Рішення

від 03.12.2019 по справі 916/2803/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2803/19 Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бачур А.В.,

за участю представників:

від позивача : не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/2803/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Донфрахт Інвест" /вул. Одеська, 16, смт. Овідіополь, Овідіопольський р-н., Одеська обл., 67801, адреса для листування: вул. Сонячна, 5, оф. 708, м. Одеса, 65009, код ЄДРПОУ 39078210/

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Юг" /с. Ламбрівка, Тарутинський р-н., Одеська обл., 68534, код ЄДРПОУ 20952731/

про стягнення 164 456,87грн.,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донфрахт Інвест" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Юг" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 164 456,87грн.

Підставою для подання позову Позивач визначив неналежне виконання Відповідачем зобов`язань по укладеному між ними договору №1506/18 транспортного експедирування від 15.06.2018р. в частині повної та своєчасної оплати боргу за виконані позивачем послуги.

Відповідач подав відзив на позов /за вх.№24931/19 від 02.12.2019р./ в якому зазначив наступне.

Так, Відповідачем до моменту відкриття провадження у справі було перераховано на користь Позивача 15 000,00грн., що підтверджує платіжним дорученням №5438 від 18.09.2019р.

Також, вважає необґрунтованим стягнення із Відповідача суми страхування вантажу у розмірі 1 256,90грн., оскільки останній не замовляв надання послуг по страхуванню, не узгоджував вартість цієї послуги та не приймав їх надання, тому за переконанням останнього немає обов`язку з їх оплати.

Крім того, Відповідач посилаючись на ч.6 ст. 232 ГК України, вважає, що Позивач невірно обрав період нарахування пені, а тому за його розрахунком пеня в сумі 7 340,89грн. не підлягає стягненню з відповідача.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

Згідно витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2019р., справу розприділено на суддю Цісельського О.В.

Ухвалою суду від 20.09.2019р. залишено без руху позовну заяву від 18.09.2019р. за вх.№2862/19.

Ухвалою суду від 04.10.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2803/19; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 22.10.2019 року.

Ухвалою суду від 22.10.2019р. відкладено розгляд справи №916/2803/19 на 03.12.2019 р. о 10год.20хв.

В судовому засіданні 03.12.2019р. судом оголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 03.12.2019р. о 14:40 год.

Ухвалою суду від 03.12.2019р. поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Юг" строк для подання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 03.12.2019р. провадження у справі №916/2803/19 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Донфрахт Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Юг" про стягнення суми основного боргу у розмірі 15 000, 00 грн. - закрито.

В процесі розгляду справи подані сторонами клопотання та заяви, які були судом розглянуті та вирішенні відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України, відзначені у протоколах судових засідань.

В судове засідання, призначене на 03.12.2019р. о 14год.40хв., представник позивача не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

В судове засідання, призначене на 03.12.2019р. о 14год.40хв., представник відповідача не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст.ст.209, 210 ГПК України судом були з`ясовані всі обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, а також безпосередньо досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.

В судовому засіданні, 03.12.2019р. Господарським судом був закінчений розгляд справи по суті та відповідно до ч.1 ст.240 ГПК України постановлена вступна та резолютивна частини рішення в нарадчій кімнаті.

2.Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

15.06.2018р. між ТОВ "Донфрахт Інвест ", в особі директора Коваленко С.О., що діяв на підставі Статуту, з однієї сторони, та ТОВ "Агро-Юг ", особі директора Блюмберг В.М., що діяв на підставі Статуту, з іншої сторони, був укладений Договір № 1506/18 транспортного експедирування.

Згідно з п.1.1. Договору, експедитор зобов`язується за плату і за рахунок клієнта виконати і організувати виконання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням експортних перевезень вантажу клієнта, а також виконати і організувати додаткові послуги, необхідні для доставки вантажу. Розмір експедиторської винагороди є складовою частиною вартості перевезення і залежить від транспортних та інших витрат по кожному конкретному перевезенню.

Відповідно до п. 2.2.5. Договору, до обов`язку Експедитора належить: "Надавати послуги з охорони вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання, організовувати експертизу вантажів, здійснювати страхування вантажів та оформлення товарно-транспортної документації, її розсилання за належністю".

Приписами п. 2.4.16. договору передбачено, що клієнт зобов`язується оплатити послуги експедитора, а також відшкодувати витрати, штрафи та інші платежі, що були понесені експедитором в інтересах клієнта.

Положеннями п.3.1. договору, зокрема визначено, що послуги експедитора, фрахт та інші розходи і витрати, здійсненні експедитором в інтересах клієнта і пов`язанні з виконанням даного договору, оплачуються клієнтом на умовах: послуги фрахтування оплачуються на протягом 30 днів з дати виставлення рахунку, при наявності інших вантажів під контролем експедитора, по курсу покупки валюти на дату виставлення рахунку в АКБ "Приватбанк", з переводом вказаної в рахунку суми на розрахунковий рахунок експедитора.

Відповідно до п.3.4. договору, за прострочку оплати рахунку експедитора, клієнт сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючою в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочки. Нарахування пені здійснюється за весь період існування заборгованості клієнта в строках загальної позовної давності, передбаченої ст.257 Цивільного кодексу України. У випадку непогашення клієнтом у місячний строк заборгованості, яка виникла по оплаті рахунків, експедитор може задовільнити свої вимоги за рахунок вартості утриманих вантажів, іншого майна клієнта, шляхом його реалізації в порядку, передбаченому законодавством України.

Згідно із п.п.3.6., 3.7. договору, сума цього договору визначається як сума всіх платежів, здійснених в його рамках у відповідності з рахунками, актами, додатками /заявка, додаткова угода до цього договору/. Експедитор після надання послуг /виконання відповідної заяви/ складає акт виконаних робіт і надає його клієнту. Клієнт протягом 5 /п`яти/ днів з моменту отримання акта виконаних робіт повинен підписати його, завірити печаткою і відправити експедитору чи надати протягом п`яти робочих днів мотивовану відмову. По спливу вказаного строку акт виконаних робіт вважається прийнятим, підписаним сторонами без зауважень.

Приписами п.5.1. договору передбачено, що претензії, які виникли при виконанні даного договору, повинні бути пред`явленні протягом 2-х місяців з дня настання події, яка стала підставою для їх пред`яви.

Даний договір вступає в силу з дати його підписання і діє до 31.12.2018р. і, якщо ні одна із сторін за 30 днів до закінчення строку договору не сповістить письмову іншу сторону про розірвання договору, строк його дії автоматично продовжується на кожен наступний календарний рік.

19.11.2018р. сторони підписали Заявку №17 до Договору транспортного експедирування №1506/18 від 15.06.2018р. Дана Заявка узгоджує умови експедирування та попередню вартість транспортно-експедиторських послуг експортного вантажу Клієнта в 3*20 контейнерах за маршрутом: с. Ламбрівка /Одеська обл., Україна/ - C&F Биньзыонг, Вьетнам.

26.11.2018р. Позивач застрахував вантаж Відповідача, що підтверджується Сертифікатом про страхування №13 до Договору добровільного страхування вантажів № TRS 17253 від 26.09.2018р.

03.12.2018р. Позивач сплатив 1 256,90 грн. як оплату за страхування, що підтверджується відповідним Платіжним дорученням № 2668 від 03.12.2018р.

Зазначені послуги щодо страхування вантажу були прийняті Відповідачем у повному обсязі без зауважень, що підтверджується відповідним Актом прийому-здачі наданих послуг від 26.11.2018р. до Договору № 1506/18 від 15.06.2018р. підписаним обома Сторонами.

Відповідно до умов Договору та Заявки, Позивачем було надано Відповідачу наступні послуги: страхування вантажу; послуги з експедирування та автодоставки вантажу з с. Ламбрівка /Одеська обл., Україна/ в порт Южний /Одеська обл., Україна/; морський фрахт з порт Южний /Одеська обл., Україна/ до порт Біньзионг /В`єтнам/.

Відповідно до умов Договору та Заявки, Позивач надав послуги з експедирування та автодоставки вантажу з с. Ламбрівка /Одеська обл., Україна/ в порт Южний /Одеська обл., Україна/, що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними /CMR/: № 66/1, № 66/2, № 66/3 від 21.11.2018р.

Зазначені Послуги були прийняті відповідачем у повному обсязі без зауважень, що підтверджується відповідним Актом прийому-здачі наданих послуг від 26.11.2018р. до Договору № 1506/18 від 15.06.2018, підписаним обома Сторонами.

26.11.2018р. Позивач сформував Рахунок НОМЕР_3 від 26.11.2018р. на суму 72 136,26 грн.

26.11.2018р. рахунок був направлений Відповідачу засобами електронної пошти.

18.12.2018р. рахунок був направлений Відповідачу кур`єрською доставкою.

07.03.2019р. рахунок був повторно направлений Відповідачу цінним листом з описом вкладення, який 14.03.2019р. Відповідач отримав.

Відповідно до умов Договору за Заявки, Позивач надав Відповідачу послуги з морського фрахту з порт Южний /Одеська обл., Україна/ до порт Біньзионг (В`єтнам), що підтверджується відповідним коносаментом /non-negotiable waybill/ № 967036813 від 21.11.2018р.

Зазначені Послуги були прийняті Відповідачем у повному обсязі без зауважень, що підтверджується відповідним Актом прийому-здачі наданих послуг від 26.11.2018р. до Договору №1506/18 від 15.06.2018Р., підписаним обома Сторонами.

26.11.2018р. Позивач сформував Рахунок НОМЕР_4 від 26.11.2018р. на суму 168 499,80 грн. за організацію автоперевезення.

26.11.2018р. рахунок був направлений Відповідачу засобами електронної пошти, 13.12.2018р. рахунок був направлений Відповідачу кур`єрською доставкою.

07.03.2019р. рахунок був повторно направлений Відповідачу цінним листом з описом вкладення, який 14.03.2019р. отримав Відповідач.

Незважаючи на повне виконання Позивачем своїх зобов`язань за Договором, Відповідач не сплатив у повному обсязі зазначені рахунки.

15.01.2019р. Відповідач своїм гарантійним листом, гарантував належне виконання умов Договору та сплату заборгованості у розмірі 582 341,13 грн. у строк до 16.02.2019р. включно. Також у зазначеній Гарантійному листі, Відповідач наголошує, що: "у разі невиконання належним чином своїх зобов`язань, забезпечених даною гарантією, після закінчення строку, вказаного у даному гарантійному листі, ТОВ "Донфрахт Інвест", відповідно до умов Договору, може стягнути з ТОВ "Агро-Юг" на свою користь суму заборгованості у судовому порядку, включаючи всі штрафні санкції та інші компенсаційні витрати".

Станом на 07.03.2019р. зазначену заборгованість ТОВ "Агро-Юг" погасило частково, непогашеною залишилась заборгованість у сумі 219 191,24 грн.

07.03.2019р. з метою врегулювання виниклого спору в позасудовому порядку та сплати суми заборгованості, Позивач склав Лист-претензію № 17, яку Відповідач отримав 14.03.2019р.

У подальшому, з 05.04.2019р. по 13.06.2019р. ТОВ "Агро-Юг" продовжувало частково погашати заборгованість, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями на загальну суму 65 000,00 грн.: платіжне доручення № 4129 від 05.04.2019 на суму 25 000,00 грн., платіжне доручення № 4179 від 12.04.2019 на суму 30 000,00 грн., платіжне доручення №4579 від 12.06.2019 на суму 5 000,00 грн., платіжне доручення №4595 від 13.06.2019 на суму 5 000,00 грн.

11.07.2019р. Позивач звернувся до господарського суду одеської області із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за договором № 1506/18 від 15.06.2018р., оскільки станом на день подачі вказаної заяви, непогашеною залишилась заборгованість у сумі 154 191,24 грн, яка і була предметом стягування.

15.07.2019р. Господарський суд одеської області видав судовий наказ про стягнення з відповідача суми боргу, судовий наказ не набрав законної сили.

06.08.2019р. Господарський суд одеської області видав ухвалу щодо скасування судового наказу про стягнення з відповідача суми боргу у зв`язку з тим, що: "...сума, що визначена наказом до стягнення з боржника, оспорюється боржником у повному обсязі внаслідок наявних до стягувана претензій щодо вартості наданих послуг... ".

13.08.2019р. Відповідач направив Позивачу Лист №13/08-1 у якому гарантує погашення боргу: "цим листом надаємо свої гарантії повного погашення існуючої заборгованості шляхом щоденного перерахування на рахунок Вашої компанії коштів в розмірі 5 000,00 (п`яти тисяч) гривень до погашення боргу".

Так, Відповідач з 14.08.2019р. по 19.08.2019р. продовжив частково погашати заборгованість, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями на загальну суму 20 000,00 грн: 14.08.2019- перерахування суми у розмірі 5 000,00 грн; 15.08,2019 - перерахування суми у розмірі 5 000,00 грн; 16.08.2019 - перерахування суми у розмірі 5 000,00 грн; 19.08.2019 - перерахування суми у розмірі 5 000,00 грн.

Зазначені операції відображені у Заключній виписці з поточного рахунку Позивача № НОМЕР_1 в AT КБ "Приватбанк" за період з 15.06.2018 р. /дата укладання Договору/ по 04.09.2019р.

Позивач також надав витяг з Зазначеної виписки з переліком платежів Відповідача, а на підтвердження відсутності проведення інших оплат за Договором, Позивач надає Виписка зі свого поточного рахунку № НОМЕР_2 в AT "Укрсиббанк" за період з 15.06.2018р. по 04.09.2019р.

Непогашеною станом на дату подання позову до суду залишилась заборгованість у сумі 129 191.24 грн., на підтвердження якої надано копію Оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 за період 15.06.2018-13.09.2019р.р.

Так, за твердженнями Позивача рахунок НОМЕР_3 від 26.11.2018р. на суму 72 136,26 грн. /компенсація витрат страхування вантажу, організація автоперевезення/ мав бути повністю оплачений до 17.12.2018р., а рахунок НОМЕР_4 від 26.11.2018р. на суму 168 499,80 грн. /компенсація витрат на фрахт/ мав бути повністю оплачений до 19.01.2019.

Станом на день подачі даної позовної заяви, рахунок НОМЕР_3 від 26.11.2018р. був повністю сплачений Відповідачем, а рахунок НОМЕР_4 від 26.11.2018 сплачений частково, несплаченою залишилась сума у розмірі 129 191,24 грн., на яку Позивачем нараховано пеня, 3% річних та інфляційні втрати.

Вищевикладені обставини стали підставою для звернення Позивача до суду за захистом свої прав та охоронюваних законом інтересів.

Між тим, судом в ході розгляду справи було з`ясовано, що відповідачем сплачено суму основного боргу в розмірі 15 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5438 від 18.09.2019 р. на суму 15 000,00 грн. Враховуючи те, що внаслідок сплати відповідачем частини суми основного боргу, що підтверджується платіжними документами, вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 15 000,00 грн. фактично задоволені, суд дійшов висновку про відсутність предмета спору у вказаній частині позову.

Під час розгляду справи по суті Позивач підтримав позовні вимоги із врахуванням частини сплаченої суми боргу Відповідачем та наполягав на їх задоволенні, відповідач позовні вимоги не визнавав частково, заперечував проти розрахунку штрафних санкцій.

4. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом,

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст.509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона /боржник/ зобов`язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певну дію /передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо/ або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України, порушення зобов`язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк /термін/ його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк /термін/. Зобов`язання, строк /термін/ виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтями 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона /виконавець/ зобов`язується за завданням другої сторони /замовника/ надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами статті 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона /експедитор/ зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони /клієнта/ виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу /перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо/.

Згідно з ст.1 ЗУ "Про транспортно-експедиторську діяльність", транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспорто-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", за договором транспортного експедирування одна сторона /експедитор/ зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони /клієнта/ виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до статті 932 ЦК України, експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб, експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Підтвердженням витрат експедитора є документи /рахунки, накладні тощо/, видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади /ч. 10 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність"/.

Згідно з ст.10 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", експедитор має право на відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено можливість настання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми /неустойка, штраф, пеня/, яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

5. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Виходячи з вищенаведеного, суд доходить до висновку про належне виконання Позивачем своїх зобов`язань перед Відповідачем по договору транспортного експедирування №1506/18 від 15.06.2018р. в частині виконання Позивачем послуг за замовленням Відповідача на суму 114 191,24грн., враховуючи часткову оплату боргу після подання позову Позивачем до суду на суму 15 000,00грн.

При цьому, суд не погоджується із твердженнями Відповідача щодо необґрунтованості заявленої до стягнення з Відповідача суми страхування вантажу у розмірі 1 256,90грн., з огляду на наступне.

Відповідно до п.2.2.5. договору, до обов`язку експедитора належить: "Надавати послуги з охорони вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання, організовувати експертизу вантажів, здійснювати страхування вантажів та оформлення товарно-транспортної документації, її розсилання за належністю".

Відповідно до п. 2.4.16. договору, клієнт зобов`язується оплатити послуги експедитора, а також відшкодувати витрати, штрафи та інші платежі, що були понесені експедитором в інтересах клієнта .

Більш того, слід зазначити, що у випадку наявності у Відповідача претензії, які виникли при виконання даного договору Позивачем, зокрема щодо страхування товару, Відповідач не був позбавлений права відповідно до п.5.1. договору пред`явити претензію Позивачу, або у відповідності до п.3.7. договору надати мотивовану відмову від підписання акту наданого Позивачем, натомість наявний в матеріалах справи Акт прийому-здачі наданих послуг від 26.11.2018р. до Договору № 1506/18 від 15.06.2018р., який підписаний обома сторонами, свідчить про прийнятті Відповідачем послуги щодо страхування вантажу у повному обсязі без зауважень.

Так, під час розгляду справи судом встановлений факт наявності у Відповідача заборгованості перед Позивачем за договором №1506/18 від 15.06.2018р. у сумі 114 191, 24грн., а отже позов Позивача в цій частині позовних вимог належить задовольнити.

У зв`язку з тим, що бездіяльність Відповідача у вигляді несплати коштів за фактично надані у визначений договором строк Позивачем послуги, суперечить вищевказаним нормам права та договору, Позивачем правомірно нараховані до стягнення з відповідача пеня, 3% та інфляційні нарахування.

Розрахунок заявленої Позивачем пені, який викладений у додатках до позовної заяви, судом перевірений та встановлено його часткову невірність, що обумовлена у неврахуванні позивачем при здійсненні розрахунків положень п.6 ст.232 ГК України та невірно обраного періоду нарахування останньої, у зв`язку з чим судом самостійно відповідний розрахунок.

Так, першим днем прострочення оплати рахунку НОМЕР_4 від 26.11.2018р. у відповідності до п.3.1. договору №1506/18 від 15.06.2018р. є 27.12.2018р., між тим при розрахунку пені судом враховано, що Позивач визначив перший день 19.01.2019р., при цьому, нарахування пені повинно обмежуватися 27.06.2019р.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 129191.24 19.01.2019 - 31.01.2019 13 18.0000 % 0.099 %* 1656.48 129191.24 01.02.2019 - 14.03.2019 42 18.0000 % 0.099 %* 5351.70 129191.24 15.03.2019 - 25.04.2019 42 18.0000 % 0.099 %* 5351.70 129191.24 26.04.2019 - 06.06.2019 42 17.5000 % 0.096 %* 5203.04 129191.24 07.06.2019 - 27.06.2019 21 17.5000 % 0.096 %* 2601.52 Так, за розрахунком суду розмір пені становить 20 164,45грн.

З врахуванням того, що Позивачем заявлена до стягнення більша сума пені, ніж та що встановлена судом, задоволенню підлягає сума пені розрахована судом у розмірі 20 164,45грн.

Перевіривши розрахунок Позивача 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що розрахунки здійснені правомірно, а тому позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Донфрахт Інвест", заявлені до Товариства з обмеженою відповідальністю ""Агро-Юг", підлягають частковому задоволенню та з Відповідача слід стягнути на користь Позивача 114 191,24грн. основного боргу, 20 164,45 грн. пені, 2569,67 грн. 3% річних та 2589,09 грн. інфляційних втрат.

За ч.1 п. 4 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, які пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За розгляд даного позову судом Позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 2 466,85грн., які підлягають відшкодуванню платнику внаслідок часткового задоволення його вимог за рахунок Відповідача в сумі 2 317,71грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.13, 76, 86, 129, 202, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов - задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Юг" /с. Ламбрівка, Тарутинський р-н., Одеська обл., 68534, код ЄДРПОУ 20952731/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донфрахт Інвест" /вул. Одеська, 16, смт. Овідіополь, Овідіопольський р-н., Одеська обл., 67801, адреса для листування: вул. Сонячна, 5, оф. 708, м. Одеса, 65009, код ЄДРПОУ 39078210/ заборгованість за договором транспортного експедирування №1506/18 від 15.08.2018р. в розмірі 114 191 /сто чотирнадцять тисяч сто дев`яносто одну/ грн. 24 коп., пеню у розмірі 20 164 /двадцять тисяч сто шістдесят чотири/ грн. 45 коп., інфляційні втрати у розмірі 2 589 /дві тисячі п`ятсот вісімдесят дев`ять/ грн. 09 коп., 3% річних у розмірі 2 569 /дві тисячі п`ятсот шістдесят дев`ять/ грн. 67 коп. та витрати на оплату судового збору у розмірі 2 317 /дві тисячі триста сімнадцять/ грн. 71 коп.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.

Накази видати в порядку ст.327 ГПК України

Повний текст рішення складено 09 грудня 2019 р.

Суддя О.В. Цісельський