Постанова

від 28.11.2019 по справі 334/7077/19

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 28.11.2019

Справа № 334/7077/19

Провадження № 3/334/1764/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 року м. Запоріжжя

Суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Гнатюк О.М., розглянувши матеріали, які надійшли від ГУ ДФС у Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , працює директором ТОВ СМУ-1 ЗАПОРОЖСКИЙ КОКСОХИМРЕМОНТ , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

03 жовтня 2019 року до суду з ГУ ДФС у Запорізькій області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

27 вересня 2019 року головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДФС у Запорізькій області Коваленком Артемом Сергійовичем за результатами перевірки ТОВ СМУ-1 ЗАПОРОЖСКИЙ КОКСОХИМРЕМОНТ (код ЄДРПОУ 36247157, юридична адреса: 69089, м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, буд. 162,) встановлено, що директор товариства ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КпАП України, а саме віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за операціями, не підтвердженими перинними документами, в результаті чого порушено п.п.14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету за жовтень 2016 року у сумі 283539 грн.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 163-1 КпАП України, а саме порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

ОСОБА_1 надав клопотання, відповідно до якого просить закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, обґрунтовуючи тим, що акт перевірки був отриманий лише 14 листопада 2019 року, що підтверджується відомостями про відправлення від ПАТ Укрпошта , протокол № 170 від 27 вересня 2019 року посилається лише на акт перевірки, що є висловом суб`єктивної думки перевіряючи, з відсутністю встановлених фактів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Відповідно до ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих,свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частина 2 ст. 251 КУпАП встановлює, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КпАП України зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст.62 Конституції України.

Відповідно до ст.62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому суд зобов`язаний розглядати справу в межах тверджень про вчинення адміністративного правопорушення, вказаних стосовно особи у протоколі про адміністративне правопорушення.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово посилався на те, що провадження у справах про адміністративні правопорушення, за гарантіями може прирівнюватися з кримінальним для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(п.39 рішення Лучанінова проти України від 09.09.2011 року (заява №16347/02), п.1 резолютивної частини рішення Швидка проти України від 30.10.2014 року (заява №17888/12)), обґрунтовуючи їх, зокрема, як характером законодавчого положення, яке порушувалося (КУпАП), так і профілактичною та каральною метою стягнень, передбачених цим положенням.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Згідно ст. 280 КУпАП, орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяна майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи судом було встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення № 170 від 27.09.2019 року не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а саме: протокол не підписаний особою, яка притягується до адміністративної відповідальності; у протоколі відсутні пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; вказано про відмову особи від підпису, проте в акті від 27.09.2019 року за № 33/08-01-05-07/36247157 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ СМУ-! ОСОБА_2 зазначено про складення акту неможливості вручення для ознайомлення та підписання цього акту перевірки посадовим особам платника податків у зв`язку з відсутністю їх на робочих місцях, в результаті чого акт перевірки було надіслано поштою з повідомленням про вручення рекомендованим листом, який було вручено адресату 15.11.2019 року, що підтверджується наданим відомостям щодо поштового відправлення ПАТ Укрпошта ; інші відомості, необхідні для вирішення справи, що дає підстави для сумніву, що ОСОБА_1 особисто відмовився від підписання протоколу про адміністративне правопорушення .

За таких обставин направлені до суду матеріали та їх аргументація є сумнівними, однак наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України № 39598/03 від 21.07.2011 року (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини), тож, суд, враховуючи вищезазначене, позбавлений можливості самостійно надати оцінку відомостям в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколах про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 62 Конституції України всі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В силу ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог п.1 ч.1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вище викладене, суд не вбачає підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки в його діях, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч.1 КУпАП, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 163-1, 247, 283-284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КпАП України на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України в зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти діб з дня винесення постанови через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.

Суддя О.М. Гнатюк