Постанова

від 27.11.2019 по справі 903/329/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року Справа №903/329/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Дужич С.П.,

суддя Коломис В.В.,

суддя Саврій В.А.

при секретарі судового засідання Ільчук Н.О.

за участю представників сторін:

позивача: Олейник І.Ю. (посвідчення №33 від 26.08.09);

відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Експорт-Л" на рішення господарського суду Волинської області від 01 жовтня 2019 року, у справі

за позовом Фізичної особи-підприємця Крутоголового Ігора Вадимовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експорт-Л"

про стягнення 142 586,66 грн.

Судом роз`яснено представнику позивача права та обов`язки, передбачені ст.ст. 42, 46 ГПК України. Клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не надходило, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

06 травня 2019 року, ФОП Крутоголовий І.В. звернувся до господарського суду Волинської області із позовом до ТОВ "Експорт-Л" про стягнення 142 586,66 грн.

01 жовтня 2019 року, рішенням господарського суду Волинської було задоволено позов та стягнуто з відповідача на користь позивача 142 586,66 грн., де 122 966,00 грн. - основний борг, 19 620,66 грн. - пеня, 2138,80 грн. - судового збору, 6000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

ТОВ "Експорт-Л" у своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального і процесуального права, оскільки перша сторінка Договору №11062018 від 11 червня 2018 року підроблена, її умови не відповідають ні Договору від 11 червня 2018 року, ні укладеному у лютому 2019 року.

За даним фактом було відкрите кримінальне провадження за ч.1 ст. 358 КК України №12019030010001982. На даний час, також, ведеться досудове розслідування по кримінальному провадженню №12019030010001437 з правовою кваліфікацією правопорушення ч.1 ст. 357 КК України за фактом незаконного заволодіння ФОП Крутоголовим І.В. печаткою товариства і доступом до всіх банківських та бухгалтерських документів у січні-березні 2019 року.

Вважає, що господарським судом не враховано відсутність підтвердження замовлень, які передбачені п.2.2 Договору від 11 червня 2018 року, також не має жодної специфікації товарів, які нібито підлягали поставці.

Крім того, невірно встановлено факт належного надсилання позивачем претензії від 25 квітня 2019 року тому, що в описі вкладення у цінний лист, яким надсилалася претензія відповідачу, відсутній штамп поштового відділення та дата відправлення, а також невірно зазначено адресу ТОВ "Експорт-Л".

Винесення судом першої інстанції протокольних ухвал про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили вироком суду в кримінальному провадженні № 12019030010001982 та про залишення без розгляду клопотання відповідача про призначення експертизи щодо

встановлення дати поставлення підпису та печатки на оригіналі спірного Договору від 11 червня 2018 року вважає порушенням процесуальних норм що обмежують права та інтереси учасників справи на справедливий суд.

Також, просить суд у апеляційному провадженні призначити проведення судової експертизи по встановленню реальної дати укладення Договору від 11 червня 2018 року по наданому оригіналу Договору.

ФОП Крутоголовий І.В. у своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи та вимоги апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не відповідають обставинам справи, а рішення суду першої інстанції таким, що прийняте у повній відповідності до норм матеріального і процесуального права, оскільки апелянтом не оспорюється сума основного боргу у розмірі 122 966,00 грн., яка підтверджена матеріалами справи, так само в своїй скарзі апелянт не заперечує наявності прострочення сплати заборгованості і наявності зобов`язання щодо сплати 19 620,66 грн. - пені.

Твердження ТОВ "Експорт-Л" щодо винесення з порушенням господарським судом Волинської області процесуальних норм протокольних ухвал є безпідставними та необґрунтованими, оскільки дані ухвали відповідач не оскаржує, а лише зазначає, що протокольні вони порушують процедуру вирішення спору. Щодо проведення судової експертизи, то під час підготовчого засідання у даній справі представник відповідача категорично заперечив проти її проведення. Крім того, зазначив, що відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між ними Договір №11062018 від 11 червня 2018 предметом судових розглядів не виступав. Відповідач не звертався до суду про визнання його недійсним. Недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був, а тому призначення судової експертизи є необґрунтованим зупинення провадження у справі.

Предметом розгляду справи є стягнення заборгованості та штрафних санкцій з ТОВ "Експорт-Л" за поставлений товар, що підтверджується видатковими накладними та частковою оплатою відповідачем одержаного товару. Звертає увагу, що відповідач не заперечує факту одержання товару чи його часткової оплати, що в свою чергу підтверджує реальність господарської операції.

Крім іншого, ФОП Крутоголовий І.В. просить стягнути на свою користь 5000,00 - судових витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги щодо розгляду даного спору у суді апеляційної інстанції.

У відповіді на відзив, ТОВ "Експорт-Л" заперечує твердження позивача про відсутність спору щодо поставки товару та вказує на ініціювання кримінальних проваджень: №12019030010001437 за ч. 1 ст. 357 КК України за незаконне заволодіння печаткою відповідача, доступом до всіх банківських та бухгалтерських документів; №12019030010001982 за ч. 1 с. 358 КК України за виготовлення першої сторінки договору поставки, на який посилається позивач у даній справі, є доказом того, що оскаржувану позивачем суму та самі поставки товару.

Тому, вважає хибним твердження позивача, що потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних не має, адже єдиним можливим способом довести відсутність підстав для стягнення ФОП Крутоголовим І.В. коштів з ТОВ "Експорт Л" у сумі 142 586,66 грн. під час розгляду даної судової справи - є проведення судової експертизи давності документа, відповідне клопотання апелянтом заявлялося та було подане разом із апеляційною скаргою. Вважаємо, що жодні інші засоби доказування у даній справі не можуть встановити дійсних фактичних даних.

Заперечує покладення на нього обов`язку по відшкодуванню витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката позивача Олійника І.Ю. у розмірі 6000,00 грн. зважаючи, що ТОВ "Експорт Л" не порушувало вимог законодавства та законних інтересів позивача при здійсненні господарської діяльності та не було ініціатором судового процесу.

06 листопада 2019 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду було відкрито апеляційне провадження за скаргою ТОВ "Експорт-Л" та призначено її до розгляду на 27 листопада 2019 року.

У судовому засіданні представник позивача висловив свою правову позицію щодо поданої апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, натомість рішення суду першої інстанції прийняте у чіткій відповідності до норм матеріального і процесуального права, а тому, за його переконанням, відсутні підстави для його скасування.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча і був завчасно повідомлений про час і місце судового розгляду, на що вказує повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення. Заяв про відкладення судового засідання не надходило.

Щодо клопотання відповідача в апеляційній скарзі про призначення експертизи давності документу з приводу дати підписання Договору №11062018 директором ТОВ "Експорт-Л" та поставлення відбиток печатки товариства, колегія суддів зазначає, що предметом розгляду даної справи №903/329/19 є стягнення заборгованості та штрафних санкцій з ТОВ "Експорт-Л" за поставлений товар, що підтверджується накладними та частковою оплатою відповідачем одержаного товару по цим накладним на підставі зазначеного Договору. Проте недійсність даного Договору не є предметом цього судового розгляду і відповідач з такими позовними вимогами до суду не звертався. Заявлена ж у клопотанні експертиза не спростує факту одержання відповідачем поставленого йому товару та наявність заборгованості по його оплаті, а тому клопотання про призначення і проведення експертизи давності документу не підлягає задоволенню.

Враховуючи вимоги ст. ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що учасники по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності учасників справи, які не забезпечили явку повноважних представників.

Колегія суддів, заслухавши представника ФОП Крутоголовий І.В., обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

11 червня 2018 року, між ФОП Крутоголовим І.В., як продавцем, та ТОВ "Експорт-Л", як покупцем, було укладено Договір №11062018, згідно умов якого продавець зобов`язався поставити в обумовлені строки покупцеві товар, а саме дерев`яні піддони, брикет паливний, пиломатеріали обрізні, гранули паливні, торфобрикет, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар згідно умов цього договору. Сума договору становить 1 500 000,00 грн. (а.с.16)

За Договором найменування товару, його асортимент та ціна визначається у видаткових накладних, в яких зазначається: найменування товару, одиниця виміру кількості товару, загальна кількість товару, та які є невід`ємними частинами даного Договору (п.1.3 Договору №11062018).

Пунктами 3.1-3.3 Договору №11062018 сторони передбачили, що вартість товарів, що поставляються за цим Договором, визначається в накладних, які є невід`ємними частинами даного Договору. Розрахунки за поставлені товари здійснюються на протязі 3-ох днів з моменту передачі товару згідно накладних на поточний рахунок продавця.

Відповідно до п.5.4 Договору №11062018, за несвоєчасну оплату за поставлений товар, покупець виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент прострочення, від суми прострочення, за кожний день прострочення, до моменту повного виконання покупцем свого зобов`язання по оплаті.

Даний Договір набув чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 11 червня 2019 року. У випадку, якщо жодна з сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за 45 календарних днів до його закінчення, даний Договір вважається пролонгованим на 1 рік ( п.6.1-6.2 Договору №11062018).

За період з 03 липня 2018 року по 19 листопада 2018 року ФОП Крутоголовий І.В. за накладними №1-46 передав у власність ТОВ "Експорт-Л" товар на загальну суму 1 495 901 грн. (а.с.7-8, 17-22)

У свою чергу, за період з 01 липня 2018 року по 01 квітня 2019 року, ТОВ "Експорт-Л", згідно банківських виписок, з призначенням платежу: "за товари згідно Договору №110618 від 11 червня 18 БЕЗ ПДВ", перерахувало на розрахунковий рахунок позивача 1 372 935,00 грн. (а.с.34-70)

Відповідач неповністю розрахувався за останніми поставками всього на загальну суму 122 966,00 грн. (а.с.17-22)

26 квітня 2019 року, ФОП Крутоголовий І.В. надіслав на адресу відповідача, вказану у Договорі №11062018 (43000, м. Луцьк, вул. Винниченка, 26, оф.86), претензію про сплату 122 966,00 грн. - заборгованості. (а.с.23-27)

03 травня 2019 року, ФОП Крутоголовий І.В. звернувся до господарського суду Волинської області із позовом до ТОВ "Експорт-Л" про стягнення 142 586,66 грн., з яких 122 966 грн. - основного боргу, 19 620,66 грн. - пені, з підстав невиконання відповідачем зобов`язань за Договором №11062018 від 11 червня 2018 року. (а.с.6-10)

01 жовтня 2019 року, рішенням господарського суду Волинської було задоволено позов та стягнуто з відповідача на користь позивача 142 586,66 грн., де 122 966,00 грн. - основного боргу, 19 620,66 грн. - пені, 2138,80 грн. - судового збору, 6000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу. (а.с.174-177)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з огляду на наступне.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено з матеріалів справи, 11 червня 2018 року, між ФОП Крутоголовим І.В., як продавцем, та ТОВ "Експорт-Л", як покупцем, було укладено Договір №11062018, згідно умов якого продавець зобов`язався поставити в обумовлені строки покупцеві товар на суму 1 500 000,00 грн., а саме дерев`яні піддони, брикет паливний, пиломатеріали обрізні, гранули паливні, торфобрикет, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар згідно умов цього договору.

Позивач, свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі і передав відповідачу у власність товар за накладними у період з 03 липня 2018 року по 19 листопада 2018 року на загальну суму 1 495 901,00 грн.

Проте, відповідач, свої зобов`язання по оплаті належно отриманого по Договору №11062018 та прийнятого ним товару, виконав не в повному обсязі та сплатив кошти у сумі 1 372 935,00 грн., чим заборгував кошти у розмірі 122 966,00 (1 495 901,00 - 1 372 935,00) грн.

Згідно з ч.1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що розрахунки за поставлені товари здійснюються на протязі 3-ох днів з моменту передачі товару згідно накладних на поточний рахунок Продавця.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 122 966,00 грн. - основного боргу є підставними і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Посилання апелянта на недійсність Договору №11062018 колегією суддів оцінюються критично та відхиляються як безпідставні, оскільки дійсність зазначеного вище Договору апелянтом в судовому порядку не оскаржувалась, сторонами він не припинявся і не розривався, а наявність кримінального провадження №12019030010001982 по ч.1 ст. 358 КК України за фактом підроблення першої сторінки цього Договору поставки, без відповідного судового акта за результатами цього провадження, не може вказувати про наявність такого факту, який може слугувати підставою лише для звернення ТОВ "Експорт-Л" з позовом до суду про недійсність спірного Договору поставки.

Апелянт, також, зазначає, що спірна угода містить умови двох різних договорів, які справді мали місце між ФОП Крутоголовим І.В. і ТОВ "Експорт-Л", проте ані в суді першої інстанції, ані апеляційної не надав їх примірники та не довів існування інших договорів крім Договору №11062018. Так само, не надав пояснень: чому оплачував поставки товару протягом 9 місяців посилаючись на спірний Договір.

Аналогічна позиція суду стосується і посилання апелянта на наявність кримінального провадження№12019030010001437 за ч.1 ст. 357 КК України по факту незаконного заволодіння ФОП Крутоголовим І.В. печаткою товариства і доступом до всіх банківських та бухгалтерських документів у січні-березні 2019 року, яке, відповідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, було відкрито на підставі заяви директора ТОВ "Експорт-Л" у зв`язку з крадіжкою фінансової документації з офісу товариства невідомими особами. (а.с.119)

Більше того, вказуючи на викрадення фінансової звітності і печатки в період часу з 08 по 23 квітня 2019 року (кримінальне провадження №12019030010001437), відповідач на протязі значного періоду часу (з 03 серпня 2018 року по 01 квітня 2019 року), тобто задовго до викрадення фінансової документації, проводив оплати з призначенням платежу: "за товари згідно Договору №110618 від 11 червня 18 БЕЗ ПДВ".

Також, ТОВ "Експорт-Л" посилається на те, що вказаний товар (3217 дерев`яних піддонів) товариство могло прийняти лише на підставі товарно-транспортних накладних, форма яких затверджена наказом Міністерства транспорту України №3 від 14 жовтня 1997 року /Форма-1-ТН/.

Проте, відповідно до пунктів 2.1 та 2.4 Договору поставки, сторонами було узгоджено, що поставка товару здійснюється за рахунок продавця асортимент та кількість якого вказується в накладних, які згідно п.3.1 даного Договору є невід`ємними частинами цього Договору.

Згідно ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату та місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В матеріалах справи наявні накладні №№41-46, які містять усі необхідні реквізити, відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік", включаючи підписи директора відповідача Зуя О.О. та відбитки печатки товариства, тому підтверджують господарську операцію щодо поставки позивачем відповідачу товару, який в них відображений.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Щодо псилання відповідача на відсутність в матеріалах справи специфікації, то дана обставина не передбачалась умовами Договору поставки №11062018, де п.п.2.4.,3.1 якого визначено, що кількість та асортимент товарів та вартість товару, що поставляється визнається у накладних, які є невід`ємною частиною договору. Підписуючи накладні, відповідач погоджувався про кількість, асортимент товару та його вартість.

Щодо заперечень про неотримання направленої 26 квітня 2019 року претензії про сплату 122 966,00 грн. - заборгованості та відсутності календарного штемпеля та підпису працівника пошти на описі вкладення у цінний лист (надіслання відповідачу претензії), то колегія суддів зазначає, що дана претензія посилалась на адресу товариства яка зазначена у Договорі поставки №11062018 - 43000, м. Луцьк, вул. Винниченка, 26, оф. 86, 15а . В описі вкладення у цінний лист (надіслання відповідачу претензії) наявний календарний штемпель та підпис працівника пошти, що вбачається з наявного в матеріалах справи світлокопії цього опису (а.с.27). Крім того, згідно витягу щодо відстеження пересилання поштових відправлень з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" №4302518989554 (Луцьк 43025) поштове відправлення вручено адресату 07 травня 2019 року о 12:38 год. (а.с.170)

Також позивач просить стягнути з відповідача на його користь 19 620,66 грн. - пені за період з 23 листопада 2018 року ро 03 травня 2019 року.

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п.5.4 Договору №11062018, за несвоєчасну оплату за поставлений товар, покупець виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент прострочення, від суми прострочення, за кожний день прострочення, до моменту повного виконання покупцем свого зобов`язання по оплаті.

За приписами ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання (п.1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Оскільки оплата за спірними накладними повинна була відбуватись у порядку, передбаченому п.3.2 Договору №11062018, протягом трьох днів з моменту передачі товару, то, враховуючи, що остання передача за накладною відбулась 19 листопада 2018 року, позивач вправі був визначити строк для розрахунку пені з 23 листопада 2018 року по 03 травня 2019 року.

Перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості (а.с.168-169), колегія суддів дійшла висновку що господарським судом першої інстанції вірно було звернено до стягнення з відповідача пені в сумі 19620,66 грн. і позовні вимоги в цій частині також є правомірними та підлягають задоволенню.

Безпідставними та необґрунтованими є твердження ТОВ "Експорт-Л" що ухвали господарського суду Волинської області про залишення без розгляду клопотання відповідача про призначення експертизи від 03 вересня 2019 року та про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі від 05 серпня 2019 року, винесені протокольно, порушують процедуру вирішення спору, оскільки за приписами ч.4 ст. 233 ГПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Згідно п.2. ст. 254 ГПК України ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених ст. 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

За ст. 255 ГПК України оскарження зазначених апелянтом ухвал не передбачено окремо від рішення суду першої інстанції. (ч.2 п.1 ст. 43 ГПК України)

Правильність вищезазначених протокольних ухвал, відповідач в своїй апеляційній скарзі на рішення суду, не оскаржує.

Крім того, колегія суддів зазначає, що винесення спірних ухвал у протокольній формі не впливає на правильність прийнятого місцевим господарським судом вирішення спору та винесеного рішення.

Що стосується судових витрат за отриману професійну правничу допомогу, колегія зазначає, що господарським судом першої інстанції було задоволено клопотання позивача щодо стягнення 6000,00 грн. - витрат на послуги адвоката.

Відповідно до ч.3 ст.123 ГПК України, до судових витрат відносяться витрати на професійну правничу допомогу.

За ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивач у справі оплату послуг адвоката підтвердив договором про надання правової допомоги адвокатом від 22 квітня 2019 року, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №421 від 05 червня 2019 року, ордером серія ВЛ №000,051172 від 03 травня 2019 року, актом виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 28 травня 2019 року, платіжним дорученням №314 від 11 червня 2019 року на суму 10 000,00 грн., яким оплачено роботи по наданню правової допомоги по цій справі. (а.с.230-223)

Як вбачається із матеріалів справи, судом було стягнуто послуг правової допомоги у розмірі 6000,00 грн., що складає 4,22% від задоволеної суми та є пропорційним, узгоджуючись з ціною позову і складністю справи, тому рішення в частині стягнення 6000,00 грн. - витрат на правову допомогу слід залишити без змін.

В судовому засіданні представник позивача, також, підтримав клопотання про відшкодування за рахунок ТОВ "Експорт-Л" витрати за отриману, під час судового розгляду в апеляційній інстанції, професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою професійної правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин представник позивача адвокат Олейник І.Ю. надав Договір про надання правової допомоги адвокатом від 11 листопада 2019 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №421 від 05 червня 2019 року, ордер серія АС №1002194 від 14 листопада 2019 року, акт виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 14 листопада 2019 року, платіжне доручення №32 від 14 листопада 2019 року на суму 5 000,00 грн., яким оплачено прийняті від адвоката роботи по наданню правової допомоги по цій справі

Оскільки при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерія реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерія розумності їхнього розміру, приймаючи до уваги конкретні обставин справи та фінансовий стан обох сторін. Зазначені критерії застосовуються Європейським судом з прав людини, яким зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Інші заперечення, викладені у апеляційній скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час їх розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Європейський суд з прав людини у справах "Серявін та інші проти України" і "Трофимчук проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (довід). Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 236 ГПК України з всебічним, повним та об`єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 129, 282 ГПК України, у зв`язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 275, 276, 284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Волинської області від 01 жовтня 2019 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Експорт-Л" - без задоволення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експорт-Л" (45100, Волинська область, м. Рожище, вул. Сухарєва, 15А, код ЄДРПОУ 40827766) на користь Фізичної особи-підприємця Крутоголового Ігоря Вадимовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 5000,00 (п`ять тис.) грн. - витрат за отриману в апеляційній інстанції професійну правничу допомогу.

Господарському суду Волинської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №903/329/19 повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Коломис В.В.