Рішення

від 03.12.2019 по справі 1.380.2019.004898

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.004898

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Карпи А.В.,

представника позивача Антонюк І.Б.,

представника позивача Назарко А.Р.,

представник відповідача Павліш О.Р.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Схід Меркурія» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Схід Меркурія (79024, м.Львів, вул.Промислова,50/25; код ЄДРПОУ 31729389) до Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39462700) про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №1961 від 05.07.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Схід Меркурія .

Ухвалою суду від 03.10.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

На адресу суду 24.10.2019 за вх. № 38910 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

24.10.2019 суд ухвалою закрив підготовче провадження та призначив судовий розгляд.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що відповідач 05.07.2019 прийняв рішення №1961 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТзОВ Торговий дім Схід Меркурія на підставі підпункту г пункту 184.1 ст.184 Податкового кодексу України. Підставою для його прийняття слугувало неподання позивачем контролюючому органу протягом 12 послідовних податкових місяців декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту. Проте, позивач не погоджується з неправомірністю прийняття вказаного рішення, оскільки подання до контролюючих органів податкової звітності з податку на додану вартість у паперовому вигляді відповідає вимогам чинного законодавства, а у контролюючого органу відсутнє право не приймати у платників податків податкову звітність, оформлену згідно з вимогами податкового законодавства. Також позивач вважає, що наявність або відсутність у платника податків реєстрації платником ПДВ не належить до передбачених у законі вичерпних підстав для відмови у прийнятті податкової звітності з цього податку. На думку позивача, протиправність рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість є підставою для його скасування.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, з підстав, викладених у позовній заяві, просили позов задоволити у повному обсязі.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Представник відповідача наголосив, що згідно з пп. г п.5.1, п.5.5 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених п.184.1 ст.184 розділу V Податкового кодексу України, в якому вказано, що у разі якщо особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту. Так як позивач за період з червня 2018 року по травень 2019 року не подав податкових декларацій з податку на додану вартість, що свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподаткованих операцій 0 грн, то відповідач зазначає про дотримання ним усіх умов та порядку анулювання реєстрації платника ПДВ у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву та просив суд у позові відмовити за безпідставністю.

Дослідивши доводи позову, зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Схід Меркурія зареєстроване як юридична особа, місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Промислова, 50/25, код ЄДРПОУ 31729389, перебуває на податковому обліку в Шевченківському відділенні Личаківської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області як платник податків, з 04.12.2001 як платник податку на додану вартість, що підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основні види діяльності за кодом КВЕД : 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 82.92 Пакування;

47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки.

На виконання п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України та пункту 5.5 розділу V Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 державними ревізорами-інспекторами відділу адміністрування податку на додану вартість управління податків і зборів з юридичних осіб проведено аналіз податкової звітності згідно з даних податкового блоку по Товариству з обмеженою відповідальністю Торговий дім Схід Меркурія .

За результатом проведеного аналізу державними інспекторами, встановлено, що даний платник податку за звітні періоди з червня 2018 року по травень 2019 року зареєстрований як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної фіскальної служби декларації з податку на додану вартість та/або подає такі декларації, які свідчать про відсутність постачання придбання товарів, здійсненних з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподаткованих операцій 0грн.

05.07.2019 Головним управлінням ДФС у Львівській області прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Схід Меркурія .

Датою анулювання реєстрації є 05.07.2019.

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся з відповідним позовом до суду, за захистом порушених прав та інтересів з боку суб`єкта владних повноважень.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Абзацами 1-2 п.46.5 ст.46 Податкового кодексу України визначено, що форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.У такому ж порядку встановлюються форми податкових декларацій з місцевих податків і зборів, що є обов`язковими для застосування їх платниками (податковими агентами).

Згідно з п.48.1 ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 ст. 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п.48.2 ст.48 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно з п.48.5 ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 ст.46 цього Кодексу (п.48.7 ст.48 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.49.1 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 49.4 ст.49 Податкового кодексу України визначено, що платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

У разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів платник податків, договір з яким розірвано, має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами а і б пункту 49.3 цієї статті.

У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов`язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк (п.49.5 ст.49 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.49.8 ст.49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно із п.49.9 ст.49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Пунктом 49.11 ст.49 Податкового кодексу України визначено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв`язку, - протягом п`яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Таким чином умовою, з якою чинне податкове законодавство пов`язує можливість прийняття або неприйняття податкової звітності, є наявність або відсутність у ній обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України.

Податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію у разі її складання з дотриманням вимог ст.48 Податкового кодексу України, оскільки прийняття податкової звітності є обов`язком контролюючого органу.

Проте суд зазначає, що незважаючи на встановлені у вказаному пункті Податкового кодексу України вимоги подавати податкову звітність з ПДВ в електронній формі, чинний Податковий кодекс України не визначає правових наслідків недотримання платником податків зазначеної вимоги.

Зокрема, Податковий кодекс України не містить положень які б свідчили, що недотримання електронної форми документа мало б наслідком відмову у її прийнятті. Навпаки, зміст пункту 49.8 ст.49 Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що причини з яких податковий орган може відмовити у прийнятті податкової декларації, є вичерпними і не підлягають розширеному тлумаченню.

Відсутність закріплених в Податковому кодексі України наслідків подання платниками податків податкових декларацій в паперовій, а не електронній формі, виходячи із такої основної засади податкового законодавства як презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону припускає неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, має трактуватися виключно на користь платника податків.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№23759/03 та №37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає у тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон , ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки ). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy №33202/96).

Беручи до уваги, що чинний Податковий кодекс України не містить норм, які б встановлювали правові наслідки у випадку подання платником податків податкової звітності у паперовій, а не електронній формі, висновок відповідача, що така обставина є підставою для відмови у прийнятті податкової декларації є необґрунтованим.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, будь-яких недоліків, що полягають у відсутності та/або недостовірності реквізитів, перелік яких визначений у пунктах 48.3 та 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України, відповідач за наслідками обробки податкових декларацій позивача з податку на додану вартість не встановив.

Пунктом 203.1. ст. 203 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що протягом періоду з червня 2018 року по травень 2019 року позивачем подано декларації по податку на додану вартість, що спростовує висновок контролюючого органу про не подання податкових декларацій з податку па додану вартість за період з червня 2018 року по травень 2019 року. Дане і не заперечується сторонами у судових засіданнях і долучено до матеріалів справи квитанції про прийняття таких.

Дослідивши податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2018 року, суд зазначає наступне.

Зі змісту квитанції №2 вбачається, що реєстраційний номер документу 9149933360, вказана податкова декларація з податку на додану вартість, за звітний період червень 2018 року, доставлено до Личаківської ОДПІ (Шевченківське відділення) 20.07.2018 о 12:22, при цьому контролюючим органом пакет прийнято. На момент прийняття декларації Sнакл складає 268323,16грн, відправник - Державна фіскальна служба України (а.с.16-17).

Дослідивши податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2018року, суд зазначає наступне.

Зі змісту квитанції №2 вбачається, що реєстраційний номер документу 9175352651, вказана податкова декларація з податку на додану вартість, за звітний період липень 2018 року, доставлено до Личаківської ОДПІ (Шевченківське відділення) 20.08.2018 о 02:31. при цьому контролюючим органом пакет прийнято. На момент прийняття декларації Sнакл складає 278699,20грн, відправник - Державна фіскальна служба України(а.с.18-19).

Дослідивши податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2018 року, суд зазначає наступне.

Зі змісту квитанції №2 вбачається, що реєстраційний номер документу 9203211275, вказана податкова декларація з податку на додану вартість, за звітний період серпень 2018 року, доставлено до Личаківської ОДПІ (Шевченківське відділення) 20.09.2018 о 19:40, при цьому контролюючим органом пакет прийнято. На момент прийняття декларації Sнакл складає 278699,20грн, відправник - Державна фіскальна служба України (а.с.20-21).

Дослідивши податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2018 року, суд зазначає наступне.

Зі змісту квитанції №2 вбачається, що реєстраційний номер документу 9230050873, вказана податкова декларація з податку на додану вартість, за звітний період вересень 2018року, доставлено до Личаківської ОДІІ (Шевченківське відділення) 22.10.2018 о 16:02, при цьому контролюючим органом пакет прийнято. На момент прийняття декларації Sнакл складає 289375,70грн, відправник - Державна фіскальна служба України (а.с.22-23).

Дослідивши податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2018 року, суд зазначає наступне.

Зі змісту квитанції №2 вбачається, що реєстраційний номер документу 9257765004, вказана податкова декларація з податку на додану вартість, за звітний період жовтень 2018 року, доставлено до Личаківської ОДПІ (Шевченківське відділення) 20.11.2018 о 22:07, при цьому контролюючим органом пакет прийнято. На момент прийняття декларації Sнакл складає 290321,90грн., відправник - Державна фіскальна служба України (а.с.24-25).

Дослідивши податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2018 року, суд зазначає наступне.

Зі змісту квитанції №2 вбачається, що реєстраційний номер документу 9285848998, вказана податкова декларація з податку на додану вартість, за звітний період листопад 2018року, доставлено до Личаківської ОДПІ (Шевченківське відділення) 20.12.2018 о 22:46, при цьому контролюючим органом пакет прийнято. На момент прийняття декларації Sнакл складає 290321,90грн, відправник - Державна фіскальна служба України (а.с.26-27).

Дослідивши податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2018 року, суд зазначає наступне.

Зі змісту квитанції №2 вбачається, що реєстраційний номер документу 9308279737, вказана податкова декларація з податку на додану вартість, за звітний період грудень 2018року, доставлено до Личаківської ОДПІ (Шевченківське відділення) 21.01.2019 о 18:33, при цьому контролюючим органом пакет прийнято. На момент прийняття декларації Sнакл складає 289237,82грн., відправник - Державна фіскальна служба України (а.с.28-29).

Дослідивши податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2019 року, суд зазначає наступне.

Зі змісту квитанції №2 вбачається, що реєстраційний номер документу 9026528405, вказана податкова декларація з податку на додану вартість, за звітний період січень 2019року, доставлено до Личаківської ОДПІ (Шевченківське відділення) 19.02.2019 о 22:20, при цьому контролюючим органом пакет прийнято. На момент прийняття декларації Sнакл складає 289237,82грн., відправник - Державна фіскальна служба України (а.с.30-31).

Дослідивши податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2019 року, суд зазначає наступне.

Зі змісту квитанції №2 вбачається, що реєстраційний номер документу 9080757527, вказана податкова декларація з податку на додану вартість, за звітний період лютий 2019року, доставлено до Личаківської ОДПІ (Шевченківське відділення) 22.04.2019 о 20:12, при цьому контролюючим органом пакет прийнято. На момент прийняття декларації Sнакл складає 286592,82грн., відправник - Державна фіскальна служба України (а.с.32-33).

Дослідивши податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2019 року, суд зазначає наступне.

Зі змісту квитанції №2 вбачається, що реєстраційний номер документу 9080760140, вказана податкова декларація з податку на додану вартість, за звітний період березень 2019року, доставлено до Личаківської ОДПІ (Шевченківське відділення) 22.04.2019 о 20:13, при цьому контролюючим органом пакет прийнято. На момент прийняття декларації Sнакл складає 286592,82грн., відправник - Державна фіскальна служба України (а.с.34-35).

Дослідивши податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2019 року, суд зазначає наступне.

Зі змісту квитанції №2 вбачається, що реєстраційний номер документу 9104300428, вказана податкова декларація з податку на додану вартість, за звітний період квітень 2019року, доставлено до Личаківської ОДПІ (Шевченківське відділення) 20.05.2019 о 17:11, при цьому контролюючим органом пакет прийнято. На момент прийняття декларації Sнакл складає 286688,15грн., відправник - Державна фіскальна служба України (а.с.36-37).

Дослідивши податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2019 року, суд зазначає наступне.

Зі змісту квитанції №2 вбачається, що реєстраційний номер документу 9132216522, вказана податкова декларація з податку на додану вартість, за звітний період травень 2019року, доставлено до Личаківської ОДПІ (Шевченківське відділення) 20.06.2019 о 18:20, при цьому контролюючим органом пакет прийнято. На момент прийняття декларації Sнакл складає 287018,03грн., відправник - Державна фіскальна служба України (а.с.38-39).

Також судом встановлено, що у зв`язку з відсутністю з`єднання з мережею інтернет, 21.06.2019 позивачем був поданий наручно у податковий орган уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виправлених помилок, про що свідчить відмітка контролюючого органу про отримання на даному розрахунку (а.с.40-41).

Вказаним розрахунком були уточнені показники травня 2019 року у зв`язку з тим, що у травні 2019 року у Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Схід Меркурія виникла підстава для нарахування суми ПДВ, що відноситься до податкового зобов`язання, у розмірі 369грн. та виникла підстава для нарахування суми ПДВ, що відноситься до податкового кредиту, у розмірі 363грн.

Зі змісту наявного в матеріалах справи уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок вбачається, що вони містять відповідні показники з метою формування податкового зобов`язання та податкового кредиту, тобто така декларація не може свідчити про відсутність постачання/придбання товарів.

На вказані операції постачальниками відповідно до п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України Львівським НДЕКЦ МВС України виписало податкову накладну №190595 від 13.05.2019, ТзОВ Беніні Джі Пі Ес виписало податкову накладну №5477 від 16.05.2019 та на виконання вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України 15.05.2019 та 22.05.2019 зареєстрували їх у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, станом на 05.07.2019 податкова звітність позивача з ПДВ, як платника податку на додану вартість, була прийнята та зареєстрована контролюючим органом.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази прийняття податковим органом відповідної податкової звітності ТзОВ Торговий дім Схід Меркурія , що в свою чергу, свідчить про те, що відповідачем не було вчинено жодної з дій, яка передбачена ст.49 Податкового кодексу України, що свідчить про бездіяльність з боку відповідача.

Судом встановлено, що подані позивачем податкові декларації з податку на додану вартість за період з червня 2018 року по травень 2019 року в повній мірі відповідають вимогам ст.48 ПК України, у зв`язку з чим мали бути прийняті контролюючим органом як податкова звітність.

Так, податкові декларації ТзОВ Торговий дім Схід Меркурія з податку на додану вартість за період з червня 2018 року по травень 2019 року за своєю формою відповідають вимогам, встановленим Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (чинний на момент виникнення спірних відносин).

Крім того, суд зазначає, що пункт 49.4 статті 49 Податкового кодексу України не встановлює наслідків подання платником податків декларації з податку на додану вартість в паперовій, а не електронній формі, зокрема, що у прийнятті такої декларації може чи має бути відмовлено, у зв`язку з чим, враховуючи закріплене в п.49.10 ст.49 ПК України положення про заборону контролюючим органам відмовляти у прийнятті податкової декларації з будь-яких причин, не визначених цією статтею, податкова інспекція за місцем обліку платника податків зобов`язана прийняти таку декларацію.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про те, що висновок контролюючого органу про не подання податкових декларацій з податку на додану вартість за період з червня 2018 року по травень 2019 року, що свідчить про відсутність постачання/придбання товарів не відповідає дійсності, як наслідок відсутні підстави для застосування відповідачем абз. г її. 184.1 ст. 184 ПК України при винесенні рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, датованого 05.07.2019.

Щодо посилань відповідача в оспорюваному рішенні на положення пункту 184.6 ст.184 Податкового кодексу України як на підставу для відмови у прийнятті податкової звітності, суд зазначає наступне.

Так, ст.184 Податкового кодексу України визначено порядок та підстави анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 184.1 ст.184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов`язань у випадках, визначених цим розділом; б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов`язань із податку у випадках, визначених цим розділом; в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість; г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту; ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними; д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута; е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб`єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду; є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність; з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4, 5 і 8 пункту 180.1 ст.180 цього Кодексу) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.

Згідно з пунктом 184.2 ст.184 Податкового кодексу України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті а пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах б - з пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Анулювання реєстрації здійснюється на дату прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації.

У відповідності до п. 184.5 ст.184 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних.

У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації (п. 184.6. ст. 184 ПК України).

За приписами п. 184.10. ст.184 Податкового кодексу України про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов`язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

За змістом пункту 5.5 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 (далі по тексту - Положення №1130) анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах б - з пункту 184.1 ст.184 розділу V Кодексу (підпункти б - з пункту 5.1 цього розділу).

Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначено відповідним порядком, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016, № 422, та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за N 751/28881 (далі по тексту Порядок № 422).

Відповідно до пункту 2 розділу 1 Порядку № 422 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Положеннями пункту 5.6 Положення № 1130 за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою № 6-РПДВ. Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником (заступником керівника або уповноваженою особою) контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов`язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.

Дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається днем прийняття такого рішення. Рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у день підписання реєструються у журналі обліку рішень про анулювання реєстрації платників ПДВ за формою № 6-РЖ.

За загальним правилом, реєстрація платника податку діє до дати її анулювання (п.184.1 Податкового кодексу України).

З дати анулювання особа не має права на будь-які дії, що пов`язані з такою реєстрацією: складання податкових накладних (а також розрахунків коригування), формування податкового кредиту та інше, за винятком дій, пов`язаних з останнім податковим періодом:

- подання податкової звітності за останній податковий період (з урахуванням податкових зобов`язань за товарами, необоротними активами, які не були використані в оподатковуваних операціях до дати анулювання реєстрації);

- сплати податкових зобов`язань за результатами останнього податкового періоду:

- отримання бюджетного відшкодування за результатами останнього податкового періоду.

У відповідності до п.5.12 Положення № 1130 у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

З дати анулювання реєстрації особи як платника ПДВ така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних.

Виходячи зі змісту н. 1.6. Положення № 1130 індивідуальний податковий номер, який є єдиним для всього інформаційного простору України та використовується для сплати податку, присвоюється особі, яка реєструється як платник ПДВ, і зберігається за платником ПДВ до моменту анулювання реєстрації платника ПДВ.

Відповідно до пункту 1 ст.6 розділу III Порядку № 422 у разі анулювання свідоцтва платника ПДВ форма ІКП набуває ознаки платник відсутній в реєстрі .

Слід зазначити, що з 01.01.2015 набув чинності Закон України від 28.12.2014 №71 -VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , згідно з яким запроваджено систему електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до ст.200-1.1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

- сум податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- сум податку, сплачених платниками при ввезенні товару на митну територію України;

- сум поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- сум податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- інших показників, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 200-1.8 ст.200-1 Податкового кодексу України після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що для застосування підпункту г пункту 184.1 ст.184 Податкового кодексу України контролюючий орган, який здійснює оперативний облік податків і зборів, у тому числі по податку на додану вартість, шляхом використання підсистем інформаційної системи органів ДФС, у тому числі реєстрів платників податків на додану вартість, податкових накладних, реєстрів, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи, повинен дотриматися визначеного законом алгоритму дій, а саме пересвідчитись в тому, що платник податку протягом 12 послідовних податкових місяців подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість (податкового розрахунку), які свідчать про відсутність постачання/ придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту; здійснити анулювання реєстрації свідоцтва ПДВ на дату прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації та внести записи про це у відповідні реєстри; про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган обов`язково письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Крім цього, суд зазначає, що органу ДФС було відомо про наявність зареєстрованого податкового кредиту у розмірі 8492,76грн. по отриманих податкових накладних, а саме:

- по податковій накладній №190595 від 13.05.2019, яка була зареєстрована Львівським НДЕКЦ МВС України на отримувача (покупця) ТзОВ Торговий дім Схід Меркурія на загальну суму 196,98грн. з них сума ПДВ 32,82грн., що є доказом того, що 13.05.2019 у ТзОВ Торговий дім Схід Меркурія відбулася оподатковувана операція з обсягом податкового кредиту у сумі 32,82грн.;

- по податковій накладній №264 від 16.07.2018, яка була зареєстрована ТзОВ Західно український автомобільний дім на отримувача (покупця) ТзОВ Торговий дім Схід Меркурія на загальну суму 30418,68грн. з них сума ПДВ 5069,78грн., що є доказом того, що 16.07.2018 у ТзОВ Торговий дім Схід Меркурія відбулася оподатковувана операція з обсягом податкового кредиту у сумі 5069,78грн.;

- по податковій накладній №39 від 04.12.2018, яка була зареєстрована ТзОВ Західно український автомобільний дім на отримувача (покупця) ТзОВ Торговий дім Схід Меркурія на загальну суму 9035,54грн. з них сума ПДВ 1505,92 грн., що є доказом того факту, що 04.12.2018 у ТзОВ Торговий дім Схід Меркурія відбулася оподатковувана операція з обсягом податкового кредиту у сумі 1505,92грн.;

- по податковй накладній №181 від 11.04.2019, яка була зареєстрована ТзОВ Західно український автомобільний дім на отримувача (покупця) ТзОВ Торговий дім Схід Меркурія на загальну суму 375,02грн. з них сума ПДВ 62,50грн., що є доказом того, що 11.04.2019 у ТзОВ Торговий дім Схід Меркурія відбулася оподатковувана операція з обсягом податкового кредиту у сумі 62,50грн.;

- по податковій накладній №5925 від 09.07.2018, яка була зареєстрована ДП Науково-телекомунікаційний центр Українська академічна і дослідницька мережа Інституту фізики конденсованих систем ПАН України на отримувача (покупця) ТзОВ Торговий дім Схід Меркурія на загальну суму 96,00 грн. з них сума ПДВ 16,00 грн., що є доказом того, що 09.07.2018 у ТзОВ Торговий дім Схід Меркурія відбулася оподатковувана операція з обсягом податкового кредиту у сумі 16,00 грн.;

- по податковій накладній №223 від 19.07.2018, яка була зареєстрована ТзОВ Телекомунікаційна компанія на отримувача (покупця) ТзОВ Торговий дім Схід Меркурія на загальну суму 66,00грн. з них сума ПДВ 11,00 грн., що є доказом того, що 19.07.2018 у ТзОВ Торговий дім Схід Меркурія відбулася оподатковувана операція з обсягом податкового кредиту у сумі 11,00 грн.;

- по податковій накладній №967 від 30.06.2018, яка була зареєстрована ТзОВ Телекомунікаційна компанія на отримувача (покупця) ТзОВ Торговий дім Схід Меркурія на загальну суму 66,00 грн. з них сума ПДВ 11,00грн., що є доказом того факту, що 30.06.2018 у ТзОВ Торговий дім Схід Меркурія відбулася оподатковувана операція з обсягом податкового кредиту у сумі 11,00 грн.;

- по податковій накладній №27 від 12.09.2018, яка була зареєстрована ТзОВ Сігма стиль на отримувача (покупця) ТзОВ Торговий дім Схід Меркурія на загальну суму 2571,00грн. з них сума ПДВ 428,50 грн.. що є доказом того, що 12.09.2018 у ТзОВ Торговий дім Схід Меркурія відбулася оподатковувана операція з обсягом податкового кредиту у сумі 428,50 грн.;

- по податковій накладній №9135 від 17.10.2018, яка була зареєстрована ТОВ Беніш Джі Пі Ес на отримувача (покупця) ТзОВ Торговий дім Схід Меркурія на загальну суму 5677,20грн. з них сума ПДВ 946,20грн., що є доказом того, що 17.10.2018 у ТзОВ Торговий дім Схід Меркурія відбулася оподатковувана операція з обсягом податкового кредиту у сумі 946,20 грн.;

- по податковій накладній №5477 від 16.05.2019, яка була зареєстрована ТОВ Беніш Джі Пі Ес на отримувача (покупця) ТзОВ Торговий дім Схід Меркурія на загальну суму 1979,25грн. з них сума ПДВ 329,88 грн., що є доказом того, що 16.05.2019 у ТзОВ Торговий дім Схід Меркурія відбулася оподатковувана операція з обсягом податкового кредиту у сумі 329,88грн.;

- по податковій накладній №3022529 від 19.07.2018, яка була зареєстрована ПАТ Фарлеп-Інвест на отримувача (покупця) ТзОВ Торговий дім Схід Меркурія на загальну суму 290,00грн. з них сума ПДВ 48,33грн., що є доказом того, що 19.07.2019 у ТзОВ Торговий дім Схід Меркурія відбулася оподатковувана операція з обсягом податкового кредиту у сумі 48,33грн.;

- по податковій накладній №3022460 від 19.07.2018, яка була зареєстрована ПАТ Фарлеп-Інвест па отримувача (покупця) ТзОВ Торговий дім Схід Меркурія на загальну суму 185.00грн. з них сума ПДВ 30,83грн., що є доказом того факту, що 19.07.2019 у ТзОВ Торговий дім Схід Меркурія`відбулася оподатковувана операція з обсягом податкового кредиту у сумі 30,83грн.

Проте, вказана інформація не була внесена посадовими особами ГУ ДФС у Львівській області до п.2 оскарженого рішення, хоча законодавець при затвердженні форми рішення передбачав таке відображення, а отже, і дослідження. Так, форма рішення (друга частина пункту 2) передбачає заповнення наступного тексту: ...та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій...грн . Заповнення цієї частини рішення неможливе без використання податкової інформації, що є у контролюючого органу, на момент прийняття рішення.

З урахуванням того, що всі інформаційні реєстри, які створені ДФС України відповідно до Податкового кодексу України, є податковою інформацією, яку податкові органи (їх посадові або службові особи) повинні використовувати під час виконання своїх обов`язків, контролюючий орган зобов`язаний був використати інформацію і єдиного реєстру податкових накладних, чого зроблено не було.

Суд, проаналізувавши долучені докази до матеріалів справи, а саме: податкові декларації за період 06.2018-05.2019, квитанції №1 та №2 до декларацій, уточнюючий розрахунок за 06.2019р., податкові накладні прийшов до переконання, що суб`єкт владних повноважень протиправно прийняв рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Щодо подання уточнюючого розрахунку у паперовій формі, то законодавець не позбавив право платника такий подавати, однак при прийнятті рішення оцінка контролюючим органом надана не була ні поданим деклараціям, ні уточнюючому розрахунку. Дане порушує вимоги п.49.11, 49.15 ст.49 Податкового кодексу України, оскільки не скеровано контролюючим органом письмової відмови у прийнятті податкової декларації із зазначенням причин такої відмови протягом п`яти робочих днів з дня її отримання, чим порушив спосіб реалізації владних управлінських функцій, а також не надав суду докази, що підтверджують не отримання контролюючим органом декларацій, уточнюючого розрахунку, а тому слугує висновок про отримання таких і прийняття контролюючим органом.

Аналізуючи викладені обставини справи, суд вважає, що позивач намагався вирішити питання реєстрації податкових декларацій різними можливими засобами, такими як звернення до відповідних органів, подання декларацій у паперовому вигляді на адресу відповідача, втім це не принесло бажаного результату.

Суд не надає правової оцінки іншим доводам позивача, що були викладені у позовній заяві на обґрунтування протиправності оскаржуваного рішення, оскільки встановлені під час розгляду справи та викладені у цьому рішенні суду обставини та надана їм правова оцінка є достатніми для висновку про факт порушення охоронюваних законом прав позивача та необхідність їх захисту.

При цьому суд враховує роз`яснення, що викладені у пункті 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Цей же принцип знайшов свій вираз у низці рішень Європейського суду з прав людини, у яких ЄСПЛ неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain); рішення у справі Серявін та інші проти України ).

Згідно з ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, доказів, які б спростовували доводи позивача, не надав.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, оскільки саме даним органом було прийнято спірне рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Схід Меркурія» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,- задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 1961 від 05.07.2019 товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Схід Меркурія» .

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська,35, код ЄДРПОУ 39462700) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Схід Меркурія» (79024, м. Львів, вул. Промислова,50/25; код ЄДРПОУ31729389) судовий збір в сумі 1921 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Сподарик Н.І.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 10 грудня 2019 року.