Рішення

від 10.12.2019 по справі 920/1074/19

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.12.2019 Справа № 920/1074/19 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Соп`яненко О.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників за наявними матеріалами справу № 920/1074/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Прайсмет (вул. Олександра Аніщенко, 3/1, м. Суми, 40000, код 40053241),

до відповідача: Дочірнього підприємства Завод обважених бурильних та ведучих труб (вул. Комарова, 2, м. Суми, 40020, код 30991664),

про стягнення 123 132 грн. 32 коп.,

ВСТАНОВИВ:

23.10.2019 позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 123 132 грн. 32 коп., з яких: 118 829 грн. 00 коп. основного боргу, 4 203 грн. 32 коп. пені, нарахованих у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору № 79/9-27-16 від 29.01.2016.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач здійснював оплату за товар, отриманий від позивача, несвоєчасно та не в повному обсязі, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема вимоги п. 5.1. договору.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 28.10.2019 відкрито провадження у справі № 920/1074/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, відповідачу надано строк - 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвала отримана відповідачем 04.11.2019, про що свідчить поштове повідомлення, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав.

Відповідно до ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків. .

Відповідно до укладеного між позивачем і відповідачем договору № 79/9-27-16 (далі за текстом - Договір ) позивач зобов`язувався передати у власність, а відповідач - прийняти і оплатити продукцію (товар), кількісні та якісні характеристики якої викладені в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Згідно з п. 3.1. Договору поставка товару здійснюється автомобільним транспортом позивача або залізничним транспортом на базисних умовах DAP (м. Суми, вул. Комарова, 2, склад покупця) протягом 5 календарних днів з моменту отримання письмової (усної) заявки покупця (п. 3.3.).

Відповідно до п. 5.1. Договору відповідач здійснює оплату кожної партії товару протягом 30 календарних днів з моменту поставки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач передав, а відповідач прийняв у червні 2019 та серпні 2019 р. товар на загальну суму 140110 грн. 90 коп. згідно з накладними №6 від 05.06.2019 та №8 від 16.08.2019, приймально-здавальними актами №5 від 05.06.2019 та №23 від 16.08.2019, актами приймання металів чорних (вторинних) №6 від 05.06.2019 та №8 від 16.08.2019, довіреностями №617 від 05.06.2019 та №820 від 14.08.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору несвоєчасно та не в повному обсязі оплатив отриманий товар, у зв`язку з чим останньому нараховано пеню відповідно до п. 8.2. договору.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання в частині оплати вартості поставленого позивачем товару не виконав, необхідну суму грошових коштів йому не перерахував.

Позивачем до позову додані необхідні докази на підтвердження заявлених вимог, сума заборгованості у розмірі 118 929 грн. 00 коп. підтверджується письмовими матеріалами: накладними №6 від 05.06.2019 та №8 від 16.08.2019, приймально-здавальними актами №5 від 05.06.2019 та №23 від 16.08.2019, актами приймання металів чорних (вторинних) №6 від 05.06.2019 та №8 від 16.08.2019, довіреностями №617 від 05.06.2019 та №820 від 14.08.2019, банківською випискою по рахунку позивача, а також підписаними сторонами актами звіряння взаємних розрахунків.

Таким чином, на підставі встановлених фактів, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 118 929 грн. 00 коп. заборгованості за поставлений товар, правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 4 203 грн. 32 коп. пені, нарахованої відповідно до п. 8.2. Договору за загальний період з 06.07.2019 по 21.10.2019.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Судом встановлено, що пеня нарахована позивачем на виконання вимог п. 8.2 Договору, згідно якого у разі прострочення строків оплати поставленого товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару, що підлягає поставці, за кожний день прострочення, але не більше 3% від вартості партії товару.

Згідно з поданим розрахунком, за несвоєчасну оплату отриманого товару відповідачеві нарахована пеня в загальній сумі 4 203 грн. 32 коп. за загальний період з 06.07.2019 по 21.10.2019.

Таким чином, судом встановлено факт порушення з боку відповідача грошового зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати за поставлений позивачем товар, а отже суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 4 203 грн. 32 коп. пені за загальний період з 06.07.2019 по 21.10.2019.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно Закону України Про судовий збір та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 921 грн. 00 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Завод обважених бурильних та ведучих труб (вул. Комарова, 2, м. Суми, 40020, код 30991664) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Прайсмет (вул. Олександра Аніщенко, 3/1, м. Суми, 40000, код 40053241) 118 829 грн. 00 коп. основного боргу, 4 203 грн. 32 коп. пені, 1921 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Рішення підписане 10.12.2019

Суддя О.Ю. Соп`яненко