Постанова

від 06.12.2019 по справі 581/231/19

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2019 року

м.Суми

Справа №581/231/19

Номер провадження 22-ц/816/5242/19

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Хвостика С. Г. (суддя-доповідач),

суддів - Левченко Т. А. , Орлова І. В.

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

представника позивача органу опіки і піклування Колядинецької сільської ради Липоводолинського району Сумської області - Смирнової Ольги Леонідівни, третьої особи - ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу органу опіки і піклування Колядинецької сільської ради Липоводолинського району Сумської області на рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 26 вересня 2019 року в складі судді Бутенка Д.В., ухваленого у сел. Липова Долина, повний текст якого складений 30 вересня 2019 року,

в с т а н о в и в:

У квітні 2019 року орган опіки і піклування Колядинецької сільської ради Липоводолинського району Сумської області в інтересах дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , треті особи: Служба в справах дітей Липоводолинської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання дітей та встановлення опіки над дитиною.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є батьками малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також ОСОБА_8 є матір`ю дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Позивач послався на те, що з 17 серпня 2017 року сім`я ОСОБА_3 перебуває на обліку в органі опіки і піклування виконкому Колядинецької сільської ради як сім`я, що опинилися у складних життєвих обставинах. Зокрема, позивач вказав, що відповідачка ОСОБА_8 є безвідповідальною, не займається вихованням дітей та байдуже ставиться до їхньої подальшої долі, не працює, а отримувану нею допомогу при народженні дитини витрачає на власні потреби. Крім того, відповідач ОСОБА_7 також є безвідповідальним, не має постійного місця роботи і не перебуває в пошуках роботи, проживає разом з відповідачкою ОСОБА_8 за рахунок отримуваних нею щомісячних соціальних виплат на дитину, періодично зловживає спиртними напоями, притягувався до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов`язків. Також позивач вказав, що малолітня дочка сторін ОСОБА_2 з 01 вересня 2018 року перебуває на утриманні сестри відповідача ОСОБА_7 ОСОБА_1 , яка проживає разом зі своїми батьками, які також доглядають та забезпечують всім необхідним дитину, влаштували її до дитячого садка, в результаті чого у ОСОБА_2 розвинулися мовні навички та покращився загальний розвиток, хоча проживаючи перші чотири роки у сім`ї з батьками, дитина практично не розвивалася. Щодо інших дітей відповідачки, то позивач вказав, що ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знаходяться на неповному державному забезпеченні у Розбишівській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті, а дочка ОСОБА_6 навчається у ДПНТЗ Синівський ПАЛ , проте відповідачка не турбується про здобуття неповнолітніми дітьми освіти, не готує їх до самостійного життя, не утримує їх та не забезпечує необхідними речами, не забирає дітей на канікули зі школи-інтернату.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд:

- позбавити ОСОБА_8 та ОСОБА_7 батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- позбавити ОСОБА_8 батьківських прав відносно її неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

- призначити опікуном над малолітньою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її рідну тітку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

- стягнути з ОСОБА_8 аліменти на утримання дітей у розмірі 1/2 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;

- стягнути з ОСОБА_7 аліменти відносно ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 26 вересня 2019 року у задоволенні позовних вимог органу опіки і піклування Колядинецької сільської ради Липоводолинського району Сумської області відмовлено.

Попереджено ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про необхідність змінити ставлення до виховання їх спільної дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , поклавши на виконавчий комітет Колядинецької сільської ради Липоводолинського району Сумської області (у разі припинення роботи цим органом на інший сформований виконавчий орган відповідної об`єднаної територіальної громади) контроль за виконанням вказаними відповідачами своїх батьківських обов`язків.

Попереджено ОСОБА_8 про необхідність змінити ставлення до виховання її неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , поклавши на виконавчий комітет Колядинецької сільської ради Липоводолинського району Сумської області (у разі припинення роботи цим органом на інший сформований виконавчий орган відповідної об`єднаної територіальної громади) контроль за виконанням вказаним відповідачем своїх батьківських обов`язків.

Вказане рішення суду позивач орган опіки і піклування Колядинецької сільської ради Липоводолинського району Сумської області оскаржив в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі орган опіки і піклування, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги зазначається, що помилковими є висновки суду першої інстанції про відсутність винної поведінки відповідачів та умисного, свідомого, систематичного і довготривалого нехтування й ігнорування ними своїми батьківськими обов`язками, так як, на думку позивача, в поведінці відповідачки щодо виконання батьківських обов`язків по вихованню її дітей, так і в виконанні обов`язків стосовно їх спільної з відповідачем дочки містяться всі негативні фактори, які свідчать про ухилення батьків від виховання дітей, для підтвердження чого були надані необхідні і достатні докази, зокрема, акти обстеження житла від 27 червня 2018 року, від 19 вересня 2018 року та від 20 грудня 2018 року, характеристики, надані на відповідачів та висновок рішення виконавчого комітету Колядинецької сільської ради від 03 вересня 2018 року за № 33 про доцільність позбавлення відповідачів батьківських прав. Також позивач зауважив, що суд першої інстанції не врахував обставин визнання відповідачами пред`явлених до них позовних вимог про позбавлення їх батьківських прав.

Від інших учасників справи в установлений судом строк відзив на апеляційну скаргу не надходив, письмові заперечення також.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача органу опіки і піклування Колядинецької сільської ради Липоводолинського району Сумської області Смирнової О.Л. про задоволення апеляційної скарги та третьої особи ОСОБА_1 також про задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідачка ОСОБА_8 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (т. 1, а.с. 8-10, 12).

Батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (т. 1, а.с. 11).

Згідно з рішенням виконавчого комітету Колядинецької сільської ради Липоводолинського району Сумської області від 17 серпня 2017 року за № 34 сім`ю ОСОБА_8 взято на облік як таку, що опинилася у складних життєвих обставинах (т. 1, а.с. 17).

Рішенням виконавчого комітету Колядинецької сільської ради Липоводолинського району Сумської області від 26 липня 2018 року за № 29 попереджено ОСОБА_8 та ОСОБА_7 щодо неналежного виконання батьківських обов`язків та зобов`язано зайнятися вихованням своїх дітей, не залишати дітей бездоглядними, припинити вживати спиртні напої, працевлаштуватися та забезпечити дітей необхідними речами, одягом та продуктами харчування (т. 1, а.с. 15).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Колядинецької сільської ради Липоводолинського району Сумської області від 03 вересня 2018 року за № 33 визнано доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_8 відносно її неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , також про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_7 відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 16).

Як вбачається з актів обстеження умов проживання відповідачів у житловому будинку, складених уповноваженими особами Колядинецької сільської ради від 27 червня 2018 року, від 30 серпня 2018 року, від 19 вересня 2018 року та від 20 грудня 2018 року їх житло розміщене на першому поверсі одноповерхового будинку, що складається з 5 кімнат, дві з яких житлові, а три нежитлові кімнати. Будинок опалюється твердим паливом, не достатньо мебльований, відсутні ліжкомісця для всіх членів родини, дитячих речей мало, іграшки та дитячі книги відсутні, продукти харчування в недостатній кількості, літня кухня знаходиться в окремому приміщенні (т. 1, а.с. 18-21).

Згідно з довідкою-характеристикою на ОСОБА_7 та ОСОБА_8 по місцю їх проживання в с. Колядинець, остання має шість дітей, найменша дочка ОСОБА_2 з вересня 2018 року проживає з тіткою ОСОБА_1 , дочки ОСОБА_9 та ОСОБА_6 навчаються у ДПТНЗ Синівський ПАЛ , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 навчаються в Розбишівській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті Полтавської обласної ради. Відповідачі ОСОБА_8 та ОСОБА_7 неналежно виконують батьківські обов`язки, вихованням зазначених вище дітей не займаються, не цікавляться їх життям, не забезпечують їх продуктами харчування, соціальну допомогу на утримання дітей використовують не за призначенням, не працюють, власного житла не мають (т. 1, а.с. 14).

За інформацією управління соціального захисту населення Гадяцької райдержадміністрації від 29 березня 2019 року за № 01-49/1640 ОСОБА_8 перебуває на обліку в даному управлінні та отримує допомогу при народженні дитини відповідно до Закону України Про державну допомогу сім`ям з дітьми на дочку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виплата допомоги призначена з 01 травня 2014 року по 30 квітня 2020 року в розмірі 1576 грн 67 коп. щомісячно, інших видів допомоги ОСОБА_8 станом на день надання інформації не отримувала (т. 1, а.с. 44, 45).

Відповідно до довідки Липоводолинської районної філії Сумського обласного центру зайнятості від 22 березня 2019 року за № 270 відповідач ОСОБА_7 на обліку у даній установі, як шукач роботи (безробітній), не перебував та на час видачі довідки також не перебував (т. 1, а.с. 46).

Як вбачається з довідки Липоводолинської районної філії Сумського обласного центру зайнятості від 22 березня 2019 року за № 269, відповідачка ОСОБА_8 перебувала на обліку як безробітна у Гадяцькому центрі зайнятості у період з 18 листопада 2010 року по 14 травня 2012 року, на даний час на обліку не перебуває (т. 1, а.с. 47).

Згідно даних інформації Липоводолинського ВП Роменського ВП ГУНП в Сумській області від 26 березня 2019 року за № 1547/64/01-2019 та № 1548/64/01-2019 на відповідача ОСОБА_7 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України і поставлено на облік як сімейного насильника; відносно відповідачки ОСОБА_8 протоколи про адміністративні правопорушення не складалися (т. 1, а.с. 54, 55).

Виходячи з матеріалів справи, малолітня ОСОБА_2 виховується її тіткою ОСОБА_1 , яка є незаміжньою, дітей не має, проживає разом із своїми батьками у належному їм житловому будинку. ОСОБА_1 доглядає за малолітньою дитиною відповідачів, піклується про розвиток дитини, має задовільний стан здоров`я, на обліку в лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, по місцю свого проживання характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності не притягувалася (т. 1, а.с. 33-41).

Згідно з характеристиками, складеними за місцем навчання у Розбишівській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті Полтавської обласної ради на неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , мати не приділяє належної уваги вихованню дітей, не цікавиться їх життям, навчанням та здоров`ям, не забезпечує дітей необхідними речами, на канікули дітей не забирає (т. 1, а.с. 50-52).

За інформацією Державного професійного навчального закладу Синівський професійний аграрний ліцей від 19 березня 2019 року за № 189 ОСОБА_10 проживає у гуртожитку навчального закладу, на вихідні, свята, канікули їхати додому категорично відмовляється. Її мати життям та здоров`ям дочки практично не цікавиться, у навчально-виховному процесі участі не приймає, не забезпечує її необхідним одягом та взуттям, навчальним приладдям (т. 1, а.с. 56).

Як вбачається з довідки Липоводолинської центральної районної лікарні від 21 червня 2019 року за № 01-23/171, ОСОБА_6 перебувала на стаціонарному лікуванні в педіатричному відділенні Липоводолинскої ЦРЛ з 12 по 24 грудня 2018 року з діагнозом: гостра респіраторна вірусна інфекція, гострий бронхіт; лікувалася за рахунок бюджетних коштів, батьки участі у лікуванні дитини не приймали (т. 1, а.с. 144).

Відповідно до висновку виконавчого комітету Колядинецької сільської ради Липоводолинського району Сумської області, як органу опіку і піклування, від 09 квітня 2019 року за № 179 з метою захисту прав та законних інтересів неповнолітній дітей було прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_8 відносно неповнолітній дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та про доцільність позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_7 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1, а.с. 57).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, установивши факт неналежного виконання відповідачами у повній мірі покладених на них батьківських обов`язків, дійшов висновку про відсутність підстав для позбавлення їх батьківських прав та стягнення аліментів, пославшись на те, що судом під час розгляду даної справи не було встановлено істотних та грубих дій і бездіяльності відповідачів, які б свідчили про свідоме цілеспрямоване та грубе невиконання ними батьківських обов`язків по відношенню до неповнолітніх дітей ОСОБА_8 та їх спільної дочки ОСОБА_2 .

Проте, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України Про охорону дитинства передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України Про охорону дитинства ).

Виходячи з вимог частини 7 статті 7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України, на що послався орган опіки і піклування Колядинецької сільської ради Липоводолинського району Сумської області у позові, визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі Хант проти України від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (§ 57, § 58).

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Як роз`яснено у пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав , позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

З урахуванням наведених норм права та встановлених обставин справи колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, так як матеріалами справи доведена винна поведінка батьків, свідоме нехтування ними своїми обов`язками.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що з 17 серпня 2017 року діти, в інтересах яких подано позов органом опіки і піклування Колядинецької сільської ради Липоводолинського району Сумської області, перебувають на обліку в органі опіки і піклування виконкому Колядинецької сільської ради як сім`я, що опинилась у складних життєвих обставинах (т. 1, а.с. 17).

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що на підставі рішення виконавчого комітету Колядинецької сільської ради Липоводолинського району Сумської області від 26 липня 2018 року за № 29 відповідачі ОСОБА_8 та ОСОБА_7 вже попереджались щодо неналежного виконання батьківських обов`язків та їх було зобов`язано зайнятися вихованням своїх дітей, не залишати дітей бездоглядними, припинити вживати спиртні напої, працевлаштуватися та забезпечити дітей необхідними речами, одягом та продуктами харчування (т. 1, а.с. 15), що залишилось відповідачами без належного реагування.

Так, матеріалами справи доведено, що відповідачі не забезпечили належні умови для проживання дітей на рівні елементарних побутових умов, для їх необхідного харчування, що підтверджується відповідними актами обстеження умов проживання в житловому будинку відповідачів, складених уповноваженими особами Колядинецької сільської ради від 27 червня 2018 року, від 30 серпня 2018 року, від 19 вересня 2018 року та від 20 грудня 2018 року, в яких зазначено, що житловий будинок не достатньо мебльований, відсутні ліжкомісця для всіх членів родини, дитячих речей мало, іграшки та дитячі книги відсутні, продукти харчування в недостатній кількості (т. 1, а.с. 18-21).

Крім того, неповнолітні діти відповідачки ОСОБА_8 - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 перебувають на неповному державному утриманні у Розбишівській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті Полтавської обласної ради. За інформацією вказаного навчального закладу мати не приділяє належної уваги вихованню дітей, не цікавиться їх життям, навчанням та здоров`ям, не забезпечує дітей необхідними речами, на канікули дітей не забирає (т. 1, а.с. 50-52).

Вказані обставини фактично підтвердили також і допитані в судовому засіданні суду першої інстанції самі неповнолітні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які пояснили, що мати спілкується з ними рідко, останній раз в будинку-інтернаті відвідувала їх у позаминулому році, а вони приїжджали додому на канікули влітку минулого року і тоді мати купила їм деякий одяг, але в інтернат вона їм одяг не привозить.

Щодо малолітньої дочки відповідачів ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ОСОБА_2 , то матеріалами справи встановлено, що вона проживає і виховується її тіткою ОСОБА_1 , яка доглядає та піклується про розвиток дитини.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачі ніде не працюють і на обліку в центрі зайнятості не перебувають, тобто, не перебувають у пошуках роботи, а єдиним джерелом їх існування є щомісячні соціальні виплати на дитину, які отримує відповідач ОСОБА_8 (т. 1, а.с. 45, 45, 46, 47).

На думку колегії суддів, така поведінка відповідачів свідчить про те, що вони не виявляють інтересу до внутрішнього світу дітей, не спілкуються з ними в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не сприяють засвоєнню дітьми загальновизнаних норм моралі та доступу до культурних і інших духовних цінностей, що розцінюється колегією суддів як свідоме нехтування відповідачами своїми батьківськими обов`язками.

Відповідні державні органи доклали серйозних та тривалих зусиль для сприяння тому, щоб відповідачі виконували свої батьківські обов`язки по вихованню дітей. Проте, вони позитивних результатів не дали, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які відповідачами не спростовані.

Також, заслуговує на увагу колегії суддів той факт, що відповідачі, будучи належним чином повідомлені про дату і місце розгляду даної справи за апеляційною скаргою органу опіки і піклування, не з`являлись в судові засідання суду апеляційної інстанції, натомість відповідачка ОСОБА_8 передала через третю особу ОСОБА_1 судові повістки про виклик до суду з відміткою про те, що відповідачі визнали пред`явлений до них позов про позбавлення їх батьківських прав. Оцінюючи особистості відповідачів та їх поведінку, колегія суддів дійшла висновку про відсутність інтересу у відповідачів до їх дітей.

Однак, на думку колегії суддів, зазначених вище обставин справи суд першої інстанції належним чином не з`ясував, при вирішення справи не приділив першочергову увагу якнайкращому забезпеченню інтересів дітей, які порушуються у зв`язку з ухиленням відповідачів від виконання ними своїх батьківських обов`язків, та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Таким чином, враховуючи те, що факт ухилення відповідачів від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до неповнолітніх дітей відповідачки ОСОБА_8 та спільної з відповідачем ОСОБА_7 дочки підтверджується зібраними у справі доказами. Крім того, відповідачка ОСОБА_8 та відповідач ОСОБА_7 підтвердили вказані факти особистою заявою про визнання позову, тому колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України для позбавлення відповідачів батьківських прав відносно їх спільної дитини ОСОБА_2 та позбавлення відповідачки ОСОБА_8 батьківських прав відносно її неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ураховуючи і ту обставину, що станом на день розгляду даної справи судом апеляційної інстанції ОСОБА_6 досягла повноліття. Також, на думку колегії суддів, застосування до відповідачів такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав слугуватиме захистом прав дітей у вирішенні життєвих питань, прав на гарантований державою соціальний захист як дітей, позбавлених батьківського піклування.

Відповідно до частини 4 статті 167 СК України якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

Крім того, виходячи з вимог частини 3 статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає необхідним призначити опікуном над неповнолітньою ОСОБА_2 її рідну тітку ОСОБА_1 , так як про це просив позивач орган опіки і піклування у позовній заяві.

Вирішуючи вимоги апеляційної скарги в частині щодо стягнення аліментів на утримання дітей, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини 2, 3 статті 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

За положеннями статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Вимогами частини 3 статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно вимог частини 1, 2 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач орган опіки і піклування просив позбавити відповідачів батьківських прав і стягнути з відповідачки ОСОБА_8 аліменти на утримання її неповнолітніх дітей у розмірі 1/2 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а з відповідача ОСОБА_7 - аліменти відносно малолітньої ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Таким чином, з огляду на обставини того, що позовні вимоги в частині позбавлення відповідачів батьківських прав підлягають задоволенню, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів аліментів на дітей також необхідно задовольнити в силу вимог статті 166 СК України.

У зв`язку із зазначеним, колегія суддів вважає, що з відповідача ОСОБА_7 необхідно стягнути аліменти на утримання дочки ОСОБА_2 у розмірі 1/4 заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. При цьому, беручи до уваги той факт, що малолітня ОСОБА_2 проживає разом з її рідною тіткою ОСОБА_1 , третьою особою у справі, яка за рішенням суду призначена її опікуном, тому аліменти необхідно сплачувати на користь опікуна ОСОБА_1 .

Разом з тим, ураховуючи обставини того, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 183 СК України з відповідачки ОСОБА_8 підлягають стягненню аліменти на чотирьох її неповнолітніх дітей в єдиній частці від заробітку (доходу) матері, однак з огляду на те, що малолітня ОСОБА_2 проживає разом з тіткою ОСОБА_1 , яка за рішенням суду призначена її опікуном, а інші діти ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебувають на неповному державному утриманні у Розбишівській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті Полтавської обласної ради, тому колегія суддів дійшла висновку про стягнення з відповідачки ОСОБА_8 аліментів на утримання дочки ОСОБА_2 у розмірі 1/8 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що становить 1/4 частку від половини заробітку (доходу) відповідачки, як платника аліментів, і аліменти необхідно сплачувати на користь опікуна ОСОБА_1 .

Що стосується інших неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , то аліменти необхідно стягнути в єдиній частці від заробітку (доходу) матері у розмірі 3/8 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для 1 дитини відповідного віку (1/2 частка заробітку (доходу) - 1/8 частка аліментів на утримання ОСОБА_2 ). Відповідно до вимог ч. 3 ст. 166 СК України аліменти необхідно перераховувати на особистий рахунок дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у відділенні Державного ощадного банку України, зобов`язавши позивача орган опіки і піклування Колядинецької сільської ради Липоводолинського району Сумської області відкрити зазначені особисті рахунки у місячний строк із дня набрання законної сили рішенням суду.

Час, з якого присуджуються аліменти на дітей визначається відповідно до вимог статті 191 СК України від дня пред`явлення позову, тобто, з 12 квітня 2019 року.

За таких обставин, коли суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, а також висновки суду не відповідають обставинам справи, тому рішення суду необхідно скасувати і ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог органу опіки і піклування Колядинецької сільської ради Липоводолинського району Сумської області.

Отже, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.2; 376 ч. 1 п.п. 3, 4; 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу органу опіки і піклування Колядинецької сільської ради Липоводолинського району Сумської області задовольнити частково.

Рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 26 вересня 2019 року у даній справі скасувати.

Позовні вимоги органу опіки і піклування Колядинецької сільської ради Липоводолинського району Сумської області задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позбавити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Призначити опікуном над неповнолітньою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її рідну тітку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Стягнути з ОСОБА_8 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 3/8 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для 1 дитини відповідного віку, починаючи з 12 квітня 2019 року і до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , повноліття.

Аліменти перераховувати на особистий рахунок дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відділенні Державного ощадного банку України, зобов`язавши орган опіки і піклування Колядинецької сільської ради Липоводолинського району Сумської області відкрити зазначені особисті рахунки у місячний строк із дня набрання законної сили рішенням суду.

Стягнути з ОСОБА_8 аліменти на утримання дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/8 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 квітня 2019 року і до досягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття, і аліменти сплачувати на користь опікуна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Стягнути з ОСОБА_7 аліменти на утримання дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 квітня 2019 року і до досягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття, і аліменти сплачувати на користь опікуна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09 грудня 2019 року.

Головуючий: С.Г. Хвостик (суддя-доповідач)

Судді: Т.А. Левченко

І.В. Орлов