Рішення

від 28.11.2019 по справі 138/1811/19

МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 138/1811/19

Провадження №:2/138/704/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 року м. Могилів-Подільський

Могилів - Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:

головуючого судді Київської Т.Б.,

за участю: секретаря Політанської Т.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з вказаним вище позовом, який мотивовано тим, зокрема, що сторони спору мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З відповідача на користь позивача стягуються аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 1500,00 грн. на підставі рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 13.01.2017. Такий розмір стягуваних аліментів на час подачі позову є замалим для дитини, так як він подорослішав, в зв`язку з чим потребує більших витрат на навчання та розвиток, а також має проблеми зі здоров`ям. Крім того, ОСОБА_3 відвідує гуртки, що потребує додаткових витрат. Також змінилась суттєво економічна ситуація в державі. Відповідач отримує дохід від зайняття підприємницькою діяльністю, має рухоме та нерухоме майно, яке здає в оренду та отримує прибуток.

Враховуючи зазначені обставини, позивач просить змінити розмір стягнення аліментів, та стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 5000,00 грн., щомісячно, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 17.07.2019 відкрито провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

09.09.2019 до суду надійшов відзив на позовом, мотивований тим, що матеріальне і сімейне становище позивача не змінилось, стан здоров`я також. Матеріальний стан відповідача змінився, він не може знайти роботу, перебуває на обліку у центрі зайнятості як безробітній. Також має проблеми зі здоров`ям. На його утриманні перебуває мати-пенсіонерка. Відповідач вчасно виплачує аліменти, заборгованості не має. Зазначені позивачем витрати на розвиток та лікування дитини є додатковими витратами і регулюються іншими нормами. Крім того, позивачем не зазначено, що рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суд увід 23.04.2019 в задоволенні її позову про стягнення з відповідача додаткових витрат було відмовлено. Також позивачем не доведено обставину отримання відповідачем доходу від оренди нерухомого майна. Враховуючи викладене, відповідач просить в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 17.09.2019 вирішено здійснити перехід до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження та змінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 15.10.2019 закрито підготовче провадження в даній справі та призначено судове засідання до судового розгляду по суті.

25.10.2019 до суду надійшла відповідь на відзив, мотивована тим, що ОСОБА_2 має реальну можливість сплачувати аліменти у визначеному позивачем розмірі, так як матеріальне становище у нього на високому рівні. Крім того, відповідач в період з 3 кварталу 2016 по 4 квартал 2017 року отримував доходи від підприємницької діяльності та Обуховської РДА у І півріччі та ІІ півріччі 2018 року. Також в листопаді 2017 року ОСОБА_2 було придбано автомобіль. У відповідача відсутні інші утриманці. Крім того, мати-пенсіонер, про яку вказує ОСОБА_2 , проживає окремо і отримує пенсію. Зважаючи на викладене, просила позов задовольнити.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала. Зазначила, що розмір аліментів, які сплачує відповідач на даний час є замалим. Відповідач має достатньо майна та доходу для утримання дитини, придбав собі машину. Також має чотири земельних ділянки. Вказала, що дитина потребує витрат на лікування. На утримання дитини в місяць вона витрачає приблизно 8000,00 грн., що складається з витрат на харчування, школу, канцелярію, ліки, періодично на спеціальне взуття та інше.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Про час та місце судового розгляду повідомлений завчасно та належним чином. В ході розгляду справи подавав заяву про розгляд справи за його відсутності в якій також зазначив, що позовні вимоги не визнає з підстав, які викладені у відзиві на позов.

Заслухавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, відзив, відповідь на відзив, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, враховуючи таке.

Сторони спору є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дана обставина підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.16).

Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 13.01.2017 з відповідача на користь позивача на утримання дитини ОСОБА_3 стягуються аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1500,00 грн., щомісячно, починаючи з 24.05.2016 і до досягнення дитиною повноліття (а.с.19,20).

Тобто, вперше до суду з вимогою про стягнення аліментів позивач звернулась ще 24.05.2016.

Згідно довідки № 180 від 02.07.2019 Голови квартального комітету № 5 "Центр" дитина проживає разом з позивачем (а.с.17).

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, і відповідно до ст. 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

В частині 3 статті 181 СК України зазначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При вирішенні спору суд зважає на те, що згідно ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Як на підставу зміни розміру аліментів позивач посилається, на те, зокрема, що стан здоров`я дитини погіршився, на підтвердження чого суду було надано ряд консультативних висновків спеціалістів № 1638 від 23.02.2018, № 61 від 02.05.2018, № 62 віл 02.05.2018, № 1196 від 22.05.2018, № 310 від 11.01.2018. Дані документи дійсно підтверджують факт наявності у дитини сторін спору ряду хронічних хвороб, які відповідно потребують лікарського нагляду та виконання рекомендацій лікарів (а.с.21-25).

Так, зокрема, з висновку спеціаліста № 310 від 11.01.2018 слідує, що ОСОБА_3 рекомендовано носити ортопедичне взуття, супінатори (а.с.25).

Частиною 1 ст. 185 СК України передбачено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

В свою чергу, п. 1 ч. 1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров`я та матеріальне становище дитини.

Тобто, стан здоров`я дитини закон не пов`язує лише з можливістю отримання компенсації частини витрат понесених у зв`язку з виникненням особливих обставин, зокрема, хвороби дитини, але й передбачає, що загальний стан здоров`я дитини враховуюється при визначенні розміру аліментів, які за своєю суттю є щомісячним утриманням дитини у якої такий стан не є задовільним.

Таким чином, оскільки хворобливий стан дитини доведено позивачем так як і період такого стану, а саме після ухвалення попереднього судового рішення, суд вважає, що дана обставина повинна бути врахована при оцінці розміру аліментів, які уже стягуються з відповідача та при вирішенні питання ичи повинен такий розмір бути змінений.

Крім того, з копії трудової книжки серії НОМЕР_2 заведеної на ім`я ОСОБА_1 слідує, що вона з 04.05.2017 не працює (а.с.97). Згідно довідки № 01-06/1610 від 11.10.2019 Управління соціального захисту населення Ямпільської райдержадміністрації, ОСОБА_1 отримувала державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям та державну соціальну допомогу по догляду за бабусею в період з вересня 2018 року по лютий 2019 року (а.с.83). Тобто, погіршився матеріальний стан позивача, а відтак і дитини сторін спору.

До відзиву відповідач додав довідку № 2433 від 04.09.2019 Білоцерківського МРЦЗ, з якої слідує, що ОСОБА_4 за період з 01 березня 2019 року по 02 серпня 2019 року отримав виплати допомоги по безробіттю в загальному розмірі 2136,97 грн. Також надав копію лише 3 та 27 сторінок трудової книжки серії НОМЕР_3 заведеної на його ім`я, з яких слідує, що останній запис вчинено 13.06.2019 про поновлення виплати допомоги по безробіттю. Запис про припинення виплат в наданих суду копіях відсутній. Копій інших сторінок трудової книжки відповідачем суду не надано(а.с.51,52).

Тобто, актуальної інформації на час надання відзиву суду не надано.

На підтвердження наявності у відповідача іншого утриманця, а саме, як він вказав у відзиві, його матері, суду надано копію пенсійного посвідчення ОСОБА_5 , 1939 року народження, а також копію медичної картки амбулаторного хворого № 7769 від 11.06.2012 та копії виписок з її медичної картки, датованих ще 2012 роком (а.56-61).

В судовому засіданні позивач не заперечувала той факт, що ОСОБА_5 є матір`ю відповідача, але заперечила ту обставину, що вона знаходиться на його утриманні. Пояснила суду, що вони проживають за різними адресами, а також те, що його мати отримує пенсію, тобто утримає себе сама.

Враховуючи зазначене, суд вважає доведеним факто того, що ОСОБА_5 є матір`ю відповідача, однак зважаючи на те, що медичні документи про стан здоров`я її датовані ще 2012 роком, тобто семирічної давності, на переконання суду не доводить стану її здоров`я на час вирішення спору. Також самі по собі вони не свідчать про те, що відповідач утримує матір. Крім того, саме в цих документах зазначено, що ОСОБА_5 працює нянею, однак ця інформація також не є актуальною.

Доказів того, що на час вирішення спору відповідач проживає разом з матір`ю, тобто актуальної інформації, суду також не надано.

Той факт, що мати є пенсіонеркою, а відтак отримує пенсію, суд вважає доведеним, однак дана обставина навпаки свідчить про те, що мати відповідача отримує дохід за рахунок пенсії, а не за його рахунок.

Жодного іншого доказу на підтвердження факту утримання матері відповідачем суду надано не було.

В свою чергу, згідно інформації Головного управління ДПС у Київській області в період з 01.01.2016 по 30.06.2019 відповідач отримував дохід від продажу нерухомого майна та заробітну плату в Обухівській РДА Київської області (а.с.99).

Згідно п. 3-1 ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.

Крім того, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта слідує, що ОСОБА_2 є власником нерухомого майна, зокрема, земельної ділянки кадастровий номер 3220489500:02:006:0084, площею 0,1 га. за адресою: АДРЕСА_1 ; житлового будинку АДРЕСА_2 ; 75/100 частини квартири АДРЕСА_3 ; квартири АДРЕСА_4 . Крім того, відповідач з 04.04.2015 орендує земельну ділянку кадастровий номер 3220489500:02:026:0217 для строкового платного користування земельною ділянкою для встановлення кіоску в межах с. Шкарівка. Строк дії договору оренди на 49 років. Дана інформація також підтверджується копією декларації про доходи ОСОБА_2 за 2017 рік.

З декларації також слідує, що 12.11.2016 відповідач придбав рухоме майно, а саме автомобіль марки Volkswagen Caddy , тобто після попереднього звернення до суду позивач з вимогою про стягнення аліментів.

Суд зважає на дату набуття вказаного вище майна, але водночас і зважає на вид та об`єм такого майна.

З рішення суду про стягнення аліментів слідує, що на час вирішення справи відповідач не працював, а тому суд вважає недоведеним твердження відповідача про погіршення його матеріального становища в зв`язку тим, що на час вирішення даного спору він теж не працює.

Надані суду позивачем фотознімки із зображеним на них відповідача, як вона стверджувала, суд вважає неналежними доказами, оскільки вони не містять інформації, що стосується предмету доказування (а.с.84-86). Твердження позивача про те, що вказані зображення свідчать про отримання відповідачем прибутку від спортивної рибалки суд вважає не доведеними за відсутності інших доказів, які б у сукупності свідчили про таку обставину та про розмір і частоту отримання такого доходу.

Тобто, вказані вище обставини в їх сукупності свідчать лише про те, що з часу ухвалення рішення суду про стягнення аліментів погіршився матеріальний стан як позивача, так і дитини, а також про незадовільний стан здоров`я дитини і так обставини виникли саме після ухвалення попереднього судового рішення про стягнення аліментів.

При вирішенні даного спору суд також бере до уваги положення частин першої та другої статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789XII (78912), згідно яких у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно із частиною першою статті 27 цієї Конвенції кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Статтею 8 Закону України Про охорону дитинства визначено право кожної дитини на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, а також відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють, за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Абзацом 3 ч. 2 ст. 182 СК України передбачено, зокрема, що мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст.7 Закону України Про державний бюджет України на 2019 рік , прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.

Тобто, станом на час розгляду справи, аліменти у розмірі 1500,00 грн. вочевидь не відповідають рекомендованому розміру аліментів відповідно до закону, для дитини відповідного віку.

Частинами 2, 3 ст. 184 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи викладене вище, а також те, що відповідач є власником ряду нерухомого майно, а також власник рухомого майна - автомобіля, орендує земельну ділянки, суд вважає, що відповідач має реальну можливість надавати матеріальну допомогу своєму сину, а тому з метою захисту інтересів дитини суд вважає, що наявні підстави для часткового задоволення позову та зміни аліментів, які стягуються в твердій грошовій сумі з розміру 1500,00 гривень на аліменти в розмірі 2118 (дві тисяча сто вісімнадцять) гривень, щомісяця, які щорічно підлягають індексації відповідно до закону, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку , починаючи з дати набрання даним судовим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Такий висновок суду ґрунтується також на тому, що статтею 8 Закону України Про охорону дитинства гарантовано, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Встановлений даним рішенням суду розмір аліментів на утримання дитини, є гарантією прав дитини, встановлених Конституцією України та ст. 27 Конвенції про права дитини. Суд звертає увагу, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також зобов`язанні забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, на що, в тому числі, необхідні й фінансові витрати. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності, відповідно до ч. 1ст. 155 СК України.

Під забезпеченням малолітньої чи неповнолітньої дитини слід розуміти, зокрема, надання дитині харчування, проживання, промислового забезпечення, забезпечення навчального процесу, нормального розвитку, в тому числі соціального, культурного, духовного та фізичного.

Зважаючи на те, що позивач була звільнена від сплати судового збору, дані витрати, згідно ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь держави пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

На підставі викладеного, ст. 27 Конвенції про права дитини, ст. 8 Закону України Про охорону дитинства та керуючись ст.141,155,180,181,184,192 СК України, ст.12, 13, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 13.01.2017 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 (місце реєстрації: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 (місце реєстрації: АДРЕСА_6 ) на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з твердої грошової суми в розмірі 1500,00 грн., щомісяця, на тверду грошову суму в розмірі 2118 (дві тисяча сто вісімнадцять) гривень, щомісяця, які щорічно підлягають індексації відповідно до закону, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку , з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 судовий збір в розмірі 322 (триста двадцять дві) гривні 72 коп. на користь Державної судової адміністрації України.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні у судовому засіданні можуть оскаржити рішення суду першої інстанції до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 09.12.2019.

Суддя: Т.Б.Київська