві "Порядок в домі - 11" вул. Чехова, 23, м. Чернівці тривалістю 2 робочих дні у період з 06.02.2019 р. по 07.02.2019 р. (а.с. 128, 129).

Направлення на проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 04.02.2019 р. №04-053 отримано позивачем 06.02.2019 р. (а.с. 13, 80).

Відповідно до ст. 259 КЗпП України, ч. 3 ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п. 19, 31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Кабінетом міністрів України від 26.04.2017 р. №295 у присутності директора ОСОБА_1 проведено інспекційне відвідування ПП "Порядок в домі 11" з 06.02.2019 р. до 07.02.2019 р., за результатами якого 07.02.2019 р. складено акт №ЧВ-309/19/422/АВ (а.с. 14 - 17).

Під час перевірки виявлено наступні порушення:

- оплата за роботу у святковий день 25.12.2018 р., працівникам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ОСОБА_15 не нарахована і не оплачена, хоча потрібно в подвійному розмірі за кожну годину роботи у святковий день, що суперечить вимогам ст. 107 КЗпП України;

- не оплачено понаднормово відпрацьовані години наступним працівникам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в подвійному розмірі годин тарифної ставки за кожну годину роботи в надурочний час, чим порушено вимоги ст. 106 КЗпП України;

- працівникам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 у січні 2019 р. не проведено нарахування індексації заробітної плати із застосуванням коефіцієнту 3,1 %.

07.02.2019 р. інспектором праці на підставі пункту 27 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. №295, винесено припис № ЧВ-309/19/422/АВ/П, яким зобов`язано директора Чернецького Б.А. усунути виявлені порушення до 07.03.2019 р. (а.с. 18 -19).

Акт інспекційного відвідування № ЧВ-309/19/422/АВ від 07.02.2019 р. та припис № ЧВ-309/19/422/АВ/П від 07.07.2019 були отримані позивачем 07.02.2019 р.

Не погоджуючись із висновками викладеними в акті перевірки №ЧВ-309/19/422/АВ, позивач подав до Управління Держпраці у Чернівецькій області письмові пояснення, в яких просив не застосовувати до нього фінансові санкції (а.с. 20 - 21).

Листом від 11.02.2019 р. повідомлено позивача про розгляд справи за ст. 265 КЗпП України за результатами проведення інспекційного відвідування о 10:30 год. 21.02.2019 р. за адресою м. Чернівці, вул. Зелена, буд. 3, ІІІ поверх (а.с. 122).

21.02.2019 р. позивач подав до відповідача лист із проханням відкласти розгляд справи.

В зв`язку з викладеним, листом від 22.02.2019 р. повідомлено позивача про розгляд справи за ст. 265 КЗпП України за результатами проведення інспекційного відвідування о 11:45 год. 28.02.2019 р. за адресою м. Чернівці, вул. Зелена, буд. 3, ІІІ поверх (а.с. 121).

За результатами розгляду справи, відповідач керуючись ст. 259 КЗпП України, ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення", ч. 3 ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п. 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення та на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України вирішила накласти на позивача штраф у розмірі 667680,00 грн, про що винесла постанову №ЧВ-309/19/422/АВ/П/ПТ/МГ-ФС/086 (а.с. 11 - 12).

Вважаючи прийняту відповідачем постанову протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Частина 2 ст. 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 р. (Положення №96) встановлено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Підпункт 6 п. 4 Положення №96 встановлює, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно п.п. 5 п. 6 Положення №96 Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Пункт 7 Положення №96 вказує, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Стаття 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. №877-V (далі - Закон №877-V): державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Стаття 2 Закону №877-V вказує, що заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації. Зазначені у цій частині органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Згідно ч. 4 ст. 4 Закону №877-V виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності.

Частина 8 ст. 4 Закону №877-V: органи державного нагляду (контролю) та суб`єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо - та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

Частина 1 ст. 6 Закону №877-V вказує, що під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Частина 2 ст. 6 Закону №877-V встановлює, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Частина 5 ст. 7 Закону №877-V встановлює, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання. Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Згідно ч. 6 ст. 7 Закону №877-V в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 1 ст. 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 ст. 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

За змістом частин 3, 4 ст. 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України. Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ч. 1 ст. 259 КЗпП України Кабінет Міністрів України постановою від 26.04.2017 р. № 295 затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно з п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань.

Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад, посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (п. 3 Порядку № 295).

Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі (п. 8 Порядку № 295).

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення (п. 9 Порядку № 295).

Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб`єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів (п. 10 Порядку № 295).

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення (п. 19 Порядку № 295).

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування (п. 20 Порядку № 295).

Пунктом 21 Порядку № 295 визначено, що якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Згідно з п. 23, 24 Порядку № 295 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю. Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування.

У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності (п. 27 Порядку № 295).

У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються (п. 28 Порядку № 295).

Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування (п. 29 Порядку № 295).

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення визначено постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" від 17.07.2013 р. №509 (далі - Порядок № 509).

Відповідно до п. 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Суд зазначає, що однією із підстав прийняття постанови від 28.02.2019 р. № ЧВ-309/19/422/АВ/П/ПТ/МГ-ФС/086 є висновок Управління Держпраці у Чернівецькій області про те, що позивачем не проведена оплата роботи у святковий день 25.12.2018 р. у подвійному розмірі працівникам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ОСОБА_15

Також відповідач, в акті перевірки зазначав, що перевіркою табелів обліку робочого часу та відомостей нарахування заробітної плати за вересень - грудень 2018 р. встановлено, що у грудні 2018 р. працівники підприємства ОСОБА_1 (директор), ОСОБА_2 (технік), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , працювали понаднормово, а саме при місячній нормі 158 год, останні працювали 172 год. Проте, оплата понаднормово відпрацьованих годин вказаними працівниками в подвійному розмірі годин тарифної ставки за кожну годину в надурочний час проведено не було.

Статтею 73 КЗпП України встановлено святкові дні, серед яких 25 грудня - Різдво Христове.

Відповідно до ч. 4 ст. 73 КЗпП України робота у святковий і неробочий день оплачується у подвійному розмірі:

1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;

2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.

Оплати у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Судом встановлено, що з метою регулювання трудових відносин і соціально-економічних інтересів власників і працівників підприємства "Порядок в домі 11" 10.09.2018 року укладено колективний договір на 2018 - 2023 роки (а.с. 44 - 46).

Відповідно до п. 1.3 вказаного договору, його умови поширюються на всіх працівників підприємства і є обов`язковими як для власників і управлінського персоналу, так і для кожного члену трудового колективу.

Згідно п. 5.1 на підприємстві встановлюється такий режим роботи, який є обов`язковим для всіх працівників: початок роботи - 08:30 год., закінчення роботи - 18:00 год., перерва для відпочинку і харчування - з 12:30 до 14:00 год., субота і неділя вихідні дні.

Для двірників: початок роботи - 06:00 год., закінчення роботи - 14:00 год., перерва для відпочинку і харчування - з 10:00 до 11:00 год., субота - початок роботи 08:00 год., закінчення роботи - 11:00 год., неділя - вихідний день.

У будь-якому випадку тривалість робочого часу працівників не може перевищувати встановлену законодавством України: 40 годин у тиждень (п. 5.2).

Як встановлено із табелю працівників за грудень 2018 р. відмічено явку працівників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ОСОБА_15 25 грудня (а.с. 102).

Разом з тим, згідно особистих письмових пояснень, які містяться в матеріалах справи, вказані працівники заперечували факт виконання своїх обов`язків за займаною посадою 25.12.2018 р., оскільки в них був вихідний (а.с. 23 - 37).

Окрім того, в якості свідків було допитано ОСОБА_1 та ОСОБА_18 , які надали суду пояснення, відповідно до змісту яких вказали, що 25 грудня було помилково занесено до табелю обліку використаного робочого часу явку працівників.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність описки в табелі працівників за грудень 2018 р. відносно проведення обліку робочого часу у святковий день - 25 грудня, а тому вважає необґрунтованими твердження відповідача про наявність у позивача обов`язку оплачувати вищевказаним працівникам роботу у святковий день.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що співставлення відомостей з табелю обліку робочого часу працівників із затвердженими нормами кількості робочих годин не може бути єдиним, належним та беззаперечним доказом на підтвердження порушення позивачем ст. 106 та ст.107 КЗпП України.

Натомість, при оцінці виявленого порушення відповідачу необхідно було врахувати надані позивачем пояснення, письмові докази, пояснення працівників та інші докази виправлення технічної помилки при складанні табелю обліку використаного робочого часу за грудень 2018 р. та надати оцінку доцільності застосування штрафних санкцій з урахуванням характеру вчиненого порушення.

Також важливим, на думку суду, є те, що будь-яких скарг від працівників з приводу невиплати в подвійному розмірі заробітної плати за одну відпрацьовану годину в надурочний час не було.

Суд також звертає увагу на те, що в акті інспекційного відвідування не встановлено, яка сума заробітної плати є невиплаченою працівникам, щодо яких виявлено порушення.

Акт інспекційного відвідування не містить суті виявленого порушення, зокрема не визначає суму невиплаченої заробітної плати, не містить відомостей про загальний розмір нарахованої, виплаченої та належної до виплати суми заробітної плати за перевіряємий період.

Стосовно не проведення у січні нарахування індексації заробітної плати із застосуванням коефіцієнту 3,1 %, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про індексацію грошових доходів населення від 03.07.1991 р. № 1282-ХІІ індексація грошових доходів громадян - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії, стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника (ст. 2).

Згідно з ч. 5 ст. 95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

"Порядок проведення індексації грошових доходів населення" затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України та які не мають разового характеру, зокрема оплата праці найманих працівників підприємств у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється у розмірі 103%.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Згідно п. 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Індексується заробітна плата всіх працівників (незалежно від її розміру), але тільки в межах прожиткового мінімуму для тих, хто працює.

Індексацію заробітних плат найманих працівників потрібно нараховувати і виплачувати разом із заробітною платою.

У випадку розрахунку для неповного робочого дня, сума індексації визначається із розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованого часу.

У складі нарахованої зарплати за поточний місяць індексації підлягає лише посадовий оклад, тарифна ставка (постійна складова заробітної плати) в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2010 р. № 2017-ІІІ індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст. 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Статтею 1 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР (далі -Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Гарантії забезпечення мінімальної заробітної плати закріплені ст. 3-1 Закону № 108/95-ВР, а саме розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. Мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці.

Згідно ст. 24 Закону № 108/95-ВР заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ст. 33 Закону № 108/95-ВР в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ст. 95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Як вбачається із акту перевірки, згідно штатних розписів від 04.09.2018 р. та від 02.01.2019 р. (розмір посадових окладів не змінювався) посадовий оклад техніка - доглядача житлових будинків встановлений в розмірі 8000,00 грн та двірника по прибиранню прибудинкової території 5200,00 грн. Враховуючи вимоги вказаного Порядку базовий місяць для проведення індексації заробітної плати працівникам працюючим на вказаних посадах є вересень 2018 р. та в зв`язку із наявністю індексів інфляції, індексації підлягає заробітна плата за січень 2019 р. із застосуванням коефіцієнту 3,1 %.

Згідно п. 3.1 Колективного договору заробітна плата працівникам виплачується двічі на місяць: заробітна плата за першу половину місяця виплачується 22 числа кожного відпрацьованого місяця, заробітна плата за другу половину місяці - 07 числа наступного місяця за відпрацьований місяць, а у випадку, якщо день заробітної плати збігається з вихідним днем, - напередодні цього дня.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем 07.02.2019 р. виплачено заробітну плату за другу половину січня, а 08.02.2019 р. виплачено індексацію заробітної плати.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем передчасно зроблено висновок, що позивач у січні 2019 р. не провів нарахування індексації заробітної плати із застосуванням коефіцієнту 3,1%.

З огляду на викладене, суд вважає, що прийнята уповноваженими посадовими особами відповідача постанова від 28.02.2019 р. №ЧВ-309/19/422/АВ/П/ПТ/МГ-ФС/086 є протиправною та підлягає скасуванню.

Інші доводи відповідача суд не бере до уваги, оскільки вони спростовується обставинами встановленими під час розгляду справи.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 10015,21 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 28.08.2019 р. №350 (а.с. 3).

Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує з Управління Держпраці у Чернівецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 10015,21 грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову управління Держпраці у Чернівецькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧВ-309/19/422/АВ/П/ПТ/МГ-ФС/086 від 28.02.2019 року

4. Стягнути на користь приватного підприємсвта "Порядок в домі 11" за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернівецькій області судові витрати у розмірі 10015,21 грн сплачених відповідно до платіжного доручення №350 від 28.08.2019 року.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Приватне підприємство "Порядок в домі 11" (вул. Чехова, 23, м. Чернівці, 58022, Код ЄДРПОУ 42403582)

Відповідач - Управління Держпраці у Чернівецькій області (вул. Зелена, 3, м. Чернівці, 58003, Код ЄДРПОУ 39888333)

Суддя І.В. Маренич