Ухвала

від 03.12.2019 по справі 500/3558/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-кп/813/664/19

Номер справи місцевого суду: 500/3558/18

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

за участюпрокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19.12.2018 року відносно:

ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Нова Некрасівка, Ізмаїльського району, Одеської області, громадянина України, маючого середню освіту, працюючого майстром в Ізмаїльському морському торгівельному порту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

-обвинуваченогоу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом 1-ої інстанції.

Зазначеним вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та йому призначено покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбуття призначеного покарання з випробуванням на 1 рік з покладенням відповідних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави в особі КУ «Ізмаїльська міська центральна лікарня» 14301 грн. 10 коп.

Стягнуто з ОСОБА_8 в дохід держави процесуальні витрати у справі, пов`язані з проведенням експертиз в сумі 11154 грн.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 процесуальні витрати у справі в сумі 5600 грн.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_10 процесуальні витрати у справі в сумі 5600 грн.

Відповідно до вироку суду першої інстанції ОСОБА_8 визнано винуватим у тому, що 29.11.2017 року близько 17 год. 15 хв. в Ізмаїльському районі Одеської області він, керуючи технічно справним автомобілем «Ореl» номерний знак НОМЕР_1 і рухаючись по автодорозі М-15 Одеса-Рені на Бухарест з боку м. Ізмаїл в напрямку м. Болград, та на 240 км. + 800 м. автодороги приступив до виконання маневру обгону, рухаючогося попереду в попутному напрямку по правій стороні проїжджої частини дороги автомобіля «Mazda» номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_11 .

В порушеннявимог Правилдорожнього руху,а саме:п.2.3згідно зяким длязабезпечення безпекидорожнього рухуводій зобов`язаний:д)не створюватисвоїми діямизагрози безпецідорожнього руху;п.10.1згідно зяким передпочатком руху,перестроюванням табудь -якою зміноюнапрямку рухуводій повиненпереконатися,що цебуде безпечнимі нестворить перешкодабо небезпекиіншим учасникамруху;п.13.1згідно зяким водійзалежно відшвидкості руху,дорожньої обстановки,особливостей вантажу,що перевозитьсяі станутранспортного засобуповинен дотримуватибезпечної дистанціїта безпечногоінтервалу,водій ОСОБА_12 під часвиконання маневруобгону невибрав безпечнийінтервал і,не переконавшисьу безпецісвоїх дій,при прийняттівправо,для завершенняманевру обгону,скоїв зіткненняз автомобілем«Mazda»номерний знак НОМЕР_2 підкеруванням водія ОСОБА_11 .В результатізіткнення автомобіль«Mazda»занесло вправо і винесло за межі проїжджої частини дороги, де на узбіччі наїхав на придорожнє дерево. В наслідок зіткнення транспортних засобів пасажирам автомобіля «Mazda» ОСОБА_10 і ОСОБА_9 були заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 не оспорюючи правильності кваліфікації дій ОСОБА_8 та міру призначеного йому покарання, вважає, що вирок має бути частково змінений, враховуючи наступні обставини:

- судом неправомірно були задоволені заяви потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в повному обсязі, в порушення вимог ч. 1 ст. 124 КПК України, так поданні до суду заяви про стягнення з ОСОБА_8 процесуальних витрат, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 нічим їх не обґрунтували, не підтвердили їх належними та допустимими доказами, а лише просили стягнути з ОСОБА_8 процесуальні витрати;

- представником потерпілих не було надано жодних доказів, які б підтверджували об`єм виконаної ним роботи, кількості часу, який був витрачений ним для підготовки матеріалів для звернення до суду на стадії досудового розслідування, участі в судових засіданнях;

- представником потерпілих не було надано жодних розрахунків, які би підтверджували той факт, що саме цю суму має бути стягнуто з ОСОБА_8 на користь потерпілих у якості процесуальних витрат по даному кримінальному провадженню.

Посилаючись на такі доводи, захисник ОСОБА_7 просить змінити вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19.12.2018 року та відмовити в задоволенні заяв потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про стягнення процесуальних витрат. В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Також захисником ОСОБА_7 було подано клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі та участі обвинуваченого ОСОБА_8 .

Потерпілі та їх представник ОСОБА_13 в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явились, причини неявки суду не повідомили, хоча про дату та час судового розгляду були поставлені до відома належним чином, підтвердження чого є рекомендовані повідомлення «Укрпошти».

Прокурор ОСОБА_6 , посилаючись на положення ст. 124 КПК України вважала за неможливим задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 та просила вирок суду першої інстанції залишити без змін, а також вважала за можливе розглядати апеляційну скаргу без участі сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора ОСОБА_6 , перевіривши матеріали кримінального провадження в контексті доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновків про таке.

Мотиви судуапеляційної інстанції.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Частиною 4 ст. 405 КПК України передбачено, що неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. Якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами цього Кодексу або рішенням суду апеляційної інстанції є обов`язковою, апеляційний розгляд відкладається.

В апеляційній скарзі не ставиться питання про погіршення становища обвинуваченого, тому апеляційний суд вважає за можливим провести розгляд скарги за відсутності обвинуваченого, потерпілих та їх представників.

Згідно з положеннями ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Системний аналіз вироку суду першої інстанції показав, що оскаржуване судове рішення відповідає приписам наведеної норми кримінального процесуального закону.

Приймаючи до уваги те, що стороною захисту не оспорюється вина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненому злочині, апеляційний суд вважає, що його вина у вказаному злочині повністю доведена вироком суду першої інстанції від 19.12.2018 р., та його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України.

Окрім того, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції з урахуванням положень ст. 65 КПК України обґрунтовано призначене ОСОБА_8 покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів з урахуванням положень ст. 66, 67 КПК України.

Приписами ч. 1 ст. 124 КПК передбачено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Відповідно до ст. 126 КПК України ,суд вирішуєпитання щодопроцесуальних витрату вирокусуду абоухвалою. Сторони кримінального провадження, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі мають право оскаржити судове рішення щодо процесуальних витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.

Як вбачається із резолютивної частини вироку суду від 19.12.2018 р. з ОСОБА_8 стягнуто на користь ОСОБА_9 та ОСОБА_10 процесуальні витрати у сумі 5600 грн. кожному.

В свою чергу, потерпілими на виконання вимог ст. 124 КПК України до суду першої інстанції подані заяви про долучення документальних доказів на підтвердження процесуальних витрат, пов`язаних із залученням адвоката для надання професійної правничої допомоги, а саме: договори про надання професійної правничої допомоги, розрахункові квитанції (а.п. 39, 42, 45, 48).

Натомість, діючим кримінальним процесуальним законодавством не передбачено надання додаткових підтверджуючих даних, які має довести потерпіла сторони з приводу об`єму виконаних робіт та кількості часу на виконання робіт.

При цьому, потерпілими ОСОБА_9 та ОСОБА_10 заявлено відшкодування саме тих витрат, які зазначені у розрахунку щодо надання послуг адвоката в сумі 5600 грн., та не заявлено інших будь-яких відшкодувань, які документально ними не підтверджені.

Відтак, доводи захисника ОСОБА_7 на необґрунтованість розміру процесуальних витрат потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_10 , пов`язаних із залученням адвоката та надання правової допомоги під час розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_8 , не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду скарги, стороною захисту не доведено несумірність таких витрат в своїй апеляційній скарзі, а лише поверхнево зазначено, що вони, на його думку, є необґрунтованими.

Більш того, згідно ст. 125 КПК України, суд за клопотанням осіб має право визначити грошовий розмір процесуальних витрат, які повинні бути їм компенсовані. Проте, стороною захисту, відповідно до журналу судових засідань та вироку суду не вбачається, що захисником ОСОБА_7 заявлялось таке клопотання, при цьому про наявність заяв щодо відшкодування процесуальних витрат йому було відомо.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити вирок без змін.

Отже, колегія суддів вважає, що підстав для зміни вироку в частині визначення розміру процесуальних витрат немає, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 124-126, 370, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Вирок Ізмаїльського міськрайонногосуду Одеськоїобласті від19.12.2018року,яким ОСОБА_8 визнано винуватиму вчиненнізлочину,передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4