ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
05.12.2019 р. Справа № 914/2062/19
За позовом:Городоцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Новояворівської міської ради Львівської області, м. Новояворівськ, Львівська обл. до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю Бістро , м. Новояворівськ, Львівська обл. про:визнання укладеним договору про пайову участь, стягнення 30000,00 грн. пайового внеску, 7216,20 грн. пені та 2358,15 грн. інфляційних втрат Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Волоцюга М.А. Представники сторін: від прокуратури:Лука Г.В. - прокурор від позивача:не з`явився від відповідача:Зозуля А.В. - представник присутній:ОСОБА_1 - вільний слухач
ВСТАНОВИВ:
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Городоцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Новояворівської міської ради Львівської області до ТОВ Бістро про визнання укладеним договору про пайову участь, стягнення 30000,00 грн. пайового внеску, 7216,20 грн. пені та 2358,15 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою від 08.10.2019р. суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 30.10.2019р.
Ухвалою від 30.10.2019р. суд викликав у підготовче засідання, призначене на 13.11.2019р. Новояворівську міську раду Львівської області та ТОВ Бістро .
У підготовчому засіданні 13.11.2019р. судом було оголошено перерву до 05.12.2019р.
Прокурор у підготовче засідання 05.12.2019р. з`явився, через канцелярію суду подав відповідь на відзив з додатками (вх. №47823/19 від 19.11.2019р.).
Представник позивача у підготовче засідання 05.12.2019р. не з`явився, на адресу суду направив заперечення на відзив з додатками (вх. №48621/19 від 21.11.2019р.).
Представник відповідача у підготовче засідання 05.12.2019р. з`явився.
Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, детально ознайомившись з наявними матеріалами суд прийшов до висновку про необхідність зупинення провадження у справі з огляду на наступне.
Як встановлено судом, у провадженні Великої Палати Верховного Суду перебуває справа №912/2385/18 за позовом заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Східного офісу Державної аудиторської служби України до ТОВ Укртранссервіс-груп , Відділу освіти, молоді та спорту Устинівської РДА про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 90577, 26 грн. передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Передача справи 912/2385/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду була обумовлена наявністю виключної правової проблеми в частині застосування ст. 23 Закону України Про прокуратуру .
В ухвалі від 07.11.2019р. у справі №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду, перевіривши наявність підстав для передачі справи на її розгляд та доцільність цього розгляду, зазначила наступне.
За висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які обґрунтовані нормами статей 19, 131-1 Конституції України, статей 53, 174 ГПК України, статтею 23 Закону України Про прокуратуру , рішеннями Конституційного Суду України від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017, від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019, від 20 червня 2019 року № 6-р/2019, виключну правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, становить питання: чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом:
- додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором;
- обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду.
У контексті зазначених питань колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на правовий висновок, викладений у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17 про те, що з метою підтвердження судом підстав для представництва прокурором інтересів, прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом. Колегія суддів зазначає, що цей висновок Велика Палата Верховного Суду конкретизувала у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц стосовно відсутності необхідності підтвердження прокурором відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але зауважує, що у справі, що переглядається, на відміну від справи № 587/430/16-ц, розглядається питання наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором у суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.
Також колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить питання щодо правових наслідків у випадку, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначені законом підстави для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру ), які, на думку колегії суддів, потребують правового висновку Великої Палати Верховного Суду:
- чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;
- які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.
Приписами ч. 1, 3, 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру визначено, зокрема, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, підставою для звернення прокуратури з даним позовом до суду являється порушення економічних інтересів держави внаслідок ненадходження до державного бюджету коштів у вигляді пайових внесків у розвиток інфраструктури, невжиття уповноваженим органом - Новояворівською міською радою заходів, спрямованих на судове врегулювання спору, зокрема, стягнення коштів пайової участі та укладення між міською радою та відповідачем договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста.
Європейська Комісія За демократію через право (Венеційська Комісія) у Доповіді Верховенство права , схваленій на 86-му пленарному засіданні, яке відбулося 25-26 березня 2011 року, також зазначала, що однією зі складових принципу верховенства права є юридична визначеність, яка є істотно важливою для питання довіри до судової системи та верховенства права. У цій доповіді також вказано, що юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними (пункти 44, 46).
Суд вважає, що висновок Великої Палати Верховного Суду в справі №912/2385/18 щодо вказаної правової проблеми сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якого є юридична визначеність та принципу пропорційності, а тому висновки Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду справи №912/2385/18 матимуть значення при вирішенні справи №914/2062/19 та підлягатимуть застосуванню у даному спорі.
Положеннями ч. 1 ст. 8, ч. 1 ст. 129 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права.
Частиною 1 ст. 11 ГПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Оскільки у справі №912/2385/18 Великою Палатою Верховного Суду буде висловлена правова позиція, яка може вплинути на вирішення даної справи, так як згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, суд прийшов до висновку, що провадження у справі, що розглядається слід зупинити.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Так, п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Керуючись ст.ст. 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Зупинити провадження у справі №914/2062/19до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.
2. Зобов`язати сторони письмово повідомити Господарський суд Львівської області про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 254-259 ГПК України.
Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
Повний текст ухвали складено та підписано 10.12.2019р.
Суддя Крупник Р.В.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2019 |
Оприлюднено | 11.12.2019 |
Номер документу | 86244526 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Крупник Р.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні