Рішення

від 10.12.2019 по справі 636/3790/19

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №636/3790/19

Провадження №2/636/1840/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2019 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Оболєнської С.А.,

секретаря судового засідання - Гамоліної О.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

відповідача - ОСОБА_3 ,

представника третьої особи - Булгакової О.В., Алексюк Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Чугуєві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Чугуївський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей, Служба у справах дітей виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області, про визначення місця проживання дитини,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини, мотивувавши її тим, що вони з відповідачем мають сумісну доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після народження дитини вони не змогли зберегти свою сім`ю та дитина залишилася проживати разом з відповідачем. Він постійно, добровільно надавав відповідачу матеріальну допомогу на утримання доньки і приймав участь у її вихованні. Однак, відповідач зловживала своїми правами матері і надавала йому можливість спілкуватися з дитиною тільки після готівкового розрахунку з нею. Востаннє отримав право на зустріч та спілкування з дитиною у січні 2019 року. У березні 2011 року за ініціативою Казачолопанської селищної ради дитину влаштовано до дошкільного навчального закладу №2 Я/с Лелеченька . Відповідач постійно порушувала режим перебування дитини у дошкільному закладі, грубо нецензурно лаяла вихователів та завідувача дошкільного закладу, за що попереджена адміністрацією закладу. З 12 до 18 серпня 2019 року донька ОСОБА_5 проживала з ним та його цивільною дружиною ОСОБА_7 за місцем мого фактичного мешкання. 17.08.2019 року до них приїхала відповідач з метою забрати доньку, але у зв`язку з тим, що донька не хотіла їхати з матір`ю і попросилась ще побути з ним, він, діючи виключно в інтересах своєї дитини, відмовив відповідачу, щоб вона забирала її і попросив ще залишити доньку на кілька днів, на що відповідач погодилась, однак наступного ж дня 18.08.2019 року викликала поліцію, яка, поспілкувавшись з ним, відповідачем та донькою ОСОБА_5, встановивши відсутність будь-яких протиправних дій, впевнившись, що дитина не бажає їхати разом з матір`ю та знаходиться у нас за власним бажанням, поїхала. Потім ситуацією, яка склалася, цікавився дільничний інспектор та служби у справах дітей.ОСОБА_5 пояснила, що до неї і він, і його дружина ставляться добре, тому вона бажає мешкати саме з ними. У цей же день за попередньою домовленістю він відвів доньку до відповідача для спілкування. Під час цієї зустрічі вони домовились з відповідачем про те, що донька буде мешкати зі ним за місцем його фактичного мешкання, школу відвідуватиме у сел. Макарове Золочівського району Харківської області, а він, в свою чергу, зобов`язується надавати можливість спілкування відповідачу за її вимогою. Після цього 29.08.2019 він поїхав з донькою до Чугуївської ЗОШ Харківської області, щоб забрати документи дитини і відвезти до Макаровської ЗОШ Золочівського району Харківської області. Під час дороги до Чугуївської ЗОШ відповідач спілкувалась у телефонному режимі з донькою і була обізнана, де вони знаходяться і що роблять. Як тільки вони прибули до Чугуївської ЗОШ, туди прибула відповідач і влаштувала сварку, відмовившись від усіх своїх домовленостей, що були досягнуті ними напередодні. Шкільний психолог Чугуївської ЗОШ, яка стала випадковим свідком сварки, влаштованої відповідачем, викликала службу у справах неповнолітніх Чугуївського району Харківської області. Психолог працювала з ОСОБА_5, поки він намагався знову домовитись з відповідачем, яка зовсім не йшла на будь-який контакт, тому що не хотіла домовлятись ні про що. Представник служби у справах неповнолітніх Чугуївського району Харківської області повідомив, що у зв`язку з обставинами, які склались, існує загроза життю і інтересам малолітньої доньки ОСОБА_5 , а тому дитину рекомендовано передати до Чугуївського міського центра соціально-психологічної реабілітації дітей строком на два дні, доки батьки домовляться щодо реалізації своїх батьківських прав та обов`язків, на що він і відповідач погодились, діючи виключно в інтересах дитини. 02.09.2019 року вони прийшли до Чугуївського міського центра соціально-психологічної реабілітації дітей. Відповідач відмовилась забирати дитину та заперечувала, щоб доньку забрав він і надала керівництву вказаного центру заяву про те, що дитина продовжує залишатись у Чугуївському міському центрі соціально-психологічної реабілітації дітей до вирішення питання щодо подальшої її долі у суді. У зв`язку з цим Чугуївським міським центром соціально-психологічної реабілітації дітей прийнято рішення, що дитина залишиться у них до вирішення спірного між батьками питання у суді щодо реалізації своїх батьківських прав та обов`язків.

Позивач вважає відмову відповідача надати дозвіл на мешкання доньки з ним та відвідування школи за місцем його мешкання безпідставною, оскільки він має роботу, самостійний дохід, постійне місце проживання, донька сама бажає мешкати разом з ним та його цивільною дружиною, яка ставиться до неї добре.

Відповідач же майже не займається вихованням доньки та утриманням на належному рівні, за місцем мешкання характеризується негативно, фактично приділяє увагу влаштуванню свого особистого життя. Постановою Чугуївського міського суду Харківської області по справі №636/1671/19 від 03.05.2019 відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП за насилля в сім`ї відносно своєї неповнолітньої доньки.

Крім того, він двічі дарував донці мобільний телефон, але обидва рази відповідач продавала їх, відбираючи у дитини, та витрачала гроші на власні потреби. Також коли у січні йому вдалося за грошову винагороду отримати можливість побачення з донькою, дитина взимку була одягнена у демісезонні чоботи та легку куртку. На його питання, чому вона не одяглась тепліше, донька відповіла, що іншої одежі в неї немає, після чого вони разом з цивільною дружиною поїхали до магазину та повністю одягли дитину.

З урахуванням викладених обставин позивач вважає, що донці ОСОБА_5 , враховуючи всі обставини і, насамперед, інтереси дитини, буде краще мешкати з ним, що підтверджується психолого-педагогічною характеристикою зі школи, в якій зазначено: ...дитина не завжди охайна, часто одягнена не за розміром..., не відвідує жодного гуртка або спортивної секції. Проживає разом з мамою, між ними часто виникають конфлікти і суперечки. До школи мати не приходить, успіхами у навчанні не цікавиться, не співпрацює з учителем, не відповідає на телефонні дзвінки, батьківські збори систематично не відвідує .

Враховуючи викладене, просить суд визнати, що в якнайкращих інтересах малолітньої доньки на теперішній час проживання з батьком є більш сприятливим для дитини.

Ухвалою від 30.09.2019 року справа прийнята до розгляду та провадження у ній відкрито.

Ухвалою від 22.10.2019 року підготовче провадження по справі закрито та справа призначена до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, надали пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, зазначивши, що донька хоче жити разом з батьком, оскільки в нього переважає фінансове становище, однак вона не ухиляється від виховання дитини та бажає, щоб остання мешкала разом з нею, тому просила в задоволенні позову відмовити.

Представник Служби у справах дітей виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області Алексюк Н.В. у судовому засіданні пояснила, що мати дівчинки до школи не приходить, успіхами у навчанні доньки не цікавиться, не співпрацює із вчителями, між дівчинкою та її матір`ю часто виникають конфлікти та суперечки. 26.04.2019 було зафіксовано факт психологічного домашнього насильства над малолітньою ОСОБА_5 з боку матері. З 13.05.2019 дівчинка перебуває на обліку служби у справах дітей виконавчого комітету Чугуївської міської ради, як дитина, що постраждала від психологічного насильства. Батько малолітньої ОСОБА_5 проживає разом із цивільною дружиною ОСОБА_7 , працює та має постійний офіційний дохід, характеризується з позитивної сторони. Під час перебування ОСОБА_5 в сім`ї батька, вона відчуває себе спокійно, комфортно, ставлення до дитини тепле, в родині дружні стосунки, батько піклується про доньку. У зв`язку з конфліктом між батьками 30.08.2019 дитину влаштовано до Чугуївського міського центру соціально-психологічної реабілітації дітей. Фахівцями центру під час спілкування з малолітньою з`ясовано, що наразі ОСОБА_5 бажає проживати з батьком.

Представник Чугуївського міського центру соціально-психологічної реабілітації дітей в судовому засіданні пояснила, що дитина 30.08.2019 за заявою батька зарахована до центру з причини конфлікту батьків щодо визначення її місця проживання, психоемоційний стан дитини був нестабільний, вона була засмучена, плакала, стверджувала, що бажає мешкати разом з батьком, також дитина розповідала, що з матір`ю в неї постійні конфлікти. Образу на матір дитина пояснює тим, що вона часто знаходиться в поганому настрої, свариться на доньку за найменші проступки, дитина вважає їх незначними. Дівчинка часто згадує, що мати висловлювала думки про те, що краще б вона її не народжувала, а також під час сварок мати говорила, що покінчить життя самогубством, дитину це дуже лякало. ОСОБА_5 має мало друзів, її ображають діти за зовнішній вигляд, вона не має нового одягу, часто він неохайний. Дівчинка навчається добре, бажає відвідувати гуртки, мати речі як в однолітків, але через скрутне матеріальне становище мати не може забезпечити цим дитину, від чого ОСОБА_5 дуже засмучується. З батьком дівчинка бачилась рідко, але підтримувала телефонний зв`язок, жила в нього на зимових і літніх канікулах. Дитина говорить, що з батьком у них добрі відносини, який, в свою чергу, чуйно ставиться до доньки, придбав необхідні для неї речі, щоденно телефонує, турбується життям і здоров`ям дитини. На даний час ОСОБА_5 зустрічається з матір`ю, стосунки в них почали налагоджуватись. ОСОБА_5 сподівається, що батьки знайдуть спільне рішення. Психологом і вихователями, під час відвідування дитини матір`ю, відмічено, що мати чинить вплив на дитину, постійно вимагає, щоб дитина зробила свій вибір, після зустрічей ОСОБА_5 часто перебувала в поганому настрої. Мати обіцяє, що дасть згоду на те, щоб ОСОБА_5 мешкала з батьком, але в той самий час говорить, що вони з донькою не зможуть бачитись часто. Дівчинка говорить, що любить обох батьків, матір дуже жаліє. Дитина турбується власним майбутнім, бажає після закінчення школи навчатись, отримати професію, але не впевнена, що мати зможе їй в цьому сприяти. Дитина бажає мешкати разом з батьком.

Суд, вислухавши пояснення сторін, представника позивача та представників третіх осіб, свідків, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що сторони мають спільну малолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 21.08.2019 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Золочівського районного управління юстиції у Харківській області (а.с.15), яка на даний час перебуває в Чугуївському міському центрі соціально-психологічної реабілітації дітей для стабілізації психоемоційного стану, що підтверджується рішенням Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області від 24 вересня 2019 року № 12/5 (а.с.63).

Батько дитини - позивач по справі ОСОБА_1 з 01.10.2018 року працює машиністом гранулювання пластичних мас у ТОВ НВК Реалпакс , його заробітна плата з лютого 2019 року по липень 2019 року склала 71753,75 грн., що підтверджується довідкою про доходи ТОВ НВК Реалпакс від 28.08.2019 року за № 2583 (а.с.17). Згідно наданої характеристики за час роботи на ТОВ НВК Реалпакс зарекомендував себе як здібний та кваліфікований робітник, відповідальний, порядний, користується повагою у колег, йому можна довірити будь-яку серйозну та важливу справу (а.с.16). Станом на 09.09.2019 року до кримінальної відповідальності не притягується, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває, про що свідчить довідка МВС України серії НОМЕР_2 (а.с.79).

Згідно інформації виконавчого комітету Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області за № 209 від 04.09.2019 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але не проживає, а мешкає без реєстрації із ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідками Козачолопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області (а.с.30-33), у двокімнатному будинку з пічним опаленням, електропостачання, скважина в будинку, що підтверджується актом оцінки потреб сім`ї/особи від 30.08.2019 року Дергачівського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Дергачівської районної державної адміністрації. Відповідно до висновку оцінки потреб сім`ї від 30.08.2019 року батько здатний задовольнити потреби дитини, батьківський потенціал наявний (а.с.24,25). Згідно акту від 04.09.2019 року під час перебування в них в гостях доньки ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , сусідами помічено гарне відношення до дитини, батько постійно купував донці особисті речі, одяг, взуття. Відносини ОСОБА_5 із ОСОБА_7 дружні (а.с.26).

Мати дівчинки - відповідач по справі ОСОБА_3 проживає у службовому приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 . Помешкання складається з однієї кімнати, в будинку - пічне опалення, санвузол загального користування (а.с.80).

За інформацією Чугуївської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 Чугуївської міської ради від 10.05.2019 року ОСОБА_5 навчається у 3 класі. Шкільні речі та форма в наявності. Дитина має чистий вигляд, але не завжди охайна, часто одягнена не за розміром, до школи приходить дуже рано о 07-40 годині, тому що мати рано йде на роботу. ОСОБА_5 має хороший розумовий розвиток, програмний матеріал засвоює на достатньому рівні. Вміє висловлювати власну думку усно та письмово, мовлення виразне, емоційне. На уроках зацікавлена, активна, підіймає руку. Темп роботи достатній. Пам`ять розвинута добре, увага стійка. Домашні завдання виконує регулярно, але не завжди якісно та в повному обсязі. На уроки праці та художнього мистецтва приходить без робочих матеріалів. Із задоволенням спілкується з однокласниками, має друзів, опікується слабкішими учнями. Відповідально ставиться до доручень класного керівника. Дівчинка ввічлива, добра, не конфліктна, дисциплінована, тактовна. ОСОБА_5 не відвідує жодного гуртка або спортивної секції в позаурочний час. Мати дівчинки до школи не приходить, успіхами у навчанні не цікавиться, не співпрацює з учителем, не відповідає на телефонні дзвінки, батьківські збори систематично не відвідує, між дівчинкою та мамою часто виникають конфлікти та суперечки (а.с.27).

Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 25.06.2012 року ОСОБА_3 була позбавлена батьківських прав стосовно малолітньої доньки ОСОБА_5 , однак рішенням судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 21.11.2012 року зазначене рішення скасоване (а.с.38-44).

Як вбачається з рішень Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області № 12/5 від 24.09.2019 року та № 13/1 від 30.10.2019 року (а.с.63,64,80), відповідно до повідомлення Чугуївського ВП № 4048 від 26.04.2019 року, зафіксовано факт психологічного домашнього насильства над малолітньою ОСОБА_5 з боку її матері ОСОБА_3 та з 13.05.2019 року ОСОБА_5 перебуває на обліку служби у справах дітей виконавчого комітету Чугуївської міської ради, як дитина, що постраждала від психологічного насильства.

У зв`язку з конфліктом між батьками малолітньої ОСОБА_5 щодо вирішення питання про її місце проживання останню влаштовано до Чугуївського міського центру соціально-психологічної реабілітації дітей, фахівцями якого з`ясовано, що дівчинка бажає проживати разом з батьком, а матір відвідувати під час шкільних канікул, що вбачається з рішень Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області № 12/5 від 24.09.2019 року та № 13/1 від 30.10.2019 року (а.с.63,64,80).

Рішенням Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області № 13/1 від 30.10.2019 року надано висновок про доцільність визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком, ОСОБА_1 . ОСОБА_1 та ОСОБА_3 рекомендовано здійснювати виховання дитини в дусі поваги та любові до батьків. ОСОБА_1 рекомендовано сприяти у спілкуванні матері з донькою та участі у її вихованні. ОСОБА_3 попереджена про відповідальність за невиконання батьківських обов`язків щодо дитини, яка проживає з батьком (а.с.80).

Рішенням виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області № 318 від 08.11.2019 року вирішено за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком, ОСОБА_1 (а.с.81).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч.1 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до статей 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.

Згідно з частинами першою-п`ятою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 29 червня 2004 року № 1906-IV Про міжнародні договори України міжнародний договір України - укладений у письмовій формі з іноземною державою або іншим суб`єктом міжнародного права, який регулюється міжнародним правом, незалежно від того, міститься договір в одному чи декількох пов`язаних між собою документах, і незалежно від його конкретного найменування (договір, угода, конвенція, пакт, протокол тощо).

У пунктах а , b частини першої статті 2 Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 року визначено, що для цілей цієї Конвенції договір означає міжнародну угоду, укладену між державами в письмовій формі і регульовану міжнародним правом, незалежно від того, чи викладена така угода в одному документі, двох чи кількох зв`язаних між собою документах, а також незалежно від її конкретного найменування; ратифікація , прийняття , затвердження і приєднання означають, залежно від випадку, міжнародний акт, який має таке найменування і за допомогою якого держава виражає в міжнародному плані свою згоду на обов`язковість для неї договору.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно із статтею 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частиною 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Стаття 11 Закону України Про охорону дитинства наголошує, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей, однак предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Із системного тлумачення статей 3, 9 та 18 Конвенції про права дитини, частин другої та третьої статті 11 Закону України Про охорону дитинства , слідує, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини.

У статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (стаття 155 СК України).

Відповідно до частини третьої статті 157 СК України, той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо спілкуватись з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

Отже, батьки дитини не тільки мають право на виховання дитини та й обов`язок виховувати дитину у атмосфері поваги до її прав, її людської гідності, в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї родини, сім`ї, свого народу та Батьківщини.

Згідно з частинами першою, другою статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Поведінка батьків, їх авторитет відіграє суттєву роль у вихованні дитини, адже дитина не має самостійного досвіду соціальної поведінки, а тому успадковує досвід і поведінку авторитетних для неї батьків.

Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18).

Законодавство України не містить норм, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно вимог ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає. Місцем проживання недієздатної особи є місце проживання її опікуна або місцезнаходження відповідної організації, яка виконує щодо неї функції опікуна. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Відповідно до ст. 242 ЦК України, батьки є законними представниками своїх дітей. Це означає, що батьки вчиняють правочини, здійснюють усі юридичні дії від імені своїх дітей на підставі факту свого споріднення.

Відповідно до ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.

Статтею 6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Малолітня дитина не повинна, крім виняткових обставин, відокремлюватися від матері. Суспільство і органи влади повинні забезпечити необхідний догляд за дітьми, які залишилися без піклування сім`ї або без адекватних засобів підтримки.

Стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантує кожному право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції (пункт 1). При цьому зазначена стаття містить застереження, згідно з яким органи державної влади не можуть утручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб (пункт 2).

Конвенція про права дитини, виходячи із рівності прав матері та батька, у пункті 1 статті 9 проголосила правило, за яким дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини.

При цьому, під забороною розлучення дитини з матір`ю в контексті Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року слід розуміти не обов`язковість спільного проживання матері та дитини, а право на їх спілкування, турботу з боку матері та забезпечення з боку обох батьків, у тому числі й матері, прав та інтересів дитини, передбачених цією Декларацією та Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року.

Суд враховує, що в даній справі обидва батьки бажають належно виконувати свої батьківські обов`язки. Також, обидва батьки мають самостійний дохід, станом на час розгляду справи у суду відсутні відомості про зловживання кимось із батьків спиртними напоями або наркотичними засобами, випадків демонстрації кимось із батьків аморальної поведінки судом не встановлено.

При цьому, суд враховує та бере до уваги вчинення відповідачкою домашнього насильства по відношенню до доньки, про що не заперечувала в судовому засіданні і сама відповідач.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 пояснили, що зі слів позивача мати ображає дитину, дівчинка хоче бути з батьком, коли відповідач забирала дитину від батька, остання тікала від матері, плакала та не хотіла їхати до неї.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України ).

Враховуючи вищевикладене, а також особисті якості батьків, можливість створення батьком дитини належних умов для її виховання, його турботу і увагу до дитини, оскільки він має постійне місце проживання, офіційне місце роботи, стабільний заробіток, не має шкідливих звичок та позитивно характеризується за місцем роботи, враховуючи думку дитини, висловленої під час її бесіди з психологом, про те, що вона хоче мешкати разом з батьком, бажання батька, який хоче, щоб його дитина була поряд з ним, піклуватися про неї, висновок та думку Комісії з питань захисту прав дитини та Чугуївського міського центру соціально-психологічної реабілітації дітей, які вважають за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_5 разом з батьком, ОСОБА_1 , покази свідків, та те, що будь-яких доказів, які б свідчили про те, що визначення місця проживання дитини разом з позивачем може зашкодити її інтересам, в ході розгляду справи не встановлено, а також виходячи із найвищих інтересів дитини, аналізуючи кожен аспект відносин до дитини, висвітлений під час розгляду справи, оцінивши всі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 13, 76-81, 141, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Чугуївський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей, Служба у справах дітей виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області, про визначення місця проживання дитини задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Макарове Золочивського району Харківської області, разом з батьком ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до або через Чугуївський міський суд Харківської області .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_4 .

Третя особа: Чугуївський міський центр соціально-психологічної реабілітації дітей, ЄДРПОУ 33768739, адреса місцезнаходження: пров. Мічуріна, буд. №6, м. Чугуїв, Харківська область.

Третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області, ЄДРПОУ 32570240, адреса місцезнаходження: вул. Старонікольська, буд. №35а, м. Чугуїв, Харківська область.

Суддя: С.А. Оболєнська