Рішення

від 09.12.2019 по справі 640/4650/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 грудня 2019 року № 640/4650/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовомСільськогосподарського виробничого кооперативу Молоко-Країна доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправною та скасування відмови у прийнятті декларації встановив:

Сільськогосподарський виробничий кооператив Молоко-Країна звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, у якому просив суд:

- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві у прийнятті податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік, подану СВК Молоко-Країна 19 лютого 2019 року та прийняту відповідачем за реєстраційним №9026397693, яка оформлена письмовим повідомленням про відмову у прийнятті звітності від 22 лютого 2019 року за №33023/10/26-15-12-09-18.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок протиправних дій та рішень відповідача порушено права позивача, які потребують відновлення в судовому порядку шляхом задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що позивачем не вірно заповненні пункти 8 та 9 податкової декларації.

Представник позивача надав відповідь на відзив, в якому наголосив на тому, що доводи відповідача не спростовують позицію позивача, викладену в позовній заяві. Звернув увагу суду на те, що в оскаржуваному рішенні контролюючий орган посилався на невірне зазначення контролюючого органу, до якого подається декларація, а у відзиві представник відповідача зазначає про невірне заповнення пункту 8 Найменування контролюючого органу за місцем розташування земельної(их) ділянки(ок), до якого подається декларація та 9 Код органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної (их) ділянки (ок) за КОАТУУ .

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне

Сільськогосподарський виробничий кооператив Молоко-Країна 19 лютого 2019 року подав податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік.

Проте листом Головного управління Державної фіскальної служби у м, Києві від 22 лютого 2019 року №33023/10/26-1512-09-18 повідомлено Сільськогосподарський виробничий кооператив Молоко-Країна про відмову у прийнятті звітності та що за результатами перевірки наявності та достовірності обов`язкових реквізитів (пункт 49.8 статті 49 Податкового кодексу України) податкова декларація платника єдиного четвертої групи вважається неподаною у зв`язку з порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме: зазначено недостовірне значення обов`язкового реквізиту Назва контролюючого органу, до якого подається декларація (пункт 48.3 статті 48 глави 2 розділу ІІ Кодексу), оскільки в декларації вказано Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області, Білоцерківське управління, Володарська державна податкова інспекція (Володарський район).

Вважаючи такі дії протиправними позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Відповідно до Закону України від 28 грудня 2014 року №71 Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи (набрав чинності з 01 січня 2015 року) фіксований сільськогосподарський податок трансформовано в єдиний податок (виділено в окрему 4 групу).

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пунктів 291.3, 291.4 глави 1 розділу ХІV Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. З 1 січня 2015 року платники фіксованого сільськогосподарського податку стають платниками єдиного податку четвертої групи. Главу 2 Фіксований сільськогосподарський податок розділу XIV виключено з Податкового кодексу України.

Суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, зокрема, до четвертої групи належать сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

В силу підпункту 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Так, перехід на спрощену систему оподаткування або щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку, умови та порядок такого підтвердження встановлені правилами пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Як встановлено судом Сільськогосподарський виробничий кооператив Молоко-Країна 19 лютого 2019 року подало до Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві (за місцем основного обліку платника) звітну податкову декларацію з єдиного податку четвертої групи на 2019 рік, до якої додано відомості про наявність земельних ділянок (Додаток № 1 до декларації) та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва, що підтверджується квитанцією №1 про прийняття вказаного пакету №J0103803.

Проте, листом від 22 лютого 2019 року відповідач повідомив, що у поданій декларації вказано недостовірні відомості щодо найменування контролюючого органу, до якого подається декларація, оскільки в декларації вказано Головне управління ДФС у Київській області, Білоцерківське управління, Володарська ДПІ (Володарський район), в межах якого розташовані земельні ділянки.

В цьому ж листі Головне управління ДФС у м. Києві зазначило, що позивач має право подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання або оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу, виходячи з того, що у відповідності до підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України 19 лютого 2019 року позивач подав до Головного управління ДФС м. Києва вказану загальну податкову декларацію разом із додатками та іншими додатковими документами, переліченими вище.

Водночас, відповідно до підпункту 49.11.1 пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови протягом п`яти робочих днів з дня її отримання.

Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві порушило вищезазначену вимогу законодавства, оскільки лист-відмову хоч і прийнято 22 лютого 2019 року, проте направлено лише 26 лютого 2019 року, що підтверджується відбитком штампу ПАТ Укрпошта , тобто з порушенням п`ятиденного терміну на надання відмови.

Згідно з пунктом 49.15 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв`язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Відповідно до пунктів 48.3, 48.4 статті 48 Податкового кодексу України передбачено які обов`язкові реквізити повинна містити податкова декларація.

В даному випадку з матеріалів справи вбачається, що загальна податкова декларація з єдиного податку четвертої групи на 2019 рік подана позивачем вчасно (19 лютого 2019 року) за місцем обліку платника податків і прийнята Головним управління ДФС в м. Києві, про що свідчить квитанція №2 від 19 лютого 2019 року.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та те, що єдиною підставою для відмови у прийнятті декларації було зазначення недостовірного значення обов`язкового реквізиту Назва контролюючого органу, до якого подається декларація , а дана обставина спростована при розгляді справи по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправною та скасування відмови Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві у прийнятті податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік, поданої СВК Молоко-Країна 19 лютого 2019 року та прийнятої відповідачем за реєстраційним №9026397693, яка оформлена письмовим повідомленням про відмову у прийнятті звітності від 22 лютого 2019 року за №33023/10/26-15-12-09-18.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Сільськогосподарського виробничого кооперативу Молоко-Країна задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві у прийнятті податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік, поданої СВК Молоко-Країна 19 лютого 2019 року та прийнятої відповідачем за реєстраційним №9026397693, яка оформлена письмовим повідомленням про відмову у прийнятті звітності від 22 лютого 2019 року за №33023/10/26-15-12-09-18.

3. Стягнути на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу Молоко-Країна (02099, м. Київ, вулиця Бориспільська, 9, к. 407-А, код ЄДРПОУ 37120679) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко