Рішення

від 05.12.2019 по справі 916/3102/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" грудня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/3102/19

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Гут С.Ф.

При секретарі судового засідання Борисовій Н.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: - Коюда М.А. - на підставі довіреності №01-36/123 від 10.09.2019р.

Від відповідача: не з`явився,

розглянувши справу за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до відповідача Благодійного фонду "Партіот+" про стягнення 61 955,06 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Благодійного фонду "Партіот+" про стягнення 61 955,06 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.10.2019р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначення справи до розгляду по суті на "14" листопада 2019 р. о 10:00 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.11.2019р. було відкладено судове засідання на "05" грудня 2019 р. о 10:15 год.

Представник відповідача - Благодійного фонду "Партіот+" в судові засідання по справі не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 165 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області були направлені за належною адресою відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, а тому за приписами ч.7 ст.120ГПК України відповідач вважається повідомленим належним чином про відкриття провадження у справі.

У даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За приписами ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

05.12.2019р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Як встановлено господарським судом, Благодійному фонду Патріот+ за Договором оренди № 111/12 від 29.12.2016 року, укладеним з департаментом комунальної власності Одеської міської ради, надано в строкове платне користування нежитлові приміщення першого поверху № 505, загальною площею 100,8 кв.м, які розташовані за адресою: м. Одеса, Чорноморського козацтва, 17 строком до 29.10.2019 р.

03 березня 2017 року укладено Додатковий договір № 2 про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення № 111/12, згідно п. 1.3 якого сторонами викладено перший абзац пункту 2.2 розділу 2 договору „ Порядок розрахунків у новій редакції: „ За орендоване приміщення орендар зобов`язується сплачувати орендну плату з 01.01.2017 р. по 01.07.2017 р. що становить 1,0 грн. за рік (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції), а з 01.07.2017 р. в розмірі 2 724,8 грн. в місяць, що розрахована на 01.03.2017 р. (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць.

10 серпня 2017 року укладено додатковий договір № 3 про внесення змін до Договору оренди нежитлового приміщення № 111/12, згідно п. 1.3 якого сторонами викладено перший абзац пункту 2.2 розділу 2 договору „ Порядок розрахунків у новій редакції: „ За орендоване приміщення орендар зобов`язується сплачувати орендну плату з 26.07.2017р. по 31.12.2017р., що становить 1,0 грн. за рік (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць.

Вказаний Додатковий договір про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення від 29.12.2016 р. № 111/12 є невід`ємною частиною даного Договорі набуває чинності з дня підписання додаткового договору, який підписано у двох аутентичних примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної сторони договору.

У період з 01.01.2018 р. у зв`язку із закінченням строку дії пільгової ставки орендної плати встановленої рішенням Одеської міської ради від 26.07.2017 р. № 2308гVII Про встановлення розміру орендної плати громадським та благодійним організаціям на 2017 рік та унормованої додаткової погодження від 10.08.2017 р. орендарю встановлено орендну плату з урахуванням профілю використання орендованого майна.

З урахуванням несплати орендарем плати за користування приміщенням протягом трьох місяців поспіль, Департамент рекомендованим листом від 17.07.2018 року № Р1-13/3259 повідомив Благодійний фонд Патріот+ . Повідомлення отримано відповідачем 27.07.2018 р.

Неналежне виконання умов договору та заборгованість з орендної плати стало підставою для звернення Департаменту до господарського суду Одеської області із дозовними вимогами про виселення та стягнення БФ Патріот+ . ;

Рішення господарського суду Одеської області від 18.03.2019 року по справі № 916/2806/18 позовні вимоги департаменту комунальної власності Одеської міської ради задоволено в повному обсязі, а саме вирішено стягнути з Благодійного фонду Патріот+ заборгованість з орендної плати за період з 01.01.2018 р. по 27.07.2018 р. в сумі 25737, 25 грн., пеню за період з 16.01.2018 р. по 30.11.2018 р. в сумі 4260, 44 грн., неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди за період з 28.07.2018 р. по 30.11.2018 р. в сумі 31575,* 84 грн. та виселити Благодійний фонд Патріот+ з нежитлових приміщень першого поверху № 505, загальною площею 100,8 кв.м, які розташовані за адресою: м. Одеса, Чорноморського козацтва, 17.

З урахуванням того, що Благодійним фондом Патріот+ не було виконано добровільно зобов`язання щодо повернення орендованого майна, його було виселено із нёжитлових приміщень першого поверху № 505, загальною площею 100,8 кв.м, які розташовані за адресою: м. Одеса, Чорноморського козацтва, 17, у примусовому порядку 19.07.2019 р., про що свідчить Акт державного виконавця Другого Суворовського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області.

З метою досудового врегулювання спору Департаментом було надіслано на адресу Благодійного фонду Патріот+ претензію № 01-13/4043 від 23.08.2019 р., якою було висунуто вимоги щодо погашення Відповідачем неустойки в сумі 61 955,06 грн. , однак вимога зазначена у претензії Благодійним фондом Патріот+ виконана не була.

З наведених підстав, Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Благодійного фонду "Партіот+" про стягнення 61 955,06 грн.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписами ч.ч.1, 2 ст. 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Згідно з ст. 173 ГК України зазначено, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 795 Цивільного кодексу України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 2 ст. 785 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Підставами для виникнення господарських зобов`язань, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України, ст. 174 ГК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

В пункті 5.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» від 29.05.2013 р. № 12, зазначено, що застосування приписів статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов`язань з повернення об`єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення. Ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України. Таким чином, застосування до відповідних позовів спеціальної позовної давності, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, є неправильним.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до норм законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Так, господарський суд перевіривши наданих позивачем розрахунок неустойки, дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню неустойка за прострочення виконання зобов`язань з повернення об`єкта оренди у розмірі подвійної орендної плати за кожен місяць прострочення , що за період з 01.12.2018 р. по 19.07.2019 р. у розмірі 61 955,06грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано, в судові засідання відповідач не з`являвся хоча заздалегідь був повідомлений про дату час та місце судового засідання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.13, 20 73, 74, 76, 86, 126, 129, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до відповідача Благодійного фонду "Партіот+" про стягнення 61 955,06 грн. - задовольнити.

2.Стягнути з Благодійного фонду "Партіот+" (65039, м. Одеса, вул. Маршала Говорова, будинок 11, гурт. 8, кв. 306; код ЄДРПОУ 39598807) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) неустойку за прострочення виконання зобов`язань з повернення об`єкта оренди за період з 01.12.2018р. по 19.07.2019р. у розмірі 61 955 /шістдесят одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят п`ять/ грн. 06 коп. та витрати на оплату судового збору у розмірі 1921/одна тисяча дев`ятсот одна/ грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України

Повне рішення складено 10 грудня 2019 р.

Суддя С.Ф. Гут