Постанова

від 04.12.2019 по справі 761/19884/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №761/19884/15 Головуючий у І інстанції Притула Н.Г.

Провадження №22-ц/824/14376 /2019 Головуючий у 2 інстанції Голуб С.А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2019 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Київського апеляційного суду у складі:

судді-доповідача Голуб С.А.,

суддів: Ігнатченко Н.В., Таргоній Д.О.,

за участі секретаря судового засідання Сакалоша Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в м. Києві апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу ЖБК-1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 серпня 2019 року про залишення клопотання про закриття провадження без розгляду та про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу у справі за позовом Київської місцевої прокуратури №10 до Київської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Обслуговуючого кооперативу ЖБК-1 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Олег Володимирович, Комунальне підприємство Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі , про визнання недійсним рішення, державного акту на право власності на земельну ділянку, договору купівлі-продажу, договору про право користування чужою земельною ділянкою для забудови, витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2015 року Київська місцева прокуратура №10 звернулася до суду з вказаним позовом та просила суд першої інстанції визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 02 квітня 2009 року №240/1296, визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії КВ №128477, визнати недійним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , визнати недій2сним договір про право користування земельною ділянкою для забудови, укладений між ОСОБА_2 та ОК ЖБК-1 , витребувати земельну ділянку від ОСОБА_2 та зобов`язати ОСОБА_2 повернути спірну земельну ділянку територіальній громаді м. Києва.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 15 серпня 2019 року клопотання ОК ЖБК-1 про закриття провадження у справі було залишено без розгляду та стягнуто з представника ОК ЖБК-1 штраф за зловживання процесуальними правами.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОК ЖБК-1 подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції залишаючи без розгляду клопотання про закриття провадження у справі не врахував ту обставину, що позовна заява, яка була подана в липні 2015 року була підписана та подана першим заступником прокурора Шевченківського району м. Києва Гавришем Р., у грудні 2016 року судом було прийнято позовну заяву в новій редакції, в якій позивачем у справі вже зазначено Київську місцеву прокуратуру №10, що свідчить про те, що відбулася заміна позивача у справі, разом з тим клопотань про заміну сторони у справі його правонаступником до суду першої інстанції не подавалось.

Щодо висновків суду про зловживання представником ОК ЖБК-1 Стрикалем О.В. процесуальними правами, які призводять до затягування розгляду справи, то скаржник зазначає, що клопотання про закриття провадження у справі останній заявляв на стадії клопотань, що виключає безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи. Окрім того, представник ОК ЖБК-1 брав участь у розгляді справи вперше та користувався процесуальними правами, якими наділений у відповідності до положень чинного ЦПК України.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі, скаржник просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції від 15 серпня 2019 року про залишення клопотання про закриття провадження без розгляду та про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу та ухвалити нове судове рішення про закриття провадження у справі.

В порядку визначеному ст. 360 ЦПК України, відзив на апеляційну скаргу у письмовій формі на адресу суду апеляційної інстанції не надходив. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник Обслуговуючого кооперативу ЖБК-1 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник позивача Київської місцевої прокуратури № 10 проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

ОСОБА_2 проти задоволення апеляційної скарги не заперечував.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги доходить висновку, що апеляційна скарга Обслуговуючого кооперативу ЖБК-1 підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Залишаючи без розгляду клопотання про закриття провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що представник Обслуговуючого кооперативу ЖБК-1 зловживає своїми процесуальними правами, а відповідно до ч. 3 ст. 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду таку заяву.

Застосовуючи заходи процесуального примусу у вигляді штрафу суд першої інстанції виходив з того, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Суд апеляційної інстанції не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції враховуючи таке.

Статтею 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до ст. 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Одним із видів заходів процесуального примусу є штраф, що передбачено ст. 144 ЦПК України.

Згідно зі ст. 145 ЦПК України до учасників судового процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень головуючого застосовується попередження, а у разі повторного вчинення зазначених дій - видалення із зали судового засідання.

У разі повторного вчинення дій, зазначених у частині першій цієї статті, перекладачем суд оголошує перерву і надає час для його заміни.

Статтею 148 ЦПК України передбачено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та протоколу судового засідання від 15 серпня 2019 року, представник Обслуговуючого кооперативу ЖБК-1 Стрикаль О.В. заявив клопотання про закриття провадження у справі на стадії клопотань (т. 3 а.с. 198), разом з тим суд першої інстанції розцінив такі дії представника Обслуговуючого кооперативу ЖБК-1 Стрикаля О.В. як зловживання процесуальними правами, залишивши без розгляду таке клопотання та застосувавши заходи процесуального примусу у вигляді штрафу.

Однак з урахуванням вищевикладених норм цивільного процесуального права та з урахуванням всіх обставин справи, колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції передчасним, оскільки кожна сторона у справі наділена правом заявляти клопотання, що стосуються розгляду справи у строки визначені цивільним процесуальним законодавством, з урахування того що клопотання про закриття провадження у справі було заявлено на стадії клопотань, то суд першої інстанції дійшов до передчасного висновку, що такі процесуальні дії є зловживання.

Окрім того, статтею 148 ЦПК України передбачено право суду, за наявності достатніх правових підстав, а не обов`язок суду застосовувати такий захід процесуального примусу як штраф.

При цьому, якщо стороною у справі порушується порядок під час судового засідання або не виконуються розпоряджень головуючого, то суд застосовує до таких осіб попередження, а у випадку повторного вчинення зазначених дій - видаляє із зали судового засідання.

Згідно зі ст. 148 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи наведене та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду про залишення клопотання про закриття провадження без розгляду та про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу у справі з підстав, що зазначені в апеляційній скарзі, та направлення справи на продовження розгляду до суду першої інстанції, з урахуванням того, що залишення клопотання про закриття провадження у справі без розгляду перешкоджає подальшому розгляду такого клопотання.

Керуючись ст.ст. 148, 367, 369, 374, 379, ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу ЖБК-1 задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 серпня 2019 року про залишення клопотання про закриття провадження без розгляду та про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу у даній справі скасувати та направити справу до Шевченківського районного суду м. Києва для продовження розгляду клопотання про закриття провадження у справі.

Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанова суду апеляційної інстанції за результатами розгляду ухвали про залишення клопотання про закриття провадження без розгляду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 грудня 2019 року.

Суддя-доповідач

Судді: