Рішення

від 09.12.2019 по справі 910/12943/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.12.2019Справа № 910/12943/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Віді-Ліберті" до приватного акціонерного товариства "Страхова група "Ю.БІ.АЙ-КООП" про стягнення 6 252,00 грн.,

без виклику представників учасників процесу (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Віді-Ліберті" (далі - Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства "Страхова група "Ю.БІ.АЙ-КООП" (далі - Компанія) заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, у розмірі 6 252,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23 вересня 2019 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

3 жовтня 2019 року через загальний відділ канцелярії суду позивачем на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 23 вересня 2019 року подано документи для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 7 жовтня 2019 року позовну заяву Товариства прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/12943/19 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників учасників процесу (без проведення судового засідання).

14 листопада 2019 року через загальний відділ канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечив проти вимог позивача з огляду на те, що на момент огляду уповноваженим представником Компанії пошкодженого транспортного засобу з метою визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків наведений автомобіль був повністю відновлений, що позбавило відповідача можливості встановити дійсні причини та обсяг завданого внаслідок вищенаведеної ДТП матеріального збитку.

22 листопада 2019 року через загальний відділ канцелярії суду надійшла відповідь позивача на відзив, в якій останній навів свої аргументи на спростування викладених відповідачем у відзиві посилань.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Відповідно до частин 5, 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2019 року на 31 км автодороги М-03 Київ - Харків сталася дорожньо-транспортна пригода за участі двох транспортних засобів: автомобіля "INFINITI", державний номерний знак: НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , та автомобіля "ЗАЗ", державний номерний знак: НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Причиною ДТП стало те, що водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем "ЗАЗ", державний номерний знак: НОМЕР_2 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з вищевказаним автомобілем "INFINITI", чим порушив пункти 2.3б, 13.1 Правил дорожнього руху України.

Зазначені обставини були встановлені постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 6 березня 2019 року в справі № 359/1871/19, якою водія автомобіля "ЗАЗ", державний номерний знак: НОМЕР_2 , ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (копія даної постанови наявна у матеріалах справи).

Товариство відповідно до дилерської угоди про бренд "INFINITI" від 15 вересня 2014 року № DA/2014/5303, як уповноважений дилер на продаж, ремонт та технічне обслуговування (офіційне СТО) автомобілів "INFINITI", сертифіковане Всеукраїнською Асоціацією автомобільних імпортерів та дилерів, оцінило пошкодження, та згідно з актом виконаних робіт від 27 березня 2019 року № ВЛвСА-000374 виконало відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля "INFINITI" на загальну суму 6 252,00 грн. з ПДВ.

1 квітня 2019 року Товариство звернулося до відповідача із заявою про страхове відшкодування від 1 квітня 2019 року № 2/38/805/101-19.

Проте 5 липня 2019 позивач отримав рішення відповідача про відмову в здійсненні страхового відшкодування на підставі пункту 37.1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) з посиланням на невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

Зважаючи на викладене, позивач просив суд стягнути з Компанії компенсацію матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, у розмірі 6 252,00 грн.

За змістом частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 1 статті 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

З матеріалів справи вбачається, що на час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як особи, що на законних підставах експлуатує автомобіль "ЗАЗ", державний номерний знак: НОМЕР_2 , застрахована відповідачем на підставі договору (полісу) № АК/8859736 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб - 100 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.).

Відповідно до статті 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно зі статтею 9 Закону страховим відшкодуванням є страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою (пункт 36.1 статті 36 Закону).

Пунктом 36.2. статті 36 Закону передбачено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Пунктом 36.4 статті 36 Закону встановлено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

Разом із тим, відповідно до пункту 33.1 статті 33 Закону в разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний, зокрема, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Згідно з пунктом 33.3 статті 33 Закону водії та власники транспортних засобів, причетні до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів). Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов`язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.

Відповідно до пунктів 34.2, 34.3 статті 34 Закону протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Отже, за змістом вищенаведених приписів статей 33, 34 Закону на водіїв, власників транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власників пошкодженого майна покладено обов`язок зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до моменту огляду такого майна уповноваженою особою страховика. У разі, якщо такий представник не з`явиться протягом 10 днів після належного повідомлення страховика про настання ДТП, водії та власники транспортних засобів, причетні до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна звільняються від обов`язку зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди. У той же час згідно вищенаведених приписів у такому випадку вказані особи повинні самостійно обрати аварійного комісара або експерта для складення цими особами відповідного висновку щодо визначення розміру шкоди.

Проте з матеріалів справи вбачається, що в порушення вищенаведених приписів статті 34 Закону власником (водієм) автомобіля "INFINITI", державний номерний знак: НОМЕР_1 , не було залучено аварійного комісара або експерта та не складено відповідного висновку для визначення розміру завданої цьому автомобілю шкоди.

У той же час пошкоджений внаслідок ДТП автомобіль "INFINITI" у березні 2019 року було відновлено, що підтверджується відповідним актом виконаних робіт від 27 березня 2019 року № ВЛвСА-000374.

Отже, судом встановлено, що в порушення пункту 33.3 статті 33 Закону Товариство звернулося до відповідача із заявою про страхове відшкодування № 2/38/805/101-19 лише після здійснення повного відновлювального ремонту автомобіля "INFINITI" - 1 квітня 2019 року.

У зв`язку з надходженням вищенаведеної заяви позивача та з метою перевірки дійсного розміру завданих вказаному автомобілю збитків 4 квітня 2019 року уповноваженим представником відповідача (аварійним комісаром) у присутності довіреної особи позивача було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу "INFINITI", про що за результатом огляду між сторонами було складено та підписано відповідний протокол технічного огляду цього транспортного засобу. У вищезазначеному протоколі аварійним комісаром Семенченком Павлом Олексійовичем було зазначено про неможливість проведення дослідження у зв`язку із повним відновленням пошкодженого автомобіля "INFINITI", у зв`язку з чим можливість розрахунку розміру заподіяного збитку в аварійного комісара була відсутня. Наведені обставини позбавили Компанію можливості встановити причинно-наслідковий зв`язок між спричиненими внаслідок ДТП пошкодженнями цього автомобіля та вартістю проведеного ремонту вказаного транспортного засобу.

Суд також зазначає, що розмір завданих транспортному засобу "INFINITI" збитків не був встановлений відповідачем за результатами огляду цього автомобіля у зв`язку з його повним відновленням на час проведення такого огляду, тоді як у матеріалах справи відсутні докази досягнення між страховиком і потерпілим згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування.

Посилання позивача на те, що експертне дослідження щодо визначення розміру завданої транспортному засобу шкоди проводиться лише з метою визначення коефіцієнта фізичного зносу такого автомобіля не беруться судом до уваги, оскільки такий висновок не ґрунтується на приписах чинного законодавства. Так, нормою статті 34 Закону прямо передбачена можливість самостійного обрання потерпілим аварійного комісара або експерта саме з метою визначення розміру завданої шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи неможливість визначення відповідачем розміру спричиненого транспортному засобу "INFINITI" збитку в зв`язку з порушенням позивачем передбаченого приписами статей 33, 34 Закону обов`язку щодо зберігання пошкодженого майна (транспортного засобу) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди для надання страховику можливості здійснити огляд останнього з метою визначення розміру збитку, а також порушення законодавчих приписів щодо складення аварійним комісаром або експертом відповідного висновку про розмір такої шкоди, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог Товариства.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати залишаються за позивачем та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 9 грудня 2019 року

Суддя Є.В. Павленко