Рішення

від 02.12.2019 по справі 916/2449/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" грудня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2449/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Аганін В.Ю.

розглянувши справу №916/2449/19

За позовом : Фермерського господарства Зайченка Олега Володимировича (АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ НОМЕР_1)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Березівський завод натуральних продуктів" (65005, м. Одеса, вул. Колонічна, буд. 7; код ЄДРПОУ 37422158)

Про стягнення 289693 грн.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Встановив: Позивач - Фермерське господарство Зайченка Олега Володимировича звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Березівський завод натуральних продуктів" про витребування майна.

Позовні вимоги направлено на витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю „Березівський завод натуральних продуктів" на користь Фермерського господарства Зайченка Олега Володимировича насіння льону у кількості 30709 кг, вартістю 291735,50 грн. (з урахуванням можливих втрат при зберіганні у розмірі 0,5 %).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.08.2019р. прийнято позовну заяву Фермерського господарства Зайченка Олега Володимировича до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2449/19. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено до розгляду в засіданні суду.

Одночасно з поданням позовної заяви до суду, позивачем було подано клопотання про витребування доказів, в порядку ст. 81 ГПК України, у якому позивач просив суд витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю „Березівський завод натуральних продуктів" письмові дані із наданням підтверджуючих документів про наявність у володінні цієї юридичної особи майна - насіння льону у заліковій кількості 30709 кг. (з урахуванням можливих втрат при зберіганні у розмірі 0,5%), отриманих на відповідальне зберігання від Фермерського господарства Зайченка Олега Володимировича за Договором відповідального зберігання №01/08-2016 від 01 серпня 2016р. та згідно Акту прийому-передачі майна на зберігання №1 від 01 серпня 2016р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.08.2019р. клопотання про витребування доказів судом задоволено. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю „Березівський завод натуральних продуктів" (65005, м. Одеса, вул. Колонічна, буд. 7; код ЄДРПОУ 37422158) письмові дані із наданням підтверджуючих документів про наявність на зберіганні у Товариства з обмеженою відповідальністю „Березівський завод натуральних продуктів" майна - насіння льону у заліковій кількості 30709 кг (з урахуванням можливих втрат при зберіганні у розмірі 0,5%), отриманих на відповідальне зберігання від Фермерського господарства Зайченка Олега Володимировича за Договором відповідального зберігання №01/08-2016 від 01 серпня 2016р. згідно Акту прийому-передачі майна на зберігання №1 від 01 серпня 2016р. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю „Березівський завод натуральних продуктів" строк для подання до суду витребуваних доказів протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.09.2019р. продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 28 жовтня 2019р. о 10:00.

28.10.2019р. у судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про зміну предмету позову, в якій просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Березівський завод натуральних продуктів" на користь Фермерського господарства Зайченка Олега Володимировича збитки, завдані втратою (нестачею) насіння льону у кількості 30709 кілограмів вартістю 291735, 50 грн. (з урахуванням можливих втрат при зберіганні у розмірі 0.5 відсотків) у розмірі 289693 грн. Заяву прийнято судом до розгляду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.10.2019р. відкладено підготовче засідання на 11 листопада 2019р. о 10:30.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.11.2019р. закрито підготовче провадження у справі № 916/2449/19. Призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "02" грудня 2019 р. о 12:00. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 02.12.2019р. о 12:00.

Позивач підтримає заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Березівський завод натуральних продуктів" на користь Фермерського господарства Зайченка Олега Володимировича збитки, завдані втратою (нестачею) насіння льону у кількості 30709 кг вартістю 291735,50 грн. (з урахуванням можливих втрат при зберіганні у розмірі 0,5 відсотків) у розмірі 289693,00грн.

Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Березівський завод натуральних продуктів" відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на його юридичну адресу ухвали суду, однак кореспонденція суду повернулась без вручення із зазначенням поштовою організацією „адресат вибув".

У судове засідання представник відповідача не з`явився, про поважність причин відсутності суд не повідомив. Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що судове відправлення скеровувалось судом на адресу реєстрації відповідача, а також відсутність жодних клопотань з боку відповідача про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

01 серпня 2016 року між Фермерським господарством Зайченка Олега Володимировича (Поклажодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Березівський завод натуральних продуктів" (Зберігач) було укладено Договір відповідального зберігання №01/08-2016 (надалі - Договір), за умовами якого Поклажодавець передає належне йому на праві власності, що підтверджено документально, майно, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання, згідно Актів приймання-передачі, та зобов`язується повернути Поклажодавцеві у схоронності наступне майно: насіння льону.

Відповідно до п. 1.2. Договору, кількість майна, що передається на зберігання, його якісні показники та інші характеристики зазначаються у документах на майно при його передачі Зберігачу. При цьому, сторони домовились, що втрати майна при виконанні договору складатимуть: 0,2% при відвантаженні, 0,5% при зберіганні. Якість майна повинна відповідати державним стандартам України та підтверджуватись відповідними документами.

Згідно до п. 2.1.3. Договору, Зберігач забезпечує повне збереження майна, а після закінчення зберігання повертає Поклажодавцю те саме майно в тому самому стані, у якому воно було прийняте на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Відповідно до п. 2.1.12 Договору, Зберігач повертає майно Поклажодавцю повністю або частково за першою письмовою вимогою останнього не пізніше того самого дня з моменту одержання такої вимоги. Зберігач повертає майно повністю після припинення Договору. (п. 2.1.13 Договору).

Також, відповідно до п. 7.8. Договору визначено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.05.2017р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами умов Договору. Термін дії договору може продовжено за згодою сторін шляхом укладання додаткової угоди.

Між сторонами 01 серпня 2016 року було складено та підписано Акт прийому-передачі майна на зберігання №1, відповідно до якого позивачем було передано, а відповідачем прийнято на зберігання 30709 кг насіння льону.

Позивачем було зазначено суду, що станом на дату подання позовної заяви до суду, термін дії Договору зберігання сплинув та не продовжувався. Також позивачем було зазначено суду, що він звертався на адресу відповідача з вимогою щодо повернення зерна. Проте, відповідач відмовився від отримання кореспонденції, про що був складений акт кур`єрської служби доставки від 08 квітня 2019р.

Також в матеріалах справи наявні довідка про ціни на товар на внутрішньому ринку України, ціни визначені на липень 2019р., Одеської регіональної торгово-промислової плати від 15.07.2019р., відповідно до якої закупівельні ціни визначені в гривнях України за 1 тону та складають з урахуванням ПДВ на насіння льону олійного для перероблення - 9500 - 11400грн. при умові постачання СРТ елеватор.

Отже, на підставі викладеного та зазначеного, позивачем було розраховано ціну позову в рамках мінімальної ціни, а саме 9500,00 грн. за одну тону, з урахуванням п. 1.2. Договору, та ціна позову складає 289693,00 грн. (30709:100х0,7)х 9500).

Позовні вимоги направлено на стягнення з відповідача збитків, завданих втратою (нестачею) насіння льону у кількості 30709 кг вартістю 291735,50 грн.(з урахуванням можливих втрат при зберіганні у розмірі 0,5 відсотків) у розмірі 289693,00 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, правовідносини між Фермерським господарством ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю „Березівський завод натуральних продуктів" виникли на підставі укладеного між ними 01 серпня 2016 року Договору відповідального зберігання №01/08-2016.

Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов`язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому. Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб`єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 949 Цивільного кодексу України, зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Як встановлено судом, між сторонами 01 серпня 2016 року було складено та підписано Акт прийому-передачі майна на зберігання №1, відповідно до якого позивачем було передано, а відповідачем прийнято на зберігання 30709 кг насіння льону.

Позивачем на адресу відповідача було скеровано вимогу щодо повернення зерна, проте, станом на момент вирішення справи по суті таку вимогу відповідачем виконано не було. Іншого, з боку відповідача, суду не доведено.

За умовами п. 1 ч. 1 ст. 951 Цивільного кодексу України, збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

Відповідно до довідки про ціни на товар на внутрішньому ринку України, ціни визначені на липень 2019р., Одеської регіональної торгово-промислової плати від 15.07.2019р., відповідно до якої закупівельні ціни визначені в гривнях України за 1 тону та складають з урахуванням ПДВ на насіння льону олійного для перероблення - 9500 - 11400 грн. при умові постачання СРТ елеватор.

Отже, на підставі викладеного та зазначеного, позивачем було розраховано ціну позову в рамках мінімальної ціни, а саме 9500,00 грн. за одну тону, з урахуванням п. 1.2. Договору, та ціна позову складає 289693,00 грн. (30709:100х0,7)х 9500), та позовні вимоги, наразі, направлено на стягнення з відповідача збитків, завданих втратою (нестачею) насіння льону у кількості 30709 кг вартістю 291735,50 грн. (з урахуванням можливих втрат при зберіганні у розмірі 0,5 відсотків) у розмірі 289693,00 грн.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Березівський завод натуральних продуктів" прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору відповідального зберігання №01/08-2016 від 01 серпня 2016 року щодо повернення товару на вимогу позивача, у зв`язку з чим вимоги позивача про відшкодування за рахунок відповідача збитків завданих позивачу втратою (нестачею) насіння льону у кількості 30709 кг вартістю 291735,50 грн. (з урахуванням можливих втрат при зберіганні у розмірі 0,5 відсотків) у розмірі 289693 грн. - підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані з боку відповідача та є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Фермерського господарства Зайченка Олега Володимировича в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 4345,40 грн. покладаються на відповідача, у зв`язку з задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

1.Позов Фермерського господарства Зайченка Олега Володимировича - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Березівський завод натуральних продуктів" (65005, м. Одеса, вул. Колонічна, буд. 7; код ЄДРПОУ 37422158) на користь Фермерського господарства Зайченка Олега Володимировича (АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ НОМЕР_1) збитки, завдані втратою (нестачею) насіння льону у кількості 30709 кг вартістю 291735,50 грн. (з урахуванням можливих втрат при зберіганні у розмірі 0,5 відсотків) у розмірі 289693 (двісті вісімдесят дев`ять тисяч шістсот дев`яносто три) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4345 (чотири тисячі триста сорок п`ять) грн. 40 коп.

Повний текст рішення складено 10 грудня 2019 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко