Рішення

від 03.12.2019 по справі 910/14648/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.12.2019Справа № 910/14648/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. , за участі секретаря судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Страховий центр"

про стягнення 1 142 571,54 грн.

за участі представників сторін:

позивача - Кривошей Г.В.

відповідача - не з`явились,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Еталон" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Страховий центр" про стягнення 1 142 571,54 грн., у тому числі 1 068 261, 52 грн. - основного боргу, 6 058, 36 грн. - 3 % річних, 68 251, 66 грн. - пені.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання за договором доручення на представництво страховика щодо укладення договорів страхування № 416001 від 20.12.2018 в частині сплати страхових платежів від страхувальників на користь позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/14648/19 в порядку загального позовного провадження та встановлено строки надання сторонами відзиву, відповіді на відзив та заперечень, призначено підготовче засідання на 19.11.2019.

Для участі у підготовчому засіданні 19.11.2019 відповідач представника не направив, відзиву чи будь-яких інших документів суду не надав.

За результатами підготовчого засідання судом прийнято рішення про закриття підготовчого провадження та призначено судовий розгляд справи по суті у судовому засіданні 03.12.2019.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та просив задовольнити їх у повному обсязі.

У судовому засіданні 03.12.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 20.12.2018 було укладено договір доручення № 416001, відповідно до умов якого відповідач прийняв на себе зобов`язання страхового посередника позивача і зобов`язався виконувати його страхову діяльність: укладати поліси страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та договори комплексного страхування подорожуючих, здійснювати пошук потенційних страхувальників, пропонувати страхувальникам страхові послуги позивача, консультувати потенційних страхувальників щодо умов надання страхових послуг, приймати страхові платежі від страхувальників та перераховувати їх позивачу, а позивач зобов`язався забезпечувати відповідача інформацією, документацією і сплачувати йому винагороду в порядку і на умовах передбачених цим договором.

Пунктом 3.2.4 договору № 416001 від 20.12.2018 відповідач зобов`язався отримувати бланки полісів ОСЦПВВНТЗ, інші документи та матеріальні цінності за актами приймання передачі. На виконання цього пункту договору позивачем були надані, а відповідачем прийняті бланки полісів у кількості 2 600 одиниць, що підтверджується актами приймання-передачі полісів від 19.12.2018, 17.01.2019, 25.01.2019, 14.02.2019, 14.03.2019, 26.04.2019, 21.05.2019.

Відповідно до умов пункту 3.2.10 договору № 416001 від 20.12.2018 відповідач зобов`язаний щодекадно надавати позивачу звіт про укладені поліси ОСЦПВВНТЗ та договори комплексного страхування подорожуючих, розміри отриманих страхових платежів за встановленою формою.

Відповідач надав позивачу звіти № 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 про укладені договори страхування та розміри отриманих страхових платежів за період 11.04.2019 - 30.06.2019. Відповідно до даних звітів, відповідачем були отримані страхові платежі на суму 1 068 261, 52 грн.

Відповідно до пункту 3.2.9 договору № 416001 від 20.12.2018 відповідач зобов`язався своєчасно, згідно пункту 6.1 цього договору, перераховувати позивачу страхові платежі, отримані від страхувальників.

Пунктом 6.1 договору № 416001 від 20.12.2018 встановлено, що відповідач, який отримав від страхувальників страхові платежі по укладених полісах ОСЦПВВНТЗ та договорах комплексного страхування подорожуючих, не пізніше двох робочих днів після їх отримання, перераховує ці кошти на поточний рахунок позивача.

Позивач вказує, що на виконання умов договору відповідачем не було здійснено перерахування страхових платежів на суму 1 068 261, 52 грн. за укладені поліси ОСЦПВВНТЗ та договорів комплексного страхування подорожуючих у період 15.04.2019-14.07.2019.

Відповідач надіслав лист позивачу, у якому підтвердив заборгованість перед позивачем по перерахунку страхових платежів згідно договору № 416001 від 20.12.2018 на суму 1 068 261, 52 грн та просив здійснити взаємозарахування зобов`язань сторін, відповідно до якого сума заборгованості відповідача перед позивачем становитиме 610 441, 39 грн.

У судовому засіданні представник позивача вказав, що Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Еталон відмовило відповідачу у здійсненні взаємозарахування грошових зобов`язань сторін.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно частини першої статті 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1006 Цивільного кодексу України повірений зобов`язаний негайно передавати довірителеві все одержане у зв`язку з виконанням доручення.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Позивач стверджує, що відповідач не виконав умов договору № 416001 від 20.12.2018, і не здійснив перерахунку страхових платежів на суму 1 068 261, 52 грн. у погоджений сторонами строк.

Доказів перерахунку страхових платежів у встановлений сторонами строк відповідачем суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення 1 068 261, 52 грн. є правомірною.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 68 251, 66 грн. - пені, 6 058, 36 грн. - 3% річних за період 16.07.2019 - 23.09.2019.

Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частиною другою статті 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 8.1.6 договору № 416001 від 20.12.2018 встановлено, що у разі несвоєчасного перерахування відповідачем отриманих страхових платежів по укладених полісах ОСЦПВВНТЗ та договорах комплексного страхування подорожуючих - йому нараховується пеня в розмірі 0,5 % від суми не отриманого позивачем страхового платежу за кожний день затримки понад 10 робочих днів, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та пені суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимога позивача щодо стягнення 6 058, 36 грн. - 3% річних та 68 251, 66 грн. - пені, нарахованих за період 16.07.2019 - 23.09.2019, підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Позивачем також було заявлено про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу (гонорар) у розмірі 50 000 грн.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).

Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивачем у встановлений законом строк не подано до суду доказів щодо обсягу наданих йому правничих послуг та обґрунтування їх вартості.

Враховуючи наведене, суд залишає без розгляду заявлену вимогу про відшкодування з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 50 000, 00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 231, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Еталон до Товариства з обмеженою відповідальністю Страховий центр задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Страховий центр (03169, місто Київ, вулиця Карла Маркса, будинок 69, ідентифікаційний код 42405679) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Еталон (03057, місто Київ, вулиця Дегтярівська, 33-б, 2 під`їзд, ідентифікаційний код 20080515) 1 068 261 (один мільйон шістдесят вісім тисяч двісті шістдесят одна) грн. 52 коп. - основного боргу, 6 058 (шість тисяч п`ятдесят вісім) грн. 36 коп. - 3 % річних, 68 251 (шістдесят вісім тисяч двісті п`ятдесят одна) грн. 66 коп. - пені та 17 138 (сімнадцять тисяч сто тридцять вісім) грн. 57 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 10.12.2019

Суддя Т.Ю.Кирилюк