Постанова

від 09.12.2019 по справі 212/6529/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9982/19 Справа № 212/6529/19 Суддя у 1-й інстанції - Ваврушак Н. М. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2019 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Бондар Я.М.

суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.

сторони справи :

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач- Товариство з обмеженою відповідальністю Кривбас - Белаз - Сервіс СП ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому порядку згідно ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гузєва Ігоря Григоровича на рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 жовтня 2019 року, ухваленого суддею Ваврушак Н.М. у м. Кривому Розі, повний текст судового рішення складено 21 жовтня 2019 року,

ВСТАНОВИВ :

У серпні 2019 року, позивач ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат ГузєвІ.Г., звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Кривбас - Белаз - Сервіс СП моральної шкоди завданої внаслідок нещасного випадку на виробництві під час виконання трудових обов`язків у розмірі 41 730,00 гривень.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він працював на підприємстві відповідача на посаді слюсаря з ремонту автомобілів. 07 серпня 2014 року, під час виконання трудових обов`язків із ним стався нещасний випадок, внаслідок якого він отримав травму у вигляді травматичної ампутації 3 пальця правої кисті на рівні нігтьової фаланги, рвані рани нігтьових фаланг 2-3 пальців лівої кисті. Внаслідок нещасного випадку йому завдано моральну шкоду, яка полягає фізичних стражданнях, зміні його особистого життя, порушенні нормальних життєвих зв`язків, позбавленні в повній мірі реалізовувати свої звички та бажання, втратою працездатності в молодому віці, необхідністю отримання медичної допомоги.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 жовтня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Кривбас - Белаз - Сервіс СП (ЄДРПОУ 32410991, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вулиця Дишинського, 13) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , моральну шкоду в розмірі 10000,00 гривень (десять тисяч грн. 00 коп.) без урахування податку з доходів фізичних осіб.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Кривбас - Белаз - Сервіс СП (ЄДРПОУ 32410991, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вулиця Дишинського, 13) на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 гривень (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).

В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Представник позивача, адвокат Гузєв І.Г., не погоджуючись з ухваленим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, ставить питання про зміну судового рішення в частині повного задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 .

Скаржник вважає, що стягнутий судом на користь позивача розмір грошових коштів в рахунок відшкодування моральної шкоди є недостатнім для справедливого відшкодування моральних страждань позивача, які останній відчуває через отримані під час нещасного випадку травми, наслідком яких стала стійка втрати професійної працездатності в ступені 10% у віці 33 років та необхідності постійного лікування і проходження чисельних оглядів МСЕК, тривалості негативних змін в житті позивача. Також, представник позивача вважає, що судом не повністю враховано, що внаслідок отриманих травм позивач відчув сильний біль, що у позивача порушено нормальні життєві зв`язки, що останній позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, що він постійно відчуває психологічний дискомфорт у зв`язку з неестетичним виглядом травмованої кисті лівої руки, функції якої не відновились повністю після травми, що негативно позначається на душевному та фізичному станах позивача, що на даний час самопочуття позивача не поліпшується, негативні зміни в його житті є довготривалими, курси лікування не дають жодного ефекту, усвідомлення чог7о завдає позивачу душевного болю та страждань.

У відзиві на апеляційну скаргу представника позивача, відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю Кривбас - Белаз - Сервіс СП , просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, посилаючись на те, що позивач сам винен у настанні з ним нещасного випадку, що було враховано судом під час судового розгляду справи, у зв`язку із чим, вважає, визначений судом розмір моральної шкоди справедливим, таким, що відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч.13 ст.7, ч.2 ст.369 ЦПК України, оскільки ціна позову менша розміру ста мінімальних заробітних плат.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника позивача підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Матеріалами справи і судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 15.05.2013 року по 11.12.2014 року, часу звільнення за згодою сторін, згідно п.1 ст.36 КЗпП України, перебував у трудових відносинах з відповідачем та працював слюсарем з ремонту автомобілів дільниці технологічного автотранспорту Товариства з обмеженою відповідальністю Кривбас - Белаз - Сервіс СП , що підтверджується копією трудової книжки останнього та не заперечувалось сторонами під час розгляду справи. (а.с.25-26).

Відповідно до акту про нещасний випадок на виробництві, на підприємстві Товариство з обмеженою відповідальністю Кривбас - Белаз - Сервіс СП , форми Н-1, затвердженого 13.08.2014 року директором ТОВ Кривбас - Белаз - Сервіс СП вказано, що 07.08.2014 року о 10 годині 00 хвилин на дільниці технологічного автотранспорту, ремонтний бокс з ОСОБА_1 стався нещасний випадок.

Внаслідок нещасного випадку ОСОБА_1 отримав травматичну ампутацію 3 пальця правої кисті на рівні нігтьової фаланги, рвані рани нігтьових фаланг 2-3 пальців лівої кисті. ОСОБА_1 не знаходився у стані алкогольного сп`яніння. Згідно зазначеного акту причиною настання нещасного випадку є невиконання вимог інструкцій з охорони праці, невиконання посадових обов`язків. Особами які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці є ОСОБА_1 - слюсар з ремонту автомобілів ТОВ Кривбас - Белаз - Сервіс СП , ОСОБА_2 - майстер дільниці технологічного автотранспорту ТОВ Кривбас - Белаз - Сервіс СП , ОСОБА_3 - начальник дільниці технологічного автотранспорту ТОВ Кривбас - Белаз - Сервіс СП . (а.с.12-15).

Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12ААА №002125 від 10.12.2014 року, ОСОБА_1 при первинному огляді встановлено 10% втрати професійної працездатності з 10.12.2014 по 01.01.2016 року, без визначення групи інвалідності у зв`язку з виробничою травмою. Дата переогляду 01.12.2015 року. Визначено потреби у медичній та соціальній допомозі: медикаментозне лікування, ВМП, оперативне лікування. (а.с.8-9)

Згідно довідок про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12ААА №013798 від 16.03.2016, 12ААА №018781 від 01.02.2017, ОСОБА_1 при повторних оглядах встановлено 10% втрати професійної працездатності з 10.12.2014 по 01.01.2016 року, без визначення групи інвалідності у зв`язку з виробничою травмою. (а.с.9-11)

Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12ААА №052242 від 09.01.2019 року, ОСОБА_1 при повторному огляді встановлено 10% втрати професійної працездатності з 01.01.2019 року по 01.01.2021 року, без визначення групи інвалідності у зв`язку з виробничою травмою. (а.с. 10-11)

Відповідно до Протоколу засідання комісії з охорони праці ТОВ Кривбас - Белаз - Сервіс СП від 26.12.2014 року ОСОБА_1 зменшено розмір одноразової допомоги на 10% за порушення ним вимог законодавства про охорону праці, що і було причиною травмування. (а.с.22)

Відповідно до виписки із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у зв`язку із отриманою ним виробничою травмою. (а.с.23).

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача, виходив з того, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки нещасний випадок з позивачем, внаслідок якого останній отримав трудове каліцтво стався з ним під час виконання трудових обов`язків на підприємстві відповідача, і наявності у зв`язку з цим підстав, передбачених ст.ст. 153 , 173, 237-1 КЗпП України , для відшкодування моральної шкоди.

Колегія суддів повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції, як і частково погоджується з доводами апеляційної скарги представника позивача щодо заниженого розміру стягнутої судом моральної шкоди, з огляду на наступне.

Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Згідно частин 1,3 ст.13 Закону України Про охорону праці , роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.10.2008 року № 20-рп/2008 також роз`яснив про право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок нещасного випадку і професійного захворювання, пов`язаного з виробництвом, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про відшкодування на користь позивача моральної шкоди з відповідача.

Отже, відсутність причинного зв`язку між завданою позивачу шкодою і винною протиправною поведінкою відповідача, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві, оскільки до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу. Закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов`язку власника відшкодувати моральну шкоду.

У відповідності зі ст.ст. 23 , 1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання складається, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, які він поніс у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок отримання ним професійного захворювання.

Право на отримання виплати за моральну шкоду за наявності факту її заподіяння виникає у потерпілого з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.

При цьому, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 2 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяно працівникові, який не втратив професійної працездатності. Відмова потерпілому у праві на отримання від підприємства грошової суми за моральну шкоду залежно від ступеня втрати професійної працездатності має обмежувальний характер.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_4 щодо необґрунтованого розміру моральної шкоди, визначеного судом до стягнення з відповідача на користь позивача та вважає, що він визначений без повного урахування роз`яснень п.9Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, § 62, ЄСПЛ від 12 липня 2007 року).

Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Виходячи з цих обставин, колегія суддів, ураховуючи наявність вини позивача у настанні нещасного випадку, беручи до уваги характер отриманих позивачем травм, ступень втрати професійної працездатності 10%, характер немайнових витрат, вважає за необхідне змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди і збільшити її з 10 000 грн. до 40 000 грн.

Керуючись ст.ст.367, ч.1 ст.369, ст.374, ст.376, ст.ст.381, 382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гузєва Ігоря Григоровича, задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 жовтня 2019 року в частині розміру моральної шкоди змінити, збільшивши розмір моральної шкоди, стягнутої з Товариства з обмеженою відповідальністю Кривбас - Белаз - Сервіс СП на користь ОСОБА_1 з 10 000 (десяти тисяч) грн. до 40 000 (сорока тисяч) грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 09 грудня 2019 року.

Головуючий:

Судді: