Постанова
від 03.12.2019 по справі 910/7101/19
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2019 р. Справа№ 910/7101/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Мальченко А.О.

Пономаренка Є.Ю.

секретар судового засідання Романова Ю.М.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю Айті-Солюшнс

на рішення Господарського суду міста Києва

від 18.09.2019 (повний текст складено 23.09.2019)

у справі № 910/7101/19 (суддя Трофименко Т. Ю.)

за позовом Міністерства оборони України

до Акціонерного товариства Банк Альянс

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Айті-Солюшнс

про стягнення 176 994,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Міністерство оборони України (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Банк Альянс (далі - АТ Банк Альянс , відповідач) про стягнення 176 994, 00 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що про неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Айті-Солюшнс своїх зобов`язань за Договором № 308/18/62 про закупівлю за державні кошти від 06.08.2018 в частині своєчасної поставки товару, відтак просило стягнути з відповідача, як гаранта вказаного товариства 176 994, 00 грн. за банківською гарантією №4770-18 від 26.07.2018.

Заперечуючи проти позову, відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому він стверджував, що Товариством з обмеженою відповідальністю Айті-Солюшнс в повному обсязі виконано свої зобов`язання за Договором № 308/18/62 про закупівлі за державні кошти від 06.08.2018, в тому числі сплачено пеню за несвоєчасну оплату товару, вілтак позивачу було обґрунтовано відмовлено у виплаті суми банківської гарантії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю Айті-Солюшнс (далі - ТОВ Айті-Солюшнс , третя особа).

Третя особа не погоджуючись з позовною заявою, подала відзив на позовну заяву, в якому також вказувала, що нею в повному обсязі виконано свої зобов`язання за Договором № 308/18/62 про закупівлю за державні кошти від 06.08.2018, в тому числі сплачено пеню за несвоєчасну оплату товару. Крім цього, третя особа зазначила, що вимогу про сплату гарантії підписано від імені позивача Рапком В.В., проте до вимоги не було надано жодних документів, якими б підтверджувалися повноваження Рапка В.В. на її підписання.

У наданій суду першої інстанції відповіді на відзив, позивач стверджував, що приписами ст. 563 ЦК України та Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, а також самою банківською гарантією №4770-18 від 26.07.2018 не передбачено обов`язку позивача надавати до вимоги за гарантією документи, які б підтверджували повноваження особи, яка підписала гарантію.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 у справі № 910/7101/19 позовні вимоги Міністерства оборони України задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства Банк Альянс на користь Міністерства оборони України грошові кошти в сумі 176 994, 00 грн. та судовий збір в сумі 2 654, 91 грн.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, ТОВ Айті-Солюшнс оскаржило його в апеляційному порядку, просило скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що оскаржуване рішення ухвалено за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Доводи апелянта зводяться до того, що ТОВ Айті-Солюшнс в повному обсязі виконало свої зобов`язання за Договором № 308/18/62 про закупівлі за державні кошти від 06.08.2018, в тому числі сплатило пеню за несвоєчасну оплату товару. Крім цього, апелянт стверджував, що позивач, пред`явивши до третьої особи вимоги про сплату неустойки за Договором та згодом отримавши її, фактично обрав один із способів поновлення своїх порушених прав, внаслідок чого його законні інтереси були повністю задоволені. На переконання апелянта, дії позивача з намагання отримати подвійну вигоду (благо) внаслідок неналежного виконання третьою особою своїх договірних зобов`язань не можна вважати справедливими та добросовісними. Крім цього, апелянт зазначав про підписання вимоги про сплату гарантії від імені позивача Рапком В.В. та відсутність будь-яких документів, якими б підтверджувалися повноваження Рапка В.В. на її підписання.

Заперечуючи проти апеляційної скарги позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому стверджував про безпідставність та необґрунтованість апеляційних вимог, просив не брати їх до уваги, оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін. Зокрема, зазначив, що неустойка та гарантія за своєю природою є різними видами забезпечення виконання зобов`язання, а чинним законодавством України не передбачено жодних обмежень щодо застосування різних способів забезпечення одного і того ж зобов`язання. На переконання позивача, приписами ст. 563 ЦК України та Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, а також самою банківською гарантією №4770-18 від 26.07.2018 не передбачено обов`язку позивача надавати до вимоги за гарантією документи, які б підтверджували повноваження особи, яка підписала гарантію. При цьому, відмова банку у виплаті банківської гарантії була мотивована тим, що третя особа сплатила штрафні санкції, товар хоч із запізненням, але був поставлений, а спірний Договір діяв до 31.12.2018 тощо.

В судове засідання апеляційної інстанції 03.12.2019 з`явився представник позивача, представники відповідача та третьої особи (апелянта) не з`явились не зважаючи на їх належне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення на їх адреси відповідної ухвали про призначення розгляду справи, яка згідно повідомлень про вручення поштових відправлень отримана уповноваженими представниками відповідача та третьої особи 11.11.2019, про причини своєї неявки апеляційний суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслали, відтак апеляційний суд вважав за доцільне справу розглядати за відсутності представників відповідача та третьої особи за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача в даному судовому засіданні апеляційної інстанції надав пояснення, в яких заперечив доводи апеляційної скарги, просив не брати їх до уваги, оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції вимог процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено матеріалами справи, 06.08.2018 між Міністерством оборони України (позивач, замовник за договором) та ТОВ Айті-Солюшнс (третя особа, постачальник за договором) укладено Договір про закупівлю за державні кошти №308/18/62 на поставку товару (далі - Договір), за умовами п. 1.1 якого постачальник зобов`язався поставити замовникові товари в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними у Специфікації товарів (далі - Специфікація), що додається до Договору і є його невід`ємною частиною (Додаток), а замовник - прийняти і оплатити такі товари.

Ціна Договору становить 5 899 800 грн., в тому числі ПДВ 983 300, 00 грн. (п.3.1 Договору).

За умовами п. 5.1 Договору поставка товару повинна здійснитися до 31.10.2018.

Датою виконання зобов`язання по постачанню товарів є дата підписання вантажоодержувачем Актів прийому - передачі, які оформляються відповідно до Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра Оборони України від 17.08.3017 № 440 (Додаток 4) (п. 5.11 Договору).

Положеннями п. 7.3 Договору сторони погодили, що за порушення строків поставки товарів, постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 % від вартості товарів, стосовно яких допущено прострочення постачання, за кожний день прострочення.

Цей Договір згідно п. 10.1 набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє по 31.12.2018, а в частині розрахунків - до повного виконання, в частині гарантійних зобов`язань - протягом гарантійного терміну експлуатації.

Відповідно до п. 11.1 Договору постачальник забезпечив виконання зобов`язань за Договором шляхом надання Банківської гарантії № 4770-18 від 26.07.2018 на суму 176 994,00 грн. Акціонерним товариством Банк Альянс .

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України ( п. 2 ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За договором поставки в силу приписів ст. 712 ЦК України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 655 ЦК України) одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин згідно ст. ст. 193 ГК України, 525, 526 ЦК України повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За приписами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Поставка товару за умовами п. 5.1 Договору повинна здійснитися до 31.10.2018.

Як встановлено матеріалами справи та не заперечується сторонами, станом на 31.10.2018 третьою особою було поставлено позивачу товар лише на суму 2 083 434,00 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі № 2203 від 29.10.2018 та видатковою накладною № 331 від 29.10.2018.

Водночас, згідно Акту приймання-передачі № 2343 від 21.11.2018 та видаткової накладної № 352 від 21.11.2018 решту товару на суму 3 816 366,00 грн. третьою особою було поставлено 21.11.2018, тобто з простроченням встановленого Договором строку.

Як вище згадувалось, п. 11.1 Договору сторони погодили, що постачальник забезпечив виконання зобов`язань за Договором шляхом надання Банківської гарантії № 4770-18 від 26.07.2018 на суму 176 994,00 грн. Акціонерним товариством Банк Альянс , бенефіціаром за якою зазначено Міністерство оборони України.

Вказана гарантія містить наступні умови:

Наш клієнт, Товариство з обмеженою відповідальністю Айті-Солюшнс (далі у тексті - Принципал ), місцезнаходження якого: Україна, 01004, м. Київ, вул. Крутий Узвіз, буд. 6/2А, Код за ЄДРПОУ 38239436, проінформував нас, Акціонерне товариство Банк Альянс ідентифікаційний код юридичної особи 14360506, код банку 300119 (далі у тексті - Гарант ), створене відповідно до законодавства України, і зареєстрований офіс якого знаходиться за адресою: Україна, м. Київ. вул. Січових Стрільців, буд. 50. про те, що між Вами, Міністерство оборони України, Ідентифікаційний код юридичної особи: 00034022 (надалі - Бепефіціар ), та Принципалом буде укладено Договір на закупівлю: мережевого обладнання (32420000-3) (цифрові комутатори), згідно з Інформацією з протоколу засідання тендерного комітету Міністерства Оборони України щодо визначення переможця та наміру укладання договору на закупівлю мережевого обладнання (32420000-3) (цифрові комутатори), (Ідентифікатор закупівлі UА-2018-05-07-001235-а), та що умовами Договору вимагається видача Гарантії.

Враховуючи це, Гарант бере на себе безвідкличні та безумовні зобов`язання виплатити Вам суму, що складає 176 994,00 грн., протягом п`яти банківських днів після дня отримання від Вас оригіналу Вашої належно оформленої письмової вимоги (далі у тексті - Вимога ), яка буде містити Ваше твердження, що Принципал частково або повністю не виконав (неналежним чином виконав) свої зобов`язання щодо постачання товару стосовно якості, кількості, асортименту та строків за Договором.

Письмова вимога повинна бути відправлена на поштову адресу Гаранта: Україна, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50.

Сума цієї гарантії буде автоматично зменшуватись на всі суми, що виплачені Вам Гарантом за цією гарантією.

Зобов`язання Гаранта за цією Гарантією припиняються на підставі:

1) сплати Бенефіціару суми, на яку видано гарантію;

2) закінчення строку, на який видана Гарантія;

3) відмови Бенефіціара від своїх прав за Гарантією.

Ця гарантія є чинною з дати її складання.

Термін дії цієї гарантії минає 01 лютого 2019 включно. Будь-яка Вимога за цією гарантією повинна бути отримана Гарантом не пізніше зазначеної дати.

Передання прав за цією гарантією можливе тільки за попередньою письмовою згодою Гаранта.

Внесення змін до умов Гарантії (у разі потреби) можливе лише за умови письмового погодженням із Бенефіціаром та у порядку, передбаченому законодавством України.

Ця гарантія підпорядковується законодавству України, Усі спори і розбіжності, що випливають з цієї гарантії, розглядаються в господарському суді відповідно до підсудності встановленої законодавством України .

Відповідно до ст. 564 ЦК України після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами. Гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.

За матеріалами справи позивач повідомив банк про порушення принципалом (ТОВ Айті-Солюшнс ) зобов`язань за Договором поставки №38/18/62 від 06.08.2018 та звернувся з вимогою № 308/9/276 від 09.1.2019, у якій просив виплатити належну йому гарантію в сумі 176 994, 00 грн.

За результатами розгляду вказаної вимоги, відповідач листом №05/04-212 від 23.01.2019 відмовив бенефіціарові (Міністерству оборони України) у її задоволенні, оскільки з наданих принципалом документів, ТОВ Айті-Солюшнс дійсно з об`єктивних причин не змогло у визначений Договором постачання строк, а саме до 31.10.2018, здійснити поставку всього обсягу замовленого замовником товару, і поставило його частково 24.10.2018 і остаточно 21.11.2018, що підтверджується видатковими накладними №328 від 24.10.2018 і №353 від 21.11.2018, а також актами прийому-передачі товару №2149 від 24.10.2018 і №2344 від 21.11.2018.

Зазмістом ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 200 ГК України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов`язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов`язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень.

За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) згідно ч. 1 ст. 560 ЦК України гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 561 ЦК України визначено, що гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше.

Відповідно до ч. 2 ст. 564 ЦК України гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.

Порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах , затвердженим Постановою правління Національного банку України № 639 від 15.12.2004, відповідно до п. 9 ч. 3 розділу І якого гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії.

За приписами ч. 1 ст. 565 ЦК України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант на підставі ч.ч. 1-4 ст. 563 ЦК України зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

Як вище загадувалось, за спірною банківською гарантією банк взяв на себе безумовні та безвідкличні зобов`язання бенефіціара виплатити кошти в розмірі 176 994, 00 грн. протягом п`яти банківських днів після дня отримання оригіналу належно оформленої письмової вимоги, яка буде містити твердження, що принципал частково або повністю не виконав (неналежним чином виконав) свої зобов`язання з постачання товару щодо якості, кількості, асортименту та строків за Договором.

При цьому, з тексту зазначеної гарантії не вбачається, що до гарантії мають бути додані документи, що підтверджують повноваження особи, яка звертається з вимогою.

В частині змісту вимоги та доданих до неї документів законодавцем чітко встановлено, що обов`язковим є зазначення у вимозі або у доданих до неї документах в чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією. Проте, обов`язкового переліку документів, які мають бути додані до вимоги по гарантії, закон не містить, тобто законодавець залишив на розсуд особи, яка складає гарантію, визначення у тексті гарантії певного переліку документів, які повинні бути додані до вимоги за гарантією.

Оскільки ні чинним законодавством, ні банківською гарантією № 4770-18 від 26.07.2018 не передбачено обов`язку Міністерства оборони України долучати до вимоги за гарантією документи на підтвердження повноважень особи, яка підписала вимогу, посилання третьої особи (апелянта) на те, що до вимоги про сплату гарантії, підписаної від імені позивача Рапком В .В. , не було надано жодних документів, якими б підтверджувалися його повноваження на її підписання, не заслуговують на увагу як безпідставні та необґрунтовані.

Доводи відповідача та третьої особи (апелянта) про те, що станом на 26.11.2018 ТОВ Айті-Солюшнс в повному обсязі виконано свої зобов`язання за Договором, в тому числі сплачено пеню за несвоєчасну оплату товару, що, на їх переконання, є підставою для відмови у стягненні банківської гарантії, також відхиляються судом апеляційної інстанції як необґрунтовані, адже за змістом Договору (п. 5.1) поставка товару повинна була бути здійснена до 31.10.2018, однак третя особа повністю поставила товар за Договором лише 21.11.2018, що свідчить про прострочення строку поставки товару та є підставою для стягнення банківської гарантії, адже умовою її виплати позивачеві є, зокрема, часткове або повне невиконання третьою особою зобов`язань з постачання товару за Договором щодо строків.

Твердження апелянта про намагання позивача отримати подвійну вигоду (благо) внаслідок неналежного виконання третьою особою своїх договірних зобов`язань також не заслуговують на увагу, адже як вище зазначалось, за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (ст. 560 ЦК України).

При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) згідно ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов`язання.

З огляду на наведе, способи забезпечення виконання зобов`язання покликані охороняти інтереси менш захищеної сторони за договором - кредитора шляхом покладення додаткового зобов`язального обтяження на боржника та/або на третю особу. Тобто, у разі невиконання або неналежного виконання умов цивільного договору на боржника покладається додаткова відповідальність, а в ряді випадків до виконання зобов`язання притягуються разом із боржником і треті особи, зокрема, при поруці та гарантії. Способи забезпечення зобов`язань - це встановлені законом чи договором забезпечувальні засоби майнового характеру, що існують, як правило, у вигляді акцесорних зобов`язань, які спрямовані на стимулювання боржника до здійснення виконання та/або іншим чином гарантують захист майнового інтересу кредитора у разі неспроможності боржника. Тобто, неустойка та гарантія за своєю правовою природою є різними видами забезпечення виконання зобов`язання та законодавством не передбачено обмежень щодо застосування різних способів забезпечення одного і того ж зобов`язання.

Матеріалами справи встановлено часткове порушення третьою особою своїх зобов`язань за Договором щодо своєчасної поставки товару, а також звернення позивача до відповідача з вимогою про сплату гарантійної суми, яка не перевищувала суми гарантії, апеляційний суд вважає правомірними висновки місцевого суду щодо обґрунтованості вимог позивача про стягнення з відповідача 176 994, 00 грн. банківської гарантії, які доведено позивачем належними та допустимими доказами, відповідачем та третьою особою не спростовано, відтак позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

Доводи апелянта з приводу неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Крім цього, враховуючи приписи ч. 1 ст. 9 Конституції України та ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України у рішенні від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним судами, інші доводи апелянта за текстом його апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 269-270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю Айті-Солюшнс залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 у справі № 910/7101/19 - без змін.

Матеріали справи № 910/7101/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 10.12.2019

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді А.О. Мальченко

Є.Ю. Пономаренко

Дата ухвалення рішення03.12.2019
Оприлюднено10.12.2019

Судовий реєстр по справі —910/7101/19

Постанова від 03.12.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Дикунська С.Я.

Ухвала від 06.11.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Дикунська С.Я.

Ухвала від 21.10.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Дикунська С.Я.

Рішення від 18.09.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Трофименко Т.Ю.

Ухвала від 31.07.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Трофименко Т.Ю.

Ухвала від 10.06.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Трофименко Т.Ю.

Ухвала від 04.06.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Трофименко Т.Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні