Рішення

від 10.12.2019 по справі 1.380.2019.005933

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.005933

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Львів Хаус Груп про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Львів Хаус Груп про стягнення заборгованості у розмірі 2550, 00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що ним прийнято рішення №0014 від 10.06.2019 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу на Товариства з обмеженою відповідальністю Львів Хаус Груп у розмірі 2550, 00 грн. Станом на день звернення до суду відповідач штраф за порушення законодавства про рекламу в добровільному порядку не сплатив. Просить позов задовольнити та стягнути з відповідача суму штрафу.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

На адресу суду повернувся конверт з ухвало про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі, з відміткою поштового відділення "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення", скерований на юридичну адресу відповідача зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч.ч. 8, 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже, відповідні обставини вказують, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення та конверт.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву суду не надав та жодних клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи наведене, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши надані письмові докази, суд встановив на їх підставі такі фактичні обставини.

ТОВ Львів Хаус Груп 13.10.2014 зареєстровано як юридичну особу за № 14151020000035465, юридична адреса: 79039, м. Львів, вул. Шевченка, 120А.

20.02.2019 Департамент економічного розвитку Львівської міської ради скерував на адресу ТОВ Львів Хаус Груп вимогу № 23/Р-17-545, у якій запропоновано добровільно демонтувати самовільну встановлену конструкцію у термін до 26.02.2019, про що повідомити КП Адміністративно-технічне управління листом з долученням світлин місця демонтажу.

07.03.2019 Департамент економічного розвитку Львівської міської ради скерував на адресу ГУ Держпродспоживслужби у Львівської області подання № 23/Р-17-854 Про порушення Закону України Про рекламу .

06.05.2019 ГУ Держпродспоживслужби у Львівської області складено протокол № 00015 Про порушення законодавства про рекламу та вимогу № 07-4-9/3008 від 07.05.2019.

Як стверджує позивач відповідач жодним чином не відреагував на вимогу позивача, тому 30.05.2019 ГУ Держпродспоживслужби у Львівської області прийнято рішення № 00013 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.

10.06.2019 ГУ Держпродспоживслужби у Львівської області складено протокол № 0011 засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу відносно ТОВ Львів Хаус Груп , у якому зафіксовано порушення ТОВ Львів Хаус Груп вимог ч. 1 ст. 16 та ч. 2 ст. 26 Закону України Про рекламу .

Того ж дня ГУ Держпродспоживслужби у Львівської області прийняло рішення № 00014 Про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу , якою до ТОВ Львів Хаус Груп застосовано штраф у розмірі 2500, 00 грн за порушення встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами. У цьому рішення встановлено порушення ТОВ Львів Хаус Груп вимог ч. 1 ст. 16 Закону України Про рекламу , зокрема самовільне розповсюдження зовнішньої реклами за адресою: м. Львів, вул. Хуторівка, навпроти будинку № 2 (один V - подібний рекламоносій на газоні) без дозволу органів місцевого самоврядування та ч. 2 ст. 26 Закону України Про рекламу , зокрема не надання пояснень по факту вчиненого правопорушення та інформації щодо вартості розповсюдженої реклами.

Відповідне рішення ГУ Держпродспоживслужби у Львівської області скеровано на адресу ТОВ Львів Хаус Груп листом № 07-4-9-4353 від 12.06.2019, що підтверджується копією наявної в матеріалах справи квитанції ЛД ПАТ Укрпошта від 14.06.2019.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, є Закон України Про рекламу від 03.07.1996 №270 (далі - Закон №270).

Відповідно до положень статті 1 Закону №270 реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Як зазначено у частині 1 статті 16 Закону №270 розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону №270 контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень, у тому числі, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами.

Суд встановив, що позивачем під час здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу встановлено, що по вул. Хуторівка, навпроти будинку № 2 розміщена зовнішня реклама у вигляді одного V - подібного рекламоносія на газоні без отримання на розміщення спеціального дозволу, який видається на підставі рішення виконавчого органу міської ради. На підтвердження наведеного позивачем надано відповідні фотокопії та складено протокол про порушення законодавства про рекламу.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 27 Закону №270 особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 11 Порядку за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду (пункт 12 Порядку).

Пунктом 9 Порядку встановлено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.

Відповідно до пункту 14 Порядку Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

Згідно з пунктом 16 Порядку справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.

За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку (пункт 18 Порядку).

Згідно з вимогами пункту 19, 20 Порядку рішення у справі може бути оскаржено в установленому порядку; сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 11 ст. 27 Закону №270 рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.

Отже, штрафні санкції до порушників законодавства про рекламу застосовуються на підставі рішення Держпродспоживслужби, яке приймається за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, підставою для початку розгляду якої, у свою чергу, є протокол про порушення законодавства про рекламу.

Сума штрафної санкції, визначена за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, після закінчення строку на оскарження відповідного рішення, якщо його не було оскаржено, набуває статусу узгодженого грошового зобов`язання та підлягає сплаті до державного бюджету.

Не сплачені у добровільному порядку узгоджені штрафні санкції за правопорушення законодавства про рекламу підлягають стягненню з винних осіб у судовому порядку.

Судом з матеріалів справи встановлено, що рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 10.06.2019 № 0014 направлялось відповідачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 79039, м. Львів, вул. Шевченка, 120А, що підтверджується копією наявної у матеріалах справи квитанції ЛД ПАТ Укрпошта від 14.06.2019, однак у добровільному порядку ним не виконано.

Доказів оскарження рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 10.06.2019 № 0014 учасниками справи не надано, у зв`язку з чим, суд приходить висновку про те, що визначені у ньому штрафні санкції набули статусу узгодженого грошового зобов`язання.

Станом на момент розгляду справи доказів про сплату штрафних санкцій, визначених рішенням від 10.06.2019 № 0014, суду не надано.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суду не надано доказів оскарження рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 10.06.2019 № 0014 відповідачем, штраф у добровільному порядку не сплачено, факт вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 27 Закону України Про рекламу , підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, тому суд приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, тому судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Львів Хаус Груп (79039, м. Львів, вул. Шевченка, 120А, код ЄДРПОУ 39439619) на користь Державного бюджету штраф у розмірі 2550 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Р.М. Брильовський