Постанова

від 09.12.2019 по справі 554/6650/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/6650/19 Номер провадження 33/814/1061/19Головуючий у 1-й інстанції Микитенко В. М. Доповідач ап. інст. Маліченко В. В.

Категорія

ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2019 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Маліченко В. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Шахтарськ, Донецької області, працюючого головою правління Полтавської обласної спілки споживчих товариств з 20 січня 2004 року та головою правління Спілки споживчих товариств Споживспілка Полтавської області з 30 травня 2013 року, паспорт та серія - НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_2 на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 10 вересня 2019 року,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 10 вересня 2019 року закрито справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 41 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Рішення суду мотивовано тим, що строки притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 38 КУпАП закінчилися, а тому на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції потерпілим - ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 10 вересня 2019 року та прийняти нову постанову - якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно ч. 1 ст. 41 КУпАП та притягнути його до адміністративної відповідальності із накладенням санкції в межах ч. 1 ст. 41 КУпАП.

З рішенням районного суду не погоджується, так як останнє прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, зазначив, що суд помилко закрив провадження у справі, вказавши, що сплили строки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності згідно ст. 38 КУпАП. ОСОБА_1 інкриміновано ряд адміністративних правопорушень, які мали триваючий характер, адже було констатовано триваюче і безперервне невиконання ним, як керівником обов`язків передбачених КЗпП України. Тому станом на момент розгляду справи розгляду справи строки передбачені ст. 38 КУпАП не закінчилися, як мінімум щодо частини інкримінованих ОСОБА_1 порушень, а тому суд мав розглянути справу з притягнення ОСОБА_1 до відповідальності.

Відзначив, що навіть якщо припустити, що строки все ж таки сплили, то суд все рівно допустився порушення закону оскільки взагалі не надано оцінки тих діянь, які Управління кваліфікувало як порушення, за які передбачено відповідальність згідно ст. 41 КУпАП, та не розглянувши правопорушення ОСОБА_1 по суті.

Крім того, апелянтом подано клопотання про поновлення строку на подачу апеляційної скарги, як такий що пропущений з поважних причин.

Дане клопотання мотивує тим, що про дату та час судового засідання йому відомо не було, рішення суду не надходило, про саме рішення стало відомо лише 06 листопада 2019 року, яке віднайшов в реєстрі судових рішень. Відзначив, що при розгляді справи як потерпілий залучений не був, внаслідок чого була відсутня інформація про існування цієї справи.

06 грудня 2019 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 10 вересня 2019 року вважає законною, а апеляційну скаргу безпідставною.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.

Клопотання ОСОБА_3 про поновлення пропущених строків на оскарження необхідно задовільнити та поновити їх, оскільки були пропущенні з поважних причин тавраховуючи те, що розгляд справи відбувався за його відсутності, в результаті чого останній був позбавлений можливості захищати свої права, апеляційний суд поновлює його право на захист. Однак, відповідно до апеляційної скарги він просить розглядати справу без його участі, в зв`язку з чим розгляд справи відбувся без його участі.

Відносно самої апеляційної скарги то її необхідно задовільнити частково з наступних підстав.

Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 КЗпП України щорічна відпустка за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, як виняток, може бути перенесена на інший період тільки за письмовою згодою працівника та за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) у разі, коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відбитися на нормальному ході роботи підприємства, установи, організації, та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році.

Згідно ч. 1, 3 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Керуючись ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 ЗУ Про оплату праці заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно ст. 30 цього ж Закону при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати. Роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Відповідно до ст. 11 ЗУ Про відпустки щорічна відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період у разі: 1) порушення власником або уповноваженим ним органом терміну письмового повідомлення працівника про час надання відпустки (частина десята статті 10 цього Закону); 2) несвоєчасної виплати власником або уповноваженим ним органом заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки (частина перша статті 21 цього Закону). Щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі: 1) тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку; 2) виконання працівником державних або громадських обов`язків, якщо згідно з законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати; 3) настання строку відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами; 4) збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв`язку з навчанням. Щорічна відпустка за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, як виняток, може бути перенесена на інший період тільки за письмовою згодою працівника та за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом у разі, коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відбитися на нормальному ході роботи підприємства, та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році.

Відповідальність за порушення зазначених норм передбачена ст. 41 КУпАП.

Згідно ч. 1 ст. 41 КупАП порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Під час апеляційного розгляду справи, для забезпечення дотримання прав особи, яка подала апеляційну скаргу, а також особи, відносно якої провадження у справі про адміністративне правопорушення було закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, було встановлено наступне:

Під час проведення перевірки Полтавської обласної спілки споживчих товариств, за адресою: м. Полтава, вул. Д. Коряка, 3 (код ЄРДПУ № 01763042) відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № ПЛ 4374/783/АВ/П/ПТ від 05 липня 2019 року (а.с. -1, 2) та акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ПЛ4374/783/АБ від 27 червня 2019 року було встановлено, що ОСОБА_1 , як голова правління Полтавської обласної спілки споживчих товариств з 20 січня 2004 року, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 41 КУпАП, а саме: порушив вимоги ч. 1 ст. 24 ЗУ Про оплату праці , ч. 1 ст. 115 КЗпП, а також п. 2.1.8 Колективного договору, щодо періодичності виплати заробітної плати за лютий 2018 року, яку працівникам перераховано на зарплатні картки 05 березня 2018 року (платіжне доручення від 05 березня 2018 року № 455, відомість розподілу витрат від 05 березня 2018 року) та виплати заробітної плати за першу половину березня 2018 року, яку працівникам перераховано на зарплатні картки 26 березня 2018 року (платіжне доручення від 26 березня 2018 року № 487, відомість розподілу виплат від 26 березня 2018 року). Період між виплатами складає 21 календарний день. Вказане порушення також має місце в інші періоди. Так, заробітну плату за грудень 2018 року працівникам перераховано на зарплатні картки 04 січня 2019 року (платіжне доручення від 04.01.2018 року № 1194, відомість розподілу виплат від 04 січня2019 року). Заробітну плату за першу половину січня 2019 року працівникам перераховано на зарплатні картки 22 січня 2019 року (платіжне доручення від 22 січня 2019 року № 1238, відомість розподілу виплат від 22 січня 2019 року). Тобто період між виплатами складає 17 календарних днів.

Проводилася виплата заробітної плати з порушенням строків, передбачених ч.1ст. 115 КЗпП України, ч.1ст. 24 Закону України Про оплату праці . Заробітну плату за вересень 2018 року пропорційно відпрацьованому часу (12 робочих днів) в сумі 2821,93 грн ОСОБА_2 перераховано на зарплатну картку один раз на місяць 05 жовтня 2018 року (відомість розподілу виплат від 05 жовтня 2018 року № 181005СТ886830, платіжне доручення від 05 жовтня 2018 року № 911). При цьому, як свідчить табель обліку використання робочого часу за вересень 2018 року за першу половину місяця (з 01 по 15 число) ОСОБА_2 відпрацьовано 2 робочих дні (13 та 14 вересня), а виплату заробітної плати проведено за другу половину вересня 2018 року.

Отже було порушено вимоги ч. 3 ст. 115 КЗпП України в частині виплати заробітної плати за першу половину місяця. Як свідчить табель обліку використання робочого часу за жовтень 2018 року за період з 01 по 04 число місяця проти прізвища ОСОБА_2 значиться позначка р8.15 годин, 05 числа місяця позначка 7 годин. У період з 07 по 31 число місяця значиться позначка ДБ додаткова відпустка без збереження заробітної плати. Тобто, за першу половину жовтня (з 01 по 15 число місяця) ОСОБА_2 відпрацьовано 5 робочих днів. Заробітну плату за першу половину жовтня 2018 року в сумі 500 грн ОСОБА_2 перераховано на зарплатну картку 22 жовтня2018 року (відомість розподілу виплат від 22 жовтня 2018 року, платіжне доручення від 22 жовтня2018 року), що становить менше меншого розміру за пропорційно відпрацьований час виходячи з посадового окладу 5916 грн.

Під час проведення перевірки Спілки споживчих товариств Споживспілка Полтавської області , за адресою: м. Полтава, вул. Дмитра Коряка 3 (код ЄДРПОУ № 38803657) відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № ПЛ4415/783/АВ/П/ПТ від 24 липня 2019 року та акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ПЛ4415/783/АВ від 24 липня 2019 року, було встановлено, що голова правління Спілки споживчих товариств Споживспілка Полтавської області з 30 травня 2013 року ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 41 КУпАП, а саме: порушено вимоги ч. 2 ст. 80 КЗпП України та ст. 11 ЗУ Про відпустки в частині заборони ненадання відпустки повної тривалості протягом 2 років підряд. Розпорядженням від 04 липня 2016 року № 20-К ОСОБА_2 звільнено з посади помічника голови правління з економічної та інформаційної безпеки з 04 липня 2016 року по переводу (п. 5 ст. 36 КЗпП України).При цьому, відповідно до розпорядження від 04 липня 2016 року № 20-К (про припинення трудового договору) передбачено перерахувати Полтавській обласній спілці споживчих товариств компенсацію за 74 календарних дні невикористаної щорічної відпустки. Відповідно до особової картки працівника (Форма П-2) за період роботи з 04 вересня 2013 року по 04 липня 2016 року ОСОБА_2 було надано лише частину щорічної основної відпустки тривалістю 4 календарних дні з 12 травня 2014 року по 15 травня 2014 року за період роботи 04 вересня 2013 року по 04 вересня 2014 року. Документи, що підтверджують факт надання будь-яких інших відпусток за даний період - відсутні (під час інспекційного відвідування не надано).

Порушено ч. 1 ст. 116 КЗпП України, оскільки розпорядженням від 04 червня 2019 року № 7-К ОСОБА_2 звільнено з посади помічника голови правління з економічної та інформаційної безпеки з 07 грудня 2018 року за прогул без поважних причин по п. 4 ст. 40 КЗпП України з виплатою компенсації за 44 календарних днів невикористаної щорічної відпустки. Кошти, належні ОСОБА_2 при звільненні в сумі 369,38 грн перераховано на зарплатну картку 04 червня 2019 року, про що свідчить платіжне доручення № 167 від 04 червня 2019 року. Документи, що підтверджують факт письмового повідомлення ОСОБА_2 про нараховані суми, належні при звільненні - відсутні (під час інспекційного відвідування не надано).

Порушено вимоги ст. 149 КЗпП України, оскільки до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Як свідчать табелі обліку використання робочого часу у період з 07 грудня 2018 року по 04 червня 2019 року (дата видання розпорядження про звільнення з роботи) проти прізвища ОСОБА_2 значиться позначка НЗ неявка з нез`ясованих причин. Документи, які б підтверджували факт, що адміністрація підприємства будь-яким чином зверталась до ОСОБА_2 по питанню надання письмових пояснень щодо причин відсутності на роботі перед застосуванням звільнення як дисциплінарного стягнення відсутні (під час інспекційного відвідування не надано).

На підприємстві не забезпечено достовірний облік виконуваної працівником роботи, що порушує вимоги ст. 30 Про оплату праці . Як свідчать табелі обліку використання робочого часу за 2018 рік ОСОБА_4 , який працював за сумісництвом, відпрацьовано: в січні - 21 робочий день, в лютому - 20 робочих днів, в березні - 21 робочий день, в квітні - 20 робочих днів, в травні - 20 робочих днів, в червні - 11 робочих днів, в липні - 13 робочих днів, в серпні - 8 робочих днів, у вересні - 16 робочих днів, у жовтні - 5 робочих днів. При цьому в табелях за описаний вище період за відпрацьовані дні проти прізвища ОСОБА_2 значиться позначка Р . Точна кількість відпрацьованих годин за кожний день у кожному місяці не зазначена.

Проводилася виплата заробітної плати з порушенням строків, передбачених ч.1ст. 115 КЗпП України, ч.1ст. 24 Закону України Про оплату праці . У період, з квітня 2017 року по жовтень 2017 року заробітна плата виплачувалась один раз на місяць. Як свідчить платіжне доручення №71 від 27 квітня 2017 року заробітну плату за квітень 2017 року в сумі 254,40 грн ОСОБА_2 перераховано на зарплатну картку 27 квітня 2017 року, за травень 2017 року в сумі 254,40 грн - 31 травня 2017 року (платіжне доручення № 102 від 31 травня 2017 року), за червень 2017 року в сумі 254,40 грн - 27 червня 2017 року (платіжне доручення № 122 від 27 червня 2017 року), за липень 2017 року в сумі 254,40 грн - 31 липня 2017 року (платіжне доручення № 158 від 31 липня 2017 року), за серпень 2017 року в сумі 254,40 грн - 31 серпня 2017 року (платіжне доручення № 183 від 31 серпня 2017 року), за вересень 2017 року в сумі 254,40 грн - 28 вересня 2017 року (платіжне доручення № 209 від 28 вересня 2017 року) за жовтень 2017 року в сумі 254,40 грн - 31 жовтня 2017 року (платіжне доручення № 244 від 31 жовтня 2017 року). Крім того, у випадку виплати заробітної плати за грудень 2017 року, яку ОСОБА_2 перераховано на зарплатну картку 27 грудня 2017 року (платіжне доручення № 308 від 27 грудня 2017 року) та виплата заробітної плати за першу половину січня 2018 року, яку перераховано на зарплатну картку 16 січня 2018 року (платіжне доручення № 10 від 16 січня 2018 року) період між виплатами складає 20 календарних днів.

При виплаті заробітної плати за квітень 2018 року, яку ОСОБА_2 перераховано на зарплатну картку 26 квітня 2018 року (платіжне доручення № 103 від 26 квітня 2018 року) та виплата заробітної плати за першу половину травня 2018 року, яку перераховано на зарплатну картку 14 травня 2018 року (платіжне доручення № 120 від 14 травня 2018 року) період між виплатами складає 18 календарних днів, а також у випадку виплати заробітної плати за першу половину травня 2018 року, яку, як зазначалось вище ОСОБА_2 перераховано на зарплатну картку 14 травня 2018 року та виплатою заробітної плати за травень 2018 року, яку перераховано на зарплатну картку 31 травня 2018 року (платіжне доручення № 134 від 31 травня 2018 року) період між виплатами складає 17 календарних днів. Крім того, заробітну плату за жовтень 2018 року ОСОБА_2 виплачено двома частинами 11 жовтня 2018 року в сумі 56,00 грн (платіжне доручення № 7 від 11 жовтня 2018 року, призначення платежу, аванс за жовтень 2018 року), а також 30 жовтня 2018 року в сумі 12,66 грн (платіжне доручення № 23 від 30 жовтня 2018 року, призначення платежу - зарплата за жовтень 2018 року).

Аналіз досліджених під час судового розгляду та перевірених апеляційним судом доказів дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, а тому з огляду на викладене, доводи апелянта в частинні визнання вини ОСОБА_1 є обґрунтованими, та повістю знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.

За таких обставин, вважаю, що при апеляційному розгляді встановлено, що досліджені докази в сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_5 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП.

Як зазначив ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі №223-943/0/4-17 від 22.05.2017, вказівка законодавця у п. 7 ст. 247 КУпАП на момент розгляду справи означає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, якщо на початок розгляду справи закінчилися строки, встановлені ст. 38 КУпАП. Разом з тим сам розгляд справи про адміністративне правопорушення та його закінчення не обтяжений строками, визначеними ст. 38 КУпАП, а передбачений ст. 277 КУпАП, що є гарантією всебічного, об`єктивного і повного з`ясування всіх обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, якщо на момент розгляду справи в суді закінчились строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, то суд в разі заперечення особою своєї вини чи наявності у її діях складу адміністративного правопорушення спочатку в повному обсязі досліджує всі обставини справи, встановлює, чи містить діяння ознаки та склад адміністративного корупційного правопорушення, чи належить особа до суб`єктів цього корупційного правопорушення, чи винна вона в його вчиненні, і лише після цього закриває провадження у справі.

Отже суд першої інстанції закривши провадження у справі без розгляду провадження, яке надійшло для розгляду допустився помилки.

В свою чергу, відповідно до ч.2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), то стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у ч. 3 статті.

У зв`язку з тим, що на час апеляційного розгляду апеляційної скарги закінчився трьохмісячний строк з дня вчинення правопорушення, протягом якого на ОСОБА_1 можливо було накласти адміністративне стягнення за ч.1 ст. 41 КУпАП, провадження у справі на підставі п.7 ч.1ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.

Керуючись ст.294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити та поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 10 вересня 2019 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 10 вересня 2019 року про закриття провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.41КУпАП - скасувати.

Постановити нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41КУпАП, а провадження у справі закрити на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент апеляційного розгляду строків, передбачених ст. 38 КУпАП .

Постанова набирає чинності з моменту оголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Маліченко