Ухвала

від 10.12.2019 по справі 915/1423/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

10 грудня 2019 року м. ОдесаСправа № 915/1423/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Аленіна О.Ю.

суддів Лавриненко Л.В., Філінюка І.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Племрепродуктор «Степове»

на рішення Господарського Миколаївської області від 17 вересня 2019 року, повний текст складено 27 вересня 2019 року

у справі № 915/1423/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-Юг»

до відповідача Державного підприємства «Племрепродуктор «Степове»

про звернення стягнення на предмет застави та передачу майбутнього врожаю

встановив:

Рішенням Господарського Миколаївської області від 17 вересня 2019 року позов задоволено частково, звернуто стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості по договору поставки № 07/03/18-01 від 07.03.2018 року в розмірі 357 500, 00 грн. (триста п`ятдесят сім тисяч п`ятсот грн. 00 коп.) з ПДВ, а саме майбутній врожай пшениці в кількості 71,5 т., який відповідач Державне підприємство «Племрепродуктор "Степове» , має намір зібрати у 2019 році з поля I (2), кадастровий номер земельної ділянки 4824284000:06:000:0001 (652,6686 га), площею 43,15 га поля, загальною площею 96,16 га (відповідно до схеми розміщення сільськогосподарських культур 2019 р.), очікувана урожайність 16,57 ц/га, що знаходиться на території Степівської сільської ради, шляхом передачі майбутнього врожаю пшениці в кількості 71,5 т., який відповідач Державне підприємство «Племрепродуктор "Степове", має намір зібрати у 2019 році з поля I (2), кадастровий номер земельної ділянки 4824284000:06:000:0001 (652,6686 га), площею 43,15 га поля, загальною площею 96,16 га (відповідно до схеми розміщення сільськогосподарських культур 2019 р.), очікувана урожайність 16,57 ц/га, що знаходиться на території Степівської сільської ради, у власність позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-Юг» , відповідачу Державному підприємству «Племрепродуктор "Степове» , передати позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Нива - Юг» , майбутній урожай пшениці в кількості 71,5 т., який Державне підприємство «Племрепродуктор "Степове» , має намір зібрати у 2019 році з площі 43,15 га поля, загальною площею 96,16 га, очікувана урожайність 16,57 ц/га, що знаходиться на території Степівської сільської ради, а саме: пшениця, номер поля (згідно схеми розміщення сільськогосподарських культур 2019 р.) І (2), площею 43,15 га поля, загальною площею 96,16 га, кадастровий номер земельної ділянки 4824284000:06:000:0001 (652,6686 га).

05.12.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області надійшла апеляційна скарга ДП «Племрепродуктор «Степове» (надіслана скаржником поштою 29.11.2019р.) на вищевказане рішення від 17.09.2019 р., в якій скаржник просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Ознайомившись з поданими матеріалами, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 1, 2 п. 2 ч. 2 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання позовної заяви немайнового характеру розмір судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні позовної заяви позивачем у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір» підлягав сплаті судовий збір у розмірі 7283, 50 грн.

Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при подання позовної заяви.

Таким чином, при поданні апеляційної скарги на рішення господарського суду Миколаївської області від 17 вересня 2019 року має бути сплачений судовий збір у сумі 10 925,25 грн. (7283, 50 * 150%).

Проте ДП «Племпродуктор «Степове» до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору в порушення вимог п.2 ч.3 ст.258 ГПК України.

Крім того, колегія суддів зазначає наступне.

В обґрунтування заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги ДП «Племрепродуктор «Степове» з посиланням на норми ч.3 ст.256 ГПК України зазначає наступне. Наказом з особового складу №76-п від 14.11.2019 р. Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України призначено Теника В.В. виконуючим обов`язків директора відповідача з 18.11.2019 р. Оскільки в.о. директора відповідача призначений на посаду після прийняття оскаржуваного рішення, він не мав змоги ознайомитись із повним текстом оскаржуваного рішення через те, що про існування даної справи та оскаржуваного рішення в.о. директора відповідача дізнався лише 19.11.2019 р., коли отримав доступ до первинних документів відповідача. В результаті змін на підприємстві, в.о. директора проведено перевірку і встановлено, що оскаржуване рішення відповідач не отримував, а про його існування нове керівництво дізналось з Єдиного державного реєстру судових рішень. Також з оскаржуваного рішення вбачається, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем не було надано жодних доказів, процесуальних документів, відзиву, а також у судових засіданнях жодного разу не був присутній представник відповідача. Крім того, скаржник з посиланням на практику Європейського суду з прав людини зазначає, що просить суд поновити пропущений строк з метою недопущення порушення права особи на доступ до правосуддя та для захисту прав і охоронюваних законом інтересів сторін.

З матеріалів справи вбачається, що 17.09.2019 р. господарським судом Миколаївської області було проголошено вступну та резолютивну частини оскаржуваного рішення, повний текст складений 27.09.2019 р.

Отже, останнім днем строку подання апеляційної скарги на це рішення є 17.10.2019 р.

Відповідно до ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Скаржник зазначає, що не отримував копію рішення, проте такі твердження спростовуються матеріалами справи - копія рішення від 17.09.2019 р.отримана відповідачем 05.10.2019р., що підтверджується копією відповідного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.92).

Відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Поштова кореспонденція у справі №915/1427/19 направлялась судом ДП «Племрепродуктор «Степове» за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо реєстрації місцезнаходження юридичної особи: 57107, Миколаївська область, Миколаївський район, с.Степове; така ж сама адреса зазначена скаржником в поданій ним апеляційній скарзі.

З матеріалів справи вбачається, що копія ухвали суду від 20.05.2019р. про відкриття провадження у справі була отримана скаржником 25.05.2019р., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.49); копія ухвали суду про повідомлення від 19.06.2019р. отримана скаржником 27.06.2019р. (а.с.60); копія ухвали суду від 18.07.2019р. про продовження строку підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання отримана відповідачем 25.07.2019р. (а.с.66); копія ухвали суду від 14.08.2019р. про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті отримана скаржником 18.08.2018р. (а.с.76); ухвала суду про повідомлення від 12.09.2019р. отримана відповідачем 14.09.2019р. (а.с.89).

Отже відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи судом першої інстанції та суд виконав свій процесуальний обов`язок щодо належного повідомлення учасника справи - ДП «Племрепродуктор «Степове» про результати розгляду справи та ухвалення рішення господарського суду Миколаївської області від 17.09.2019р. у даній справі.

Відповідно до ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мушта проти України» зазначено: «право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані» .

Неприйняття відповідачем участі у розгляді справи в суді першої інстанції, а також зміна директора юридичної особи - відповідача ДП «Племрепродуктор «Степове» , за умови дотримання судом першої інстанції приписів ГПК України щодо повідомлення відповідача про рух справи, надіслання йому кінцевого рішення у справі та отримання відповідачем 05.10.2019р. копії рішення, спростовує наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення учасника справи та пов`язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчасного оскарження рішення від 17.09.2019р.

Отже причини пропуску строку, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не можуть бути визнані судом апеляційної інстанції поважними для поновлення цього строку (ч.3 ст.256 ГПК України).

Згідно із ч.2 ст.260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно із ч.ч.3,4 ст.260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

З врахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що апелянтом не було виконано вимог ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до ст. 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків, а саме апелянту необхідно надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі та визначити інші причини для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського Миколаївської області від 17 вересня 2019 року.

Керуючись ст. ст. 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Племрепродуктор «Степове» на рішення Господарського Миколаївської області від 17 вересня 2019 року по справі №915/1423/19 залишити без руху.

Державному підприємству «Племрепродуктор «Степове» усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі та заява про поновлення строку апеляційне оскарження з зазначенням інших підстав мають надійти до Південно-західного апеляційного господарського суду не пізніше десятого дня з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, з урахуванням строків поштового перебігу.

Роз`яснити Державному підприємству «Племрепродуктор «Степове» , що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Лавриненко Л.В.

Суддя Філінюк І.Г.