Постанова

від 28.11.2019 по справі 160/8946/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 160/8946/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження

апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року

у справі №160/8946/18

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

до Виконавчого комітету Марганецької міської ради

про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

27 листопада 2018 р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Марганецької міської ради в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Марганецької міської ради від 14 листопада 2018 року № 543 Про демонтаж тимчасових споруд по АДРЕСА_1 .

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 р. у справі № 160/8946/18 адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . до Виконавчого комітету Марганецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Марганецької міської ради від 14 листопада 2018 року № 543 "Про демонтаж тимчасових споруд по АДРЕСА_1 біля АДРЕСА_1 в частині, яка стосується торгівельного кіоску фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 р. у справі № 160/8946/18, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, рішенням Марганецької міської ради від 18.03.2015 року позивачу надано в оренду (поновити договір оренди) земельну ділянку площею 0,0053 га (кадастровий номер 1211300000:01:026:0023) строком на десять років з метою обслуговування об`єктів торгівлі (код цільового використання землі В.03.07), розташовану під торгівельним кіоском по вул. Ворошилова.

06 квітня 2015 року між позивачем та Марганецькою міською радою укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років з дня реєстрації даного договору. Договір оренди земельної ділянки зареєстровано 08.06.2016 року.

14 листопада 2018 року виконавчим комітетом Марганецької міської ради винесено рішення № 543 Про демонтаж тимчасових споруд по АДРЕСА_1 .

Вказаним рішенням виконавчий комітет вирішив демонтувати тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності по вул. Торгівельній, біля житлового будинку № АДРЕСА_1 , по АДРЕСА_2 Лєрмонтова:

- ФОП ОСОБА_1 - торгівельний кіоск;

- ФОП ОСОБА_2 - торгівельний павільйон;

- ФОП ОСОБА_3 - торгівельний павільйон;

- ФОП ОСОБА_4 - торгівельний кіоск;

- ФОП ОСОБА_5 - торгівельний кіоск;

- ФОП ОСОБА_6 1. - торгівельний кіоск;

- ФОП ОСОБА_7 - торгівельний павільйон;

- ФОП ОСОБА_8 - торгівельний кіоск;

- ФОП ОСОБА_9 - торгівельний павільйон:

- ФОП Ганич - торгівельний кіоск;

- ФОП Думанська - торгівельний павільйон.

Рішення мотивоване посиланням на лист начальника КП Марганецьке ВУВК ДОР Петровенко І.Г. від 23.07.2018 р. № 911/2 щодо розміщення водопровідної мережі під тимчасовими спорудами по АДРЕСА_2 Торгівельній, біля житлового АДРЕСА_1 та службову записку начальника управління капітального будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства та комунального майна Марганецької міської ради Тетеріної С.В.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду.

Дослідивши обставин по справі, колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ст. 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів" (п. 3).

Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (п.4).

Пунктом 2.1 р. ІІ Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року №244 "Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності" передбачено, що підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив`язки тимчасової споруди, а відповідно до пункту 2.20 р.І І вказаного Порядку №244, встановлення тимчасової споруди здійснюється відповідно до паспорта прив`язки.

Після розміщення ТС замовник подає до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або відповідної районної державної адміністрації письмову заяву за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку, у якій зазначає, що він виконав вимоги паспорта прив`язки (п. 2.23 розділу ІІ Порядку № 244).

Відповідно до п.2.30 р. ІІ Порядку №244, у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки, самовільного встановлення ТС така ТС підлягає демонтажу, а п. 2.31 заборонено самовільне розміщення тимчасової споруди.

Рішенням Марганецької міської ради від 26.01.2017 р. № 646-20/УІІ затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд у м. Марганці для провадження підприємницької діяльності.

Пунктом 7 вказаного рішення встановлено випадки демонтажу тимчасових споруд.

Демонтажу підлягають:

- ТС, для яких закінчився термін дії дозволу на розміщення ТС і заявнику відмовлено у його подовженні.

- Самовільно встановлені ТС.

- ТС, які не відповідають затвердженому паспорту прив`язки.

Дозвільні документи позивача знаходяться в належному стані, є діючими, що не оскаржується сторонами по справі. Будь-яких інших підстав для демонтажу тимчасової спору ані місцевим Правилами ані чинним законодавством не передбачено.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, стосовно необхідності визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Марганецької міської ради від 14 листопада 2018 року № 543 "Про демонтаж тимчасових споруд по АДРЕСА_1 , біля АДРЕСА_1 " в частині, яка стосується торгівельного кіоску фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з винесеним рішенням, позивач вказує на те, що рішення повинно бути скасовано в повному обсягу, оскільки часткове скасування не може належним чином захистити його права. Розглянувши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або чи мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.

Тобто, при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який міг би відновити його становище та захистити порушене право.

Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, спірне рішення прийнято стосовно демонтажу торгівельних кіосків та павільйонів, що належать різним суб`єктам підприємницької діяльності. Судом не досліджувалось наявності чи відсутності правових підстав для демонтажу тимчасових торговельних споруд інших осіб, про які йшлось в спірному рішенні. Крім того, вказані особи в разі необхідності захисту власного права мають змогу звернутись до суду. Проте, суд не може вийти за межі предмету розгляду та вирішити питання порушення прав, свобод та інтересів інших осіб, що не є учасниками справи.

Оскільки судом , в межах розгляду даної справи, досліджено питання обґрунтованості та правомірності спірного рішення в частині демонтажу торгового кіоску, що належить позивачу, розглянуто питання в межах заявленого позову, встановлено порушення прав позивача та вжито належних заходів для захисту та відновлення його прав, колегія суддів вважає таким, що не підлягає скасуванню рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 р. у справі № 160/8946/18 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 р. у справі № 160/8946/18 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко