Рішення

від 09.12.2019 по справі 502/1739/19

КІЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 502/1739/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2019 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Масленикова О. А.,

за участю секретаря судового засідання Скрипкіної А.Ю.

розглянувши цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2

до

Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області

про

визнання права власності на спадщину

В С Т А Н О В И В:

Представник позивач звернулася до Кілійського районного суду Одеської області з позовною заявою до Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області та просила суд визнати право власності на спадщину за позивачем. Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивач в позові вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 . Після смерті матері відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки, котру спадкоємці ОСОБА_2 та ОСОБА_4 прийняли по 1/2 частці кожному шляхом отримання свідоцтв про право на спадщину, однак право власності на землю не зареєстрували. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 . На момент смерті ОСОБА_4 , позивач проживав з ним за однією адресою та фактично прийняв спадщину відповідно до ст. 1268 ЦК України. Після смерті ОСОБА_4 , позивач звернувся до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак йому було відмовлено, через відсутність правовстановлюючих документів на спадщину та рекомендовано звернутися до суду.

Представник позивача надала заяву, згідно якої просила суд розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача - Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області, в судове засідання не прибув, надав заяву в якій вказав, що позов підтримує, просить розглянути заяву за відсутності представника.

На підставі письмових заяв усіх учасників справи, суд за відсутності сторін ухвалює рішення про задоволення позову на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне:

Відповідно до свідоцтва про народження, виданого 24.07.1990 р. в м. Кілія райвідділі ЗАГС Одеської області, запис акта про народження № 198 - рос. ОСОБА_5 та рос. ОСОБА_6 є батьками: рос. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як вказано в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 17.03.2008 р. виконавчим комітетом Лісківської сільської ради Кілійського району Одеської області, актовий запис № 05, ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Як вказано в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 11.02.2016 р. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 106, ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 898865, виданого на підставі розпорядження Кілійської районної державної адміністрації № 694 від 07.12. 2005 року, вбачається, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 4,54 гектарів, розташовану на території Лісківської сільської ради Кілійського району Одеської області ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5122381900:01:002:0083.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.09.2010 р., спадкоємцями земельної ділянки у розмірі 4,54 га. по 1/2 частці кожний є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Як вбачається з інформаційного листа від 11.07.2018 р. № 342/02-14/61/2016, приватний нотаріус Юрченко М.Є. на підставі звернення ОСОБА_2 щодо оформлення спадщини, роз`яснила, що оскільки не подано правовстановлюючих документів на спадкове майно, за їх відсутності питання оформлення спадщини вирішується в судовому порядку.

При ухваленні рішення суд керувався наступними правовими нормами:

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стосовно визнання права власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 , суд виходить з наступного:

Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п.п. 4.15 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України,судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом також встановлено, що в зв`язку з тим, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, позбавлений можливості інакше ніж у судовому порядку оформити свої спадкові права, в зв`язку з чим його право на спадщину підлягає судовому захисту шляхом його визнання на підставі ст. 16 ЦК України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16 ЦК України, ст. ст. ст. 12, 81, 207, 259 ЦПК України, ст. ст. 16, 1265, 1269 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області про визнання права власності на спадщину- задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , право власності на земельну ділянку площею 4,54 гектарів, яку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Лісківської сільської ради Кілійського району Одеської області, кадастровий номер 5122381900:01:002:0083, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников