Рішення

від 09.12.2019 по справі 240/10533/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2019 року м. Житомир справа № 240/10533/19

категорія 111040300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Панкеєвої В.А.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Житомирській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна торгово-оптова фірма", ОСОБА_2 , третя особа - відділ державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Департаменту реєстрації Житомирської міської ради, про припинення юридичної особи, визнання недійсними установчих та реєстраційних документів,

встановив:

Головне управління ДФС у Житомирській області звернулось до суду з позовом, у якому просить:

- припинити юридичну особу товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна торгово-оптова фірма", з моменту державної реєстрації;

- визнати недійсними установчі (засновницькі) та реєстраційні документи товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна торгово-оптова фірма", з моменту державної реєстрації.

В обґрунтування позову вказано, що вироком Київського районного суду м.Харкова від 21.06.2018 у справі №640/2752/18 встановлено неправомірну реєстрацію та подальшу діяльністю ТОВ "Спект Актив", ТОВ "Регіональна торгова-оптова фірма" та ТОВ "Компанія Енергозберігаючий Комплекс". ТОВ "Регіональна торгово-оптова фірма" має ознаки фіктивності, а відтак на думку позивача є всі законні підстави для припинення вказаної юридичної особи та визнання установчих документів недійсними.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Копії ухвал суду від 23.09.2019 направлялись на адреси сторін рекомендованими листами з повідомленнями.

Відправлення для відповідачів повернулись на адресу суду як не вручені з незалежних від суду причин.

Відповідно до частини 10 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу.

Згідно частин 8, 11 статті 126 КАС України важається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" від 05 березня 2009 року №270 (зі змінами та доповненнями), поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі неможливості їх вручення, у тому числі, у разі закінчення встановленого терміну зберігання.

Враховуючи вищевикладене та керуючись положеннями частини 6 статті 7, частини 11 статті 126 КАС України ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи вважається врученою належним чином, оскільки судом було дотримано всіх необхідних вимог щодо своєчасного повідомлення, зокрема, відповідачів про здійснення розгляду даної справи.

Відповідачі у строк, визначений ч.5 ст.162, ч.1 ст.261 КАС України та встановлений ухвалою суду відзив на адміністративний позов не надіслали.

Положеннями статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Представниками відповідачів клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву подано не було.

Частиною шостою статті 162 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною четвертою статті 159 КАС України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, вироком Київського районного суду м.Харкова від 21.06.2018 у справі №640/2752/18 громадянина ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.205-1 КК України. Зі змісту вироку встановлено, що ОСОБА_2 вчиняв злочинні дії щодо неправомірної реєстрації та подальшої діяльності, зокрема ТОВ "Регіональна торгова-оптова фірма" (а.с.8-11).

Зі змісту інтегрованої картки товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна торгово-оптова фірма" встановлено, що ОСОБА_2 є засновником, директором, головним бухгалтером та особою, що має право підпису.

Місцезнаходженням юридичної особи вказано 10009, Житомирська обл., м.Житомир, вул.Кібальчича, будинок 11 . ТОВ "Регіональна торгова-оптова фірма" за місцем обліку з 07.06.2017 - в Головному управлінні ДФС у Житомирській області (а.с.12-26).

Вважаючи, що товариство має ознаки фіктивності, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно з підпунктом 20.1.37 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України) посадові особи податкового органу вправі звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб`єктів господарювання.

Відповідно до п.67.2 ст.67 ПК України контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо: припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Статтею 42 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до статті 56 ГК України суб`єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства.

Згідно зі статтею 55-1 ГК України ознаками фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, у тому числі визнання реєстраційних документів недійсними, є: реєстрація (перереєстрація) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; не реєстрація в державних органах, якщо обов`язок реєстрації передбачено законодавством; реєстрація (перереєстрація) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; реєстрація (перереєстрація) та провадження фінансово-господарської діяльності без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

За змістом вказаних правових норм спрямованість наміру особи, яка реєструє юридичну особу, на здійснення господарської діяльності є однією з основоположних засад підприємництва.

З системного аналізу наведених норм, можна дійти висновку, що посадові особи контролюючого органу вправі звернутися до суду з позовом про визнання установчих документів недійсними та припинення юридичної особи в разі виявлення ознак фіктивності суб`єкта господарювання (підприємництва).

Стаття 55-1 ГК України містить ознаки (критерії), за якими юридична особа чи діяльність фізичної особи - підприємця можуть бути визнані фіктивними, тобто такими, в яких зовнішня організаційно-правова форма не відповідає її суті та меті створення. При цьому слід зазначити, що норми матеріального закону не пов`язують визнання ознак фіктивності юридичної особи з обов`язковим встановленням вини в діях особи (осіб), яка зареєструвала таку особу, чи попереднього кримінального провадження і постановлення обвинувального вироку щодо осіб, які вчинили фіктивне підприємництво, тобто злочин, передбачений Кримінальним кодексом України.

Аналогічний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, що була висловлена під час вирішення питання про усунення розбіжностей у застосуванні статей 551, 56 ГК, статей 8, 27 Закону № 755-IV, зокрема, в постанові від 30 вересня 2015 року № 21-1575а15-1.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати установчі (засновницькі) та реєстраційні документи суб`єкта господарювання недійсними, з моменту їх реєстрації, оскільки докази, які містяться в матеріалах справи вказують на наявність ознак фіктивності товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна торгово-оптова фірма", передбачених статтею 551 Господарського кодексу України.

З приводу вимоги про припинення вказаної юридичної особи, суд виходить з наступного.

Статтею 51 ГК України визначено, що підприємницька діяльність припиняється: з власної ініціативи підприємця; у разі закінчення строку дії ліцензії; у разі припинення існування підприємця; на підставі рішення суду у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Порядок припинення діяльності підприємця встановлюється законом відповідно до вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно зі ст.247 ГК України у випадках, встановлених законом, до суб`єкта господарювання може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді його ліквідації за рішенням суду.

У разі ліквідації суб`єкта господарювання до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вноситься відповідний запис. (ст.248 ГК України).

Частиною 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" № 755-IV (далі - Закон України № 755-IV) передбачено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: 1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації; 2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі; виділу юридичної особи; провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення юридичної особи; припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження рішення суду, на підставі якого вчинено реєстраційну дію.

Враховуючи встановлення судом ознак фіктивності товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна торгово-оптова фірма", суд вважає за необхідне припинити вказану юридичну особу.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно зі ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на наведене, позовні вимоги щодо припинення юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна торгово-оптова фірма" та визнання недійсними установчих та реєстраційних документів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог статті 139 КАС України відшкодування витрат, понесених позивачем - суб`єктом владних повноважень, не передбачено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Головного управління ДФС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника,7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 39459195) задовольнити.

Припинити юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю "Регіональна торгово-оптова фірма" (вул.Кибальчича,11, м.Житомир, 10009, ЄДРПОУ 41379025), з моменту державної реєстрації.

Визнати недійсними установчі (засновницькі) та реєстраційні документи товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна торгово-оптова фірма", з моменту державної реєстрації.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Панкеєва