Рішення

від 10.12.2019 по справі 400/1929/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2019 р. № 400/1929/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна торгова компанія "ГРАНІТ ПЛЮС", вул. Ювілейна, 99/8, м. Баштанка, Миколаївська область, 56101

до відповідача:Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправними та скасування припису від 27.05.2019 р. № 30, постанови від 06.06.2019 р. № 06-349/22.02-12,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна торгова компанія "Граніт Плюс" звернулося з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про визнання протиправними та скасування припису від 27.05.2019 р. № 30 і постанови від 06.06.2019 р. № 06-349/22.02-12.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що повідомлення про проведення заходу державного нагляду не отримував. Особами, які представились працівниками відповідача, не пред`явлено направлення на перевірку та службові посвідчення. Їм була надана можливість ознайомитися з проектною документацією та іншими документами, що відносяться до об`єкту будівництва. Після проведення перевірки запитань та зауважень у представників відповідача не виникло. Підстав для призначення позапланової перевірки не було, не було надано також копію погодження центрального органу виконавчої влади. Викладені в акті перевірки обставини щодо невідповідності проектної документації нормам чинного законодавства та відсутності вихідних даних не відповідають дійсності та спростовуються наданими позивачем доказами. Відповідачем не виявлено жодного дійсного порушення під час проектування, затвердження, передачі проектної документації позивачем замовнику будівництва, а тому припис і постанова складені за припущеннями відповідача, що ґрунтуються на неналежному вивченні матеріалів справи та документів позивача.

10.09.2019 р. відповідач подав відзив на позовну заяву (а. с. 142-148), де зазначив, що вимога щодо повідомлення про здійснення перевірки стосується тільки планових перевірок. Питання про обґрунтованість призначення перевірки та порушень під час її проведення можна поставити на етапі допуску до перевірки. Постанову та припис відповідач вважає законними.

За клопотанням представників сторін справу розглянуто в порядку письмового провадження.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

13.03.2019 р. позивач і ТОВ "Клам Олія" (замовник будівництва) уклали договір № 12 на створення проектно-кошторисної документації (а. с. 28-29).

За умовами вказаного договору позивач прийняв на себе зобов`язання надати послуги по виготовленню проектно-кошторисної документації на об`єкт "Реконструкція нежитлового об`єкту під склади для зберігання сільгосппродукції, по вул. Заводська, 16".

У травні 2019 р. відповідачем проведена позапланова перевірка на об`єкті "Реконструкція нежитлового об`єкту під склади для зберігання сільгосппродукції, по вул. Заводська, 16", результати якої оформлені актом від 27.05.2019 р. № 63/2019 (а. с. 36-44).

Щодо позивача, як генерального проектувальника, виявлено наступні порушення:

- (п. 2) недодержання Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 р. № 45 (далі - Порядок № 45). Відсутні вихідні дані: технічні умови від АТ "Миколаївобленерго", МКП "Миколаївводоканал"; вихідні дані та вимоги на розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту;

- (п. 3) проектна документація розроблена та затверджена не відповідно до ст. 7 Закону України "Про архітектурну діяльність" (далі - Закон № 687), Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 р. № 560, та Порядку № 45. Проектна документація розроблена без урахування п. 5, 6 Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, затверджених наказом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради від 12.03.2019 р. № 32/17-1082;

- (п. 4) завдання на проектування об`єктів будівництва складено без урахування вимог ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" і затверджено замовником за погодженням із генпроектувальником. Відсутні дані про: інвестора, джерело фінансування; інженерні вишукування; особливі умови будівництва; вимоги до інженерного захисту територій і захисту будинків, будівель і споруд від небезпечних природних чи технічних факторів; вимоги щодо розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту; вимоги до систем протипожежного захисту об`єкта;

- (п. 5) проектна документація розроблена без урахування вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотримання вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (вимоги щодо створення доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в проектній документації окремим розділом). Проектна документація розроблена без урахування п. 5, 6 Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, затверджених наказом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради від 12.03.2019 р. № 32/17-1082.

За результатами перевірки винесено припис від 27.05.2019 р. № 30, яким від позивача вимагалося у строк до 27.06.2019 р. вжити заходи щодо приведення проектної документації у відповідність до вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних (а. с. 45).

Розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідач 06.06.2019 р. виніс постанову № 06-349/22.02-12 (а. с. 102-103), якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 172890,00 грн.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553 (далі - Порядок № 553).

При цьому, під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 "Прикінцеві положення" Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Згідно з п. 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Підстави для проведення позапланової перевірки визначені п. 7 Порядку № 553.

Відповідач у відзиві не вказав, що саме стало підставою для призначення позапланової перевірки. Не надано також наказ про призначення перевірки від 26.04.2019 р. № 129 і посвідчення (направлення) від 26.04.2019 р. № 75, на які міститься посилання в акті перевірки (а. с. 37).

Як зазначив позивач та не заперечив відповідач, посадові особи, які прибули 14.05.2019 р. за адресою об`єкта будівництва, не пред`явили наказ на перевірку, направлення та службові посвідчення. Позивач навіть не зміг встановити особу інспектора, який уповноважений проводити перевірку.

Відповідач помилково вважає, що допуск посадових осіб до перевірки позбавляє позивача права в подальшому посилатися на незаконність призначення перевірки та порушення процедури її проведення.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.01.2018 р. по справі № 804/12558/14 дійшов висновку, що у випадку незаконності перевірки, прийнятий за результатами такої перевірки акт індивідуальної дії автоматично підлягає визнанню протиправним і скасуванню.

Щодо процедури проведення самої перевірки, з огляду на доводи сторін, зазначені в позовній заяві та відзиві на позовну наяву, в частині необхідності завчасного сповіщення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки, суд погоджується з позицією відповідача про відсутність у нього такого обов`язку, оскільки вказане не передбачено Порядком № 553 та нормами Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", які поширюються на спірні правовідносини.

Згідно з п. 16, 17 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Пункт 12 Порядку № 553 зобов`язує посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством. Для чого їм надано право одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (п.п. 8 п. 11 Порядку № 553).

Як зазначив позивач, посадовим особам відповідача було надано можливість ознайомитися з проектною документацією та іншими документами, що відносяться до об`єкту будівництва. Після проведення перевірки запитань та зауважень у представників відповідача не виникло.

Наданими позивачем доказами спростовуються виявлені відповідачем порушення містобудівного законодавства.

Щодо п. 2 виявлених порушень суд встановив, що технічні умови від АТ "Миколаївобленерго" від 26.04.2018 р. №01/60-2554 та технічні умови від МКП "Миколаївводоканал" від 15.03.2019 р. № 31/19 (а. с. 23-25, 47) замовником будівництва отримані, а позивачем враховані при розробленні проектної документації.

Розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) позивачем розроблено - розділ 11 том 1 Робочий проект (а. с. 48-49).

Щодо отримання вихідних даних на розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту, суд погоджується з позицією позивача, що отримання таких вихідних даних (технічних умов) не є обов`язковим, а є правом замовника будівництва (ч. 2 ст. 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Склад та зміст проектної документації на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або їх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури встановлені нормами ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво". Пунктом 4.4 вказаних ДБН передбачено, що технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта повинні передбачати виключно ті роботи і в тих обсягах, які необхідні для здійснення інженерного забезпечення об`єкта, що проектується.

Відповідач не зазначив, що наявний у робочому проекті розділ 11 інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) не відповідає нормами ДБН.

У п. 3 виявлених порушень, відповідач зазначив про невідповідність проектної документації п. 5, 6 Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, затверджених наказом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради від 12.03.2019 р. № 32/17-1082.

Пункти 5, 6 Містобудівних умов передбачають необхідність дотримання вимог Закону України "Про охорону культурної спадщини", Державних санітарних норм та правил, Закону України "Про благоустрій населених пунктів", а також схеми планування обмежень генерального плану міста (а. с. 22).

Відповідно до Ситуаційного плану зони пам`яток культурної спадщини відстань від пам`ятки культурної спадщини "Пам`ятник Ольшанцям" до об`єкту складає 94,4 м, у той час як межі охоронної зони складають 50,0 м. Об`єкт знаходиться поза межами історичної частини міста, а земляні роботи не проводяться. Відстань від об`єкту будівництва до існуючих інженерних мереж відповідає ДБН В.2.3-19-2018 (а. с. 59-62).

Проектна документація затверджена замовником у відповідності до вимог ст. 7 Закону № 687.

Пункт 4 виявлених порушень спростовується завданням на проектування в томі 1 Робочого проекту, що містить інформацію про інвестора, джерело фінансування; інженерні вишукування; особливі умови будівництва; вимоги до інженерного захисту територій і захисту будинків, будівель і споруд від небезпечних природних чи технічних факторів; вимоги щодо розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту; вимоги до систем протипожежного захисту об`єкта (а. с. 56-57).

Щодо п. 5 виявлених порушень, суд зазначає, що відповідачем не враховано Розділ 7.2. "Доступність території об`єкту для маломобільних груп населення" том 1, який якраз і передбачає відповідні заходи (а. с. 58).

Таким чином, виявлені відповідачем порушення (п. 2, 3, 4, 5 акту перевірки) спростовуються наданими позивачем доказами.

Відповідач не довів законність призначення (в частині підстав призначення) та проведення перевірки (в частині ненадання копії наказу, направлень та непред`явлення службових посвідчень), а також законність висновків про порушення позивачем містобудівного законодавства.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч викладеним положенням відповідач не довів перед судом правомірності оскаржуваних рішень. Зважаючи на недоведеність законності підстав призначення перевірки, упередженість при її проведенні, що виявилася в необ`єктивному викладенні обставин та неврахуванні наданих позивачем документів, суд вважає позапланову перевірку проведеною безпідставно та з порушенням вимог Порядку № 553. Факти виявлених порушень відповідачем не доведені належними та допустимими доказами. Натомість позивач надав обґрунтовані та доведені належними доказами пояснення відсутності в його діях фактів порушення містобудівного законодавства. Викладене вище в сукупності є підставою для задоволення позову.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово застерігав Україну від проявів свавілля з боку державних контролюючих органів. Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав платіжні доручення про сплату судового збору в загальній сумі 4514,35 грн (а. с. 4, 5, 71).

Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна торгова компанія "Граніт Плюс" (вул. Ювілейна, 99/8, м. Баштанка, Миколаївська область, 56101, ідентифікаційний код 33166573) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 41256954) про визнання протиправними та скасування припису від 27.05.2019 р. № 30 та постанови від 06.06.2019 р. № 06-349/22.02-12 - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасування припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради від 27.05.2019 р. № 30 та постанову від 06.06.2019 р. № 06-349/22.02-12.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 41256954) судовий збір у сумі 4514,35 грн (чотири тисячі п`ятсот чотирнадцять грн 35 коп.) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна торгова компанія "Граніт Плюс" (вул. Ювілейна, 99/8, м. Баштанка, Миколаївська область, 56101, ідентифікаційний код 33166573).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 10.12.2019 р.

Суддя Н.В. Лісовська