Рішення

від 10.12.2019 по справі 280/4763/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 грудня 2019 року Справа № 280/4763/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146)

Олександрівського управління у м. Запоріжжі Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (69063, м. Запоріжжя, вул. Дніпровська, 34)

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення, податкової вимоги та рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач 1), Олександрівського управління у м. Запоріжжі Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати Податкове повідомлення-рішення від 29.06.2016 року № 196-13, Податкову вимогу 11.07.2019 № 29788-49 та Рішення № 518 від 17.07.2019 про опис майна у податкову заставу;

зобов`язати Головне управління Держаної фіскальної служби України у Запорізькій області вчинити дії щодо виключення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесених на підставі Рішення № 518 від 17.07.2019 про опис майна у податкову заставу;

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що легковий автомобіль має вартість нижчу ніж була встановлена у 2016 році, а тому не є об`єктом оподаткування згідно пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України. Крім того, заперечуючи правомірність податкового повідомлення-рішення, а також дій податкової інспекції щодо їх прийняття, позивач посилається на порушення порядку направлення , відсутність необхідної інформації для прийняття такого рішення. Так як позивач вважає протиправним податкове повідомлення-рішення, відповідно вимога та рішення про опис майна у податкову заставу також підлягають скасуванню. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідачів подав відзив на позовну заяву у якому зазначив, що нарахування транспортного податку на адресу позивача здійснено у відповідності та в порядку, визначеному чинним законодавством. Також відповідач зауважив, що об`єктом оподаткування в даному випадку став автомобіль марки AUDI Q 7, рік випуску 2014, який відповідно до вимог підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу - був об`єктом оподаткування у 2016 році. Просить у позові відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 15.10.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судовому засіданні на 11.11.2019.

11.11.2019 протокольною ухвалою відкладено судове засідання на 03.12.2019.

03.12.2019 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні. Від відповідачів будь-яких клопотань до суду не надходило, у судове засідання не прибули.

Щодо строку звернення до суду. Суд вважає причини пропуску строку поважними, з огляду на те, що дане рішення було направлено майже на місяць пізніше, а достовірно встановити, що позивачу було направлено саме оскаржуване податкове повідомлення- рішення не виявляється можливим. Крім того, відповідачем суду не було надано опису вкладення або журналу кореспонденції, для підтвердження того, що саме оскаржуване податкове повідомлення рішення було направлено позивачу. Тому суд вважає, що дані сумніви слід трактувати на користь позивача.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

20.03.2014 між ОСОБА_1 (далі-покупець) та ТОВ Агротехкомплект (далі-продавець) укладено договір №323443 купівлі автомобіля загальною вартістю 770 000, 00 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі від 26.03.2014 та видаткової накладної № РН-0026034 від 26.03.2014 позивачем придбаний автомобіль AUDI Q7, quattro 3.0 , двигун № НОМЕР_1 ,кузов НОМЕР_3, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_1 належить зазначений автомобіль, дата реєстрації 27.03.2014, рік випуску 2014 , колір сірий, державний знак НОМЕР_2 .

На підтвердження вартості автомобіля позивачем надані квитанції та видаткова накладна № РН-0026034 від 26.03.2014 в якій зазначена вартість автомобіля 770000, 00 грн.

23 липня 2019 року позивач отримав поштою Податкову Вимогу від 11.07.2019 № 29788-49 Головного управління ДФС у Запорізькій області про сплату податкового боргу з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25000,00 грн. та Рішення № 518 від 17.07.2019 Головного управління ДФС у Запорізькій області про опис майна у податкову заставу.

25.07.2019 позивачем направлена заява до Олександрівського управління у місті Запоріжжі Головного управління Держаної фіскальної служби у Запорізькій області щодо роз`яснення підстави виникнення податкового боргу.

06.08.2019 позивач отримав поштою Акт опису майна № 33/49-827 від 26.07.2019, відповідно до якого був описаний автомобіль марки AUDI Q7, 2014 року випуску, колір сірий, двигун № НОМЕР_1 ,кузов НОМЕР_3 , державний знак НОМЕР_2 .

13.08.2019 позивач отримав поштою відповідь Олександрівського управління у місті Запоріжжі Головного управління ДФС у Запорізькій області від 09.08.2019 на заяву щодо підстав виникнення податкового боргу , крім того до даної відповіді додано податкове повідомлення-рішення № 196-13 від 29.06.2016 Держаної податкової інспекції у Комунарському районі міста Запоріжжя Головного управління Держаної фіскальної служби у Запорізькій області, з копією поштового конверту (з відміткою За закінченням встановленого строку зберігання ).

У даній відповіді відповідач 2 зазначив, що 31.07.2019 в інтегрованій картці позивача обліковується заборгованість зі сплати податку у розмірі 25 000 тис грн., а саме заборгованість по транспортному податку і що згідно підпункту 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу легковий автомобіль марки AUDI Q7, 2014 року випуску у 2016 році був об`єктом оподаткування.

Щодо направлення податкового повідомлення-рішення, суд зазначає наступне.

Як зазначено у відзиві, податкове повідомлення-рішення №196-13 було сформовано 29.06.2016 та направлено Позивачу, а повернулося 01.09.2016 із позначкою на конверті за закінченням терміну зберігання .

В якості доказу був долучений конверт та рекомендоване повідомлення про вручення №6912001723872 в якому зазначена дата відправлення листа - 30.07.2016 та дата повернення 01.09.2016 із позначкою на конверті за закінченням терміну зберігання .

Відповідно до розділу 3 п.1 Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 № 1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016року за№124/28254 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що структурний підрозділ контролюючого органу, який склав податкове повідомлення-рішення відповідно до Кодексу, роздруковує його у двох примірниках (податкове повідомлення-рішення за формою Ф - в одному примірнику) та після погодження з підрозділами правової роботи передає на підпис керівнику (заступнику керівника) контролюючого органу, а складене відповідно до Митного кодексу України - керівнику або виконуючому його обов`язки.

Після підписання податкове повідомлення-рішення (крім податкового повідомлення-рішення за формою Ф ) не пізніше наступного робочого дня надсилається (вручається) платнику податків. Податкове повідомлення-рішення за формою Ф надсилається (вручається) платнику податків у терміни, встановлені Кодексом для податків на майно фізичних осіб.

Тобто спірне податкове повідомлення-рішення повинно було бути направлено не пізніше 30.06.2016, а поштове повідомлення датоване 30.07.2016, а враховуючи відсутність інших доказів щодо направлення відповідачем 2 саме оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а ні будь-якого іншого документа, у суду виникає обгрунтований сумнів щодо надсилання цим поштовим відправленням саме даного рішення.

Крім того, відповідачем суду не було надано опису вкладення або журналу кореспонденції, для підтвердження направлення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Тому суд критично ставиться до доказу який підтверджує направлення податкового повідомлення-рішення №196-13 від 29.06.2016.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України №71-VIII від 28 грудня 2014 року Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , яким шляхом викладення в новій редакції статті 267 ПК України було введено новий податок - транспортний податок.

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

Згідно підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України у редакції, що діяла у період з 01 січня по 31 грудня 2016 року, об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

У відповідності до статті 10 ПК України транспортний податок належить до місцевих податків.

Положеннями підпунктів 12.3.2, 12.3.4. пункту 12.3 статті 12 ПК України передбачено, що при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов`язково визначаються об`єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов`язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Зміни до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України, які діяли у період з 01 січня по 31 грудня 2016 року, були внесені Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році від 24 грудня 2015 року №909-VIII.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ ;Прикінцеві положення Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році від 24 грудня 2015 року №909-VIII в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України та Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

Отже, Законом України №909-VIII не встановлювався новий транспортний податок, а також не змінювалась його ставка, з 01 січня 2016 року, незалежно від наявності рішення органу місцевого самоврядування про встановлення відповідних податків і зборів, платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п`яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.

Станом на 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 1378 грн. (стаття 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2016 рік ), а тому 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2016 року складали 1033500 грн.

Таким чином, об`єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1033500 грн. та з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно).

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті (абз.2 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України).

Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року №66 (далі - Методика), відповідно до положень пункту 2 якої (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року №403 (Офіційний вісник України, 2013 р., №44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Ц н) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Пунктом 3 Порядку №403 встановлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Гк - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства (пункт 4 Порядку №403).

Згідно пункту 5 Методики, ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об`єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація. Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану.

Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (пункт 13 Методики).

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (пункт 14 Методики).

На коефіцієнт коригування ринкової вартості транспортних засобів згідно додатком 1 та додатком 2 Методики впливає строк експлуатації транспортних засобів та нормативний середньорічний пробіг транспортних засобів. При цьому, технічний стан автомобіля відповідно до Методики не впливає на обрахунок середньоринкової вартості автомобіля. Однак, розбіжності між ідентичними автомобілями можуть стосуватися, зокрема, технічного стану легкового автомобіля.

Наведені положення свідчать, що при визначенні середньоринкової вартості легкових автомобілів повинні враховуватись певні ознаки, параметри і характеристики транспортного засобу.

Обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Отже, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку саме податковим органом інформація про автомобіль позивача, яка розрахована у відповідності до вищенаведеної Методики.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в постанові від 10 вересня 2018 року по справі №826/1775/16.

Слід зазначити, що такої інформації відповідачами до матеріалів справи надано не було. Обґрунтовуючи свою правову позицію відповідач1 не зазначив про наявність такої інформації, не зазначено про наявність інформації від Мінекономрозвитку і відповідачем 2 від 09.08.2019.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Також суд зазначає, що згідно ч.1 ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Суд звертає увагу, що відповідачем не заявлялося клопотання про неможливість самостійно надати інформацію від Мінекономрозвитку про автомобіль позивача, тому вважає, що відповідачами не доведено наявність інформації від Мінекономрозвитку про автомобіль позивача.

Позовна вимога про визнання протиправною та скасування податкової вимоги Податкову вимогу 11.07.2019 № 29788-49 про сплату боргу є похідною від основної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.06.2016 року № 196-13, тому суд задовольняє дану позовну вимогу.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення від 17.07.2019 № 518 про опис майна у податкову заставу.

Як встановлено судом, до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 30.07.2019 внесено запис за №26843321 про реєстрацію обтяження майна позивача за актом опису майна №33/49-827 від 26.07.2019 (згідно акту опису це, автомобіль AUDI Q7, двигун № НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_3, рік випуску 2014 , колір сірий, державний знак НОМЕР_2 ).

Суд звертає увагу на те, що відсутність у платника податків несплаченого узгодженого грошового зобов`язання (податкового боргу) не дає правових підстав для поширення податкової застави та майно такого платника та, відповідно, прийняття податковим органом рішення про опис майна у податкову заставу та складення акта опису майна у податкову заставу, оскільки згідно з приписами підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом.

Крім того, суд зазначає, що вимога про визнання протиправним та скасування рішення про опис майна в податкову заставу не є належним способом захисту порушеного права позивача.

Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень від 18.11.2003 № 1255-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова застава є одним із видів публічних обтяжень.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень від 18.11.2003 № 1255-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Частина перша статті 39 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень від 18.11.2003 № 1255-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) публічне обтяження підлягає реєстрації в порядку, встановленому цим Законом, протягом п`яти днів із дня винесення відповідного рішення, на підставі якого воно виникає. Обов`язок щодо здійснення реєстрації покладається на уповноважений орган або на особу, зазначену в рішенні уповноваженого органу.

У відповідності до частини другої статті 42 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень від 18.11.2003 № 1255-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до Державного реєстру вносяться відомості про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження. Відомості, внесені до Державного реєстру, є відкритими для всіх юридичних та фізичних осіб.

Враховуючи викладене, податкова застава як публічне обтяження підлягає реєстрації у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на підставі відповідного рішення.

За змістом пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України (у реакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Враховуючи викладене, прийняття податковим органом рішення про опис майна у податкову заставу та складення акта опису майна, на яке поширюється таке обтяження, є передумовою для внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відповідного запису.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 05.03.2019 по справі №815/1919/16.

Таким чином, у задоволенні позовної заяви при визнання протиправним та скасування рішення від 17.07.2019 № 518 про опис майна у податкову заставу, суд відмовляє, однак зазначає, що у спірній ситуації належним способом захисту є зобов`язання контролюючого органу ініціювати виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесений запис про обтяження податковою заставою майна позивача на підставі рішення Рішення № 518 від 17.07.2019 про опис майна у податкову заставу та акта опису майна від 26.07.2019 №33/49-827.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих на час розгляду справи обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) до Олександрівського управління у м. Запоріжжі Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (69063, м. Запоріжжя, вул. Дніпровська, 34 код ЄДРПОУ 41700015) - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.06.2016 року № 196-13.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу 11.07.2019 № 29788-49.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Запорізькій області вчинити дії щодо виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесений 30.07.2019 запис за №26843321 про реєстрацію обтяження податковою заставою майна ОСОБА_1 на підставі Рішення № 518 від 17.07.2019 про опис майна у податкову заставу та акта опису майна від 26.07.2019 №33/49-827.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 768, 40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Олександрівського управління у м. Запоріжжі Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (69063, м. Запоріжжя, вул. Дніпровська, 34 код ЄДРПОУ 41700015) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 768, 40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 10.12.2019.

Суддя О.В. Конишева