Рішення

від 05.12.2019 по справі 640/21837/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 грудня 2019 року № 640/21837/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВМ ГРУПП

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України

про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ВМ ГРУПП звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - Відповідач), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.12.18р. № 3-0712/2-10/10- 27/0712/06/01 Державної архітектурно-будівельної інспекції України;

- визнати протиправним та скасувати припис Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 26.11.18р. № С-2611/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.12.2018р. відкрито спрощене позовне провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач послалась на те, що оскаржувана Постанова про накладення штрафу є незаконною та підлягає скасуванню, а викладені в Постанові факти не відповідають дійсності, та не є такими, що ґрунтуються на нормах матеріального права України.

Як зазначає позивач, під час перевірки був присутній директор ТОВ ВМ ГРУПП , яким на вимогу інспекторів відповідача були надані витребувані документи. Проте 20.11.18р. інспектор Бутківський та Коваль повідомили, що надано не всі документи, проте відмовилися назвати, які саме необхідно надати додатково документи до Інспекції, посилаючись на те, що суб'єкт містобудування сам вирішує, які документи надавати.

Позивач наголошує, що ним не було отримано від відповідача а ні в усній формі, а ні у письмовій формі, які саме документи необхідні для проведення перевірки. Натомість 26.11.2018р. інспекторами винесено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій. При цьому, у графі зазначається об'єкт будівництва, на які не допускаються посадові особи зазначено, окрім об'єкта будівництва, що не надано необхідних документів для проведення планового заходу.

Як зазначає позивач, жодним законодавчим та нормативно-правовим актом у сфері регулювання містобудівної діяльності не визначено перелік документів, які необхідно надавати посадовим особам інспекції під час здійснення планового заходу державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідач у відзиві проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні в повному обсязі. Як зазначив відповідач, під час проведення позапланової перевірки так і під час винесення оскаржуваної постанови посадові особи Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області діяли на підставі у межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Дослідивши обставини справи та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

На підставі повідомлення про проведення планового заходу від 29.10.2018р. № 10/10- 14/2910/06/01, наказу від 29.11.2017р. №1788 та направлення від 22.10.2018року №б/н Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України була проведена планова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил ТОВ ВМ ГРУПП на об'єкті будівництва Будівництво виробничо-складського комплексу з вбудованими офісними приміщеннями в адмінмежах Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області у період з 13.11.2018р. по 26.11.2018р.

Як зазначає позивач, на перевірці був присутній суб'єкт містобудування, а саме позивач - замовник будівництва. Директор товариства ознайомився з направленням на проведення перевірки та допустив посадових осіб на об'єкт будівництва. Посадовою особою відповідача позивачу надано перелік документів, які позивач повинен надати для проведення перевірки.

Судом встановлено, що разом із супровідними листами від 19.11.2018р. та від 22.11.2018р. позивачем були надані відповідачу наступні документи: - виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.05.2014; - копія наказу № 1-к про призначення директора, договір оренди земельної ділянки № б/н від 03.06.2014 p.; - витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 23599134; - договір оренди земельної ділянки № б/н від 11.08.2016 p.; - інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна № 65945026; - договір оренди земельної ділянки № б/н від 11.08.2016 p.; - інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна № 65944865; - детальний план території виробничо-складського комплексу; - генеральний план території; - інженерно-геологічні вишукування (технічний звіт за результатами інженерно-геологічних вишукувань); - кваліфікаційний сертифікат відповідальної особи за здійснення технічного нагляду; - кваліфікаційний сертифікат відповідальної особи за здійснення авторського нагляду; - договір підряду на будівельні роботи від 19.06.2018 № 1906/18 (договір генерального підряду); - наказ на здійснення авторського нагляду від 05.07.17 № 7/2А; - наказ на здійснення технічного нагляду від 27.12.16 № 1/ПП.

Отримання відповідачем вказаних документів підтверджується штампами вхідної кореспонденції Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області на вказаних листах, зокрема вх. № 10/10-2011/2 від 20.11.2018р. та вх. № 10/10-2311/2 від 23.11.2018р.

Проте, 26.11.2018р. інспекторами винесено Акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, в якому зазначено, що ТОВ ВМ Групп в особі директора Маслова Володимира Михайловича не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництво виробничо-складського комплексу з вбудованими офісними приміщеннями в адмінмежах Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка а саме, не надано необхідних для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю документів, чим порушив положення п. 1 ч. 4 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та пп.1 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 23.05.2011 року №553.

За результатами перевірки 26.11.2018р. відповідачем винесено припис №С-2611/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Згідно вказаного припису встановлено, що посадові особи не допущені до проведення перевірки, а саме не надано документи для проведення перевірки. Також вказаним приписом вимагалось допустити посадових осіб Департаменту на об'єкт до 10.12.2018р.

Також 26.11.2018р. складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності за № 1-Л-З-2611/1.

07.12.2018р. за результату розгляду справи Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Держархбудінспекції винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від № 3- 0712/2-10/10-27/0712/06/01, якою визнано Товариство з обмеженою відповідальністю ВМ ГРУПП (далі - позивач) винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.6 ст. 2 Закону України Про відповідальність за-правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено на товариство штраф у сумі 57 630,00 гривень.

Не погоджуючись з такими діями та рішеннями відповідача позивач і звернувся з даним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).

У відповідності до положень ч. 1 ст. 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати у суб'єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;

10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки;

11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об'єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 року № 439/2011, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

У відповідності до положень пункту 4 того ж Положення, Держархбудінспекція України відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за виконанням приписів про усунення порушень вимог законодавства у сферах містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів та правил, у сфері житлово-комунального господарства; проводить перевірки відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються у будівництві, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам, рішенням.

Працівники Держархбудінспекції України та її територіальних органів у випадках, визначених законодавством, мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, об'єктів будівництва та житлово-комунального господарства, а також з метою здійснення контролю за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, до місць провадження такої господарської діяльності незалежно від форми власності.

Підпунктом а п. 5 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України передбачено, що Держархбудінспекції України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку видавати обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.

Згідно з п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

У відповідності до п. 7 того ж Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

У відповідності до пп.1 п. 2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Пунктами 5 та 7 цього ж Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Згідно з абз. 1 п. 9 Порядку № 553 здійснення державного архітектурно - будівельного контролю Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Відповідно до п. 11 того ж Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Пунктом 14 Порядку № 553 здійснення державного архітектурно-будівельного контролю передбачено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

Отже а ні Законом № 3038-VI, а ні Порядком № 553 не передбачено, що посадові особи мають право притягувати до відповідальності особу, у разі не надання останнім документів. Приписами вказаних законодавчих актів передбачено, що інспектор має право бути допущеним до об'єкту будівництва.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 15.05.2012 року № 240 Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.07.2012 року за № 1116/21428 встановлено форму акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій згідно з додатком 2.

Одним з обов`язкових реквізитів такого акту є посада, прізвище, ініціали залучених осіб.

Як вбачається з копії Акту про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно - будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, складеного 26.11.2018 року, посадовими особами Відповідача - головними державними інспекторами Бутківським О.М. та Коваль В.А., вказаний Акт було складено у присутності уповноваженої особи - директора ТОВ ВМ ГРУПП , підпис якого у Акті відсутній.

Тобто будь-яких інших осіб (свідків) для складання вказаного акту головним державним інспектором Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві залучено не було, що не відповідає вимогам форми акту (додаток 2), яка затверджена Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 року № 240.

Крім того, зазначеним Наказом № 240 не затверджена форма акту, у разі ненадання повного переліку необхідних документів для здійснення перевірки.

Судом також встановлено, що 26.11.2018р. у пункті 5 протоколу № 1-JI-3-2611/1 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.11.2018р. зазначено, що посадових осіб не допущено до проведення перевірки, а саме не надано необхідних документів для проведення планового заходу. Також вказано, що відповідальність за вказане правопорушення передбачена п.2 ч.6 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Проте п.2 ч.6 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбачена відповідальність за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.

Таким чином, законодавством не передбачена відповідальність за ненадання документів посадовим особам. Законодавством передбачена відповідальність, зокрема за недопущення посадових осіб до перевірки.

Отже, посадові особи відповідача діяли поза межами правового поля.

Виходячи з принципів діяльності державних органів та органів уповноважених на виконання державних функцій, в тому числі й органів архітектурно-будівельного контролю, останні в ході власної діяльності мають обґрунтовувати власні рішення та дії з достатньою чіткістю.

Вказане, зокрема випливає з п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, за яким у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Крім того, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 14.06.2007 р. по справі Свято-Михайлівська Парафія проти України в якому Високий Суд наголошував, що в національному праві має бути засіб юридичного захисту від свавільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Визначення дискреційних повноважень, якими наділені органи державної влади в сфері основоположних прав, у спосіб, що фактично робить ці повноваження необмеженими, суперечило б принципу верховенства права. Відповідно, закон має чітко визначати межі повноважень компетентних органів та чітко визначати спосіб їх здійснення, беручи до уваги легітимну мету засобу, який розглядається, щоб гарантувати особі адекватний захист від свавільного втручання .

Важливою для України з точки зору конкретизації положень щодо презумпції невинуватості є правозастосовна практика ЄСПЛ, яка в нашій державі є джерелом права та має вищу, порівняно національним законодавством, юридичну силу.

Принцип презумпції невинуватості є обов'язковим для будь яких суб'єктів владних повноважень (справа Аллене де Рібемон проти Франції ).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, з вказаних вище обставин у своїй сукупності суд приходить до висновку, що доводи відповідача щодо правомірності винесення Постанови про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.12.2018 року та визнання Позивача винним у скоєнні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є необґрунтованими та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Суд також наголошує, що відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення - невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

В якості підстави застосування штрафних санкцій до позивача у спірній постанові вказано невиконання позивачем вимог Припису № С-2905/2 від 29.05.2018 року.

Відповідно до п.п. 17, 19 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 533), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Як вбачається зі змісту наведеного припису № С-2611/2 від 26.11.2018р., в ньому міститься вимога до ТОВ ВМ ГРУПП усунути порушення вимог законодавства у строк до 10.12.2018р., про що повідомити Департамент до 10.12.2018 року.

Однак, спірна постанова про накладення штрафу за невиконання вимог наведеного припису була винесена 07.12.2018 року , тобто до закінчення встановленого строку, отже застосування штрафу за невиконання вимог припису було передчасним.

Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до висновку про відсутність у діях позивача складу правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , а тому Постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.12.18р. № 3-0712/2-10/10- 27/0712/06/01 є протиправною та підлягає скасуванню.

У той же час, підстав для скасування припису № С-2611/2 від 26.11.2018р. суд не вбачає, оскільки згідно підпункту 8 пункту 11 Порядку № 533 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю .

Водночас, нормами чинного законодавства передбачено обов'язок суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, саме надавати документи (без деталізації у якій формі - оригінали чи належним чином засвідчені копії), пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а не забезпечення доступу у приміщення, де такі документи знаходяться (пункт 14 Порядку №553).

Тож даний припис видано на виконання повноважень відповідача, як органу державного архітектурно-будівельного контролю, тому підстав для його скасування суд не вбачає.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.12.18р. № З-0712/2-10/10-27/0712/06/01 Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВМ ГРУПП (08132, Київська обл. Києво-Святошинський район, м. Вишнее, вул. Жовтнева, буд. 43, кв. 12; код ЄДРПОУ 39208105) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, поверх 5; код ЄДРПОУ 37471912) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 1 762,00 грн. (одна тисячі сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій