Рішення

від 03.12.2019 по справі 654/2868/15-ц

ГОЛОПРИСТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 654/2868/15-ц

Провадження № 2/654/1303/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.12.2019 м. Гола Пристань

Голопристанський районний суд Херсонської області у складі:

головуючої судді - Ширінської О.Х.,

за участі секретаря - Синевид І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акцент-Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначаючи, що 04.10.2011 року відповідачеві надано кредит в сумі 300 грн. зі сплатою 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, але через неналежне виконання умов договору відповідачем, у нього виникла заборгованість перед Банком в сумі 12721,76 грн., яку просив стягнути на підставі ст.ст.509, 526, 623, 1049, 1054 ЦК України.

Заочним рішенням від 01.07.2016 позовні вимоги було задоволено частково, вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Акцент Банк заборгованість за кредитним договором б/н від 04.10.2011 року в сумі 12221,76 грн.

17.09.2019 відповідачем ОСОБА_1 подано заяву про перегляд заочного рішення, яку мотивовано тим, що на момент судового рішення він брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, що підтверджується доданими до заяви належними доказами, а тому про розгляд справи йому було невідомо, що позбавило його можливості скористатись своїми процесуальними правами, в тому числі правом подати клопотання про застосування до даного спору наслідків спливу позовної давності.

Дане клопотання ним було заявлено на даній стадії, мотивовано тим, що після моменту видачі кредиту жодної виплати, спрямованої на погашення заборгованості ним не здійснювалося, а тому початок перебігу позовної давності в даному випадку розпочався 26.11.2011. Позивач в свою чергу звернувся з позовом лише 12.08.2015, тому на думку відповідача позов подано після спливу позовної давності, що у розумінні положень ст.267 ЦК України є безумовною підставою для відмови у задоволенні позову.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, але надав до суду належним чином оформлене клопотання, в якому просив суд розглянути справу без його участі, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час слухання справи було повідомлено належним чином. До суду від представника відповідача надійшло письмове клопотання, відповідно до якого представник просить, а відповідач не заперечує, щоб дане судове засідання проводилося за відсутності сторони відповідача на підставі матеріалів, які знаходяться у справі, також просить застосувати до даного спору наслідки спливу позовної давності та відмовити позивачу у задоволенні позову вимог повністю.

На підставі ч. 5, ч. 8 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Під час судового розгляду встановлено, що 04.10.2011 року між ПАТ Акцент Банк та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н, відповідно до якого відповідачеві надано кредит в сумі 300,00 грн. зі сплатою 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом .

Згідно довідки Банку про умови кредитування, внесення щомісячних платежів має відбуватись до 25-го числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості (колонка 15), погашення за наданим кредитом не відбувалось (а.с. 8-10).

Згідно доданих позивачем до позовної заяви Довідки про умови кредитування з використання кредитки Універсальна витягу з Умов та правил надання банківських послуг, відповідач був зобов`язаний вносити щомісячні платежі на погашення кредиту до 25 числа кожного місяця. Пунктом 5.2 (Розділу 3 Умови обслуговування. Кредитні карти ) Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що у випадку порушення клієнтом зобов`язань по Договору, Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань та інших зобов`язань по даному Договору (а. с. 13, 14-25).

Згідно розрахунку, наданого банком, станом на 26.06.2015 заборгованість ОСОБА_1 становить 12721,76 грн., що складається із: заборгованості за кредитом - 4997,03 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 6642,74 грн., а також штраф (фіксована частина) - 500,00 грн. та штраф (процентна складова) - 581,99 грн. (а.с. 8-10).

Однак, позивачем не додано до матеріалів позову жодного доказу, що свідчив би про повідомлення відповідачеві щодо необхідності дострокового виконання зобов`язань за договором, а так само, повідомлення відповідача про наявність заборгованості, яка рахується за ним.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із частиною четвертою статті 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Згідно зі ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу строку давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов`язання за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно зі ст.266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Аналогічну за змістом правову позицію викладено у постановах Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2014 року №6-14цс14, від 12 листопада 2014 року № 6-167цс14.

Такий же висновок застосування норм матеріального права викладено у постанові Пленуму Верховного Суду від 28 березня 2018 року №14-10цс18, у якій також вказано, що для забезпечення прогнозованості правозастосовної практики Пленуму Верховного Суду відступає від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 02 грудня 2015 року у справі №6-249цс15.

Позивач сам зволікав із зверненням з позовом до суду, що призвело до зростання штрафних санкцій та пропуском строку позовної давності. Заборгованість в 300 грн. стала 12721,76 грн., що є не справедливим по відношенню до відповідача.

Отже, суд приходить до висновку, що строк позовної давності для звернення з даним позовом у ПАТ КБ Приватбанк сплив 26.11.2014, дана обставина являється безумовною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Згідно ст.141 ЦПК України, у зв`язку з повною відмовою в задоволенні позову, витрати позивача по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають і покладаються на нього.

Керуючись ст. ст. 253, 257, 267 ЦК України, ст. ст. 5, 10, 13, 76, 81, 263-265, 279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Акцент-Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повне рішення складено 09.12.2019.

Суддя: О. Х. Ширінська