Постанова

від 04.08.2009 по справі 2а-1571/09/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № < Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04.08.2009 р. 12 год. 28 хв. № 2а-1571/09/2670

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Міжгалузевий кліринговий центр Євроконсалтинг До Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Проскасування рішення про відмову у видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку, Суддя Вовк П.В.

Секретар судового засідання Голод В.С.

Представники:

Від позивача Гомза Ю.І., Від відповідачаЦимбал І.О.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАСУ в судовому засіданні 04.08.2009 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено і підписано 10.08.2009.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про скасування рішення про відмову у видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку на 2009 рік, викладене у листі від 24.12.2008.

04.08.2009 позивач змінив позовні вимоги і просив суд скасувати рішення про відмову у видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку на 2009 рік, викладене у листі від 24.12.2008 та зобов`язати відповідача видати свідоцтво про право сплати єдиного податку на 2009 рік за ставкою єдиного податку 10% з 01.10.2009.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.2009 відкрито провадження у адміністративній справі № 2а-1571/09/2670 .

Позовні вимоги вмотивовані тим, що Указом Президента України Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва`вiд 03.07.1998 №727/98 (надалі - Указ №727/98) встановлено заборону переходу на спрощену систему оподаткування саме страховим компаніям, які здійснюють свою діяльність у відповідності до Закону України Про страхування , а не щодо юридичних осіб, що здійснюють допоміжну та посередницьку діяльність у сфері страхування та пенсійного забезпечення, оскільки їх діяльність здійснюється без отримання ліцензії.

Відповідач проти позову заперечив, вважаючи, що згідно Указу №727/98 спрощена система оподаткування здійснюється підприємцями за тими видами діяльності, на які місцевими радами за місцем їх державної реєстрації встановлено ставки єдиного податку. Так, рішенням 23 сесії V скликання Голосіївської районної ради в місті Києві від 19.06.2008 №23/06 було внесено зміни до рішення Голосіївської районної ради в місті Києві Про встановлення ставок єдиного податку`від 29.09.2007 №15/04, у зв`язку з чим вид діяльності Допоміжна діяльність у сфері страхування та пенсійного забезпечення`виключено з переліку видів підприємницької діяльності та ставок, які застосовуються на спрощеній системі оподаткування та звітності. Оскільки статутом позивача передбачене здійснення ним допоміжної діяльності у сфері страхування та пенсійного забезпечення, а місцевими радами не встановлено ставки єдиного податку на такий вид діяльності, то йому не дозволено застосовувати спрощену систему оподаткування та відсутні законні підстави для видачі свідоцтва.

Дослідивши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Міжгалузевий кліринговий центр Євроконсалтинг (надалі -позивач), зареєстроване Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 04.10.2000 (код 31109644), що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про державну реєстрацію.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва (надалі -відповідач) були позивачу видані свідоцтва про право сплати єдиного податку на 2000, 2002, 2004, 2005 та 2008 роки (копії у справі).

12.12.2008 позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу свідоцтва про право сплати єдиного податку на 2009 рік за ставкою єдиного податку у розмірі 10%, яку відповідач залишив без задоволення, оскільки статутом позивача передбачене здійснення допоміжної діяльності у сфері страхування та пенсійного забезпечення, що суперечить п. 7 Указу Президента України Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва`вiд 03.07.1998 №727/98 (надалі - Указ №727/98) із змінами і доповненнями та не дозволяє йому застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Пунктом 2 Указу №727/98 передбачено, що суб`єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Згідно приписів п. 4 наведеного Указу форма та порядок видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку встановлюються Державною податковою адміністрацією України і є єдиними на всій території України.

Пунктом 1 Указу №727/98 установлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб`єктів малого підприємництва: юридичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Як вбачається із заяви позивача від 12.12.2008 про видачу свідоцтва про право сплати єдиного податку на 2009 рік середньооблікова чисельність працюючих на дату подання заяви становить 3 особи, а обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), майна, основних фондів за рік становить 240 000,00 грн.

Дія цього Указу, у відповідності до п. 7, не поширюється на:

суб`єктів підприємницької діяльності, на яких поширюється дія Закону України Про патентування деяких видів підприємницької діяльності`в частині придбання спеціального патенту;

довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи;

суб`єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам - учасникам та засновникам даних суб`єктів, які не є суб`єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків;

фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, пально-мастильними матеріалами;

спільну діяльність, визначену пунктом 7.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ).

Отже, наведена норма містить виключний перелік підстав за наявності яких заборонено застосовувати спрощену систему оподаткування. Такий вид діяльності як допоміжна діяльність у сфері страхування та пенсійного забезпечення не передбачений п. 7 Указу №727/98.

Відповідач вважає, що на позивача не поширюється спрощена система оподаткування, обліку та звітності, запроваджена Указом №727/98, оскільки останній належить до суб`єктів підприємницької діяльності, передбачених п. 7 цього Указу, як то довірчих товариств, страхових компаній, банків, інші фінансово-кредитних та небанківських фінансових установ, яким встановлено заборону щодо запровадження такої системи.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг`фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

Згідно ч. 1 ст. 7 цього Закону особа набуває статусу фінансової установи після внесення про неї запису до відповідного державного реєстру фінансових установ.

Згідно наявного у справі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців позивач здійснює, такі види діяльності як: допоміжна діяльність у сфері страхування та пенсійного забезпечення 67.20.0, технічні випробування та дослідження 74.30.0, діяльність агентств нерухомості 70.31.0 та дослідження кон`юнктури ринку та виявлення суспільної думки 74.13.0, у зв`язку з чим надання фінансових послуг не є виключним видом діяльності позивача.

Матеріали справи не містять доказів щодо внесення запису про позивача до відповідного державного реєстру фінансових установ.

Таким чином, суд приходить до висновку, що незалежно від того, чи підпадає допоміжна діяльність у сфері страхування під ознаки фінансової послуги, основною та єдиною ознакою для обмеження її у застосуванні спрощеної системи оподаткування є належність до фінансових установ, перерахованих саме у п. 7 Указу №727/98 .

Так, страховими компаніями у відповідності до ст. 2 Закону України Про страхування визнаються страховики, тобто фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України Про господарські товариства (1576-12) з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Учасників страховика повинно бути не менше трьох.

Зокрема, статтею 353 ГК України також передбачено, що страховики здійснюють страхову діяльність за умови одержання ліцензії на право проведення певного виду страхування.

Враховуючи викладене, є підстави для висновку, що невідповідність зазначеним вимогам позбавляє суб`єкта господарювання права здійснювати страхову діяльність, внаслідок чого відсутні підстави для визнання такого суб`єкта страховиком, а отже і страховою компанією.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 333 ГК України фінансова діяльність суб`єктів господарювання включає грошове та інше фінансове посередництво, страхування, а також допоміжну діяльність у сфері фінансів і страхування.

З огляду на зміст, викладеної статті випливає однозначний висновок, що допоміжна діяльність у сфері фінансів і страхування визначена законодавцем як окремий вид фінансової діяльності, проте жодним чином не страхової діяльності, у зв`язку з чим, також, відсутні правові підстави вважати правомірним застосування відповідачем до позивача обмежень, встановлених п. 7 Указу №727/98.

Також, судом не приймаються до уваги твердження відповідача, що спрощена система оподаткування здійснюється підприємцями за тими видами діяльності, на які місцевими радами за місцем їх державної реєстрації встановлено ставки єдиного податку, оскільки, застосування ставки у розмірі 10% передбачене п. 3 Указу №727/98.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини 3 ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд при вирішенні даного спору, враховуючи зміст викладеної норми, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення відповідача про відмову у видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку на 2009 рік, викладене у листі від 24.12.2008, усім зазначеним вимогам, дійшов висновку про наявність законних підстав для визнання його неправомірним.

Крім того, вимога позивача про зобов`язання відповідача видати свідоцтво про право сплати єдиного податку на 2009 рік за ставкою єдиного податку 10% саме з 01.10.2009 розуміється судом як відновлення порушеного права позивача саме на підставі, поданої ним заяви про видачу свідоцтва про право сплати єдиного податку від 12.12.2008, яка аналізувалася судом, та підлягає виконанню з моменту набрання рішенням суду законної сили, тобто з початку наступного звітного періоду.

У відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України судові витрати, здійснені та документально підтверджені позивачем присуджуються на його користь.

Керуючись ст.ст. 2, 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва, викладену у листі від 24.12.2008 №20535/10/15-511 про відмову у видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку на 2009 рік.

3. Зобов`язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі міста Києва видати Товариству з обмеженою відповідальністю Міжгалузевий кліринговий центр Євроконсалтинг (код 31109644) свідоцтво про право сплати єдиного податку на 2009 рік за ставкою єдиного податку 10% згідно заяви про видачу свідоцтва про право сплати єдиного податку Товариства з обмеженою відповідальністю Міжгалузевий кліринговий центр Євроконсалтинг .

4. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Міжгалузевий кліринговий центр Євроконсалтинг (03187, м. Київ, пр-т Академіка Глушкова, 1; код 31109644) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Вовк П.В.