Постанова

від 04.12.2019 по справі 357/11341/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2019 року місто Київ

Єдиний унікальний номер справи 357/11341/18

Номер провадження 22-ц/824/10483/2019

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Вербової І.М. , суддів Саліхова В.В., Шахової О. В.,

за участю секретаря судового засідання - Якушко Т.А.,

вивчивши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Кошель Б.І., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Київської обласної філії Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Міхачова Вячеслава Анатолійовича, Товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод про визнання недійсним правочину щодо дострокового розірвання договору оренди, визнання недійсним договору оренди, скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно,

в с т а н о в и в :

У вересні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші звернулось до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Київської обласної філії Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Міхачова Вячеслава Анатолійовича, Товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод про визнання недійсним правочину щодо розірвання в односторонньому порядку Договору оренди № б/н від 07 серпня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші , оформленого повідомленням ОСОБА_1 від 14 лютого 2018 року, скасування рішення державного реєстратора Київської обласної філії Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Міхачова Вячеслава Анатолійовича про державну реєстрацію припинення іншого речового права - права оренди від 17 лютого 2018 року, індексний номер 39730563, визнання недійсним договору оренди землі № б/н від 19 лютого 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод щодо земельної ділянки площею 2,0765 га, кадастровий номер 3220483500:03:006:0043, скасування рішення державного реєстратора Київської обласної філії Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Міхачова Вячеслава Анатолійовича про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди від 05 березня 2018 року, індексний номер 40002152, стягнення солідарно відповідачів на користь Товариства з обмеженою відповідальності Агрофірма Матюші понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 07 серпня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма Матюші укладено договір оренди земельної ділянки № б/н площею 2,0765 га з кадастровим номером 3220483500:03:006:0043, що розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

07 лютого 2015 року державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Бурімською Н. І. було проведено державну реєстрацію права оренди землі за ТОВ Агрофірма Матюші за індексним номером 19174983.

14 лютого 2018 року позивач отримав від ОСОБА_1 повідомлення за вих. № б/н від 07 серпня 2014 року про розірвання договору оренди в односторонньому порядку з підстав невиконання товариством за 2016 та 2017 роки зобов`язань щодо сплати орендної плати. На думку позивача, розірвання вищевказаного договору в односторонньому порядку є безпідставним, оскільки ТОВ Агрофірма Матюші належним чином сплачувало орендну плату за вказаний період.

Крім того, 17 лютого 2018 року на підставі повідомлення про розірвання договору, державним реєстратором Київської обласної філії КП Реєстрація нерухомості та бізнесу Міхачовим В. А. було прийнято рішення про державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ Агрофірма Матюші на вищевказану земельну ділянку.

Крім того, 19 лютого 2018 року між ОСОБА_1 та ТДВ Шамраївський цукровий завод було укладено договір оренди земельної ділянки № б/н, а 05 березня 2018 року державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за ТДВ Шамраївський цукровий завод з індексним номером 40002152.

Таким чином, внаслідок розірвання ОСОБА_1 договору оренди б/н від 07 серпня 2014 року в односторонньому порядку за відсутності на те правових підстав та передачі земельної ділянки в оренду ТДВ Шамраївський цукровий завод , позивача було незаконно позбавлено права оренди земельної ділянки.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2019 року (т. ІІ а.с. 22 - 36) відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ Агрофірма Матюші до ОСОБА_1 , державного реєстратора Київської обласної філії КП Реєстрація нерухомості та бізнесу Міхачова В. А., ТДВ Шамраївський цукровий завод про визнання недійсним правочину щодо дострокового розірвання договору оренди, визнання недійсним договору оренди, скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду,13 червня 2019 року ТОВ Агрофірма Матюші подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2019 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, покласти судові витрати на відповідачів.

Апеляційну скаргу обґрунтовано, зокрема, тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,0765 га, кадастровий номер 3220483500:03:006:0043, що розташована в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

07 серпня 2014 року між ТОВ Агрофірма Матюші та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі № б/н, за яким останній передав в оренду позивачу земельну ділянку строком на десять років. 07 лютого 2015 року державний реєстратором було прийнято рішення про державну реєстрацію права оренди ТОВ Агрофірма Матюші на земельну ділянку.

У подальшому позивачем було отримано повідомлення про розірвання в односторонньому порядку договору оренди від 14 лютого 2018 року, вмотивоване неналежним виконанням зобов`язання щодо сплати орендної плати за 2016 та 2017 роки.

17 лютого 2018 року державним реєстратором Київської обласної філії КП Реєстрація нерухомості та бізнесу Міхачовим В. А. було прийнято рішення про державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ Агрофірма Матюші на земельну ділянку.

19 лютого 2018 року між ОСОБА_1 та ТДВ Шамраївський цукровий завод будо укладено договір оренди № б/н, відповідно до умов якого останньому було передано в оренду вищевказану земельну ділянку, а 05 березня 2018 року державним реєстратором було прийнято рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку.

Скаржник зазначає, що за 2016 рік ОСОБА_1 була виплачена орендна плата у розмірі 5 640 грн., а за 2017 рік - 7 000 грн., що підтверджується підписом останнього у первинних бухгалтерських документах.

Крім того, протягом строку дії договору на адресу ТОВ Агрофірма Матюші не надходило жодних заперечень чи претензій щодо неналежного виконання орендарем своїх зобов`язань.

У квітні 2016 року позивачем були надані послуги з оранки присадибної ділянки, якою користується ОСОБА_1 . Разом з тим, суд першої інстанції не надав оцінку вищевказаній обставині, натомість взяв до уваги довідку від 02 квітня 2019 року, ґрунтуючись на якій прийшов до висновку, що останньому на праві власності належить присадибна ділянка, на якій позивач, всупереч взятих на себе зобов`язань, не надав послуги з безкоштовної оранки, культивації та обмолоту.

До повідомлення про дострокове розірвання договору оренди не було додано ані доказів направлення його на адресу позивача, ані доказів отримання його останнім, ані доказів, на підтвердження обставин викладених у ньому щодо неналежного виконання орендарем взятих на себе зобов`язань, а тому дане повідомлення не є документом, що може підтверджувати набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно. Враховуючи вищенаведене, державний реєстратор був позбавлений можливості встановити обставини, якими було вмотивоване право на розірвання договору оренди в односторонньому порядку.

Крім того, в матеріалах справи відсутнє підтвердження, що підпис від імені ОСОБА_1 у відомостях на виплату грошових коштів був виконаний від його імені іншою особою.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 липня 2019 року відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, надано строк для подачі відзиву.

Відзиву подано не було.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 липня 2019 року закінчено проведення підготовчих дій, справу призначено до розгляду в судове засідання з повідомленням учасників справи.

У судовому засіданні представник скаржника - адвокат Танцюра Ю. Б. підтримала доводи апеляційної скарги в повному обсязі, просила її задовольнити, з підстав викладених у ній.

Відповідачі ОСОБА_1 , представник ТДВ Шамраївський цукровий завод та державний реєстратор Київської обласної філії КП Реєстрація нерухомості та бізнесу Міхачов В. А. до суду апеляційної інстанції не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Крім того, відповідачі викликались у судове засідання в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом публікації оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

У зв`язку з вищенаведеним, керуючись ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважала за можливе розпочати та завершити розгляд справи за відсутності осіб, які не з`явились.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши доводи представника скаржника, з`ясувавши обставини справи, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,0765 га з кадастровим номером 3220483500:03:006:0043, що розташована в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області (т. І а.с. 20-21).

07 серпня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма Матюші було укладено Договір оренди землі № б/н, відповідно до умов якого, орендодавець надає в оренду ТОВ Агрофірма Матюші земельну ділянку площею 2,0765 га, кадастровий номер 3220483500:03:006:0043, яка розташована на території Матюшівської сільської ради (т. І а.с.10-11).

Згідно п. 5 вищевказаного договору строк його дії становить 10 років. Після закінчення строку договору орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. Якщо орендодавець не збирається укладати новий договір оренди з орендарем або продовжувати дію цього договору, він зобов`язаний за 6 місяців до закінчення строку дії даного договору повідомити про це орендаря в письмовій формі, а також за свій рахунок відновити межі земельної ділянки в натурі.

Згідно п. 6 Договору, орендна плата нараховується та видається орендарем в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки у грошовій, натуральній та відробітковій формах за добровільним рішенням власника земельної ділянки, що становить 1 913 грн. 84 коп. Крім того, даним пунктом передбачені додаткові умови, які стосуються оранки, культивації, обмолоту на присадибних ділянках орендодавця, допомоги на лікування, надання автомобіля для доставки хворого до лікувального закладу, матеріальної допомога в разі смерті.

Відповідно до п. п. 32, 33 Договору оренди землі, його дія припиняється шляхом розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є несплата в повному обсязі орендної плати в строки встановлені договором.

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, 07 лютого 2015 року державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцеківського МРУЮ Київської області Бурімською Н. І. було проведено державну реєстрацію вказаного договору оренди землі, за індексним номером 19174983 (т. І а.с. 12).

14 лютого 2018 року на адресу позивача ОСОБА_1 було направлено повідомлення про розірвання договору оренди земельної ділянки від 07 серпня 2014 року в односторонньому порядку, у зв`язку з неналежним виконанням орендарем своїх зобов`язань у 2016-2017 роках (т. І а.с. 13).

19 січня 2018 року між ОСОБА_1 та ТДВ Шамраївський цукровий завод було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 2,0765 га, кадастровий номер 3220483500:03:006:0043, яка знаходиться в межах Матюшівської сільської ради (т. І а.с. 69 - 70).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 22 лютого 2018 року за ТДВ Шамраївський цукровий завод було зареєстровано право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3220483500:03:006:0043 (т. І а.с. 20 - 21).

З відомості на виплату грошей № 75 за жовтень 2016 року вбачається, що ОСОБА_1 отримав 5 640 грн.,за лютий 2017 року - 1 00 грн., за липень 2017 року - 450 грн., за серпень 2017 року - 5 550 грн. Вищевказані документи містять підпис ОСОБА_1 (т. І а.с. 14 - 15).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що надані представником позивача відомості на підтвердження отримання ОСОБА_1 орендної плати не можна вважати достовірними доказами, так як вони не містять обов`язкових реквізитів первинного бухгалтерського документу та дати проведення виплат, у зв`язку з чим не можливо встановити, чи було здійснено виплати в строки, передбачені договором оренди земельної ділянки.

Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження виконання додаткових умов договору, зокрема, щодо оранки, культивації та обмолоту на присадибних ділянках, які за умовами договору мали проводитись для ОСОБА_1 безкоштовно.

Таким чином, наявне неналежне виконання умов договору, шляхом систематичної несплати орендної плати в обсязі передбаченому договором.

Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до положень статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Згідно ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Положеннями статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті д частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Разом з тим згідно із ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; д) відшкодування заподіяних збитків; є) застосування інших, передбачених законом, способів.

З аналізу положень земельного законодавства, з врахуванням положень ЦК України, що врегулюють відносини, пов`язані з орендою землі, вбачається, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої п. д ст. 141 ЗК України , застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст. 651 ЦК України, відповідно до якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Так, підставою для одностороннього розірвання ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки від 07 серпня 2014 року стало неналежне виконання умов вищевказаного договору в частині сплати орендної плати.

Разом з тим, в матеріалах справи містяться відомості на виплату грошей, з яких вбачається, що ОСОБА_1 у 2016 році отримав орендну плату у розмірі 5 640 грн., а в 2017 році - у розмірі 7 000 грн.

У зв`язку з вищезазначеним, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем відомості не можна вважати достовірними доказами, з огляду на те, що дані бухгалтерські документи не підтверджують здійснення товариством господарської операції. Колегія суддів наголошує, що ведення позивачем обліку виплати орендної плати з порушенням вимог щодо ведення бухгалтерських документів не спростовує факту виплати ОСОБА_1 орендної плати, оскільки надані відомості реквізити, які дозволяють визначити суми виплат, період та ідентифікувати особу отримувача.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Щодо виконання позивачем додаткових умов передбачених договором оренди, колегія суддів звертає увагу на те, що у договорі оренди землі не зазначена адреса присадибної ділянки, яка підлягає обробці, що виключає можливість виконання вказаних робіт позивачем без попереднього звернення ОСОБА_1 . Разом з тим, останній не звертався до позивача з заявами про проведення будь-яких робіт на його присадибній ділянці та висловлював будь - яких претензій щодо неналежного виконання умов договору оренди в цій частині.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Державна реєстрація не є самостійною підставою набуття права оренди земельної ділянки, а є засвідченням державою вже набутого права оренди, яке виникло на підставі договору оренди землі. Сама по собі реєстрація права не є підставою виникнення такого права. Закон пов`язує набуття права оренди землі з укладенням договору оренди, який підлягає державній реєстрації. Відтак реєстрація є похідною від виникнення права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

За таких обставин, скасування державної реєстрації договору оренди від 5 березня 2018 року є належним способом захисту прав позивача та узгоджується з нормами чинного законодавства та встановленими у справі обставинами.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, оскаржуване рішення не можна назвати законним та обґрунтованим в розумінні ст. 263 ЦПК України , у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення з постановленням нового судового рішення.

Відповідно до приписів ч. 13. ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Приписами ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що 07 серпня 2017 року між ТОВ Агрофірма Матюші та Адвокатським об`єднанням ЕВЕРЛІҐАЛ договір про надання правової допомоги № 17/08-03. Відповідно до рахунку на оплату № 242 від 02 серпня 2018 року позивачем сплачено 26 489 грн. 32 коп. за надання юридичних послуг відповідно до вищевказаного договору.

20 травня 2019 року між Адвокатським об`єднанням ЕВЕРЛІҐАЛ та ТОВ Агрофірма Матюші укладено додаткову угоду № 04/17-10 до договору про надання правової допомоги № 17/08-03 від 07 серпня 2017 року, на виконання якої останнім сплачено 17 675 грн. 14 коп., що підтверджується рахунком на оплату від 20 травня 2019 року.

Враховуючи складність даної справи, колегія суддів вбачає підстави для стягнення з відповідачів на користь позивача витрати на правову допомогу по 14 721 грн. з кожного відповідача.

Крім того, позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 7 048 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5661 від 16 серпня 2018 року, заяви про забезпечення позову у розмірі 881 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7052 від 14 грудня 2018 року та апеляційної скарги у розмірі 10 572 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 848 від 07 червня 2019 року і є підставою для стягнення на користь позивача по 6 167 грн. з кожного відповідача.

Керуючись ст.ст. 367 , 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші - задовольнити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2019 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення наступного змісту.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Київської обласної філії Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Міхачова Вячеслава Анатолійовича, Товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод про визнання недійсним правочину щодо дострокового розірвання договору оренди, визнання недійсним договору оренди, скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно - задовольнити.

Визнати недійсним правочин, вчинений ОСОБА_1 , щодо розірвання в односторонньому порядку Договору оренди № б/н від 07 серпня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші , оформлений повідомленням ОСОБА_1 за вих. № б/н від 14 лютого 2018 року.

Скасувати рішення державного реєстратора Київської обласної філії Комунального підприємства Реєстрація нерухомості на бізнесу Міхачова Вячеслава Анатолійовича про державну реєстрацію припинення іншого речового права - права оренди, індексний номер 39730563 від 17 лютого 2018 року 09:13:55.

Визнати недійсним договір оренди землі № б/н від 19 лютого 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод щодо земельною ділянки, площею 2,0765 га, кадастровий номер 3220483500:03:006:0043.

Скасувати рішення державного реєстратора Київської обласної філії Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Міхачова Вячеслава Анатолійовича про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди: індексний номер 40002152 від 05 березня 2018 року 15:34:49.

Стягнути з ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод , Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші судові витрати зі сплати судового збору по 6 167 (шість тисяч сто шістдесят сім) грн. з кожного відповідача, а також витрати на правову допомогу по 14 721 (чотирнадцять тисяч сімсот двадцять один) грн. з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повне судове рішення складено 06 грудня 2019 року.

Суддя-доповідач: І.М. Вербова

Судді: В.В. Саліхов

О. В. Шахова