Рішення

від 09.12.2019 по справі 647/1290/19

БЕРИСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 647/1290/19

№ провадження 2/647/432/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2019 року Бериславський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді: Миргород В.С.

при секретарі: Салєховій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бериславі Херсонської області цивільну справу №647/1290/19 за позовною заявою ОСОБА_1 , інтереси якого за договором представляє адвокат Ташкова Анастасія Олександрівна до Львівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, про встановлення факту законного набуття права власності на майно та визнання права власності,

за участю представників сторін:

від позивача представник - адвокат Ташкова А.О. не прибула, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі,

від відповідача представник не прибув, надав до суду заяву про розгляд справи без участі їх представника, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, яку обґрунтовує тим, що ним, ОСОБА_1 у співвласників майнових паїв було придбано майнові паї (майнові сертифікати) реорганізованого КСП Львівський в СТОВ Львівське , що оформлено відповідним договором купівлі-продажу майнових паїв. Вартість майнових паїв визначена у розмірі 58 581, 75 гривень. 18 жовтня 2018 року ОСОБА_1 переоформив майнові паї на своє ім`я та отримав майновий сертифікат серії ХО-І в„– 011537 . Як співвласник майнових паїв на суму номінальної вартості свідоцтва - 58 581, 75 гривень, позивач мав право на виділення в натурі майна згідно структури пайового фонду та оформлення прав власності на майно. До структури пайового фонду згідно переліку основних засобів, які підлягають паюванню, включено зокрема виробничий будинок (насосна станція), залишковою вартістю 58 581, 75 гривень. 18.10.2018 року, як співвласнику майнових паїв на суму номінальної вартості свідоцтва в сумі 58 581, 75 гривень, позивачу виділено в натурі майно, згідно структури пайового фонду, виробничий будинок - насосна станція, про що складено акт прийому - передачі цього майна. На замовлення позивача проведено технічну інвентаризацію майна з виготовленням технічного паспорту на виробничий будинок - насосна станція. Поштову адресу майну попередньо присвоєно виконавчим комітетом Львівської сільської ради Бериславського району Херсонської області згідно рішення № 44 від 27 вересня 2018 року Про присвоєння адреси насосній станції . Майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства, а саме таке Свідоцтво (майновий сертифікат) з відміткою про виділення майна в натурі (однак в сукупності із актом приймання-передачі майна) можуть бути підставою для оформлення прав власності на зазначене (виділене) майно в установленому порядку. Для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування (тобто зміна власника-держателя майнового паю) до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Вся вище викладена процедура оформлення і реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, яке виділялося в натурі власникам майнових паїв членів розформованих КСП проводилась без особливих проблем до прийняття 11 квітня 2013 року Міністерством аграрної політики та продовольства України Наказу за № 253 Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів , яким визнано такими, що втратили чинність наказ Мінагрополітики України від 14 березня 2001 року за № 62 Про затвердження Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств та наказ Мінагрополітики України від 14 березня 2001 року за № 63 Про затвердження Порядку оформлення правонаступництва за зобов`язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств . Після прийняття МінАПК України вказаного Наказу державні реєстратори почали відмовляти у вчиненні реєстраційних дій щодо реєстрації прав та їх обтяжень (щодо права власності) - оформлення і реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, яке виділялося в натурі власникам майнових паїв членів розформованих КСП, мотивуючи це скасуванням нормативних документів, які регламентували дані правовідносини. На підставі викладеного, просить суду встановити факт законного набуття права власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на виробничий будинок-насосну станцію, загальною площею 65,5 кв.м, що знаходиться 1,5 км вниз по течії на правому березі річки Дніпро: АДРЕСА_1. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності, згідно даних технічного паспорту, на виробничий будинок-насосну станцію, загальною площею 65,5 кв.м, що знаходиться 1,5 км вниз по течії на правому березі річки Дніпро: АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 17.05.2019 року було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 18.06.2019 року було оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 04.11.2019 року справу було призначено до судового розгляду по суті.

Позивач та представник позивача-адвокат Ташкова А.О. в судове засідання не з`явилися, заявами просили справу розглядати за їх відсутності, на задоволені позовної заяви наполягали.

Представник відповідача Львівської сільської ради Бериславського району Херсонської області в судове засідання не з`явився, заявою просив справу розглядати у відсутність їх представника, позов визнають у повному обсязі.

В порядку ч.3 ст.211 та відповідно до ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належних чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Дослідивши письмові докази по справі та всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав:

Суд ст. ст. 81, 13, ч.5 ст.263 ЦПК України розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, що повністю узгоджується з Постановою Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі .

Положення ст.4 ЦПК України, ст. 15 ЦК Україні, а також положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантують кожній особі право на захист її порушених, оспорюваних чи невизнаних прав а також охоронюваних законом інтересів судом..

Відповідно рішення №44 від 27.09.2018 року виконавчого комітету Львівської сільської ради Бериславського району Херсонської області присвоєно адресу будівлі насосної станції, яка є майном громадян спілки співвласників Львівське-2 , яка знаходиться 1,5 км вниз по течії на правому березі річки Дніпро: АДРЕСА_1 (а.с. 17).

Відповідно до договору купівлі-продажу майнових паїв, які знаходяться у спільній частковій власності від 18.10.2018 року вбачається, що співвласники майнових паїв, що далі іменуються Продавець , в особі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з однієї сторони та ОСОБА_1 , що далі іменується Покупець , з другої сторони, уклали договір про наступне, Продавець продає Покупцю майнові паї, перелік яких знаходиться у додатку 1 до Договору, а саме насосна станція (а.с. 10).

Згідно акту до Договору №б/н від 18.10.2018 року ОСОБА_1 прийняв будівлю насосної станції вартістю 58 581, 75 гривень (а.с. 11).

ОСОБА_1 Львівською сільською радою Бериславського району видано свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) Серії ХО-І №011537 від 18.10.2018 року (а.с. 13).

На замовлення позивача проведено технічну інвентаризацію майна з виготовленням технічного паспорту на виробничий будинок - насосна станція, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14-16).

За положеннями пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 328 ЦК встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інакше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Положення статті 204 ЦК України, закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Принципи здійснення права власності закріплені у статті 319 ЦК, де, зокрема, зазначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і може вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, дотримуючись при цьому моральних засад суспільства, а держава не втручається у здійснення власником своїх правомочностей щодо належного йому майна і забезпечує власникам рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.3, п.9 ч.1 ст.27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав на нерухоме майно є обов`язковою і проводиться вона на підставі, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили.

За встановлених обставин, зважаючи на те, 11 квітня 2013 року Міністерством аграрної політики та продовольства України Наказу за № 253 Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів , яким визнано такими, що втратили чинність наказ Мінагрополітики України від 14 березня 2001 року за № 62 Про затвердження Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств та наказ Мінагрополітики України від 14 березня 2001 року за № 63 Про затвердження Порядку оформлення правонаступництва за зобов`язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств , державні реєстратори почали відмовляти у вчиненні реєстраційних дій щодо реєстрації прав та їх обтяжень (щодо права власності) - оформлення і реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, яке виділялося в натурі власникам майнових паїв членів розформованих КСП, мотивуючи це скасуванням нормативних документів, які визначали регламентували дані правовідносини та на даний час відсутні й інший спеціальний нормативно-правовий акт, направлений на врегулювання порядку виділення членам реорганізованого сільськогосподарського підприємства майна, у позивача відсутній інших шлях захисту порушеного права, ніж звернення до суду з позовом.

Згідно ст. 55 Конституції України (рішення Конституційного суду України від 25.11.1997 р. № 6-зп, щодо офіційного тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України, ст. 248-2 ЦПК України) способи захисту порушених прав особи не обмежуються, кожному гарантовано судовий захист своїх порушених прав. Звернення за захистом свого порушеного права до суду у порядку позовного провадження є лише одним із способів захисту своїх прав, право обирати які належить виключно особі, права якої порушені (Позивачу). При цьому суд враховує положення ст. 3 ЦПК України, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, указана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (частина друга статті 16 ЦК України).

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

З вищенаведеного випливає, що іншого шляху окрім звернення до суду за захистом порушеного права у позивача немає та позивач правильно у розумінні ст.16 ЦК України обрав спосіб захисту порушеного права.

Згідно з вимогами ст.. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. У зв`язку із цим, суд відповідно до ст. 82 ЦПК України, визнає вказані позивачем обставини такими, що не підлягають доказуванню.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Застосовуючи вказану норму процесуального права, суд враховує роз`яснення, викладені Пленумом Верховного Суду України у Постанові від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , за якими, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно Закону, за відсутності будь-якого застереження, факт визнаний сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, вважається встановленим. Тобто, визнання позову відповідачем, згідно ст.82 ЦПК України, є обов`язковим для суду, оскільки обставини, визнані сторонами не підлягають доказуванню.

Відповідачем до суду було подано письмову заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі. Суд приймає до уваги таку заяву відповідача, не вбачає підстав вважати, що визнання відповідачем позову є не добровільним чи умовним, суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Враховуючи викладені обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, у зв`язку з чим вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 81, 206, 229, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт законного набуття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , права власності на виробничий будинок - насосну станцію, загальною площею 65,5 кв.м, що знаходиться 1,5 км вниз по течії на правому березі річки Дніпро: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності, на виробничий будинок - насосну станцію, загальною площею 65,5 кв.м, що знаходиться 1,5 км вниз по течії на правому березі річки Дніпро: АДРЕСА_1.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Херсонського апеляційного суду через Бериславський районний суд Херсонської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення суду.

Позивач, ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Представник позивача, Ташкова Анастасія Олександрівна , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Представник відповідача, Львівська сільська рада, Бериславський район Херсонська область, 74331, Херсонська область, Бериславський район, с. Львове, вул. Магістральна, 63, код ЄДРПОУ 26348657.

Повне рішення складено 09.12.2019 року.

Суддя В. С. Миргород