Постанова
від 09.12.2019 по справі 915/1590/19
ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2019 року м. ОдесаСправа № 915/1590/19 м. Одеса, просп. Шевченка, 29

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.

Справа розглядається в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лібро-Трейд»

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.08.2019р.

у справі №915/1590/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лібро-Трейд»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дагаз Голд»

про: стягнення 68453,33 грн.,

головуючий суддя - Алексєєв А.П.

місце ухвалення рішення: Господарський суд Миколаївської області

ВСТАНОВИВ:

В червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Лібро-Трейд» (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дагаз Голд» (далі по тексту - відповідач) про стягнення збитків у розмірі 68453,33 грн., заподіяних діями відповідача, в зв`язку із не реєстрацією податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, оформлених на виконання умов договору купівлі-продажу №08-17/1 від 30.08.2017 року, що позбавляє позивача права на включення сплаченої відповідачу суми ПДВ до складу податкового кредиту.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, як продавцем за Договором купівлі-продажу №08-17/1 від 30.08.2017р., не зареєстровано сплачені суми ПДВ у вартості товару.

Позов мотивовано тим, що у зв`язку з невиконанням відповідачем вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України) та умовв укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу №08-17/1 від 30.08.2017р. щодо складення податкових накладних та здійснення їх реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач не може віднести суму податку на додану вартість (далі - ПДВ) до складу податкового кредиту. На думку позивача, відповідача необхідно притягнути до цивільно-правової відповідальності за порушення умов Договору шляхом стягнення збитків на підставі ст. 22 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 05.08.2019р. у справі №915/1590/19 (суддя Алексєєв А.П.) у задоволені позову відмовлено.

Такий висновок суду мотивований тим, що Договором не передбачено обов`язку продавця реєструвати в ЄДРПН сплачені суми ПДВ у вартості товару, як і не передбачено санкцій за порушення вказаного обов`язку.

Також, у спірних правовідносинах відсутні чотири елементи цивільного правопорушення, зокрема порушення умов договору з боку відповідача, а тому у суду відсутні правові підстави для застосування такої міри відповідальності до відповідача, як стягнення збитків, через відсутність всього складу цивільного правопорушення.

Не погоджуючись з прийнятим судом рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лібро-Трейд» звернулось з апеляційною скаргою до Південно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.08.2019 у справі № 915/1590/19 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Також позивач просив стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування судового рішення.

Скаржник зазначає, що порушення відповідачем порядку ведення господарської діяльності позбавили позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 68 453,33 грн., тобто, позивач поніс збитки.

Не складення та не реєстрація податкових накладних є не лише порушенням відповідачем норм податкового законодавства, а і порушенням умов договору. Відсутність таких податкових накладних, з огляду на приписи п.201.10 ст. 201 ПК України позбавляє позивача можливості включити суми сплаченого відповідачу ПДВ до складу податкового кредиту, що призвело до збитків.

Також, скаржник зазначає про помилкове неврахування судом першої інстанції правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 03.08.2018р. у справі №917/877/17, від 03.12.2018 у справі № 908/76/18.

Відзив на апеляційну скаргу від Товариства з обмеженою відповідальністю «Дагаз Голд» до суду апеляційної інстанції не надходив.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно із частиною третьою статті 270 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, судова колегія апеляційної інстанції дійшла наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено під час апеляційного провадження,

30.08.2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Лібро-Трейд» як покупцем та товариством з обмеженою відповідальністю «Дагаз Голд» як продавцем укладено договір купівлі-продажу №08-17/1 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю приналежний йому товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно його оплатити на умовах даного Договору (а.с. 10).

Відповідно до п. 1.2 Договору при поставці право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання представниками сторін відповідної прибутково-видаткової накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

Відповідно до п. 1.3 Договору загальна вартість Договору складається із сум всіх накладних, за якими був поставлений товар згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору асортимент, кількість та ціна на товар визначаються сторонами в накладних.

Відповідно до п. 4.3 Договору при передачі товару Продавець зобов`язався передати всю, належним чином оформлену документацію на товар, а саме: товаро-транспортну накладну; накладну; податкову накладну; коригуючи до податкової накладної (у разі необхідності);копії документів, що посвідчують якість товару.

Відповідно до п. 5.1 Договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються шляхом безготівкових перерахувань продавцю як передплатою, так і по факту поставки кожної партії товару, за умови надання покупцю усіх необхідних документів.

Відповідно до п. 5.2 Договору підставою для проведення оплати є відповідна накладна, підписана представниками обох сторін.

Відповідно до п. 7.1 Договору цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 14.07.2018 року.

Відповідно до п. 7.2 Договору у випадку, якщо не пізніше ніж за один місяць до закінчення терміну дії Договору жодна із сторін не заявить про його припинення, цей Договір вважається пролонгованим на один рік на тих самих умовах.

На виконання умов Договору відповідач поставив позивачу товар згідно видаткових накладних:

№19 від 07.09.2017 року на суму 110000,00 грн., в тому числі ПДВ - 18333,33 грн. (а.с. 11);

№17 від 13.09.2017 року на суму 300720,00 грн., в тому числі ПДВ 50120,00 грн. (а.с. 12).

Зазначений товар був оплачений позивачем платіжними дорученнями №274 від 07.09.2017 року на суму 100000,00 грн., № 275 від 08.09.2017 року на суму 10000,00 грн., №284 від 14.09.2017 року на суму 300000,00 грн. (а.с. 15-17).

Позивач зазначає, що не може використати сплачений ним у вартості товару ПДВ в розмірі 68453,33 грн. (18333,33 + 50120,00), оскільки відповідач не зареєстрував податкові накладні, на підтвердження чого позивачем надано лист ГУ ФС у Дніпропетровській області №57489/10/04-36-50-41 від 15.05.2019 року (а.с. 24), відповідно до якого у Єдиному державному реєстрі податкових накладних (ЄДРПН) відсутня реєстрація податкової накладної від ТОВ «Дагаз Голд» (код ЄДРПОУ 40395491) в адресу ТОВ «Лібро- Трейд» (код ЄДРПОУ 37149132) за вересень 2017 року.

Позивач зазначає, що відповідач встановленого Податковим кодексом України та укладеним між сторонами Договором від 30.08.2017р. обов`язку щодо реєстрації податкових накладних не виконав, у зв`язку з чим позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Обґрунтовуючи пред`явлені вимоги позивач вказував те, що відповідач в порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим позивач позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 68 453,33 грн. В цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками ТОВ «Лібро-Трейд» . На думку позивача, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Відмовляючи у задоволенні позову повністю місцевий господарський суд мотивував своє рішення тим, що Договором не передбачено обов`язку продавця реєструвати в ЄДРПН сплачені суми ПДВ у вартості товару, як і не передбачено санкцій за порушення вказаного обов`язку.

Крім того, суд зазначив, що не вбачає наявність у спірних правовідносинах усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення, зокрема порушення умов договору з боку відповідача, а тому у суду відсутні правові підстави для застосування такої міри відповідальності до відповідача, як стягнення збитків, через відсутність всього складу цивільного правопорушення.

Проте колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони зроблені без аналізу та врахування всіх наявних в матеріалах справи доказів, та вимог закону, що регулює спірні відносини.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану

вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. У разі порушення продавцем товарів/послуг граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як вбачається з викладеного вище, згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає. Судом встановлено, що на виконання умов Договору відповідач поставив позивачу товар згідно видаткових накладних: №19 від 07.09.2017 року на суму 110000,00 грн., в тому числі ПДВ - 18333,33 грн. (а.с. 11); №17 від 13.09.2017 року на суму 300720,00 грн., в тому числі ПДВ 50120,00 грн. (а.с. 12).

Зазначений товар був оплачений позивачем платіжними дорученнями №274 від 07.09.2017 року на суму 100000,00 грн., № 275 від 08.09.2017 року на суму 10000,00 грн., №284 від 14.09.2017 року на суму 300000,00 грн.

Проте, відповідач встановленого Податковим кодексом України обов`язку щодо реєстрації податкових накладних не виконав.

З наведених вище норм вбачається, що такі порушення відповідача позбавили позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 68 453,33 грн., тобто позивач поніс збитки.

З огляду на викладене у даному випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

Колегія суддів враховує, що із встановлених судом обставин справи вбачаються наявними усі елементи складу господарського правопорушення, а тому висновки господарського суду першої інстанції про відсутність складу цивільного правопорушення є безпідставними.

Положення п. 201.10 ст. 201 ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не передбачають можливості включення покупцем товарів/послуг суми ПДВ до податкового кредиту у разі невиконання продавцем обов`язку зі складення та реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних (крім випадків, встановлених податковим законодавством, коли підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, є інші документи). При цьому покупець зазначених товарів/послуг має право додати до податкової декларації скаргу на такого продавця. Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує, що подання такої скарги платником згідно з наведеною нормою у редакції, чинній після 01.01.2015р., не є підставою для включення ним сум податку до складу податкового кредиту.

Зважаючи на те, що господарським судом апеляційної інстанції встановлено обставини, які свідчать про наявність усіх елементів складу господарського правопорушення, висновки місцевого суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог є помилковими.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції помилково не враховано правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 03.08.2018р. у справі №917/877/17, від 03.12.2018 у справі № 908/76/18.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Колегія суддів, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що під час вирішення цього спору суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, зокрема, ст. 201 ПК України, ст. 22 ЦК України та ст. 224 ГК України.

Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 129, п. 4 ч. 1 ст. 282 ГПК України у зв`язку із скасуванням судового рішення місцевого суду та ухваленням нового рішення, підлягають перерозподілу і судові витрати, а саме підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 1921 грн. та витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2881,50, а всього 4802,50 грн.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275,277, 281-284

Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лібро-Трейд» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Миколаївської області від « 05» серпня 2019 року у справі № 915/1590/19 скасувати .

3. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лібро-Трейд» задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дагаз Голд» (код ЄДРПОУ 40395491) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лібро-Трейд» (код ЄДРПОУ 37149132) збитки в сумі 68 453,33 грн. та судові витрати в сумі 4802,50 грн.

Доручити Господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ з зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Постанова набирає законної з дня її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків передбачених ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови

складено „09» грудня 2019 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Я.Ф. Савицький

Дата ухвалення рішення09.12.2019
Оприлюднено11.12.2019
Номер документу86207558
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —915/1590/19

Судовий наказ від 20.12.2019

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Алексєєв А.П.

Постанова від 09.12.2019

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Колоколов С.І.

Ухвала від 07.10.2019

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Колоколов С.І.

Рішення від 05.08.2019

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Алексєєв А.П.

Ухвала від 19.06.2019

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Алексєєв А.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні