Постанова

від 09.12.2019 по справі 397/445/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 грудня 2019 року м. Кропивницький

справа № 397/445/19

провадження № 22-ц/4809/1664/19

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Голованя А. М., Мурашка С. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Агроконтракт - Н ,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агроконтракт - Н на рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області (суддя Мірошніченко Д. В.) від 16 серпня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

11 березня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агроконтракт - Н (далі за текстом - ТОВ Агроконтракт - Н ) про розірвання укладеного між ними договору оренди земельної ділянки № 252 від 03 грудня 2007 року та стягнення заборгованості з орендної плати з урахуванням пені, індексу інфляції та процентів за 2017 рік в сумі 9540,22 грн і за 2018 рік - 6535,67 грн.

Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що відповідач систематично не виконує умови укладеного договору оренди земельної ділянки № 252 від 03 грудня 2007 року, що виявилося у несплаті орендної плати за 2017 рік - 6135 грн, за 2018 рік - 6135 грн.

Короткий зміст рішення суду

Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 16 серпня 2019 року розірвано договір оренди земельної ділянки № 252 від 03 грудня 2007 року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агроконтракт - Н на земельну ділянку площею 6,21 га, кадастровий номер 3520586000:02:00:0396, який зареєстрований 15 грудня 2010 року в Олександрівському офісі КРФ ДП ЦДЗК , про що в Книзі записів державної реєстрації вчинено запис за № 041037900134. Стягнуто з ТОВ Агроконтракт-Н на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за землю: за 2017 рік у розмірі 9540,22 грн з яких: 6135,00 грн - орендна плата, 2519,05 грн - пеня за прострочення внесення орендної плати, 667,17 грн - інфляційні збитки, 219,00 грн - річні проценти; за 2018 рік у розмірі 6535,67 грн.67 коп. з яких: 6135,00 грн. - орендна плата; 304,32 грн - пеня за прострочення внесення орендної плати; 61,35 грн - інфляційні збитки; 35,00 грн - річні проценти за користування коштами. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Суд виходив з того, що відповідач не підтвердив доказами фактів щорічної сплати ним орендної плати позивачці, в тому числі понад розмір, передбачений договором. Встановивши, що насправді орендна плата позивачу у 2017 - 2018 роках не виплачувалася, суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору та стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, а також стягнення пені на спірні подвійної облікової ставки НБУ.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги відповідача

В поданій до суду апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Відповідач вважає оскаржуване рішення незаконним у зв`язку з неповним встановленням судом обставин цієї справи, недоведеністю обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права. Так, суд не врахував, що у наданому відповідачем розрахунку орендної плати вказано більшу нормативну грошову оцінку земель, ніж та, з якої виходив позивач, що вказує на те, що орендна плата була сплачена у більшому розмір ніж це передбачено договором. Оскільки договором оренди землі не встановлено інше, відповідно до ст. 531 ЦК України відповідач частково сплачував орендну плату наперед, тобто в рахунок майбутніх періодів.

Узагальнені доводи і заперечення позивача на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача - адвокат Кривонос А. І. виклав заперечення проти доводів і вимог апеляційної скарги відповідача. Він вважає, що суд повно і правильно встановив обставини справи, а саме факт несплати відповідачем орендної плати за користування землею впродовж 2017 - 2018 років, що вказує на систематичне невиконання відповідачем умов договору та являється достатньою підставою для його розірвання відповідно до закону. Твердження відповідача про сплату за попередні періоди орендної плати у більшому розмірі не підтверджено доказами, які б відповідали вимогам процесуального закону.

Суд першої інстанції встановив такі обставини:

ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки, кадастровий номер 3520586000:02:000:0396, площею 6,21 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Родниківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії Р3 № 437203.

03 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агроконтракт-Н укладено договір № 252 оренди земельної ділянки, а саме: земельної ділянки № НОМЕР_1 , загальною площею 6,21 га, строком на 10 років, який зареєстрований 15 грудня 2010 року в Олександрівському офісі КРФ ДП ЦДЗК за № 041037900134. Згідно з п. 43 цього договору, він набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації.

Згідно з пунктами 6, 10, 11, 12, 13 договору від 03 грудня 2007 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 68300 грн. Орендна плата вноситься орендарем щорічно у грошовому розмірі, що складає 3,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки переданої в оренду та складає 2049 грн за рік використання, у відробітковій або в натуральній формі (зерном пшениці, ярого ячменю, кукурудзи, соняшнику, цукру) про що додатково робиться акт розрахунку. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнта індексації грошової оцінки земель. Розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розміру земельного податку, підвищення тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законодавством. Кінцевий розрахунок по щорічній орендній платі проводиться до завершення поточного календарного року.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку (п. 35 договору).

Відповідно до п. 38 договору, його дія припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок систематиного невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з відомостями про виплату грошей №№ 27, 35, ВпП-000165, ВпП-263, ВпП-127 та ВпП-135 ОСОБА_1 отримувала від відповідача орендну плату за землю за 2013 - 2016 роки в таких сумах: за 2013 рік - 5968,91 грн (с. 67), за 2014 рік - 5968,91 грн (с. 66), за 2015 рік - 7323,61 грн (с. 65), за 2016 рік - 8472,59 грн (с. 63 - 65: 2572,59 + 3000 + 2900).

За даними з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків за період з 1-го кварталу 2017 року по 4-й квартал 2018 року ОСОБА_1 у 2-му кварталі 2017 року нарахована і виплачена благодійна допомога від ТОВ Агроконтракт-Н в сумі 200 грн, а в 3 квартал 2018 року - нарахована ТОВ Агроконтракт-Н 6314,97 грн за надання майна в лізинг, відомості про виплату відсутні (с. 54).

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Відповідно до ч 1. ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ціна позову у цій справі становить 16075,89 грн, що менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2019 року: 1921?100 = 192100 грн), цей спір не належить до жодної з категорії, які відповідно до ч. 4 ст. 274 ЦПК не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи викладене справа переглядається судом апеляційної інстанції за наявними у ній матеріалами без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) та без проведення судового засідання і його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Крім того, згідно із частинами 4, 5 ст. 268 та ст. 383 ЦПК України, постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.

У даній справі між сторонами виник спір з приводу виконання/невиконання відповідачем зобов`язання сплатити орендну плату за користування земельною ділянкою на умовах, визначених договором впродовж 2017 - 2018 років.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів суду апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та іншої діяльності.

Зобов`язання орендодавця і орендаря земельної ділянки виникають на підставі укладеного договору оренди землі умови якого є обов`язковими до виконання сторонами.

Договір оренди землі може бути припинений у випадках передбачених законом або договором.

Одностороння відмова від договору не допускається.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (ст. 21 Закону України Про оренду землі ).

Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати (ст. 22 цього ж Закону).

Згідно з положеннями ст. 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

На вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України (ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі ).

Пунктом д ч. 1 ст. 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України Про оренду землі одним з головних прав орендодавця є право на отримання ним орендної плати у встановленому розмірі, формі, у визначений строк та у визначеному місці.

Несплата або неповна чи несвоєчасна сплата орендарем орендної плати за користування земельною ділянкою являються порушенням договору оренди, за виключенням випадків коли орендодавець доведе відсутність своєї вини. Систематичний характер таких порушень являються підставою для розірвання такого договору на вимогу орендодавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення законодавства регулюють спірні відносини, які виникли між сторонами цієї справи, та передбачають саме систематичну (два та більше випадків) несплату орендної плати, як підставу для розірвання договору оренди земельної ділянки, що може вважатися істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє орендодавця можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

За приписами ст. ст. 610, 612, 614 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

У цивільному праві діє презумпція вини порушника зобов`язання, яка може бути спростована ним шляхом надання відповідних доказів.

Спір щодо належного виконання ТОВ Агроконтракт-Н зобов`язання сплачувати орендну плату з часу укладення договору і до 2016 року, включно, відсутній.

Пред`являючи позов, позивачка посилалася на те, що відповідач не виконав свої зобов`язання у 2017 та 2018 роках. При цьому, покладаючись на відомості уточненого розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки ОСОБА_1 , виготовленого інженером-землевпорядником Смолієм С. Ю. (с. 15), вона вказала, що станом на 01 січня 2017 року проіндексована грошова оцінка землі становила 204487,2 грн, а тому розмір простроченої орендної плати за один рік користування у 2017 та 2018 роках становить 6135 грн, тобто 3 % від НГО.

Натомість відповідач заперечив наявність своєї вини, посилаючись на те, що орендна плата за 2017 - 2018 роки ним сплачена авансом у попередні періоди, а саме - впродовж 2013 - 2016 років. Він зазначив, що в ці роки сплачував позивачці орендну плату не у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (далі - НГО), як це передбачено п. 10 договору, а фактично у більшому розмірі - 5 відсотків він НГО, проте угод щодо збільшення орендної плати вони не укладали і відповідних домовленостей не мали.

Згідно із наданим ним розрахунком (с. 61), за умовами договору він мав сплатити позивачці у 2013 році - 4213,35 грн, у 2014 році - 4213,35 грн, у 2015 році - 5262,47 грн, у 2016 році - 6314,97 грн, а всього 20004,14 грн. Натомість насправді ним сплачено за цей період 33340,24 грн, що на 13336,10 грн більше. Виходячи з НГО земельної ділянки розмір орендної плати за 2017 рік становить 6314,97 грн і у 2018 році - теж 6314,97 грн, а всього 12629,94 грн, що в свою чергу є меншим ніж переплата.

Згідно зі ст. 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Позивачка, посилаючись на п. 13 договору оренди, яким передбачено, що кінцевий розрахунок по щорічній орендній платі проводиться до завершення поточного календарного року, стверджує про неможливість сплати відповідачем орендної плати авансом.

Однак, з таким твердженням сторони позивача погодитися не можна так, як норма ст. 531 ЦК України встановлює загальне право боржника на дострокове виконання свого зобов`язання. Виключення з цього правила можуть бути прямо встановлені у договорі, акті цивільного законодавства, звичаях ділового обороту або коли реалізація боржником такого права суперечитиме суті зобов`язання.

Договір оренди, зокрема його п. 13, не містить імперативного припису, який би встановлював заборону для орендаря сплачувати орендну плату авансом.

Не передбачено такого обмеженні ні в законодавстві, ні в правилах ділового обороту у сфері користування землями приватної власності. Сплата орендної плати до спливу встановленого договором строку, в рахунок майбутніх періодів користування, але в межах строку дії договору, не суперечить змісту зобов`язання орендаря.

У зв`язку з цим апеляційний суд доходить висновку, що ТОВ Агроконтракт-Н зобов`язане сплачувати ОСОБА_1 орендну плату за кожен рік користування земельною ділянкою до 31 грудня року, у якому здійснюється таке користування, або достроково у будь-який час починаючи з часу набрання договором чинності.

Таким чином, несплата орендарем орендної плати до кінця поточного року, у якому він користувався земельною ділянкою, являється порушенням умов договору за виключенням випадків, коли орендна плата сплачена авансом у попередні періоди (роки).

Суд першої інстанції це не врахував та обмежив дослідження обставин лише періодом 2017 - 2018 років, залишивши без уваги аргументи відповідача.

У зв`язку з цим визначальним для цієї справи буде перевірка доводів відповідача щодо розміру фактично виплаченої ним позивачці орендної плати за 2013 - 2016 роки.

Згідно з п. 10 договору оренди базою нарахування орендної плати являється НГО земельної ділянки, яка визначена сторонами на час підписання договору в розмірі 68300 грн (п. 6 договору). Крім того, відповідно до п. 11 договору, база нарахування орендної плати визначається з урахуванням коефіцієнта індексації грошової оцінки земель, тобто являє собою добуток НГО та коефіцієнту індексації НГО (визначається комулятивно залежно від дати проведення грошової оцінки земель).

Статтею 20 Закону України Про оцінку земель встановлено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

У наданому відповідачем розрахунку (с. 61) вказано, що для проведення нарахування орендної плати ОСОБА_1 ним використовувалася первісна НГО земельної ділянки - 54500 грн проіндексована щорічно з 2009 року на коефіцієнт: у 2009, 2010 та 2011 роках - 1,364; у 2012 році - 2,80578; у 2013 та 2014 роках - 2,57697; у 2015 році - 3,21864; у 2016, 2017 та 2018 роках - 3,86237.

Враховуючи, що жодна зі сторін цієї справи не надала суду належних і допустимих доказів проведення визначення НГО земельної ділянки відповідно до закону (не надали витяги з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель), суд виходить з того, що в період дії договору така оцінка не проводилася.

При цьому апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано прийняв наданий відповідачем уточнений розрахунок НГО земельної ділянки, складений інженером-землевпорядником Смолієм С. Ю. (с. 15) так, як за формою він не відповідає нормі ст. 20 Закону України Про оцінку земель .

У зв`язку з цим база нарахування орендної плати має визначатися як добуток визначеної сторонами на час укладення договору НГО - 68300 грн та коефіцієнту індексації НГО, щорічно розрахованого Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ст. 289 ПК України).

Зведені відомості про коефіцієнти індексації НГО земель містяться у листі Державної служби України геодезії, картографії та кадастру від 04 січня 2019 року № 22-28-0.22-125/2-19, світлокопія якого міститься у справі (с. 16).

Суд враховує, що вказані відповідачем у розрахунку коефіцієнти індексації НГО суттєво відрізняються від наведених у згаданому листі Державної служби України геодезії, картографії та кадастру, а тому не враховуються судом.

Однак, незгода суду з наданими сторонами розрахунками орендної плати (наведеним позивачем у позовній заяві та наведеним відповідачем у письмовому клопотанні від 22 травня 2019 року) не позбавляє суд можливості самостійно провести відповідний розрахунок на підставі умов договору оренди.

Отже, виходячи зі змісту пунктів 10, 11 умов договору оренди та коефіцієнтів індексації НГО за період 2008 - 2018 років, розрахованих Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, орендна плата, яку зобов`язаний був сплатити відповідач на користь позивачки у 2013 - 2018 роках становила:

2013 рік: 68 300 грн (НГО) х 1,152(коеф. інд. за 2008 рік ) Х 1,059 (коеф. інд. за 2009 рік)

х1,0(коеф. інд. за 2010 рік) х1,0 (коеф. інд. за 2011 рік) х1,0(коеф. інд. за 2012

рік) х 1,0 (коеф. інд за 2013 рік) Х 3% (ставка ОП) = 2 499,71 грн;

2014 рік: 68 300 грн (НГО) х 1,152 (коеф. інд. за 2008 рік) х 1,059 (коеф. інд. за 2009 рік)

х 1,0 (коеф. інд. за 2010 рік) х 1,0(коеф. інд. за 2011 рік) х 1,0(коеф. інд. за 2012

рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2013 рік) х 1,249 (коеф. інд. за 2014 рік) Х 3% (ставка

ОП) = 3 122,14 грн;

2015 рік: 68 300 грн (НГО) х 1,152 (коеф. інд. за 2008 рік) х 1,059 (коеф. інд. за 2009 рік) х

1,0 (коеф. інд. за 2010 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2011 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2012

рік) х 1,0 (коеф. за 2013 рік) х 1,249 (коеф. інд. за 2014 рік) х 1,2 (коеф. інд. за

2015 рік) х 3% (ставка ОП) = 3 746,57 грн;

2016 рік: 68 300 грн (НГО) х 1,152 (коеф. інд. за 2008 рік) х 1,059 (коеф. інд. за 2009 рік) х

1,0 (коеф. інд. за 2010 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2011 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2012

рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2013 рік) х 1,249(коеф. інд. за 2014 рік) х 1,2 (коеф. інд. за

2015 рік) х 1,0 (коеф. за 2016 рік) х 3% (ставка ОП) = 3 746,57 грн;

2017 рік: 68 300 грн (НГО) х 1,152 (коеф. інд. за 2008 рік) х 1,059 (коеф. інд. за 2009 рік) х

1,0 (коеф. інд. за 2010 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2011 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2012

рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2013 рік) х 1,249 (коеф. інд. за 2014 рік) х 1,2 (коеф. інд.

за 2015 рік) х 1,0 (коеф.інд. за 2016 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2017 рік) х 3% (ставка

ОП) = 3 746,57 грн

2018 рік: 68 300 грн (НГО) х 1,152 (коеф. інд. за 2008 рік) х 1,059 (коеф. інд. за 2009 рік) х

1,0 (коеф. інд. за 2010 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2011 рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2012

рік) х 1,0 (коеф. інд. за 2013 рік) х 1,249 (коеф. інд. за 2014 рік) х 1,2(коеф за 2015

рік) х 1,0(коеф. інд. за 2016 рік) х 1,0 (коеф. за 2017 рік) х 1,0(коеф. за 2018 рік) х

3% (ставка ОП) = 3 746,57 грн.

Сумарно, відповідно до умов договору, за період 2013 - 2016 років розмір орендної плати становив 13114,99 грн (2499,71 + 3122,14 + 3746,57 + 3746,57).

Згідно з наданими відповідачем відомостями про виплату орендної плати за той самий період (с. 62 - 67), фактично він сплатив позивачці 27734,02 грн. Ця сума вказана без врахування податків так, як відомості про їх розмір та сплату суду відповідач не надав.

Отже, впродовж 2013 - 2016 років відповідач сплатив авансом (в рахунок майбутніх платежів) орендну плату в сумі 14589,03 грн.

Розмір орендної плати за 2017 - 2018 роки становить 7493,14 грн, що є меншим за суму переплати і повністю покривається останньою.

Апеляційний суд вважає, що сума коштів, що сплачена ТОВ Агроконтракт-Н на користь ОСОБА_1 у 2013 - 2016 роках в якості орендної плати за користування її земельною ділянкою перевищує відповідний розмір, передбачений умовами укладеного договору, та повинен враховуватися сторонами при проведенні розрахунків в рахунок майбутніх платежів. У зв`язку з цим суд робить висновок, що в даній справі відсутнє прострочення боржника так, як своє грошове зобов`язання за 2017 - 2018 роки він виконав достроково, що відповідає вимогам закону та умовам договору.

Факт виплати орендної плати у більшому розмірі підтверджується умовами договору та відомостями про сплату.

За таких умов, доводи позивачки про систематичну несплату відповідачем орендної плати впродовж 2017 - 2018 років є безпідставним, а тому її вимоги про стягнення заборгованості та розірвання договору не підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про стягнення індексу інфляції та процентів, які ґрунтуються на нормах ст. 625 ЦК України, а також вимога про стягнення неустойки (пені) є похідними від вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі так, як за своєю правовою природою являються негативним наслідком порушення боржником грошового зобов`язання.

Проте, враховуючи що основна вимога є безпідставною і задоволенню не підлягає, то і в задоволенні вимог про стягнення індексу інфляції, процентів та нені належить відмовити.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд першої інстанції не перевірив всі доводи сторін, неповно встановив обставини справи чим позбавив себе можливості правильно застосувати норми матеріального права.

У зв`язку з тим, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, відповідно до приписів ст. 376 ЦПК України, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову повністю.

Про судові витрати

Згідно з п.п. в ч. 4 ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Принцип розподілу судового збору закріплений у ч. 1 ст. 141 ЦПК України, а саме: судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що апеляційний суд ухвалює у справі нове рішення про відмову в позові, то понесені відповідачем судові витрати покладаються на позивачку.

Матеріалами справи підтверджується, що за подання до суду апеляційної скарги відповідач сплатив судовий збір у розмірі 2305,20 грн, який підлягає компенсації за рахунок позивачки.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 - 384ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Вимоги апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю Агроконтракт - Н задовольнити.

Рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 16 серпня 2019 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання6 АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агроконтракт - Н (код юридичної особи у ЄДР: 31095141, місцезнаходження: м. Кропивницький, вул. Шевченка, буд. 6/2) 2305,20 грн (дві тисячі триста п`ять гривень двадцять копійок) судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий О.Л. Карпенко

Судді А.М. Головань

С.І. Мурашко