Рішення

від 10.12.2019 по справі 160/9692/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року Справа № 160/9692/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Солонянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа - старший державний виконавець Солонянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Сірий Дімітрій Володимирович про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

04.10.2019 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Солонянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - відповідач), третя особа - старший державний виконавець Солонянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Сірий Дімітрій Володимирович, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Солонянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Сірого Дімітрія Володимировича щодо винесення постанови від 13 вересня 2019 року у виконавчому провадженні № 59668616 про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 32 386,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що старшим державним виконавцем Солонянського районного відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Сірим Д.В. було винесено постанову від 13.09.2019 ВП № 59668616 про стягнення з ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 32 386,00 грн. Позивач вважає дану постанову протиправною, оскільки жодних постанов по даному виконавчому провадженню не отримував. Більш того, позивачем, ще до прийняття оскаржуваної постанови, було виконано вимогу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-5763-53/30У від 13.11.2018 та сплачено суму боргу у розмірі 15 819,54 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1453755544.1 від 03.09.2019.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 07.10.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, з підстав невідповідності останньої вимогам ст. 161 КАС України.

На виконання вимог ухвали суду від 07.10.2019, позивачем були усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 15.11.2019 відкрито провадження у справі № 160/9692/19 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 25.11.2019.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву та витребувано належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження № 59668616 разом із постановою від 13.09.2019 про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 32 386,00 грн.

20.11.2019 представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що постанова від 13.09.2019 у виконавчому провадженні № 59668616 про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 32 386,00 грн. винесена в порядку передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" та скасуванню не підлягає, оскільки відповідачем вчинялися виконавчі дії щодо стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу, так, зокрема, 23.08.2019 було винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою відповідальним зберігачем призначено ОСОБА_2 . Також, 23.08.2019 державним виконавцем була винесена постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, а саме Правобережну товарну біржу для надання звіту про вартість права користування земельною ділянкою, що належить боржнику. На підтвердження понесених витрат було отримано акт виконаних робіт від ОСОБА_2 відповідно якого сума понесених витрат за відповідальне зберігання майна боржника склала 23 000,00 грн. Крім того, було отримано акт прийому-передачі виконаних робіт з оцінки майна відповідно до якого вартість оцінки майна боржника склала 8 000,00 грн.

На виконання ухвали суду від 15.11.2019 відповідачем було долучено до матеріалів справи № 160/9692/19 належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження № 59668616 разом із постановою від 13.09.2019 про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 32 386,00 грн.

У судовому засіданні 25.11.2019 розгляд справи № 160/9692/19 відкладено на 09.12.2019.

09.12.2019 у зв`язку з перебуванням судді Рищенка А.Ю. у відрядженні, справу № 160/9692/19 було перенесено на 10.12.2019.

Позивач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Згідно ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

У зв`язку із неявкою сторін у судове засідання, справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на ім`я ОСОБА_1 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-5763-53/30У від 13.11.2018 у розмірі 15 819,54 грн.

Постановою старшого державного виконавця Солонянського районного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Сірого Д.В. від 05.08.2019 відкрите виконавче провадження № 59668616 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУ ДФС у Дніпропетровській області боргу у розмірі 15 819,54 грн.

Постанова про відкриття виконавчого провадження від 05.08.2019 направлена на адресу позивача 06.08.2019, що підтверджується реєстром поштових відправлень.

Постановою старшого державного виконавця Солонянського районного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Сірого Д.В. від 23.08.2019 описано та накладено арешт на право користування земельною ділянкою кадастровий номер 1225083800:01:003:0021 для ведення товарного сільгоспвиробництва, площею 5,9432 га, розташованій на території Новопокровської селищної ради.

Також 23.08.2019 визначено суб`єкта оціночної діяльності Правобережну товарну біржу для надання звіту про вартість права користування вищезазначеною земельною ділянкою, про що старшим державним виконавцем Солонянського районного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Сірим Д.В. винесено постанову від 23.08.2019 року.

03.09.2019 ОСОБА_1 було виконано вимогу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-5763-53/30У від 13.11.2018 та сплачено суму боргу у розмірі 15 819,54 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1453755544.1 від 03.09.2019.

Постановою старшого державного виконавця Солонянського районного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Сірого Д.В. від 13.09.2019 року стягнуто з боржника ОСОБА_1 витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 32 386,00 грн.

Не погодившись з винесеною постановою про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 13.09.2019 року ВП № 59668616, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди (п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження ).

Частиною 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 42 Закону України Про виконавче провадження визначено, що кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону України Про виконавче провадження підлягають примусовому виконанню врегульовані також Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 (у редакції чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови).

Згідно з п. 1 розділу VI Інструкції № 512/5 фінансування виконавчого провадження здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження, визначених статтею 42 Закону.

Якщо у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6, 8 частини першої статті 37 Закону, чи закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 6, 7, 9 - 15 частини першої статті 39 Закону, витрати виконавчого провадження не були стягнуті, державний виконавець виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає види та суми витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Крім того, наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5 затвердженим в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за № 1300/29430 встановлено види та розмір витрат виконавчого провадження.

Так, відповідно до Розділу І вказаного наказу до видів витрат виконавчого провадження віднесено, зокрема:

1. Виготовлення документів виконавчого провадження: папір; копіювання, друк документів; канцтовари.

2. Пересилання документів виконавчого провадження: конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв`язку.

3. Послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій: експертів; зберігачів; перекладачів; суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; суб`єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій.

4. Послуги поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум.

5. Проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини.

6. Послуги перевезення, зберігання арештованого майна, у тому числі транспортування і зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці.

7. Банківські послуги при операціях з іноземною валютою.

8. Сплата судового збору.

9. Плата за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та після введення в дію статті 8 Закону України № 1404-VIII Про виконавче провадження плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження.

10. Інші витрати виконавчого провадження, здійснені під час проведення виконавчих дій.

Розміри витрат виконавчого провадження встановлені в Розділі ІІ вказаного наказу.

Так, відповідно до пункту 1 розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 1, 3, 6, 7, 10 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються відповідно до вартості товарів і послуг, зазначеної у відповідних договорах.

Відповідні структурні підрозділи (спеціалісти) Міністерства юстиції України, головних територіальних управлінь юстиції, що відповідають за закупівлю товарів і послуг, протягом п`яти робочих днів з дати укладання договору про закупівлю товарів і послуг, визначених пунктами 1, 2, 3, 6, 7, 10 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, повідомляють Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції та відділи державної виконавчої служби про вартість закупівлі одиниці товару і послуги. На підставі наданої інформації державний виконавець визначає розмір витрат виконавчого провадження.

Розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 2, 4 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються згідно з тарифами Українського державного підприємства поштового зв`язку Укрпошта .

Аналізуючи викладені приписи законодавства, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем в оскаржуваній постанові визначено витрати виконавчого провадження, які були понесені ним в ході виконання виконавчого документу, а саме:

- проведення експертної оцінки майна боржника - 8 000,00 грн.;

- витрати на відповідальне зберігання майна боржника (охорона земельної ділянки, геодезія, витрати на таблички, пальне) - 23 000,00 грн.;

- витрати понесені в рамках виконавчих дій (відправка кореспонденції, пальне, папір, заправка принтера) - 1 386,00 грн.

При цьому, на підтвердження понесених витрат, відповідачем до матеріалів справи долучено: висновок про вартість до звіту № 30107/07 від 30.10.2019 від Правобережної товарної біржі; звіт № 30107/07 від 30.10.2019 від Правобережної товарної біржі; договір про надання охоронних послуг № 23/08-1 від 23.08.2019; рахунок на оплату № 23 від 12.09.2019 на суму 16 000,00 грн.; акт надання послуг № 23 від 12.09.2019 на суму 16 000,00 грн.; договір про встановлення меж земельної ділянки № 330-Г/0209 від 02.09.2019; протокол погодження договірної ціни від 02.09.2019; акт прийому-здачі виконаної роботи від 02.09.2019 на суму 5 000,00 грн.; фотокопія таблички, що була встановлена на земельній ділянці; фотокопії квитанцій щодо оплати пального.

Беручи до уваги надані відповідачем докази на підтвердження понесених витрат на проведення виконавчих дій та враховуючи те, що позивачем 03.09.2019 року було сплачено суму боргу у розмірі 15 819,54 грн., визначену вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-5763-53/30У від 13.11.2018, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

До витрат виконавчого провадження можуть бути віднесені, не будь-які витрати, а лише ті витрати, які безпосередньо направлені на забезпечення своєчасного та якісного виконання за виконавчим документом. Такі витрати мають бути належним чином підтверджені та тісно пов`язаними з процесом примусового виконання.

Таким чином, витрати які були здійснені після погашення боржником боргу не можуть бути включені до витрат виконавчого провадження.

Щодо витрат на пальне, суд зазначає, що надані відповідачем копії квитанцій від 09.09.2019 та від 12.09.2019 жодним чином не свідчать про те, що такі витрати пов`язані з вчиненням виконавчих дій саме у виконавчому провадженні № 59668616, з них не можливо встановити особу, яка здійснювала ці витрати, також не надано маршрутних листів, які б підтверджували здійснення відповідних переміщень.

Вказані витрати були здійснені вже після сплати ОСОБА_1 боргу у сумі 15 819,54 грн. за вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-5763-53/30У від 13.11.2018, а отже підстав для стягнення таких витрат не вбачається.

Відносно витрат, зокрема: на відправку кореспонденції, папір, заправку принтера у загальній сумі 1 386,00 грн., то такі витрати, на переконання суду, є підтвердженими, оскільки відповідачем в рамках виконавчого провадження № 59668616 здійснювались дії з роздруківки та направлення постанов про відкриття виконавчого провадження, про опис та арешт майна (коштів) боржника, про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

Що стосується витрат на проведення експертної оцінки майна боржника у розмірі 8 000,00 грн., то з цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що звіт про вартість права користування земельною ділянкою, реєстраційний/кадастровий номер 1225083800:01:003:0021 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 5.9432 га на території Новопокровської селищної ради був виготовлений Правобережною товарною біржою 30.10.2019, тобто майже через два місяці після сплати позивачем боргу у сумі 15 819,54 грн. за вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-5763-53/30У від 13.11.2018. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження стягнення звертається в першу чергу на кошти боржника, тому проведення оцінки вартості користування земельною ділянкою, без відповідних дій щодо стягнення безпосередньо коштів з позивача, викликає сумнів в доцільності здійснення таких витрат.

Визначені відповідачем витрати на проведення експертної оцінки майна боржника у розмірі 8 000,00 грн. не підтверджені жодними доказами. Отже вказані витрати, через відсутність доцільності їх здійснення, та здійснення їх вже після погашення суми боргу не підлягають відшкодуванню.

Щодо витрат на відповідальне зберігання майна боржника (охорона земельної ділянки, геодезія, витрати на таблички) - 23 000,00 грн., суд зазначає наступне.

На підтвердження понесених витрат на таблички відповідачем надано фотокопію таблички з таким змістом: Увага!!! Земельна ділянка знаходиться під арештом та перебуває на відповідальному зберіганні у ОСОБА_2 (+38 АДРЕСА_1 879-59-83) , однак з наданої фотокопії не можливо достеменно підтвердити вартість її виготовлення на суму 1 000,00 грн., не можливо встановити місцезнаходження цієї таблички та взагалі встановити її належність до витрат саме у виконавчому провадженні № 59668616.

Відносно витрат на геодезію, то з цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем до матеріалів справи долучено копію договору № 330-Г/0209 від 02.09.2019 про встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території: Новопокровської селищної ради, Солонянського району, Дніпропетровської області, площею 5,9432 га кадастровий номер 1225083800:01:003:0021.

На підтвердження виконання умов означеного договору надано акт прийому-здачі виконаної роботи від 02.10.2019. Вартість виконаної роботи - 5 000,00 грн.

З огляду на те, що витрати на геодезію є належним чином підтвердженими та враховуючи те, що останні фактично були понесені 02.09.2019, тобто до сплати позивачем боргу у розмірі 15 819,54 грн., за вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-5763-53/30У від 13.11.2018, то такі витрати є обґрунтованими.

Крім того, що стосується витрат з охорони земельної ділянки, то такі витрати, на переконання суду, є також підтвердженими, оскільки на підтвердження останніх відповідачем надано: договір про надання охоронних послуг № 23/08-1 від 23.08.2019; рахунок на оплату № 23 від 12.09.2019 на суму 16 000,00 грн.; акт надання послуг № 23 від 12.09.2019 на суму 16 000,00 грн.

Проте, враховуючи той факт, що позивачем 03.09.2019 року було сплачено суму боргу у розмірі 15 819,54 грн., визначену вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-5763-53/30У від 13.11.2018, та враховуючи те, що строк дії договору про надання охоронних послуг № 23/08-1 від 23.08.2019 був визначений з 23.08.2019 до 12.09.2019, а отже і визначена до сплати сума - 16 000,00 грн. була визначена саме за період з 23.08.2019 до 12.09.2019, тобто за 21 день, суд вважає за необхідне визнати такі витрати лише в частині, а саме за період з 23.08.2019 по 02.09.2019 включно (11 днів), що становлять 8 380,90 грн. (16 000,00 грн. / 21 = 761,90 грн.; 761,90 грн. х 11 = 8 380,90 грн.).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що постанова старшого державного виконавця Солонянського районного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Сірого Д.В. від 13.09.2019 у виконавчому провадженні № 59668616 про стягнення витрат на проведення виконавчих дій підлягає скасуванню в частині суми 17 619,10 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи приписи ч. 3 ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 384,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Солонянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 287 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Солонянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа - старший державний виконавець Солонянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Сірий Дімітрій Володимирович про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Солонянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Сірого Дімітрія Володимировича про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 13.09.2019 у виконавчому провадженні № 59668616 в частині понесених витрат на проведення виконавчих дій у сумі 17 619,10 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних Солонянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (52400, Дніпропетровська область, смт. Солоне, вул. Гагаріна, 13, код ЄДРПОУ 34868045) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 384,20 грн., сплаченого згідно квитанції № 0.0.1483382333.1 від 03.10.2019.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 272 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 287, 297 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення суду складений 10 грудня 2019 року.

Суддя А. Ю. Рищенко