єдиний унікальний номер справи 546/821/19
номер провадження 2/546/593/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2019 року місто Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі
головуючої судді Лизенко І.В.,
за участі секретаря судового засідання Коваленка А.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Демидівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області про визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
01.08.2019 до Решетилівського районного суду надійшла вказана вище позовна заява, у якій позивач просить суд визнати за ним право власності на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав його дідові ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки за відсутності правовстановлюючого документа на майно, він не має можливості успадкувати таке в позасудовому порядку.
У зв`язку з перебуванням судді у щорічній відпустці та через відсутність у суді інших суддів, автоматизований розподіл справи відбувся 06.09.2019, внаслідок якого 06.09.2019 справу передано судді Лизенко І.В.
11.09.2019 суддею Лизенко І.В. відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
У підготовче судове засідання позивач не з`явився, належним чином був повідомлений про час, дату та місце його проведення. До суду позивач та його представник - адвокат Глазков С.М. надали письмові заяви, у яких просять розглядати справу за їхної відсутності, заявлені вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити (а.с.30,51).
Відповідач, Демидівська сільська рада Решетилівського району Полтавської області, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, у судове засідання явку свого представника не забезпечив, надав до суду заяву, в якій просить справу розглядати без участі уповноваженого представника, позовні вимоги визнає (а.с. 50).
Справу розглянуто згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України за відсутності учасників справи, які надіслали на адресу суду заяви з проханням справу розглянути за їх відсутності, судовий розгляд справи здійснювався на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого судового засідання суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується відповідним актовим записом № 05 згідно копії свідоцтва про смерть (а.с.8).
Померлий ОСОБА_2 є рідним дідом позивача, що підтверджується відповідними актовими записами згідно копій свідоцтв про народження (а.с.19-20).
З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13.06.2019 (а.с.9) вбачається, що після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняв його онук - ОСОБА_1 , позивач по справі. Син померлого, ОСОБА_3 , від прийняття спадщини відмовився на користь позивача. Заяви від інших спадкоємців та претензії від кредиторів не надходили. На ім`я ОСОБА_1 були видані свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки, що також підтверджується копією відповідного свідоцтва та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.21-22). Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , позивачу було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу (а.с.9).
Відповідно до довідок ТОВ ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ від 09.07.2019, АТ ОПЕРАТОР ГАЗОПОСТАЧАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ПОЛТАВАГАЗ від 17.07.2019 та виконавчого комітету Демидівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області від 12.07.2019, ОСОБА_2 був зареєстрований і проживав один до дня своєї смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . За цією адресою на його ім`я було відкрито особові рахунки з газопостачання та електропостачання (а.с.15-17).
Згідно витягу з погосподарської книги № 1 за 1996-2000 роки та виписки з погосподарської книги № 1 за 2005-2010 роки по с. Литвинівка Демидівської сільської ради від 10.07.2019 (а.с.13-14), померлий ОСОБА_2 значився головою домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 . Проживав разом із дружиною - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що також підтверджується копією свідоцтва про її смерть (а.с.18).
З технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , який виготовлений станом на 14.06.2019 на замовлення позивача та інвентаризаційної довідки від 27.06.2019, встановлено, що домогосподарство складається з наступних будівель: А-1 - житловий будинок; Б - літня кухня; б - веранда літньої кухні; В - сарай; в - погріб; Г - сарай; Д - сарай; д - сарай; № 1 - ворота; № 2 - огорожа; № 3 - колодязь. На території садибного (індивідуального) житлового будинку самочинне будівництво відсутнє (а.с.23-26).
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала державну реєстрацію будівель, споруд та державну реєстрацію права власності на нерухоме майно. Разом з цим, аналіз положень Інструкції свідчить про те, що виникнення права власності на будинки, споруди від державної реєстрації не залежало.
Відповідно до п. 6 зазначеної інструкції, не підлягають реєстрації будинки та домоволодіння, які розташовані на територіях, що вилучені з віддання місцевих Рад депутатів трудящих постановами Уряду (на землях промислових підприємств, транспорту, Міністерства оборони СРСР та ін.). Не підлягають реєстрації також будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані.
Тобто, враховуючи те, що вищевказаний будинок було побудовано в сільській місцевості, він не підлягав державній реєстрації та на нього не виготовлялась документація про право власності.
За змістом п. 20 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, у випадках включення в міську (селищну) смугу сільських населених пунктів або у випадках їх перетворення в міста або селища міського типу, списки будинків та домоволодінь, які належать громадянам або колгоспним дворам, складалися бюро технічної інвентаризації на підставі погосподарських книг сільської Ради депутатів трудящих.
Згідно ст. 13 Закону УРСР Про сільську Раду депутатів трудящих Української РСР , який втратив чинність згідно з Постановою Верховної Ради Української РСР від 8 грудня 1990 року N 534-XII ведення погосподарських книг відносилося до компетенції сільських рад.
Аналіз вищевказаного законодавства свідчить про те, що записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності. При цьому виникнення права власності не залежало від державної реєстрації цього права.
Наявність у погосподарській книзі запису про ОСОБА_2 , як голову двору, свідчить про те, що за життя він набув право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі статтею 1217 ЦК, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованих Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільного права може бути визнання права.
Оскільки судом встановлено, що позивач має право на спадщину після свого померлого діда ОСОБА_2 , як спадкоємець за законом, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок йому відмовлено, суд приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права або інтереси інших осіб. Таким чином, визнання позову відповідачем слід прийняти та задовольнити позовні вимоги.
Керуючись ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1268 ЦК України, ст.ст.263,265,273 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Прийняти визнання позову відповідачем Демидівською сільською радою Решетилівського району Полтавської області.
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: с. Демидівка Решетилівського району Полтавської області; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Демидівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області (місцезнаходження: вул. Перемоги, буд. 117, с. Демидівка Решетилівського району Полтавської області; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 21044042) про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями (А-1 - житловий будинок; Б - літня кухня; б - веранда літньої кухні; В - сарай; в - погріб; Г - сарай; Д - сарай; д - сарай; № 1 - ворота; № 2 - огорожа; № 3 - колодязь), розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Решетилівський районний суд Полтавської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу .
Суддя І.В. Лизенко
Суд | Решетилівський районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2019 |
Оприлюднено | 11.12.2019 |
Номер документу | 86219798 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Решетилівський районний суд Полтавської області
Лизенко І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні