Рішення

від 29.11.2019 по справі 640/3702/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 листопада 2019 року № 640/3702/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Мині І.І., за участі представника позивача - Пшеничної В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю НАН доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю НАН (далі - позивач/ ТОВ НАН ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач/ ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.11.2018 №0869761213, №086968213.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що висновки контролюючого органу, на яких ґрунтуються оскаржувані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки позивачем сплачено суми податку у встановлений строки та у відповідному розмірі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв`язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог податкового законодавства з боку позивача.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ НАН (код ЄДРПОУ 30987396), результати якої оформлені актом від 12.11.2018 №24882/26-15-12-13-20 (далі -акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ НАН граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, передбачених п. 57.1, п. 57.3 ст. 57, ст. 203 Податкового кодексу України з урахуванням ст. 102 Податкового кодексу України.

На підставі висновків акту перевірки, Головним управління Державної фіскальної служби у м. Києві прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 27.11.2018 №0869681213, згідно якого, за затримку на 21 календарний день сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 26000 грн., до позивача застосований штраф у розмірі 10% в сумі 2600 грн.;

- від 27.11.2018 №0869761213, згідно якого, за затримку на 352, 340, 332, 276, 276 календарний день сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 3468446,5 грн., до позивача застосований штраф у розмірі 20% в сумі 693689,30 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно пп. 16.1.4 п. 16.4 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

За приписами пунктів 36.1, 36.2 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Пунктами 38.1 ст. 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

В свою чергу, відповідно до п. 14.1.39 ст 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п. п. 14.1.156, 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк); податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У відповідності з абз. 1 та абз. 4 п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до положень пункту 203.2 цієї статті, сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з п. 131.2 ст. 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, насамперед зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. При повному погашенні суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, зараховуються у рахунок погашення штрафів, і лише в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

За приписами п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з акту перевірки, відзиву відповідача, до позивача застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов`язань.

На виконання вимог суду, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м, Києва, до матеріалів справи надано розрахунок застосованих санкцій відносно позивача, з якого вбачається наступне:

- штраф 20% в сумі 5200 грн. за порушення граничних строків грошового зобов`язання в розмірі 26000 грн. на 332 дня, згідно податкової декларації з ПДВ від 20.10.2017 №9218320, граничний термін сплати 30.10.2017, фактично сплачено - 27.09.2018 (платіжне доручення від 27.09.2018 №325);

- штраф 20% в сумі 283824,8 грн. за порушення граничних строків грошового зобов`язання в розмірі 1419124,4 грн. на 340 днів, згідно податкової декларації з ПДВ від 20.10.2017 №9218320, граничний термін сплати 30.10.2017, фактично сплачено - 05.10.2018 (платіжне доручення від 05.10.2018 №335);

- штраф 20% в сумі 154664,4 грн. за порушення граничних строків грошового зобов`язання в розмірі 773322,05 грн. на 352 дня, згідно податкової декларації з ПДВ від 20.10.2017 №9218320, граничний термін сплати 30.10.2017, фактично сплачено - 17.10.2018 (платіжне доручення від 17.10.2018 №351);

- штраф 20% в сумі 83333,33 грн. за порушення граничних строків грошового зобов`язання в розмірі 416666,65 грн. на 276 днів, згідно податкового повідомлення-рішення від 28.12.2017 №108861213, граничний термін сплати 14.01.2018, фактично сплачено - 17.10.2018 (платіжне доручення від 17.10.2018 №351);

- штраф 20% в сумі 166666,67 грн. за порушення граничних строків грошового зобов`язання в розмірі 833333,35 грн. на 276 днів, згідно податкового повідомлення-рішення від 28.12.2017 №108861213, граничний термін сплати 14.01.2018, фактично сплачено - 17.10.2018 (платіжне доручення від 17.10.2018 №351);

- штраф 10% в сумі 2600 грн. за порушення граничних строків грошового зобов`язання в розмірі 26000 грн. на 21 день, згідно податкового повідомлення-рішення від 06.09.2018 №600991213, граничний термін сплати 26.09.2018, фактично сплачено - 17.10.2018 (платіжне доручення від 17.10.2018 №351).

Судом встановлено, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати ПДВ до бюджету ТОВ НАН , результати якої оформлені актом від 20.08.2018 №15094/26-15-12-13-20/30987396, згідно висновків якого встановлено порушення граничних строків сплати грошового зобов`язання на 37 днів по ПДВ згідно декларації від 20.10.2017 №9218320562, граничний строк сплати - 30.10.2017, фактично сплачено - 06.12.2017.

На підставі висновків вказаного акту перевірки, Головним управління Державної фіскальної служби у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.09.2018 №0600991213, яке сплачено позивачем згідно платіжного доручення від 27.09.2018 №325 на суму 26000,00 грн.

Також, на підставі висновків акту камеральної перевірки від 05.09.2018 №15148/26-15-12-06, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.09.2018 №0628761206, яке сплачене позивачем згідно платіжного доручення від 05.10.2018 №335 на суму 1419124,43 грн.

Тобто, платіжними дорученнями підтверджуєтеся своєчасність та повнота сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Разом з цим, податкове повідомлення-рішення від 28.12.2017 №0108861213 скасовано рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.08.2018 у справі №826/5301/18 (залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2019).

Відповідно до п. 60.1. ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: 60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;

У відповідності до п. 60.5. ст. 60 ПК України, у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.12.2017 №0108861213 судовим рішенням, що набрало законної сили підтверджує неузгодженість податкового боргу та взагалі факт наявності податкового боргу з ПДВ. Оскільки позивач оскаржив в судовому порядку податкове-повідомлення рішення від 28.12.2017 №0108861213, то такий борг не може вважатись узгодженими, та в разі наступного скасування такого в судовому порядку, податкове повідомлення-рішення не створює для платника податків жодних правових наслідків.

Отже, твердження відповідача про порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість спростовані матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог та наявності правових підстав для їх задоволення та визнає податкові повідомлення-рішення від 27.11.2018 №0869761213, №086968213 протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до частини 2 статті 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності та пояснення сторін, суд доходить висновку, що відповідачем не доведена правомірність своїх рішень, у зв`язку із чим адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю підлягає задоволенню.

Згідно з положеннями статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищевикладене, керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НАН" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 27 листопада 2018 року №№0869761213 та 0869681213.

3. Витрати по сплаті судового збору в сумі 12326 (дванадцять тисяч триста двадцять шість грн.) 36 коп. відшкодувати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАН" (вул. Камишинська,4-А,Київ,01013, код ЄДРПОУ30987396) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19,Київ,Центральна Частина Києва, Київ,04655, код ЄДРПОУ39439980)

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 09.12.2019.

Суддя С.К. Каракашьян