Рішення

від 02.12.2019 по справі 922/3509/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3509/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвій Л.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця", м. Дніпро до ТОВ "Східтранс", м. Харків про стягнення 115195,00 грн. за участю представників:

позивача - Хлабистін Д.М. за довіреністю № 1145 від 06.08.19р.,

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" (позивач) звернулось до Господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з ТОВ "Східтранс" (відповідач) штраф за невірно зазначену в залізничній накладній масу вантажу в сумі 115195,00 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників процесу, судове засідання призначено на 02.12.2019р. о 10:00 год.

Відповідач у встановлений ухвалою суду строк відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.11.2019 року постановлено - судове засідання у даній справі провести в режимі відеоконференції.

Представник позивача у судовому засіданні 02.12.2019 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

В призначене судове засідання 02.12.2019 представник відповідача не з`явився, будь-яких документів або заяв по суті спору до матеріалів справи не надав.

При цьому, суд зазначає, що відповідач був належним чином повідомлений про призначене судове засідання. Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 04.11.2019 та ухвала про проведення судового засідання в режимі відеоконференції від 21.11.2019 направлялись відповідачу на адресу зазначену у позовній заяві: 61145, Харківська область, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 115, кв. 127 , яка співпадає з адресою, внесеною до ЄДРПОУ. Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 04.11.2019 була повернута до суду з відміткою Укрпошти за закінченням встановленого строку зберігання (а.с. № 35, 36).

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином та завчасно повідомлений про час і місце розгляду справи, проте відзив на позовну заяву у строк встановлений судом або докази сплати штрафу не надав, суд вирішує справу в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази надані до суду, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

24.04.2019 зі станції Бурлук Південної залізниці ТОВ "Східтранс" згідно накладної № 44411270 здійснило відправлення вагону №68734557 на станцію Сартана Донецької залізниці (а.с. № 12).

При проходженні вагону через станцію Синельникове-1 Придніпровської залізниці, на підставі п. 24 Статуту залізниць України позивачем було проведено перевірку маси вантажу, під час якої виявлено, що маса вантажу, зазначена у накладній не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні, про що було складено комерційний акт № 453603/49 від 28.04.2019 (а.с. № 13). Перевіркою було виявлено, що в накладній № 44411270 у вагоні № 68734557 вказана маса вантажу складає 64800 кг. Фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 61100 кг, що на 3700 кг менше, ніж вказано у накладній.

Статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт" визначається, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із законів України "Про транспорт", "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (надалі - Статут) визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

На підставі Статуту Мінтрансом затверджені Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (п. 5 Статуту).

Згідно визначення термінів у Статуті залізниць, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, зареєстрованого в Міністерстві транспорту України від 24.11.2000 за №864/5085, і наданий залізниці відправником разом з вантажем (надалі - Правила №864/5085).

Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення.

Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до п. 1.2 Правил, накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення.

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. розділом 4 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 863/5084 (надалі - Правила №863/5084), а також п. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, накладна може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису. Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Маса вантажу згідно п. 37 Статуту та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за №861/5082 (надалі - Правила №861/5082), визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника.

Як зазначає позивач, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Згідно з п. 28 Правил № 861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку спірні вагони є напіввагонами, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до п. 24 Статуту, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи, по прибутті вагону на станцію Синельникове-1 Придніпровської залізниці при переважуванні на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу, зазначена у накладній не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні, про що було складено комерційний акт №453603/49/148 від 28.04.2019. та акт загальної форми від 28.04.2019. Перевіркою було виявлено, що в накладній №44411270 у вагоні № 68734557 вказана маса вантажу складає 64800 кг. Фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 61100 кг, що на 3700 кг менше, ніж вказано у накладній.

Відповідно до п. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Пунктом 10 Правил складання актів встановлено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Так, комерційний акт та акт загальної форми від 28.04.2019 містять підписи уповноважених осіб позивача.

Вищезазначене підтверджує правомірність складання та підписання уповноваженими особами позивача комерційного акту №453603/49/148 від 28.04.2019 та акт загальної форми від 28.04.2019.

Пунктом 24 Статуту визначається, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

У пункті 122 Статуту встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Пунктом 118 Статуту, визначений штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Суд, враховує наявність в матеріалах справи доказів на підтвердження неправильного зазначення відповідачем відомостей про масу вантажу, а саме накладної, комерційного акту, акту загальної форми, складених у відповідності до Статуту, Правил №861/5082, № 863/5084, а також правові підстави для нарахування штрафу відповідачу за факт допущення вантажовідправником порушень.

Таким чином, позивачем правомірно нараховано штраф за невірно зазначену в залізничній накладній масу вантажу у розмірі 115195,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За приписами ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права.

Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76 - 80, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 248 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" до ТОВ "Східтранс" задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ТОВ "Східтранс" (код ЄДРПОУ 36223115, місто Харків, 61145, вул. Клочківська, буд. 115, кв. 127) на користь АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40081279,отримувач: філія Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" ПАТ "Укрзалізниця" п/р НОМЕР_1 , в АТ "Ощадбанк" МФО 300465) штраф за невірно зазначену в залізничній накладній масу вантажу в розмірі 115195,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено "09" грудня 2019 р.

Суддя Л.В. Шарко