Вирок

від 06.12.2019 по справі 206/1152/19

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/1152/19

Провадження № 1-кп/206/179/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" грудня 2019 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді- ОСОБА_1 ,

при секретареві - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження №12019040700000051 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого середню освіту, неодруженого, не маючого на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 11.09.2018 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст.309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 1 рік. На підставі ст.75, 76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;

- 01.02.2019 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 2 роки. На підставі ч.4 ст.70 КК України дане покарання поглинуто покаранням за вироком від 11.09.2018 року та призначено 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;

- 02.09.2019 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст. 309 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до даного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком від 01.02.2019 року та призначено 2 роки 2 місяці позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів- ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

захисника-адвоката - ОСОБА_6

представника потерпілого - ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ :

Обвинувачений ОСОБА_3 , будучи раніше засудженим вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 вересня 2018 року за ч. 1 ст. 309 КК України, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив та знову вчинив новий умисний корисливий злочин у період іспитового строку.

16.01.2019 року, приблизно о 00 годин 30 хвилин, ОСОБА_3 зайшов до під`їзду №3 будинку АДРЕСА_2 , де побачив, що двері підвалу цокольного поверху вказаного під`їзду не закриті на запірний пристрій, у зв`язку з чим у нього виник злочинний умисел на проникнення у зазначене приміщення та скоєння крадіжки чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний намір, у цей же день та час, ОСОБА_3 , зайшов через відкриті двері в середину підвалу цокольного поверху під`їзду №3 будинку АДРЕСА_2 , тобто проник до іншого приміщення, де проник через технічний отвір у зачинену комору та на підлозі виявив керамогранітну плитку бежевого кольору, яка на праві власності належить ОК «Житлово-будівельний кооператив №347» ( ідентифікаційний код юридичної особи №23066390), та яку ОСОБА_3 визначив для себе як об`єкт злочинного посягання.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу направленого на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), пов`язаного з проникненням у інше приміщення, а саме: плитки керамогранітної бежевого кольору, ОСОБА_3 , впевнившись, що його злочинних дій ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, розуміючи протиправний характер своїх дій, з приміщення підвалу цокольного поверху вищезазначеного будинку таємно викрав 154 шт. плитки керамогранітної бежевого кольору, розміром 326х326х8,5 мм., які належать ОК «Житлово-будівельний кооператив №347» (ідентифікаційний код юридичної особи №23066390).

В подальшому, поклавши викрадене майно на раніше заготовлені санчата, ОСОБА_3 місце скоєння злочину покинув, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 376/19 від 08.02.2019 року, вартість 154 шт. плитки керамогранітної бежевого кольору розміром 300х300 мм, складає - 2162,16 грн.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе визнав повністю, у скоєному злочині розкаявся та пояснив, 16.01.2019 року повертався додому, коли змерз та вирішив піти погрітися у під`їзді будинку АДРЕСА_2 . Зайшовши до під`їзду, він побачив привідчинені двері підвалу. Йому стало цікаво, що знаходиться у підвалі. Спустившись до підвалу, він побачив плитки кахелю. Вирішивши, що це нічийні залишки, які залишились після ремонту, він за декілька разів кахель виніс до дверей під`їзду, завантажив на санчата та хотів вивезти, коли його спіймали жителі будинку. В подальшому уточнив, що комірчина, де зберігався кахель, дійсно була зачинена, але був невеликий технологічний отвір, через який він і проліз у приміщення.

Представник потерпілого ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що обвинуваченого вже не вперше "ловили" на крадіжці. 16.01.2019 року їй зателефонував сусід і пропросив вийти в під`їзд. Коли вона вийшла до під`їзду, то побачила, як сусід тримає обвинуваченого, а поряд з ними стоять санчата, на яких лежить пачка кахелю, та ще дві пачки кахелю поруч на землі. До підвалу, в якому зберігався кахель, вільного доступу немає. Обвинувачений проник у комірчину, де зберігався кахель, через технологічний отвір. Викрадений кахель був повернутий, тому цивільний позов не заявлявся.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його винуватість у інкримінованому кримінальному правопорушенні також знайшла своє підтвердження і іншими доказами, дослідженими судом, належність і допустимість яких ніким не оспорена та не спростована, а саме.

З протоколу огляду місця події від 16.01.2019 року з фототаблицею вбачається, що було оглянуто приміщення підвалу третього під`їзду будинку АДРЕСА_2 . В ході огляду в підвалі перебував громадянин ОСОБА_3 , біля якого знаходились металеві санчата із напільною керамічною плиткою у кількості 77 штук, а також поряд ще лежала керамічна напільна плитка у кількості 77 штук. Сам ОСОБА_3 пояснив, що вказану плитку в кількості154 штук він викрав із підвального приміщення будинку АДРЕСА_2 (т.1 а.п.5,6).

Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 376/19 від 08.02.2019 року, станом на 16.01.2019 року ринкова вартість 154 штук плитки керамогранітної бежевого кольору, розміром 30х30 см, за умови, що станом на вказану дату об`єкт мав якісні споживчі характеристики, становила 2162,16 грн. (т. 1 а.п.53-55).

Таким чином, аналізуючи належні і допустимі докази в їх сукупності, які ніким не оспорені та не спростовані, суд приходить до однозначного висновку, що обвинувачений ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 3 ст. 185КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення.

При вирішенні питання про вид та міру покарання, які слід застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше судимий, за місцем мешкання характеризується задовільно (т. 2 а.п.94), на обліку у лікаря-психіатра не перебуває (т. 1, а.п. 37), перебував на обліку у лікаря-нарколога з 13.05.2005 року з діагнозом «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності». Знятий з обліку з 05.06.2014 року по відсутності даних. Скоїв злочин, який відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд вказує повне визнання ним своєї винуватості, щире каяття.

Згідност. 67 КК Україниобставина, що обтяжуєпокарання ОСОБА_3 , єрецидив злочину, оскільки останній був засуджений за умисний злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, судимість за який не знята і не погашена у встановленому законом порядку.

Враховуючи викладене,суд вважаєнеобхідним ідостатнім длявиправлення іпопередження вчиненнянових злочинівпризначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції статті у вигляді позбавлення волі.

Призначаючи обраний вид покарання ОСОБА_3 , суд не вбачає підстав для застосування ст.ст.69,75 КК України, виходячи з наступного.

Згідно абз. 4 п. 10Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року №7(із змінами) «Про практику застосування судами кримінального покарання» вчинення особою під час іспитового строку нового злочину, суди мають розцінювати як порушення умов застосуванняст.75 КК Українипро звільнення від відбування покарання з випробуванням. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

На підставі абз. 7 п. 26 цієї жПостанови, у разі коли особа була засуджена до позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням і в період іспитового строку вчинила новий злочин, суд зобов`язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до абз. 5 п. 8 Постанови застосування положеньст.69 КК Українищодо покарання, призначеного за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків, є неприпустимим.

Враховуючи викладене,суд вважає,що виправлення ОСОБА_3 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, з призначенням йому покарання у вигляді позбавлення волі, остаточно призначивши покарання відповідно до вимог ч. 4ст.70 КК України, оскільки вказаний злочин він вчинив до його засудження вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 02 вересня 2019 року, за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань.

Також, згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК Україниз обвинуваченого на користь експерта підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності дост. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 369,371-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Згідно ч. 4ст. 70 КК України,за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання, до покарання, обраного ОСОБА_3 за даним вироком, частково приєднати покарання, обране йому за вироком Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 02.09.2019 року, і остаточно визначити до відбування покарання у вигляді 3 ( трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту фактичного затримання під час виконання вироку суду, після набрання ним законної сили.

Після набрання вироком законної сили зобов`язати Самарський ВП ГУНП України в Дніпропетровській області затримати ОСОБА_3 , помістивши його до слідчого ізолятора м. Дніпра для подальшого етапування до місць виконання покарання.

Речові докази:

- керамічну плитку у кількості 154 шт., залишити власникові Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив №347»;

- металеві сані залишити власникові ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь експерта ОСОБА_8 документально підтверджені витрати за проведення судової експертизи №376/19 від 08.02.2019 року у розмірі 300 грн.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення вироку.

Суддя ОСОБА_1