Рішення

від 29.11.2019 по справі 295/9217/19

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/9217/19

Категорія 53

2/295/2361/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2019 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Чішман Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Козакевич І.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача Красовського В.М., Костіної Н.П., ОСОБА_2 Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Лісовий край про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати неправомірним і скасувати наказ відповідача № 3/К від 30.05.2019 року про звільнення; поновити ОСОБА_3 на роботі двірником-прибиральником Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Лісовий край ; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30.05.2019 року по дату поновлення на роботі.

В обгрунтування вимог позивач пояснив, що працював в Об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку "Лісовий край" на посаді двірника-прибиральника з 03.12.2018 року та наказом № 3/К від 30.05.2019 року його було звільнено з роботи з 30.05.2019 року за прогули згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України. Позивач вказує, що відповідачем не відібрано пояснення про поважність причин відсутності на роботі перед застосуванням дисциплінарного стягнення, як і не ознайомлено з документами, які були підставою для звільнення, що є грубими порушеннями трудових прав працівника. Позивач вважає, щодо документи, які стали підставою для звільнення не можуть бути правомірною підставою для звільнення, оскільки містять недостовірну інформацію і суперечать один одному, а саме: в акті № 1 зазначено, що ОСОБА_3 був відсутній на роботі 29.05.2019 року цілий день без поважних причин з 08.00 до 17.00 і не надав будь-яких виправдних документів, його дружина, працювала замість нього, відмовлялась виконувати термінову роботу. Але не вказано, яку саме роботу відмовилася виконувати дружина; в акті № 2 зазначено, що 30.05.2019 року ОСОБА_3 не з`явився на робоче місце і будь-яких виправдних документів не надав. При цьому не вказано, в який час був відсутній на роботі; в протоколі засідання правління зазначено, що ОСОБА_3 був відсутній на роботі 29, 30 травня без поважних причин з 09.00 до 17.00, але в акті № 1, вказано про відсутність на роботі з 08.00. до 17.00; з зазначеними актами позивача не ознайомлено.

Позивач вказав, що під час укладання трудового договору 03.12.2018 року його не було письмово ознайомлено з правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором та посадовою інструкцією. При оформленні на роботу колишня голова правління ОСББ усно роз`яснила посадові обов`язки двірника-прибиральника (підмітання та миття під`їздів, витирання пилу з перил, підвіконь, вікон, прибирання прибудинкової території від сміття, листя і снігу). При цьому, не було встановлено конкретного графіка виходу на роботу (певні дні і години) та було досягнуто домовленості про те, що позивачу зможе допомагати дружина, оскільки він має малолітню дочку, якій необхідний догляд. Тому, позивач вважає, що трудовий договір укладено в усній формі без визначення конкретного графіку роботи, що цілком відповідає нормам трудового законодавства та претензій щодо такого порядку і форми укладання трудового договору в позивача не було. Щодо роботи 29 та 30 травня 2019 року позивач пояснив, що виходив на роботу близько 6-7-ї години ранку, але оскільки біль в спині була доволі сильною, довго працювати не міг і його підміняла дружина, що на думку позивача, узгоджується з умовами укладеного трудового договору.

16.08.2019 року від представника відповідача - адвоката Красовського В.М. надійшов відзив на позовну заяву. Представник вказав, що відповідач не визнає позовні вимоги в повному обсязі, вважає їх безпідставними, необґрунтованими, такими, що не підлягають до задоволення. Представник пояснив, що позивач неналежним чином виконував свої трудові обов`язки, неодноразово порушував положення трудового законодавства, зокрема, не виконував свої обов`язки двірника-прибиральника, був відсутній на роботі, в зв`язку із чим позивачем виносилися відповідні попередження. В зв`язку із черговою відсутністю позивача на роботі за період з 13.05.2019 по 24.05.2019 року включно, 25.05.2019 року на його адресу було направлено повідомлення про звільнення з посади двірника-прибиральника з 30.05.2019 року на підставі п. 4 ст. 40 КЗпПП України. 29 та 30 травня 2019 року позивач не з`являвся на роботу, про що було складено відповідні акти. Факт прогулу, тобто відсутності позивача на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, підтверджується належними та допустимими доказами, а також на думку представника відповідача не заперечується самим позивачем.

В судовому засіданні позивач за його участі в судовому засіданні та його представник підтримали позовні вимоги та просили задовольнити. Пояснили, що конфлікт з відповідачем виник в зв"язку з покладенням на позивача додаткових обов"язків, а саме косіння трави та зрізання гілля дерев. Зазначили, що позивач не має відповідного інструменту для виконання вказаних робіт, крім того позивача не ознайомлено з технікою безпеки по виконанню вказаних обов"язків. Позивач не надав листок непрацездатності, оскільки є юридично необізнаною особою та вважав, що в цьому не має потреби, оскільки дізнався про своє звільнення.

Представники відповідача - Красовський В.М., Костіна та ОСОБА_4 В. заперечували проти позову та просили відмовити в його задоволенні. ОСОБА_5 , яка є головою ОСББ Лісовий край зазначила, що за її головування внутрішній трудовий розпорядок, колективний договір не затверджувалися, та на даний час такі документи в ОСББ відсутні, обов"язки двірника не складались, місце роботи позивача визначено як багатоквартирний будинок за адресою АДРЕСА_1 , робочий час позивачу не встановлювався. Пояснила, що замість позивача його обов"язки двірника - прибиральника виконувала його дружина та інша особа, яка є представником позивача в судовому засіданні, інколи обов"язки виконував і ОСОБА_3 Зазначила, що 29.05.2019 року прибирання здійснювала дружина позивача, а 30.05.2019 року голова ОСББ не допустила останню до прибирання. Наголосила, що нею як головою ОСББ було здійснено зауваження, про те, що біля будинку не скошена трава та не зрізане гілля, однак ОСОБА_3 разом з дружиною зазначили, що вказаний об"єм роботи не входить до обов"язків двірника - прибиральника.

Заслухавши сторін, дослідивши та оцінивши зібрані в матеріалах справи докази, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що наказом голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Лісовий край ОСОБА_6 від 03.12.2018 року ОСОБА_3 призначено на посаду двірника-прибиральника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Лісовий край (а.с. 7).

Наказом голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Лісовий край Костіної Н. ОСОБА_7 . від 30.05.2019 року ОСОБА_3 звільнено з посади двірника-прибиральника з 30.05.2019 року за прогули допущені 29 та 30 травня 2019 року без поважних причин, на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України. Підставою для винесення наказу стали акти від 29.05.2019 року №1 та від 30.05.2019 року №2 про відсутність ОСОБА_3 на робочому місці, протокол засідання правління ОСББ №5 від 30.05.2019 року (а.с. 9).

Відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів встановлено, що при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 4 ст. 40 КЗпП , суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Згідно пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

Верховний Суд у Постанові від 08.05.2019 року по справі № 489/1609/17 вказав, що для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суду необхідно з`ясувати поважність причини такої відсутності. Поважними причинами визнаються такі причини, що виключають вину працівника.

Перевіряючи законність підстав для звільнення ОСОБА_3 з роботи, суд виходить з наступного.

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором.

Згідно ст. 57 КЗпП України час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно ст. 141 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

Відповідно до ст. 142 КЗпП України трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила , що мешкає в будинку протягом року, прибирання під"їздів здійснюють дві жінки, претензій до прибирання не має.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що двірника -чоловічої статі жодного разу не бачила, якість прибирання свідкові не подобалась.

Свідок ОСОБА_10 пояснила , що чоловіка який здійснював прибирання не бачила, прибирання здійснювали дві жінки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , прізвище не знає. Прибирались сміття та сніг претензій не було, проте вікна та панелі не мились.

Свідок ОСОБА_13 пояснила , що в будинку по АДРЕСА_1 проживає з 1980 року, до 01.11.2018 року була керуючою ОСББ Лісовий край , прибирання здійснювала ОСОБА_14 , яка є дружиною позивача зі своєї сестрою та представником позивача. Непорозуміння виникло між позивачем та відповідачем, оскільки ніхто не хотів косити траву та підрізати гілля дерев. Прибирання здійснювалось з 6 -ої год. ранку та ввечері.

Свідок ОСОБА_15 пояснила, що прибирання здійснює жінка, вранці виходить вже чисто, претензій не має.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснила , що приймала на роботу ОСОБА_3 особисто, останній є порядною людиною, робив все необхідне, взимку прибирали всією сім"єю. Конкретного графіку роботи визначено не було, позивач прибирав з 06 ранку та ввечері, була досягнута угода, що прибирання буде здійснюватись крім нього іншими членами сім"ї. Косіння трави не входило в обов"язки прибиральника. Раніше на посаді технічки ОСББ працювала дружина позивача, після її звільнення взяли на роботу ОСОБА_3 двірником- прибиральником. Зазначила, що бачила, як позивач виконує свою роботу кожного дня.

ОСОБА_14 пояснила, що є дружиною позивача, чоловік має хворобу спини, не встигав прибирати, вона допомагала, вікна не мили, працювали у двох інколи у трьох, допомагав представник позивача та сестра свідка, сніг чистився о 06 ранку та ввечері по мірі необхідності, в будинку було чисто, претензій не було. Вранці 30.05.2019 у чоловіка почала боліти спина, він пішов до лікаря. Листом ОСОБА_3 було повідомлено про його відсутність на роботі 14-25.05.2019 р. та запрошено до керівництва ОСББ, після прибуття до керівника ОСББ позивачу 30.05.2019 року об 18-30 було вручено наказ про звільнення.

В судовому засіданні 29.11.2019 року свідок ОСОБА_17 пояснила, що бачила, як ОСОБА_3 кожного ранку прибирав біля будинку разом з жінкою, претензій до прибирання не має.

Свідок ОСОБА_18 пояснила, що взимку дуже гарно прибирався сніг, під"їзди мила жінка позивача, сміття та листя позивач вивозив своєю машиною, підносив жінці воду, робив фізичну роботу, замітав двір.

Суд не приймає до уваги покази свідків, оскільки останні не містять відомостей про виконану роботу, або наявність прогулів у позивача саме 29-30.05.2019 року.

Підставою для звільнення ОСОБА_3 слугували акти №1 та №2. В Акті №1 від 29.05.2019 року зазначено, що двірник-прибиральник ОСОБА_3 був відсутній на роботі цілий день без попередження відсутності і без поважних причин з 08-00 год. до 17-00 год. (а.с. 11).

В Акті №2 від 30.05.2019 року зазначено, що ОСОБА_3 не з`являвся на робоче місце 30.05.2019 року і будь-яких виправдних документів не надав (а.с. 12). Слід зауважити, що в даному акті не зафіксовано період часу, в який ОСОБА_3 був відсутній на роботі. З указаними актами позивача ознайомлено не було.

Відповідно до ч. 1 статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.

Проте, всупереч викладеній нормі, пояснення у ОСОБА_3 не відбирались.

Позивач стверджує, що при прийнятті на роботу його не було ознайомлено з правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором та посадовою інструкцію. Голова ОСББ Лісовий край зазначила, що вказані документи колишнім головою ОСББ її не передавались та на разі відсутні, що вказує на відсутність правил внутрішнього трудового розпорядку, колективного договору, посадових обов"язків, які містять підпис позивача.

Натомість голова ОСББ Лісовий край в судовому засіданні не заперечувала, що відповідач виконував покладені на нього обов"язки починаючи з 06-00 год. ранку, та міг виконувати після 18-00 год вечора, не заперечувала щоб у виконанні роботи ОСОБА_3 допомагала його дружина та особа, яка на даний час є його представником в судовому засіданні.

Матеріали справи не містять доказів про те, де саме має знаходитись робоче місце ОСОБА_3 , про графік роботи підприємства Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Лісовий край та, зокрема, позивача.

При цьому, голова ОСББ ОСОБА_19 в судовому засіданні підтвердила, що ОСОБА_3 було дозволено виконувати роботу прибиральника у зручний для нього час. Поміж позивачем та головою ОСББ виникло непорзоруміння щодо покладення на позивача обов"язків з косіння трави навколо прибудинкової території та зрізання гілля дерев.

В світлі викладених обставин, складені 29.05.2019 року та 30.05.2019 року акти не можуть бути достатньою та законною підставою для звільнення працівника за п. 4 ст. 40 КЗпП України, оскільки ОСОБА_3 не було належним чином ознайомлено з правилами внутрішнього трудового розпорядку, графіком роботи, не визначено конкретне робоче місце, її об"єм, відповідачем не було належним чином зафіксовано період його відсутності на роботі, що унеможливлює зробити висновок про законність його звільнення у відповідності до чинного законодавства, а факт прогулу не підтверджений належними доказами.

Крім того, у період з 30.05.2019 року по 04.06.2019 року ОСОБА_3 перебував на лікарняному про що свідчить листок непрацездатності ( а.с. 17).

У пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів судам роз`яснено, що правила про недопустимість звільнення працівника у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (частина третя статті 40 КЗпП України) стосуються як передбачених статтями 40, 41 КЗпП України, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність. Посилання представника відповідача на ту обставину, що листок непрацездатності був отриманий позивачем поза робочим часом не знайшло свого підтвердження. Заперечення щодо того, що про існування листка непрацездатності відповідачу стало відомо зі змісту позовної заяви, суд до уваги не приймає, оскільки відповідач не вжив всіх заходів для відібрання пояснень, щодо поважності причин відсутності позивача на робочому місці 29- 30.05.2019 року. Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про те, що наказ про звільнення ОСОБА_3 слід визнати неправомірним та скасувати, ОСОБА_3 поновити на посаді двірника - прибиральника з 30.05.2019 року.

Статтею 235 КЗпП України передбачено, що в разі звільнення без законних підстав або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік.

Обчислення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 .

Пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати №100, який затверджений Постановою КМ України від 08 лютого 1995 року, передбачено що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до п. 5 р. IV Порядку №100, основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на кількість відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівникові здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячну кількість робочих днів у розрахунковому періоді.

Зі змісту довідки Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Лісовий край від 15.08.2019 року №8, дохід ОСОБА_3 за квітень 2019 року становив 3359,26 грн., за травень 2019 року 4230,07 грн. (а.с. 42).

Позивач був звільнений 30.05.2019 року, середньоденна заробітна плата позивача становить 208,65 грн.( заробітна плата за повні відпрацьовані два місяці березень, квітень 2019 р. - 4173,00 х 2: 40 робочих днів Так, кількість робочих днів вимушеного прогулу з 30.05.2019 року по 29.11.2019 року становить 127 робочих днів.

За таких обставин, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 26498,55 грн. (127 днів х 208,65 грн.)

Підсумовуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до п. 4, ч. 1, ст. 430 ЦПК України рішення у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника допускається до негайного виконання.

Згідно ч. 7 ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, на підставі ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1536,80 грн.

Керуючись ст.ст. 12 , 77 , 81 , 141 , 280 , 259 , 263-268 , 354 ЦПК України , ст. ст. 29, 57, 139, 141, 142, 149, 235 КЗпП України, суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати неправомірним та скасувати наказ Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Лісовий край № 3/к від 30.05.2019 року.

Поновити ОСОБА_3 на посаді двірника - прибиральника з 30.05.2019 року.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Лісовий край на користь ОСОБА_3 26 498,55 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу без урахування обов"язкових податків та зборів.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_3 .

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Лісовий край на користь держави 1536,80 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 09.12.2019 року

Позивач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 .

Відповідач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Лісовий край , місцезнаходження: м. Житомир, вул. Офіцерська, 14, кв. 6, код 40642445.

Суддя Л.М. Чішман