Рішення

від 10.12.2019 по справі 904/3558/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.12.2019Справа № 904/3558/19

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 904/3558/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківське монтажно-виробниче підприємство "Електропівденмонтаж"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "Житлобуд"

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

13 серпня 2019 року до Господарського суду Дніпропетровської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківське монтажно-виробниче підприємство "Електропівденмонтаж" (позивач) надійшла позовна заява № 50 від 12.08.2019 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "Житлобуд" (відповідач) про стягнення передоплати за договором субпідряду № 2-3838 від 10.01.2019 року в сумі 150 000,00 грн. (сто п`ятдесят тисяч гривень).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором субпідряду № 2-3838 від 10.01.2019 року, зокрема, не виконав попередньо оплачені позивачем роботи, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2019 року справу № 904/3558/19 передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду міста Києва.

07.10.2019 року матеріали позовної заяви надійшли до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2019 року матеріали справи № 904/3558/19 передано для розгляду судді Коткова О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2019 року справу № 904/3558/19 прийнято до провадження, ухвалено розгляд справи № 904/3558/19 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, ухвалу суду у даній справі було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "Житлобуд" за адресою: 03039, м. Київ, пров. Руслана Лужевського, 14, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Водночас, суд звертає увагу, що поштове відправлення з ухвалою суду у даній справі не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 13.11.2019 року з відміткою у довідці відділення поштового зв`язку на відповідному конверті за закінченням встановленого строку зберігання - 12.11.2019 року.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

В п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 10.10.2019 року у справі № 904/3558/19 є 12.11.2019 року.

Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 27.11.2019 року (включно).

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.01.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківське монтажно-виробниче підприємство "Електропівденмонтаж" (надалі - позивач, підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "Житлобуд" (надалі - відповідач, субпідрядник) укладено договір субпідряду № 2-3838 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, підрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе зобов`язання виконати роботи з реконструкції КЛ-6 кВ РП-48-ТП-6078 (2СШ) м. Дніпропетровськ.

Відповідно до п. 1.4. договору, субпідрядник зобов`язаний розпочати виконання робіт протягом 3 (трьох) днів з моменту надання йому фронту робіт та повністю виконати зазначені роботи в строк не пізніше, ніж до 10 лютого 2019 року.

В п. 2.1. договору визначено, що загальна вартість робіт складає 300 000,00 грн.

За умовами п. 2.2.1. договору, підрядник зобов`язаний здійснити 100% передоплату у розмірі 300 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору субпідряду № 2-3838 від 10.01.2019 року позивач перерахував відповідачу передоплату в розмірі 150 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 706 від 31.01.2019 року (копія міститься в матеріалах справи). При цьому, позивач зазначає, що сплата передоплати у розмірі 150 000,00 грн. була здійснена позивачем за домовленістю сторін.

З матеріалів справи слідує, що 10.07.2019 року позивач звернувся до відповідача з листом № 36 від 04.07.2019 року про розірвання договору субпідряду № 2-3838 від 10.01.2019 року в односторонньому порядку та повернення передоплати у розмірі 150 000,00 грн. протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання даного листа. Вказаний лист був отриманий директором ТОВ БП Житлобуд Букрєєвим А.М., що підтверджується відміткою про отримання на зворотному боці зазначеного листа.

Втім, відповідач залишив вказаний лист без відповіді та задоволення.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідачем суму попередньої оплати не повернуто, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення з відповідача на користь позивача передоплати за договором субпідряду № 2-3838 від 10.01.2019 року у розмірі 150 000,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною першою статті 509 Цивільного Кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Положеннями ст. 174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з відповідними приписами ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно ч. 2 ст. 317 Господарського кодексу України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності з ч. 2 ст. 570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

За приписами положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). На відміну від завдатку аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції. Аванс сплачується боржником у момент настання обов`язку платити та виконує функцію попередньої оплати.

Суд зазначає, що згідно аналізу положень законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто, у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Умови договору щодо проведення попередньої оплати (авансу) узгоджуються з цими положення законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року у справі №910/10931/17.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Як вже було встановлено судом вище, позивач на виконання умов договору субпідряду № 2-3838 від 10.01.2019 року позивач перерахував відповідачу передоплату в розмірі 150 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 706 від 31.01.2019 року.

Статтею 849 Цивільного кодексу України передбачено право замовника відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, у разі якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим. При цьому, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

В п. 5.3. договору визначено, що у разі порушення термінів виконання субпідрядником робіт, передбачених цим договором або виконання робіт настільки повільно, що виконання їх в строк стає явно неможливим, підрядник має право на розірвання цього договору в односторонньому порядку , відшкодування збитків і стягнення неустойки, передбачених цим договором та чинним законодавством, які виникли в зв`язку з порушенням субпідрядником термінів виконання робіт. При цьому субпідрядник сплачує підряднику штраф у розмірі 30 (тридцяти) відсотків від вартості робіт, встановленої п. 2.1. цього договору, а також субпідрядник зобов`язаний повернути підряднику передоплату протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання повідомлення про розірвання цього договору .

За умовами п. 7.2. договору, цей договір може бути припинено, зокрема, з ініціативи однієї із сторін у випадку виявлення фактів порушень умов договору іншою стороною.

Матеріалами справи підтверджується, що у зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язань за договором субпідряду № 2-3838 від 10.01.2019 року, позивач звернувся до відповідача з листом № 36 від 04.07.2019 року про розірвання договору субпідряду № 2-3838 від 10.01.2019 року в односторонньому порядку та повернення передоплати у розмірі 150 000,00 грн. протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання даного листа. Вказаний лист був отриманий 10.07.2019 року директором ТОВ БП Житлобуд Букрєєвим А.М., що підтверджується відміткою про отримання на зворотному боці зазначеного листа.

За таких обставин, суд зазначає, що позивачем вчинено односторонній правочин стосовно припинення договору, що є самостійною та достатньою підставою для припинення правовідносин сторін, а відтак договір вважається розірваним (припиненим).

Оскільки, в силу чинного законодавства позивач наділений правом вимагати повернення коштів попередньої оплати та враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 150 000,00 грн. передоплати за договором субпідряду № 2-3838 від 10.01.2019 року є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2250,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "Житлобуд" (ідентифікаційний код 42046828, адреса: 03039, м. Київ, пров. Руслана Лужевського, 14) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківське монтажно-виробниче підприємство "Електропівденмонтаж" (ідентифікаційний код 00121873, адреса: 52064, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, с. Сурсько-Литовське, вул. Нова, 1) грошові кошти: передоплати за договором субпідряду № 2-3838 від 10.01.2019 року - 150 000,00 грн. (сто п`ятдесят тисяч гривень) та судовий збір - 2250,00 грн. (дві тисячі двісті п`ятдесят гривень).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 10.12.2019р.

Суддя О.В. Котков