Постанова

від 09.12.2019 по справі 910/2981/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2019 р. Справа№ 910/2981/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Чорногуза М.Г.

Агрикової О.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Гузир І.А.,

представників сторін:

позивача: Вага Ю.В.,

відповідача-1: не з`явились,

відповідача-2: Заліська І.В.,

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю Юстіс-Груп

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2019 (повний текст рішення складено 10.10.2019)

у справі № 910/2981/19 (суддя Бойко Р.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю 999

до 1. Комунального підприємства Агенція адміністративних послуг в особі Київської філії Комунального підприємства Агенція адміністративних послуг ,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Юстіс-Груп"

про скасування рішень про державну реєстрацію прав,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/2981/19 від 10.10.2019 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Юстіс-Груп" зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю 999 та Комунального підприємства Агенція адміністративних послуг в особі Київської філії Комунального підприємства Агенція адміністративних послуг про визнання речового права.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що зустрічний позов було подано з порушенням строку, встановленого ч. 1 ст. 180 ГПК України, що є підставою для його повернення заявнику.

Не погодившись із постановленою ухвалою, скаржник подав до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва у справі №910/2981/19 від 10.10.2019, а справу передати на розгляд до місцевого суду для вирішення питання про прийняття зустрічного позову.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2019 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Юстіс-Груп на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2019 у справі № 910/2981/19, розгляд справи призначено на 27.11.2019.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевий суд неправомірно повернув зустрічну позовну заяву, оскільки дійшов помилкового висновку про те, що процесуальне законодавство не передбачає можливості поновити пропущений строк на подання зустрічного позову. Також апелянт зазначає, що місцевий суд не надав оцінки наведеним заявником доводам щодо поважності пропуску процесуального строку, не з`ясував питання взаємопов`язаності первісного та зустрічного позовів та доцільності їх спільного розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 розгляд справи відкладено на 09.12.2019.

У судовому засіданні 09.12.2019 представник відповідача-2 надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу.

Представник позивача надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Представники відповідача-1 в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності вказаних представників.

Частинами 1, 4 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 відкрито провадження у справі № 910/2981/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "999" до Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" в особі Київської філії Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Юстіс-Груп" про скасування рішень про державну реєстрацію прав на незавершене будівництво та безстрокове користування земельною ділянкою.

Цією ж ухвалою вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; визначено сторонам строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив; підготовче засідання у справі призначено на 04.04.2019.

03.04.2019 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юстіс-Груп" надійшов відзив на позовну заяву з доказами його направлення іншим учасникам справи. За змістом відзиву відповідач-2 заперечує проти позовних вимог та вказує про їх безпідставність з огляду на те, що з моменту підписання договору про часткову участь у будівництві та передачу функцій замовника №27/12-16фз від 27.12.2016 всі функції замовника, окрім права продажу третім особам майнових прав та частини об`єкта, перейшли від позивача до відповідача-2. Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Юстіс-Груп" вказує, що було уповноважене самостійно подавати, змінювати та наповнювати змістом декларацію про початок будівельних робіт, яка є частиною здійснення проектування будівництва, а все, що побудоване на даний момент, побудоване за кошти відповідача-2, та всі матеріали будівництва належать відповідачу-2, а відтак Товариство з обмеженою відповідальністю "Юстіс-Груп" мало право провести державну реєстрацію прав власності на об`єкт нерухомого майна, який збудувало за власні кошти.

Засідання у справі місцевим судом неодноразово відкладалися. Чергове засідання у справі було призначене на 08.10.2019.

08.10.2019 через відділ діловодства місцевого суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юстіс-Груп" надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "999" та Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" в особі Київської філії Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг", в якій позивач за зустрічним позовом просить суд визнати за ним речове право на забудову земельних ділянок, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Столєтова, буд. 50-50а, 52, на земельних ділянках з кадастровими номерами 82415003 та 8000000000:82:415:0272.

До вказаного позову представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Юстіс-Груп" долучив клопотання, в якому повідомлялось про направлення до Господарського суду міста Києва представником позивача 07.10.2019 засобами поштового зв`язку зустрічного позову та доданих до нього документів. При цьому, як вказує представник, з метою не затягування процесуальних строків та розгляду даного позову по суті він також подав 08.10.2019 примірник такого позову до Господарського суду міста Києва через відділ діловодства.

09.10.2019 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юстіс-Груп" надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "999" та Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" в особі Київської філії Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг", в якій позивач за зустрічним позовом просить суд визнати за ним речове право на забудову земельних ділянок, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Столєтова, буд. 50-50а, 52, на земельних ділянках з кадастровими номерами 82415003 та 8000000000:82:415:0272.

Даний зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юстіс-Груп" є ідентичним поданому 08.10.2019.

Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юстіс-Груп" подало один і той самий позов до суду з використанням різних способів доставки, що підтверджується представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Юстіс-Груп" у своєму клопотанні. Відтак місцевий суд дійшов вірного висновку про те, що підстави вважати, що відповідачем-2 за первісним позовом подано дві окремі (різні) зустрічні позовні заяви з додатками, відсутні.

Статтею 113 ГПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Частиною 1 ст. 180 ГПК України визначено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103049645507 ухвала місцевого суду від 12.03.2019 була вручена Товариству з обмеженою відповідальністю "Юстіс-Груп" 19.03.2019.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юстіс-Груп" було наділено правом подати відзив на позов у строк до 03.04.2019 включно.

Таким чином, поданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Юстіс-Груп" до відділу діловодства господарського суду міста Києва зустрічний позов у даній справі є таким, що поданий з порушенням встановленого законом строку більш як на 6 місяців.

Частиною 6 ст. 180 ГПК України встановлено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Повертаючи зустрічний позов заявнику, місцевий суд виходив з того, що ст. 180 ГПК України встановлено преклюзивний строк для пред`явлення зустрічного позову, порушення якого має наслідком повернення позовної заяви, а можливість поновлення такого строку не передбачено.

Надаючи оцінку правомірності повернення місцевим судом зустрічної позовної заяви та наявності відповідних підстав, колегія суддів відзначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви на підставі ч. 6 ст. 180 ГПК України.

Права та обов`язки учасників справи визначені у ст. 42 ГПК України. За змістом п. 3 ч. 2 ст. 46 та ч. 1 ст. 180 ГПК України відповідач, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Отже, одним із спеціальних прав відповідача, яке водночас є процесуальною формою захисту його інтересів, згідно з господарським процесуальним законом визначено право пред`явити зустрічний позов.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 180 ГПК України відповідач має право пред`явити позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам ст.ст. 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 176 ГПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається строк для подання відзиву на позов.

Частиною 8 ст. 165 ГПК України визначено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Як зазначало вище, поданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Юстіс-Груп" до відділу діловодства господарського суду міста Києва зустрічний позов у даній справі є таким, що поданий з порушенням встановленого законом строку більш як на 6 місяців.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

При цьому частинами 1-4 ст. 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Клопотання ТОВ Юстіс-груп про поновлення строку на подання зустрічного позову, подане до місцевого суду, мотивовано тим, що обставина невизнання Товариством з обмеженою відповідальністю 999 речового права ТОВ Юстіс-груп на забудову спірних земельних ділянок стала йому відомою лише на підставі доказів, отриманих після спливу строку для подання зустрічного позову.

Однак вказане твердження не узгоджується з матеріалами справи. Адже вже у самій позовній заяві ТОВ 999 просило скасувати відповідні рішення про державну реєстрацію прав ТОВ Юстіс-груп з підстав невизнання ним речового права ТОВ Юстіс-груп на забудову спірних земельних ділянок, незавершене будівництво та безстрокове користування земельною ділянкою.

При цьом, ТОВ Юстіс-груп не надало належних та допустимих доказів наявності інших обставин, які унеможливили подання ним зустрічного позову у визначений законодавством строк.

Колегія суддів враховує, що місцевий суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення встановленого законом і пропущеного ТОВ Юстіс-груп строку на подання зустрічного позову, помилково виходячи з того, що можливість поновлення строку на подання зустрічного позову не передбачена процесуальним законодавством.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що можливість поновлення та продовження процесуальних строків, в т.ч. на подання зустрічного позову, передбачена, як зазначалось вище, статтею 119 ГПК України.

Водночас, на думку колегії суддів, місцевий суд підставно повернув заявнику зустріну позовну заяву з огляду на таке.

Главою 3 ГПК України Підготовче провадження врегульовані завдання та строк підготовчого провадження як окремої стадії судового процесу, а також визначено процесуальні дії, які вчиняються на відповідній стадії.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є:

1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;

2) з`ясування заперечень проти позовних вимог;

3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;

4) вирішення відводів;

5) визначення порядку розгляду справи;

6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Глава 3 ГПК України Підготовче провадження також передбачає, що саме на стадії підготовчого провадження відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву (ч. 1 ст. 180 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Як зазначено у п. 4 ч. 2 ст. 182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Згідно з ч.ч. 2, 5 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Суд з`ясовує думку сторін щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті.

Таким чином, питання подання та прийняття зустрічного позову суд вирішує на стадії підготовчого провадження з урахуванням думки сторін про наявність чи відсутність таких обставин та про можливість переходу до розгляду справи по суті.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою місцевого суду від 05.09.2019 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

ТОВ Юстіс-Груп , у свою чергу, на стадії підготовчого провадження до суду із зустрічним позов не зверталось.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Ухвалою місцевого суду від 24.09.2019 розгляд справи по суті був відкладений на 08.10.2019.

І лише 08.10.2019 на стадії розгляду справи по суті через відділ діловодства місцевого суду від ТОВ "Юстіс-Груп" надійшла зустрічна позовна заява.

Як зазначалося вище, ч. 6 ст. 180 ГПК України встановлено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.

Колегія суддів встановила, що заявлений ТОВ "Юстіс-Груп" зустрічний позов у даній справі є таким, що поданий з порушенням встановленого законом строку (більш як на 6 місяців) і на стадії розгляду справи по суті, у зв`язку з чим у місцевого суду були відсутні підстави для поновлення встановленого законом та пропущеного ТОВ "Юстіс-Груп" строку на подання зустрічного позову.

За таких обставин, місцевий суд підставно повернув Товариству з обмеженою відповідальністю "Юстіс-Груп" зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "999" та Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" в особі Київської філії Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" про визнання речового права на підставі ч. 6 ст. 180 ГПК України у зв`язку з пропуском строку на подання такої заяви.

Окремо колегія суддів відзначає, що згідно з вимогами частини 2 статті 180 ГПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: обидва позови взаємно пов`язані і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.

Як вбачається із зустрічної позовної заяви, ТОВ Юстіс-груп не навело доказів на підтвердження взаємопов`язаності первісного і зустрічного позовів, що суперечить ч. 2 ст. 180 ГПК України.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, колегія суддів вважає, що рішення місцевого прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень, викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржник не надав суду апеляційної інстанції.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників судового процесу колегія судів з урахуванням п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції надав вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що судове рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 277, 281 - 284 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Юстіс-Груп на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2019 року у справі № 910/2981/19 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2019 року у справі № 910/2981/19 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2981/19.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 11.12.2019.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді М.Г. Чорногуз

О.В. Агрикова