ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
11.12.2019Справа № 910/13484/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Спичак О.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Пакпрінт
до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Екопродукт
про стягнення 116 957,50 грн.
Без повідомлення (виклику) сторін.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Пакпрінт звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Екопродукт про стягнення 116 957,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконання відповідачем зобов`язання за Договором поставки товарів №08112 від 08.11.2016, у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість з оплати поставленого товару в сумі 89 102,27, за прострочення сплати якої нараховано 17 820,45 грн. штрафу, 9 776,83 грн. 3% річних, 257,95 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/13484/19 від 01.10.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Пакпрінт залишено без руху.
11.10.2019 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 01.10.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/13484/19. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 16.10.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
З матеріалів справи вбачається, що конверт з ухвалою суду повернутий на адресу суду відділом поштового зв`язку.
Суд враховує, що відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Водночас, відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечення внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
ВСТАНОВИВ:
08 листопада 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Екопродукт (далі - покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Пакпрінт (далі - постачальник, позивач) укладено Договір поставки № 08112 (далі - Договір), за умовами якого, продавець зобов`язується поставити пакувальні матеріали за якістю, в кількості, в строки, за ціною, асортиментом і найменуванням згідно рахунку на поставку конкретної партії товарів, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити їх. Вартість Договору складається з вартості товарів, відпущених продавцем покупцю в період дії цього Договору.
Відповідно до п. 2.1 Договору покупець оплачує товари, що поставляються за даним Договором, за ціною та за реквізитами, зазначеними в відповідному рахунку (накладній) продавця.
За умовами п. 2.3 Договору (в редакції Додаткової угоди від 12.07.2018) розрахунок проводиться у формі 100% оплати партії товару з відстрочкою платежу 5 календарних днів.
У відповідності до п. 3.1 Договору поставка товарів здійснюється н умовах EXW м. Київ, вул. Каховська, 71А, за погодженням - на інших умовах. Строк поставки 10 календарних днів з дати оплати товару. Строк поставки товару під замовлення складає 21 календарний день, якщо інше не обумовлене сторонами.
Пунктом 3.2 Договору узгоджено, що під датою поставки розуміється дата оформлення видаткової накладної, виписаної на ім`я покупця і підписаної її представником, що засвідчує факт прийняття товарів.
Даний Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2016 (п. 5.1 Договору).
Згідно з п. 5.2 Договору у випадку, якщо жодна із сторін не вимагає розірвання Договору, він вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік на тих же умовах.
Як зазначає позивач, що ТОВ Пакпрінт на виконання умов Договору здійснило поставку відповідачу товару на суму 95 866,24 грн., однак ТОВ ТД Екопродукт за отриманий товар розрахувалось лише частково, в зв`язку з чим за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 89 102,27 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Позивач зазначає, що ним здійснено поставку товару відповідачу на суму 95 866,24 грн., однак, судом встановлено, що позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 95 886,24 грн. згідно видаткових накладних № ПП0003114 від 21.03.2019 на суму 26 784 грн., № ПП0003200 від 22.03.2019 на суму 50 829,12 грн., № ПП0003338 від 26.03.2019 на суму 18 273,12 грн., які підписані сторонами без заперечень та зауважень.
В підтвердження повноважень представника відповідача на отримання товару позивачем надано Довіреність № 1 від 03.01.2019.
Відповідно до статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
За умовами п. 2.3 Договору (в редакції Додаткової угоди від 12.07.2018) розрахунок проводиться у формі 100% оплати партії товару з відстрочкою платежу 5 календарних днів.
Як зазначає позивач, відповідачем оплачено отриманий товар частково, згідно платіжних доручень № 2500 від 26.07.2019 на суму 5 000 грн., № 2695 від 25.09.2019 на суму 6 764 грн., копії яких наявні в матеріалах справи, в зв`язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 89 102,27 грн.
Водночас, оскільки як встановлено судом, позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 95 886,24 грн., а відповідачем здійснено часткові розрахунки на загальну суму 11 764 грн., заборгованість відповідача становить саме 84 122,24 грн.
Доказів поставки товару на більшу суму, матеріали справи не містять, а отже вимоги в позивача в розмірі 4 980,03 грн. за поставлений товар, є необґрунтованими.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів на підтвердження оплати поставленого товару на суму 84 122,24, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу узгодженого товару та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 84 122,24 грн.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача 22,5% річних в розмірі 9 776,83 грн., інфляційні втрати в розмірі 257,95 грн. та штраф в розмірі 17 820,45 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.
Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
За умовами п. 4.3 Договору у разі зміни умов оплати товару (п. 2.3 Договору), покупець несе відповідальність за несвоєчасну оплату товарів, або за відмову від оплати поставлених товарі і сплачує продавцю штраф у розмірі 20% від вартості поставленої партії товарів та 22,5 % річних.
Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру штрафу, оскільки судом встановлено, що заборгованість відповідача становить 84 122,24 грн., суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 16 824,45 грн.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 22,5% річних, розмір яких узгоджено сторонами у п. 4.3 Договору, та інфляційних втрат, з урахуванням встановленого розміру заборгованості відповідача, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають 22,5% річних у розмірі 8 867,41 грн. та інфляційні втрати в розмірі 243,53 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про виконання зобов`язань за Договором.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Екопродукт (02660, м. Київ, вул. Братиславська, 52, оф. 315; ідентифікаційний код: 40344426) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Пакпрінт (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9; ідентифікаційний код: 34343964) заборгованість у розмірі 84 122 (вісімдесят чотири тисячі сто двадцять дві) грн. 24 коп., штраф у розмірі 16 824 (шістнадцять тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. 45 коп., 22,5% річних в розмірі 8 867 (вісім тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 41 коп., інфляційні втрати в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 53 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 807 (одна тисяча вісімсот сім) грн. 67 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.М. Спичак
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.12.2019 |
Оприлюднено | 12.12.2019 |
Номер документу | 86244559 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Спичак О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні